RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

А жить хорошо - ещё лучше!

2011-12-17 21:16:39 (читать в оригинале)

Смотрю на фотографию этого удивительного человека... Наверняка, со мной согласятся многие, что его имя и образ пробуждают только хорошие ассоциации, потому что он весь был как бы создан из улыбки - солдатской, пролетарской, не заискивающей, простой человеческой улыбки. Наш Юрий Никулин! Завтра ему исполнилось бы 90!

Почему-то запомнился анекдот из "Белого попугая". Впрочем, не мудрено -  ведь сыгран он был Юрием Владимировичем мастерски.

Строит мужик дачу. Чтобы отбить охоту у любителей чужого добра, завёл пса. Написал на калитке: "Во дворе злая собака". Утром видит, кто-то приписал: "Но беззубая". Мужик, недолго думая, добавил: "Но засасывает насмерть!"

Самая НАРУЖНАЯ РЕКЛАМА в Киеве!
 

---

Лист до Президента

2011-12-17 21:15:14 (читать в оригинале)

Доброго дня, Вікторе Федоровичу!

Пишу з надією про те, що можливо хоч мій лист нагадає вам про ваші передвиборчі обіцянки, котрим так і не судилось бути втіленими в наше скромне життя.

На момент виборів я перебувала на контракті в одній із військових частин Київщини. Все нібито й нормально:зарплату виплачують вчасно, гроші на оздоровлення також видають, але що робити коли все грошове забезпечення йде на оплату оренди житла, котре й так проблематично віднайти у даному регіоні? Коли крім цього ще потрібно подбати про своє щоденне обмундирування, адже держава настільки збідніла, що вже не має змоги забезпечувати своїх захисників якісним одягом. Тому приходиться купувати все втридорога у тієї ж таки держави, а не отримувати безкоштовно гарантоване Конституцією матеріальне забезпечення.

З кожним роком у нас все більше проводиться реформ щодо покращення життя військовослужбовців, але толку від них мало. По крайній мірі нам вони нічого нового не передбачають. Тому саме біля вашого прізвища у виборчому бюлетені мої колеги поставили галочку, в надії на те, що всі ваші плани щодо забезпечення житлом матимуть місце у житті кожного солдата, контрактника та офіцера.

І що ми маємо на даний час?Будинки, що мали бути введені в експлуатацію до кінця 2010 року ще й досі перебувають в стані солодких обіцянок. Військовослужбовці як перебивалися по 4 чоловіка у кімнатці, так і живуть далі. А як бути тим, хто вирішив завести сім′ю, у кого маленькі діти?Так, сучасна армія-безпека держави.

От і на даний час, навчаючись у Військовому інституті, мимоволі замислюєшся: «А чи потрібен ти будеш Батьківщині, коли закінчиш навчання, отримаєш погони офіцера і підеш відбувати обов′язкові 5 років служби у військах?» Хотілося б мати надію, що в управлінні з питань звернень громадян буде прочитаним мій лист.

З повагою, Ярослава Марченко

---

Сповідь божевільної

2011-12-17 19:59:09 (читать в оригинале)

In chess, it's called Zugzwang…

when the only viable move… is not to move.

Nemo

 Все стоїть на місці. Час стоїть на місці. Вибір зроблено. Багато виборів зроблено. Так стало. Так було. Змінюється лише погода, рухається лише планета. А я стою збоку. Недалеко, але збоку. І просто спостерігаю. Як глядач. Все йде, а я стою і спостерігаю. І ні поруху в мій бік. Я не змінююсь. Залишаюсь молекулою. 

 Це не сталось недавно. Так було завжди. Якби це сталось недавно, я б вже не була молекулою. Я була б принаймні 5-річною дівчинкою. Або 15-річною. Або немовлям. І сцени, де мала бути я, лишаються пустими. Ось матір везе колиску. В ній мала бути я. Ось мій перший клас. Я там стою, з самого краю з букетом квітів. Ось мій перший диплом. Ось моє перше кохання. Перший поцілунок. Він цілує простір. Тому що я молекула. Сцени залишились такими, як є. Тільки без мене. І ні краще, ні гірше. Так, ніби все нормально. Ніби нічого не змінилось. 

 Час. Що це? Він існує? Людина сама поділила час. На 365 днів. На 24 години. На 60 хвилин. На 60 секунд. Для самоконтролю. Для організації. Щоб встигати. Куди? Щоб уникнути хаосу. Для чого? Може хаос - це не погано. Може анархія - це добре. Можливо ці обмеження - це не те, до чого я прагну. Але я молекула. І тільки глядач. Біля планети, яку люди назвали планетою "Земля". І кожен рухається, аби не сидіти. Аби не стати молекулою. 

---

В джинсах из сэконд-хэнда нашли 100 евро и письмо из Германии

2011-12-17 19:41:45 (читать в оригинале)

В Ковеле Волынской области в джинсах из «сэконд-хэнда» женщина нашла письмо немецкого студента, адресованное новому владельцу одежды, и 100 евро. Как сообщает газета "Волинь", 40-летняя жительница города Любомль купила джинсы для сына-студента. Дома, осматривая карманы перед стиркой, она нашла бумагу, в которую были завернуты 100 евро. Сама бумага оказалась письмом, написанным на немецком языке. В письме говорилось: «Неизвестный друг из Украины! Я - немецкий студент Вальтер, как и ты, осуждаю войну. Она унесла жизнь моего деда Йоганна, который служил в Вермахте. Погиб он на вашей земле. Дарю тебе джинсы, знаю, что у вас не такая хорошая жизнь...».

---

з 12 по 17. детальки

2011-12-17 19:16:34 (читать в оригинале)

12. важко сприймається день, коли в голові дзвенять вихідні. так ще й такі. мм. 

13. вівторки завжди для мене найважчі. можливо, то ілюзія, як би зараз сказала Зеленуха, але 5 пар - то таки компостер. 
а якщо врахувати святкування Андрія на лекції - до п*ятої пари вже починала боліти голова.

14. всі дівки наворожили собі кавалерів, а я лиш чотири лабораторні :/

15. пари провтикала. і все чому - бо Хри не може сама вибрати подарунок своєму мачосу. пф. сподіваюсь, мені то не аукнеться.

16. найбожевільніший день з тижня. (не рахуючи ночівлі в Солонці).
спочатку неочікувано запросили на каву і я неочікувано погодилась. по дорозі на каву неочікувано вирішили подивитись фільм і зварити глінтвейну. під час перегляду фільму неочікувано подзвонив Орест і виявилось, що неочікувано до Львова навідався Вовка. Неочікувано, дорогою до центру в маршрутці зустріла того ж чувака, в якого дивилась фільм (: неочікувано потрапила в "масони", неочікувано виявила там місце для жертвоприношень. Неочікувано, чекаючи на маршрутку, зрозуміла, що щаслива. Неочікувано, протикала останню маршрутку і була готова йти додому пішки. Неочікувано зустріла знайому і ще більш неочікувано подзвонив той чувак, в якого я недодивилась фільм і забрав нас з тою чувіхою на таксі додому. неочікувано, так неочікувано. дикий день і купа радості!

17. субота. не люблю. зате в мого похресничка сьогодні місяць (: