missov - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3035919/ Добавлен: 2010-04-27 19:40:43

“Дубинка для президента”

2013-02-02 02:26:00 (читать в оригинале)

Ну никак не мог я пройти мимо беззастенчивого пиар фарса, который устроила новая «восходящая звезда» команды нашего президента, бывший губернатор Днепропетровской области, а ныне успешно пиарящийся в кресле вице-премьера Александр Вилкул.

Особо подчеркну последнюю фразу: именно пиарящийся. Потому как и в Днепре, и на своей нынешней ответственной должности он не работает, а занимается собой любимым и тем, как он выглядит на обложке журнала, бил-борда или телевизионной картинке.

Мои друзья из Днепропетровска рассказывали страшные вещи. У них же кролики множились в области исключительно при поддержке губернатора, коровы навоз давали при содействии областной власти и ее руководителя, рыба в Днепре нерестилась по инициативе Александра Вилкула. Но это смех, а то, что после Вилкула и его «реформ» там выжженная земля осталась, и народ правильно оценил «достижения» кучки могучих «проффесионалов» на последних парламентских выборах, так это факт.

Но о выборах в Днепропетровской области и бегстве оттуда Александра Вилкула мы поговорим попозже. А пока, опять о пиаре.

С первого дня своего водружения на кресло вице-премьера, Вилкул начал пиариться в киевских СМИ, и не прекращает он заниматься этим, по сей день. Но когда я увидел в одном уважаемом некогда издании статью «Губернаторский призыв», я, товарищи, понял, что это уже просто клиника какая-то.

Даже не поверил в начале и решил, что Вилкула начали тривиально топить заклятые друзья из той же команды единомышленников. Уточнил у осведомленных коллег и таки убедили меня, что не происки это врагов, а чистой воды материал, заказанный Вилкулом с целью самопиара. То есть, натурально человек решил, что написав пять абзацев откровенной чуши о себе, он покажет, кто в доме хозяин.

Я сознательно опускаю первую часть статьи о Сергее Ларине, которого взяли для антуража и исключительно, чтобы оттенять образ Александра Вилкула и сразу же перехожу ко второй – основной.

Сам блок назван с претензией: «дубинка президента». Нет, ну вы представляете? «Дубинка». Картонная. Самоназвание с претензией. И ведь не побоялся вице-премьер праведного гнева коллег – завистников.

Но, что значит название, в сравнении с текстом? А он хорош. По-настоящему. Начнем-с. «Миссию кризис-менеджера страны Виктор Янукович возложил на Александра Вилкула — хозяйственника и противника кабинетных интриг и политических спекуляций. За прошедшие три года в должности губернатора Днепропетровской области Вилкул показал хорошие результаты. Вывел свой регион в число наиболее экономически и социально развитых в Украине. Он смог превратить Днепропетровскую область в новый базовый регион для Партии регионов вместо стремительно теряющего этот статус Донецка».

Читать полную версию статьи на Politica-Ua.com

---

Вся історія мафіозних війн Донбасу

2013-02-02 02:24:00 (читать в оригинале)

 

ВбивствоКранца або кривава історія маєтку Ахметова в Ботанічному садуДонецька

Вбивство Щербаня не можнарозслідувати з відривом від іншихрезонансних вбивств, які стрясали Донбасв бурхливі 90-ті. Зрозуміло, що нинішнійзаангажованій генпрокуратурі чіпативесь той масив не можна, адже десяткиосіб, які так чи інакше проходять у тих«мокрих справах» нині є депутатамиВерхової Ради, впливовими бізнесменами,можновладцями.

Однак, якщогенпрокуратура не може собі дозволитизгадати «героїв» тих років, то у авторатаких зобов"язань не перед ким немає.

Одним з джерел на які посилаєтьсяавтор у своїй версії кривавої історіїДонбасу є папка з МВС з оперативнимидонесеннями, що стосуються життядонецького криміналу бурхливих 90-тих.Коли я працювала над темою «Ху іс містер Іванющенко» цю папку мені вдалосядістати від особи, що деякий час працювалав МВС.

Звичайно можна ставити підсумнів достовірність документів.Відповідно рекомендую сприйматиавторський текст, як версію. Хтось можеспитає: чи етично озвучувати прізвищавідомих людей у кримінальних справахспираючись на сумнівні джерела? Моявідповідь: якщо генпрокуратура дозволяєсобі вибудовувати обвинуваченя лідераопозиції на сумнівних доказах, чомуавтор не може викласти на розсуд читачів,те що має. Тим паче самому автору документиз папки з МВС здаються достовірними.

