RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Вот они – «длинные руки Чернилевского-Мокроснопа»! в продолжение темы «Аппетиты председателя» и «империя Чернилевского»

Справка: члены правления «империи Чернилевского»:

- сам генерал-полковник в отставке Чернилевский Сергей Владимирович – бывший заместитель Командующего войсками Одесского военного округа, потом - Командующий войсками Прикарпатского военного округа, которого в своё время попросили из армии за распродажу земель Министерства обороны, дабы избежать военного трибунала. В Товариществе располагает 18 сотками земли, прихватил ещё незаконно соседние 20 соток;

- генерал-лейтенант в отставке Бондаренко Михаил Григорьевич – бывший заместитель Командующего войсками Одесского военного округа по воспитательной работе, которого тоже, как и Чернилевского, попросили из армии за полный развал в работе. Также располагает в Товариществе 18 сотками земли. Дачи с Чернилевским у них рядом, поэтому захваченной землёй пользуются по очереди;

- полковник в отставке Мокросноп Анатолий Васильевич – бывший начальник финансового управления Одесского военного округа, впоследствии председатель правления Товарищества;

- полковник в отставке Козак Виталий Карпович – бывший начальник КРУ Одесского военного округа, по жизни - главный «строитель» финансовых криминальных схем в «империи Чернилевского»;

- остальные 3 члена правления – порядочные ветераны, но их, как правило, на сходки «четырёх» в беседке Чернилевского (так называемого - «Креста»), не приглашают. Большинство и так достигнуто: 4 члена правления из 7 – уже большинство.

И таким наглым способом Чернилевский решает все вопросы своим «Крестом» в «колыбе» на захваченной земле, вынуждая Товарищество прислушиваться к его мнению.

Теперь всё по порядку:

1. 2002 год – председателя Черноморского поселкового совета Ружина Александра Вячеславовича, участника боевых действий в Афганистане, заслуженного ветерана за оказание содействия в создании и развитии Садового Товарищества «Ветеран ОдВО», оформлении надлежащим способом всей документации и государственных актов, единогласно принимают членом Садоводческого Товарищества «Ветеран ОдВО» с выделением ему земельного участка размером 0,12 га в соответствии с действующим законодательством (справка председателя правления Иртеговой Л.Ф. прилагается в деле).

2. Ноябрь 2003 года – председатель СТ «Ветеран ОдВО» Иртегова Л.Ф. даёт письменное согласие на рассмотрение сессии Черноморского поселкового совета о выделении Ружину А.В. земельного участка.

3. 17 декабря 2003 года - решением № 216 сессия Черноморского поселкового совета выделяет Ружину А.В. вышеуказанный земельный участок. Решением этой же сессии выделены земельные участки также ещё двум членам Товарищества, заслуженным ветеранам Вооружённых сил Украины, бывшим заместителям командира 28-й дивизии гвардии полковнику запаса Антошкину А.М. и гвардии полковнику запаса Распопину С.Л., которые в своё время длительный период были ответственными за служебные дачи штаба Одесского военного округа, вместо которых создано вышеуказанное Товарищество.

4. 20 июня 2004 года - общее собрание Товарищества подтверждает своё решение подавляющим большинством голосов (против естественно проголосовали - Чернилевский, Бондаренко, Мокросноп, Козак) о выделении земельного участка Ружину А.В. (решение прилагается в деле), которому выписывается членская книжка, им уплачиваются вступительный взнос и членские ежемесячные взносы (копии прилагаются в деле).

5. 1 сентября 2004 года - исполком Черноморского поселкового совета даёт разрешение Ружину А.В. на ведение строительства после получения полностью оформленной проектно-сметной документации (копия решения прилагается).

6. Сентябрь 2004 года - член правления Товарищества Козак от имени правления начинает требовать у Ружина А.В. внести определённую сумму денег в долларах США в казну правления, на что тот категорически отказался. Внутри правления происходят трения, так как председатель Иртегова Л.Ф. полностью не согласна с позицией «Креста» Чернилевского, которые вынуждали её выполнять их волю. Достойная чести женщина (жена бывшего председателя военного трибунала, Заслуженного юриста Украины, генерал-майора в отставке Иртегова В.К.) бросила на стол правления печать и документы, с гордостью показав свою позицию. Чернилевский в срочном порядке назначает «ручного» Мокроснопа, который «выбивает» искры из-под ног по команде шефа.

7. Октябрь 2004 года - правление Товарищества («Крест») запретило Ружину А.В. пользоваться земельным участком, хотя он был уже огорожен и началось законное строительство. Бухгалтеру же запретили принимать взносы у Ружина А.В. «Крест» в срочном порядке подаёт иск в суд на изъятие земельного участка у Ружина А.В. по надуманным причинам. Самое интересное, что их суд принимает, хотя Мокросноп А.В. на то время был незаконным председателем правления. Также поданы иски в суд на изъятие земельных участков у Антошкина А.М. и Распопина С.Л.

