missov - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3035919/ Добавлен: 2010-04-27 19:40:43

Новогодние желания.

2012-12-30 12:54:00 (читать в оригинале)

Было это в общежитии института ВоенМеха, что в Ленинграде в 80-х. Конец декабря, только прошла зачетная неделя, впереди экзамены. Все, особенно первый курс, для них это вообще первая сессия, волнуются. А один кадр, назовем его Петя, так и достал всех: как начерталку сдать? как потом сопромат? как то? как се?
Ну, добрые люди и посоветовали, ты положи, говорят "зачетку" под елку в новогоднюю ночь и все само разрешится. Петя так и сделал. Как погуляли в новогоднюю ночь - история умалчивает. Только, через пару дней собрался Петя на экзамен, прихватив зачетку. Пришел, преподу отдал, препод сидит, пока студенты готовятся, зачетки листает.
И вдруг сквозь смех зовет Петю за комментариями со словами: "У вас же все сдано". Петя подходит, берет зачетку и видит. Начерталка - отлично, химия -отлично, и так все предметы, Сопромат (это уже на 3-м курсе)
- отлично, короче все у него зачтено, все на отлично до 6-го курса, даже диплом уже сдал на отлично, на работу рекомендован в лучшее НИИ и (!) везде подпись: ДЕД МОРОЗ, ДЕД МОРОЗ, ДЕД МОРОЗ...

Поосторожнее с желаниями к Деду морозу... )))) (рассказано знакомым)

---

С Новым годом! Здоровья ,Счастья, Любви!

2012-12-30 12:50:00 (читать в оригинале)

---

Манштейн. Втрачені перемоги.

2012-12-30 12:50:00 (читать в оригинале)

Недавно дочитав книжку під вказаною у заголовку назвою, російською "Утерянные победы".
Для того щоб ніхто не маніпулював що там написано, як робили деякі аккаунти на "i.ua", я вирішив прочитати її самостійно.
Хочу поділитися деякими цитатами з цієї книги.
Наскільки це актуально на сьогоднішній день, судити Вам, моїм друзям і товариству сайту в загальному.

Про дружбу між Третім Рейхом і СРСР :

" Радянський Союз тільки до тих пір буде підтримувати дружні відносини, поки у нашому розпорядженні готова до наступу армія"

" ..... що Німеччина у зв"язку з можливим рано чи пізно вступом Радянського Союзу, який став тепер безпосереднім сусідом (як би Кремль і не здавався тепер миролюбно налаштованим у відношенні до Німеччини), знаходилась під прихованою загрозою війни"

" Він (Гітлер) боявся експансіоніських устремлінь російської держави...."

"В будь-якому разі, зосередження сил на нашому, а також на угорському та румунському кордонах було достанньо загрожуучим".

А нам досі комуно-більшовики і їх нащадки плетуть казочки про солом"яного бичка, якого хотів з"їсти страшний сірий вовк, ну, тобто про "віроломний напад підлих фашистів", а виявляється що сірий бичок, тобто червоний, сам хотів затопити своєю смолою всю Європу.

Про комісарів : (відносно наказу верховного командуванння, який пізніше отримав назву "наказ про комісарів".
Суть наказу заключалась в тому, що в ньому говорилось про негайний розстріл всіх політруків, які попали  в полон і були носіями більшовицької ідеології.
 
" З точки зору міжнародного права політичні комісари навряд чи могли користуватися привілеями, які поширювались на військовослужбовців. Вони звичайно не були солдатами. Я навряд чи зміг би розглядати як солдата, наприклад гауляйтера, прикріпленого до мене в якості політичного наглядача. Але так само не можна було зараховувати цих комісарів до осіб, які приймали участь в бою, як наприклад медичний персонал, військових кореспондентів. Навпаки, не будучи солдатами, вони були фанатичними борцями, власне борцями, діяльність яких по традиційних війскових поняттях могла вважатися тільки нелегальною.
В їх завдання входило здійснювати не тільки політичний контроль над командирами, але й надати війні більш жорстокий характер, який повністю суперечив попереднім уявленням про ведення бойових дій. Комісари якраз
і були тими людьми, які в першу чергу ввели ті методи ведення бойових дій і поводження з військовополоненими, які були у явному протиріччі з положеннями Гаагської конвенції про ведення сухопутної війни.
Але якої б думки ми не були відносно статусу комісарів з точки зору міжнародного права, іхній розстріл після взятття в полон під час бою суперечив будь-яким уявленням солдатської моралі.... Виконання цього наказу загрожувало не тільки честі військ, але і їхньому моральному духу. Тому я був змушений доповісти моєму начальнику, що у військах, підпорядкованих мені, цей наказ виконуватися не буде.....",
і далі зноска №27 :
"невелика кількість комісарів , які не дивлячись на це, були були розстріляні, не були взяті в полон в бою, а схоплені як керівники або організатори партизан. З ними поводились згідно військового права"

А що кажуть комуністи? Що комісарів знижували в першу чергу тому, що "хатєлі унічтожіть пєрвоє в мірє соціалістіческоє государство". А виявляється, що згідно міжнародного права, комісари не вважались солдатами!
.
Про смертні вироки і згвалтування :

"Коли на початковому етапі війни двоє солдат мого корпусу були засуджені до смертної кари за згвалтування і вбивство літньої жінки, то це було справедливо".

А що маємо з іншого боку? Вислів Іллі Еренбурга : "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок".

Про військовополонених (власних та армії противника):

"В Феоосії більшовики вбили всіх наших поранених, які перебували там в госпіталі, частину ж з них, яким був накладений гіпс, вони витягнули на берег моря, облили водою і заморозили на льодяному вітрі"

"Доказом того, що ми добре відносились до військовополонених, був їхній особистий вчинок  під час висадки радянського десанту під Феодосією. Там знаходився табір з 8000 полонених, охорона якиї розбіглася. Однак ці 8000 осіб, не кинулись в обійми своїм "визволителям", а навпаки, відправились маршем без охорони в напрямку Сімферополя, тобто до нас".

А пам"ятаєте казочку зі школи про генерала Карбишева, якого заморозили "азвєрєлиє есесовци". Виявляється що "гуманні НКВДисти" зробили це ж саме, але декількома роками раніше.

30.12.2012.                                   Рівне

---

О мотивации солидарности

2012-12-30 12:40:00 (читать в оригинале)

Утро, лёгкий морозец.
Саквояж с аккумулятором наперевес идёт оживлять таврюшу после зимовки. Оживляет, прогревает.
А выезжать ему - метров двадцать через непаханную грунтовую дорогу. Разгон, впррёёд!
Перед тем, как плотненько сесть на брюхо в снег, метров десять он, всё же, пролетел :) Первая, задняя, первая, вторая, заглох, первая, задняя, заглох...
  Чемоданов за лопату и давай махать.. откопался, три метра проехал - опять на брюхе. Он понял, что затея вспахать целину - гиблая, снова размахался лопатой и стал пятить таврюшу назад.
  Место, в общем-то, не глухое. Люди ходють, соседние водилы греют свои тракторы. Но никому дела нет до буксующего Саквояжа.
  Тем временем, вдалеке, накидавшийся с самого утра дедушка, делает кульбит на льду, падает на спину и теряет связь с космосом. Прохожие его презрительно обходят. Всем пофиг - что на терпящего бедствие тавровода, что на дедушку.
  Наконец, сознательный мужичок, бросает в сугроб набитый пакет с эмблемой торговой марки "Премия", штурмует снег, говорит Саквояжу "Доброе утро" и "подтолкну".
  Они толкаются, толкаются. Но снег не сдаётся. Пример сознательного гражданина заразителен и вызывает солидарность. Один из водил вдруг замечает борьбу со снегом, останавливается и тоже начинает толкать таврюшу.  Вытолкали.
  Оказавшись на ровном участке, Саквояж решает, что "ну его нафиг", зарывается назад на стоянку, снимает аккумулятор, берёт в другую руку пакет автохлама и уходит зимовать.

  Но. .мы забыли о дедушке.  Прошло минут двадцать(!), пьяного дедушку всё так же старательно обходят стороной. Нездоровый интерес проявляют только три довольно крупных бесхозных псины, явно не желающих уходить. Вообще, Чемоданов несёт тяжести, руки заняты. Но сценка целиком ему неприятна больше, чем лежачий алконавт. Он ставит на дорогу вещи, гавкает собакам "пашливон!"  и подходит к телу.
  - Дед, живой?
  - Живой
  - Чего лежишь?
  - Встать не могу
  - Шо ж ты накидался так? Вставай, давай, сожрут тебя под новый год!
  - Я.. ща..  (показывает, что при падении с него ботинки слетели)
  Чемоданов нахлобучивает деду ботинки.
  - Давай руку!
  - Руку?
  - Руку давай, ёпт!
  Дедушка старый, ему все равно™ . Но тяжёлый. Саквояж  пытается его поднять, да не так просто.
  Странная штука, дорогой дневник! Сколько дед лежал - никто не проявил участия! Стоит показать пример для подражания - поставить в снег вещи и попытаться поднять человека -- этой картинки достаточно для того, чтобы нашёлся второй сознательный гражданин. Подбегает, берёт пациента под вторую руку: "Что, папаша, домой не дошёл?"
  Дед трудно становится на ноги и свыкается с вертикальной позицией.
  - Домой дойдёшь?
  - Угу!
  - Иди домой, дед! - напоминает Чемоданов. Дедушка неуверенно чапает по дороге. Уже в квартире, из окна, Саквояж удостоверился, что он всё ещё на ногах и имеет вектор.
  И подумалось. Всё-таки, человек - животное стадное. Все проходят - и я пройду! Зарылся машиной в снег - глупый мудак! Нажрался и упал в грязь - так тебе и надо! Легко оставаться безразличным, даже оправдания верные! До тех пор, пока не увидишь, что кто-то поступает  лучше чем ты, правильнее. И вот тогда, внезапно, просыпается солидарность.  Или зависть?
В любом случае, иногда достаточно просто подать пример.

---

Ставим елку по фэн-шуй или Где наряжать елочку?

2012-12-30 12:38:00 (читать в оригинале)



Новый год, новая жизнь, новые мы - новая вселенная. В этот день или 
точнее ночь, все обновляется. И это не выдумка все так и происходит на 
самом деле. Хорошее настроение и положительные эмоции одного человека 
могут изменить и сделать лучше день другого человека и даже коллектива. 
Мы способны делиться своей энергией...Читайте статью «Ставим елку по фэн-шуй или Где наряжать елочку?» на www.фэн-шуй.in.ua/cgi-bin/main.cgi?site=91