Каталог блогов

/

Cтраница блогера missov - BLOG.I.UA

Записи в блоге

	missov - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3035919/ Добавлен: 2010-04-27 19:40:43

" Ты для меня "

2013-03-20 22:59:00 (читать в оригинале)

Комментировать

Постоянная ссылка

Значущі помилки жіночіх оголошень.

2013-03-20 22:57:00 (читать в оригинале)

Ти боїшся, що твою сексуальну чутливість мужчини не так зрозуміють, через те її приховуєш. Зате пишеш: «Секс на один-два раза меня не интересует, как и женатие мужчини». Любий рух починається з першого кроку. Не можна одразу стрибнути у нову якість: була розлучена – стала заміжня. Це тривала, цілеспрямована, копітка робота, -
знаєте краще за мене.
Зазвичай жінки не логічні, награно соромязливі і лицемірні.
Зроблю тут ліричний відступ. Польський супутниковий канал «PULS» по суботах і неділях показує жартівливі зйомки прихованою камерою. Я звернув увагу, що чоловіки поголовно соромязливі.
Типовий сюжет: підставна жінка навмисно раптово оголює свій торс перед випадковими перехожими. Миттєва реакція випадкового мужчини – затуляння очей долонею, одвертання, відмахування обома руками і т. п. Ніхто з мужчин не дозволяє собі навіть доторкнутись жіночого тіла, не знаючи про приховану камеру.
Сюжет другого типу: випадковій жінці з вулиці підстроюють таке ж раптове оголення торса перед одним підставним мужчиною. Реакція жінки – вона, замість затулитися, агресивно нападає на мужчину, теліпаючи персами і не звертаючи на це уваги. За три місяці перегляду цієї програми було лише дві спроби затулитися однією рукою. Так хто ж насправді соромязливий?
У віці, вибачте, відкиньте награну соромязливість. Я не зову вас викладати свої сексуальні фантазії тут, але заявіть про своє адекватне ставлення до сексу. А звичайно жінка, щоб наголосити: «я не така», наставить такі надумані передумови, що мимохіть задумаєшся: а нащо мені такий клопіт? Чому деякі чоловіки легко ідуть до путани? тому що там усе просто і зрозуміло у відносинах: послуга-гроші. Я говорю тут про зрозумілість відносин. Як можна стати до шлюбу з не цнотливою дівчиною без сексу? Ми всі, обидві статі, розуміємо що інакше і не буде, але лицемірство з вашого боку, начебто в захист вашої порядності, шкодить сприйняттю вас нормальною жінкою. І виникають сумніви: кого шукають – водія, сторожа, копача для городу, чи ще щось. Вас ведуть у глухий кут невдалі заготовлені шаблони відповідей на запитання.
Заявляєте собі розумного мужчину, наче й не знаєте, що зі справді розумним чоловіком жити важко, і в першу чергу, з-за його вимогливості до себе і до інших. З ним треба точно формулювати свою думку, краще утримуватись од коментарів, якщо не дуже розумієшся на цьому питанні. Одним словом, жінці-лідеру не раджу розумного мужчину, якщо вона передбачає залишитись лідером. А усім іншим жінкам знизити поріг «розумності» приємного кандидата, як і чоловікам, тобто собі, не зазіхати на занадто молодих і красивих – «не по Сеньке шапка». Будете більш реалістичними – то і більш вдалими.

Комментировать

Постоянная ссылка

Правда про те як НКВДисти діяли під видом бандерівців в ГАЛИЧИНІ

2013-03-20 22:57:00 (читать в оригинале)

Помножте СЛОВО ПРАВДИ УПА ! Вічная память й дай БОГ воскресіння нашим героям ! Шана всім хто помагав і поможе нам ОФІЦЕРАМ\СВЯЩЕННИКАМ УПА в молитві і боротьбі проти ІМПЕРКОМУНЯЦЬКОГО САТАНИНСЬКОГО Московського зла КГБанди ПУТІНА .Разом ми сила ! ..Щасливо з БОГОМ ! СЛАВА УКРАІНІ http://www.youtube.com/watch?v=D9DXubbdylwКолишній енкаведист, який у формі бандерівця вбивав мирних людей в Галичині в 40-50-х роках перед смертю прийшов на сповідь до священника. Що сказав священник?