8. 2005 год – правление СТ «Ветеран ОдВО» через Региональную природоохранную прокуратуру Одесской области организовывает «заказное» уголовное дело на Черноморского поселкового голову Ружина А.В. за то, что тот подписал законные государственные акты на земельные участки в Садоводческом Товариществе «Ветеран ОдВО» Антошкину А.М. и Распопину С.Л. (вот не учёл-то наш уважаемый Александр Вячеславович, что земелька-то уже захвачена Чернилевским). Дело рассматривалось 3 года в Южненском городском суде и закрыто по срокам давности.

9. 2005 год – председатель правления СТ Мокросноп А.В. начинает длительный судебный гражданский процесс (судья Добров П.В.) по изъятию государственных актов на землю у Ружина А.В., Антошкина А.М. и Распопина С.Л. Дело в 2007 году зашло в тупик. В ходе судебных заседаний Мокросноп А.В. неоднократно напоминает, что надо внести денежную сумму в долларах США в казну правления и тогда у них проблем не будет.

10. Ружин А.В., Антошкин А.М., Распопин С.Л. вынуждены были продать свои законные земельные участки, так как правление Товарищества («Крест») на участки их не пустило, оградив всё вокруг шлагбаумами. Договоры купли-продажи земельных участков были оформлены нотариально в соответствии с действующим законодательством.

11. 2007 год - председатель правления СТ «Ветеран ОдВО» Мокросноп А.В. продолжает требовать от Ружина А.В. взятку в размере 100.000 долларов США, чтобы не создавать ему проблем, но вновь получает категорический отказ.

12. 2007 год – тогда Мокросноп А.В. через Коминтерновский районный суд (судья Добров П.В.) задним числом накладывает арест на земельный участок Ружина А.В. (договор купли-продажи - 29.11.2007 года, арест Добровым П.В. – 26.11.2007 года) и подаёт иск в тот же суд тому же судье Доброву П.В.

13. 2008 год – возбуждается очередное «заказное» уголовное дело против Ружина А.В. (опять тот же судья Добров П.В.). Судья Добров П.В. принимает решение Ружина А.В. взять под стражу, но областной аппеляционный суд отклоняет поспешное решение. Мокросноп А.В. в свою очередь продолжает настоятельно требовать от Ружина А.В. взятку в размере 100.000 долларов США за земельный участок.

14. 2011 год – хитрый Мокросноп А.В. делает ход «конём» и уже через Коминтерновский административный суд (не удивительно - судья Добров П.В.) признаёт государственные акты Антошкина А.М. и Распопина С.Л. недействительными (Антошкин А.М. в связи с этим перенёс два инфаркта). На очереди был земельный участок Ружина А.В., с которого Мокросноп А.В. продолжает настойчиво, нагло требовать 100.000 долларов США и тогда заслуженному боевому офицеру ничего не оставалось делать, как обратиться за помощью к правоохранительным органам.

Оперативная разработка планово и профессионально началась сотрудниками ГСБЭП Коминтерновского РО и сотрудниками ГУМВД Украины в Одесской области. Ружин А.В. в связи с этим, вопреки своей воли и чести, скрепя зубами и проклиная всё на свете, вынужден был пойти на договорённость с председателем правления СТ «Ветеран ОдВО» Мокроснопом А.В., чтобы разрешить свою многолетнюю наболевшую проблему. В ходе всех этих разборок Ружин А.В. перенёс микроинсульт, неоднократно находился на лечении с диагнозом: гипертонический криз. Да и начали давать о себе знать тяжёлые ранения, полученные в боях в Афганистане.

15. 23 сентября 2011 года на очередной «договорной» встрече Мокросноп А.В. потребовал от Ружина А.В. (с целью прикрытия) написать расписку на сумму 97.000 долларов США, что якобы Ружин эти деньги одолжил у Сизова и обязан вернуть (расписка имеется в деле). 3.000 долларов США Мокросноп предназначил на прочие расходы. Замысел «противника» Александр разгадал быстро и подыграл жадности Мокроснопа.

16. 5 октября 2011 года (в ходе оперативной разработки) Ружин А.В. получает на руки от должностного лица - председателя правления СТ «Ветеран ОдВО» Мокроснопа А.В. необходимые документы для Коминтерновского районного суда и прокуратуры по договорённости на свой законный земельный участок и платит ему за это «мечеными» 100.000 долларов США. Мокросноп А.В. со своим соучастником Сизовым С.А. начали пересчитывать полученные «на шару» деньги и на месте преступления были задержаны сотрудниками ГУМВД Украины в Одесской области совместно с сотрудниками ГСБЭП Коминтерновского РО. Прокуратурой Одесской области возбуждается уголовное дело.