(Длятих, хто читав рік тому на моїй сторінціу фейсбуці подібний текст, додам, що цедоповнена версія).

Мотиви вбивствагосподаря Донбасу Євгена Щербаня, якевідбулося в 1996-му році на донецькомулетовищі, варто пошукати в 1992 році.

Втому році Євген Щербань був уже відомий,як власник корпорації «АТОН», потужнийбізнесмен, обличчя Донецького регіону.

Аось Ахат Брагін, наставник РинатаАхметова, був знаний лише, як авторитетДонецька. Один з багатьох. Хоча вже почавлегалізовувати свій «бізнес» і мав туперевагу, що співпрацював з Щербанем.Це прослідковується в документахоперативної розробки Ахата Брагіна.Там серед «контактів» Брагіна періодичновигулькує офіс корпорації «АТОН».

ДоЩербаня Алік Грек заскочив і передвбивством іншого потужного бізнесменаДонецька Яноша Кранца.

Це було першенадзвичайно резонансне вбивство Донбасуі перший серйозний переділ власності.Адже після смерті Кранца всі його«напрацювання» успадкував Алік Грек.До того ж, що показати іншим свою силуБрагін демонстративно переніс свійофіс в шикарний маєток покійного (колишнюдержрезиденцію, яка будувалася дляГорбачева) в ботанічному саду містаДонецька.

 Нині в тому маєткумешкає відомий всім спадкоємець вжеАхата Брагіна – Ринат Ахметов.

Доречі, в 92-гому правоохоронці начебторозробляли і його причетність до вбивстваКранца.

Зокрема, в папці, які авторупередало джерело з МВС знайшлося осьтаке повідомлення:

 

 

Також в папочці єдокумент негласного спостереження засамим Аліком Греком в той місяць, колибув вбитий Кранц.

Географія цьогодокумента дає яскраве уявлення простановлення бізнесу Донецького клану.Алік Грек неодноразово відвідував«хлібні» місця Донецька, наприкладсклад шахти «Жовтнева», приймальню«Облспоживспілки», склад «Укроптхозторга»,підсобні приміщення універмагу «Україна»,комбінат панельного домобудування. Тамвін домовлявся, щоб державні установисписували певний товар, який він потімреалізовував на чорних ринках, черезсвою кримінальну структуру. «Донецькі»ще тоді обкатували свої таланти обкрадатидержаву.

 

 

 

Згідно цього документуБрагін регулярно відвідував і похорони.Не здивуюся, якщо це були похорони йогожертв. Особливий цинізм «донецьких»був відомий ще в ті часи.

 

 

 

Ахметов і Брагін напохоронах Кранца Фото Ахметов і Брагін(в малиновому пальто) на похороні Кранца.Стоп-кадр з оперативної відео-зйомки 

Алещо, нам особливо цікаво незадовго передсмертю бізнесмена Грек був поміченийв офісі Євгена Щербаня та кафе Кранца«Червоний кут», де Кранц зазвичай приймаввізитерів.

Отож слідство потімвідпрацьовувало версію, що Кранц загинув,тому, що йому зробили пропозицію працюватиразом, від якої не варто було відмовлятися,але підприємець виявився смертельновпертий.

У справі про вбивство Кранцаправоохоронці зібрали багато томівважливих деталей. З «міліцейськоїпапки», автор дізнався, що був навітьголовний підозрюваний виконавець –дехто Олег Морозов.

Чий це був«человечек» можна уявити з іншогодокументу з міліцейської папки, дейдеться про те, що Олег Морозов деякийчас проживав у квартирі Сергія Кия. ТойКий надзвичайно схожий на нинішньогонародного депутата, який потрапив досписку Партії регіонів за квотою РінатаАхметова.

 

 

 

 

На фото Сергій Кий –людина дуже схожа на нинішнього народногодепутата 

Я почала історію«донецьких» з вбивства Кранца, тому щосаме воно розпалило маштабну кримінальнувійну на Донбасі у крові, якої і народивсянинішній «донецький клан», який захопивУкраїну.