Надійшов лист такого змісту: «Я – колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у 1944-1945 рр. проводила масові вбивства невинних людей на Тернопільщині. Наша група позбавила життя не один десяток людей, яких ми вбивали ніби за симпатії до совітської влади. І ось нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти правду, хто насправді проводив оті криваві акції. Мені привиджуються ті нещасні, які просили в нас пощади, але пощади їм не було… Часто у снах чую крик чотирирічного хлопчика: «Не бий мого татка!!!». Він вирвався із рук нашого старшини, при тім укусив його за палець. Тоді старшина вхопив хлопчика за ніжки і з усього маху вдарив об стінку головою… Мозок із розбитої голови дитини бризнув по хаті – на нас, на наші руки, на обличчя. Я за той час розстріляв двох сестричок 10-ти і 12-ти років. Вони заціпеніли від жаху і навіть не розуміли, що відбувається. Батько і мати на колінах благали нас, щоб ми пощадили хоча б дітей і теж не розуміли, за що їм така кара – просили: «Хлопці, схаменіться, ми ж ні в чому не винні…» (вони думали, що ми – бандерівці). А ми звинувачували їх у тому, що їхні старші два сини пішли на фронт. Хоч ми добре знали, що людей призовного віку забирали силою, не питаючи, хоче хтось іти на війну чи ні. Таких випадків було багато, але мені запам’ятався особливо оцей. Голос того хлопчика: «Не бий мого татка!». Зойки нещасних сестричок та їхніх батьків останнім часом переслідують мене вдень і вночі.

Пішов я у церкву і висповідався. Старенький священик зблідлими вустами прошепотів: «Сину, великі твої гріхи, але оскільки ти каєшся і тебе змушували скоїти такий гріх твої командири, я, як священик, можу дати тобі розгрішення. І дам, але тільки тоді, коли ти напишеш у ті села, де ви проливали невинну кров, та ще й під чужу марку». Я знаю, пане голово, що цього люди не простять мені ніколи – надія тільки на Бога. Адже ішов я убивати людей не сам від себе. Це вони, наші командири-чекісти, змушували нас. Завжди, коли ми, солдати, відмовлялися когось убивати, погрожували: «Хотітє бить чістєнькімі?!! Расстреляєм саміх как собак!!!». Ми боялися один одного і ніколи поміж собою не обговорювали свої вчинки, навіть під час пиятики. Але коли через якийсь час наш старшина по необережності сам у себе вистрелив з автомата і в муках помер, ми мовчки переглянулись, і я подумав: «Оце тобі, гаде, за тих невинних людей, за того хлопчика…». Хоч у самих теж руки були в крові. Розкажіть, пане голово, усім у селі про мого листа. Хай знають люди, хто насправді знищив їхніх сусідів. Не бандерівці, ні!!! Це ми, чекісти, так криваво провокували наших людей. А винна в тому сатанинська, кривава, совітська влада…

Р. S. І треба ж, головою сільської ради був якраз син одного із братів, що пішли 1944 року на фронт, батьків яких, сестричок і братика було знищено нелюдами-чекістами у березні 1945 року. Ридав, читаючи листа, голова, і в розпуці бив кулаками об стіл. У неділю пішов до церкви і на сповіді покаявся за свій гріх, що протягом багатьох років він і його родина носили в серці образу та гнів, що проклинали невинних героїв-повстанців, які полягли у боротьбі за волю України і до смерті їхньої родини, як нарешті з’ясувалося, не мали ніякого відношення. На сповіді ридали обидва – голова і священик.

Читайте і поширюйте!
(с) Твій Формат

Долучайтеся в друзі до нас офіцерів\священників УПА ! http://www.facebook.com/profile.php?id=100001877061893 НА ФЕЙСІ+SAY/TV http://say.tv/SOKILDNISTER УОЛ+http://sokildnister.uol.ua/ нашоі інтернетпятірки козаків УПА НА І ЮА http://narod.i.ua/user/4400999/ В КОНТАКТІ http://vk.com/id96331778 ЮТУБІ http://www.youtube.com/user/SOKILDNISTER ОДНОкласНИКИ http://www.odnoklassniki.ua/profile/545825513275/friends

Комментировать

Постоянная ссылка

Детские лица вместо холста

2013-03-20 22:55:00 (читать в оригинале)

Детские лица вместо холста

Кристи
Льюис- новозеландская художница, которая основала студию дизайна Dayzy
Design. Её работы имеют одну отличительную особенность, художница рисует
на лицах детей и делает это очень профессионально. Дети с радостью
приходят к Кристи, ведь это так здорово перевоплотиться в какую-нибудь
зверюшку:)

Главными
моделями художницы являются её собственные дети. Мать использует лица
своих дочерей в качестве холста, превращая их в сказочных персонажей и
животных: от жирафа до супергероя. Семилетняя Кайра и пятилетняя Мэдди
готовы сидеть часами, ожидая, кем они станут в этот раз.