Війна почалася, бо на початку90-тих будь-який великий бізнес донецькабув пов'язаний з криміналом. Не виняткомбув і Янош Кранц. За ним також стояливідомі кримінальні авторитети – Фролові Брагінський, з Кранцом співпрацювалипідприємці з кримінальним ухилом Кушнірі Рябін. Пізніше цих двох звинуватятьв тому, що вони стояли на чолі банди, якавбила Брагіна, Щербаня, Момота таінших.

Як що це правда, вбивствобандою Кушніра Ахата Брагіна та ЄвгенаЩербаня можна розглядати, не як замовневбивство, а як вендету, як самооборону– вбити, щоб вижити самим. Щоправдаважко віриться, що «недобиткам» Кранцабуло під силу прибрати двох королівДонбасу без допомоги зі сторони. Хочавсе може бути – загнаний в куток звірособливо страшний. Також інтерес прибратиЩербаня і Брагіна тоді мала чималакількість сильних фігур Донецька іКиєва. Месникам могли і допомогти, абопросто підставити.

 

 

Тетяна ЧОРНОВОЛ 

---

Новый госбанк вытянет из бюджета 10 млрд грн

2013-02-02 02:20:00 (читать в оригинале)

Деньги будут выделять в 2014 году.

---

Я помню твой голос на слове «любовь»...

2013-02-02 02:14:00 (читать в оригинале)

---

Как нам стать «ежиками»: возможно ли «украинское чудо»?

2013-02-02 02:10:00 (читать в оригинале)

Все интеллектуальные дискуссии на тему «Как нам обустроить Украину так, чтобы добиться «экономического чуда», которые довелось наблюдать за последние двадцать лет, обычно по мере углубления аргументов сторон упирались либо во внешний фактор, либо в скальные породы национального менталитета, культуры и прочие фундаментальные основы.

То есть заходили в тупик, поскольку считается, что ни географию, ни национальный характер изменить невозможно. Впрочем, если бы все было настолько безнадежно, то большей части стран, которые сегодня служат примерами успеха, просто не было бы, или они влачили бы жалкое существование. Впрочем, примеры мало что доказывают: каждая бедная страна несчастлива по-своему, а призывы стать корейцами всерьез воспринимать трудно. Транзитология — наука об особенностях и методах «прохода в дамки» — делает только первые шаги и тоже не способна пока что сформулировать сколько-нибудь четкие рекомендации. Но кое-что на горизонте вырисовывается.

По мировым меркам, наша экономическая география выглядит просто прекрасно: есть и выход к морю, и протяженная граница с более развитыми странами. Более того, не утрачена возможность геополитического, цивилизационного, выбора, поскольку силы глобальных игроков, имеющих интересы в Украине, сопоставимы и разнонаправлены. Но если бы не сугубо внутренние проблемы, Украина наверняка бы уже была частью европейского торгового пространства. Поэтому внешний фактор играет подчиненную роль по отношению к национальному характеру и основанным на нем институтам.

Вот на этом месте обычно разводят руками и вспоминают мудрую Сову, которая посоветовала мышкам стать ежиками. А зря!

Ведь проблема состоит не в том, чтобы напялить на Украину готовую модель успеха, которая сработала где-нибудь в Корее: это невозможно хотя бы потому, что у нас для этого слишком мало корейцев. Да и не нужно, ведь если присмотреться повнимательнее, то в каждом «чуде» (итальянском, немецком, сингапурском, грузинском…) была своя «изюминка». А общего у них у всех только базовые принципы рыночной экономики — права собственности, конкуренция, свобода предпринимательства — в сочетании с индивидуальным подходом. Образно говоря, идеальный костюм должен состоять из брюк и пиджака, но во всем остальном шьется по фигуре и с учетом вкусов клиента.

Соответственно, в результате каждый успешный народ реализует свои собственные конкурентные преимущества, основанные на положительных качествах его национального характера. Фанатично дисциплинированные корейцы преуспели в массовом производстве, педантичные и мастеровитые немцы — в инженерии и тонких технологиях, креативные (и, соответственно, совсем не дисциплинированные) итальянцы — в дизайне, предприимчивые американцы — в раскрутке изобретений и управлении рисками…

Поэтому первый вопрос, который заслуживает исследования: а что собой представляет украинский национальный характер? Что в нем положительного? И, главное, какие конкурентные преимущества в глобальном масштабе способны обеспечить нашему народу его лучшие черты?

Читать полную версию статьи на Politica-Ua.com