Налицо явное вымогательство денег и их получение в качестве взятки в размере 100.000 долларов США официальным должностным лицом (имеет право представлять организацию во всех структурах, получает заработную плату, в момент совершения преступления находился при исполнении служебных обязанностей) - председателем Садоводческого Товарищества «Ветеран ОдВО» Мокроснопом А.В. и его соучастником полковником запаса, его бывшим сослуживцем – офицером тыла Сизовым С.А.

Надо отдать должное нашей доблестной милиции, которая сумела в кратчайшие сроки найти слабое место в «империи Чернилевского» и помочь открыть общественности истинное их лицо. Следственные органы располагают уже на сегодня всеми подтверждающими материалами данного состава преступления. Самое интересное, что уже длительный период трусливые Чернилевский и Мокросноп находятся на стационарном лечении с тяжелейшими диагнозами, от следствия прячутся, выдумывая различные предлоги. В то же самое время, когда многие видят их в Одессе или в Черноморском совместно пьющими горькую, но над чем-то усердно думающими. А подумать им теперь есть над чем!

Р.s. Не делает чести отставному генералу Чернилевскому организовывать свою «империю», самым наглым образом побирать своих бывших подчинённых в своё благо (никогда Чернилевский членские взносы или взносы на какие-либо мероприятия в Товариществе не платил), ходить по Одессе и кричать, что Ружина он изуродует и «зароет». Теперь всем понятно истинное лицо генерала в отставке Чернилевского.

Это мы Вам, уважаемый читатель, поведали только об одном факте из жизни «империи Чернилевского», которую одним своим поступком поставил на колени (а это действительно поступок) настоящий боевой офицер, ветеран легендарного «Королевского» батальона, Кавалер Орденов «Красной Звезды», «За мужество» III-й степени, медали «За отвагу», Кавалер более 30-ти званий и наград, а ныне - Председатель правления Ассоциации «Ветеранское движение Одесского региона», Председатель Союза воинов-интернационалистов Одесского морского торгового порта «Боевое братство», гвардии подполковник запаса Александр Ружин.

А сколько ещё в этой «империи» неразгаданного?

Скоро нам предстоит это сделать.

Наш спец.корр. Элита Украины

Объектинизм

Пространство и время это лишь части различных объектов, то есть - нет объектов = нет ни пространства, ни времени.
Да ты сам посуди, это даже из языка следует.
Например:
1) пространство вселенной (но отнюдь не вселенная пространства), то есть - вселенная это объект, а пространство это часть этого объекта (тоже самое касается времени).
2) пространство галактики (но отнюдь не галактика пространства), то есть - галактика это объект, а пространство это часть этого объекта (тоже самое касается времени).
3) пространство солнечной системы (но отнюдь не солнечная система пространства), то есть - солнечная система это объект, а пространство это часть этого объекта (тоже самое касается времени).
4) пространство планеты Земля (но отнюдь не планета Земля пространства), то есть - планета Земля это объект, а пространство это часть этого объекта (тоже самое касается времени).
5) пространство организма (но отнюдь не организм пространства), то есть - организм это объект, а пространство это часть этого объекта (тоже самое касается времени).
И примеры такие можно приводить и приводить, множить и множить и из них следует, что пространство это суть размер объекта представимый как совокупность:
1) длины объекта.
2) ширины объекта.
3) высоты объекта.
А время это суть длительность процессов внутри объекта.
А поскольку каждый объект имеет свой размер и свою длительность процессов протекающих внутри него, то мы с неизбежностью приходим к выводу, что у каждого объекта своё пространство и своё время, а поскольку одни объекты всегда находятся внутри других объектов, то одни пространства и времена всегда находятся внутри других пространств и времён. 

Приданое дочке

Студенческие годы - самое развеселое время (особенно тех студентов, кому посчастливилось жить в общаге). Жаль, что большинство историй начинается с "взяли мы с Андрюхой водяры, и пошли к Лехе". Эта короткая и смешная история случилась, как ни странно, в трезвом виде. Самое начало учебного года. Два-три дня как только съехались и вселились. Серега - раззвиздяй и "ходок", отправляется в город. Оленька - мягкое, нежное, но эмоциональное создание, живущее в комнате напротив, просит: "Сереженька, ты в город? Отправь телеграмму домой, а то родители волнуются: "Папа, мама, доехала нормально. Целую, Оля". Серега: "Нет проблем..." Через две недели Оля сподобилась сама позвонить домой. В общагу пришла смеясь и плача одновременно. Увидев Серегу, попыталась достать его чем-то тяжелым, причем преимущественно в голову или между ног. Выясняется: Серега поручение отправить телеграмму выполнил на 100%, даже на 120%. Слегка изменил текст, да и только. Окончательный вариант выглядел так: "Папа, мама, доехали нормально. Целуем, Оля и Сережа". Поскольку любимая и единственная дочь лично позвонить домой созрела не сразу, то в голове ее родителей выстроилась незамысловатая цепь умозаключений. Начали собирать приданое дочке. Папа дал объявление о продаже машины, начали искать квартиру "молодым". А Серега легко отделался. Ну может достала его Оленька один раз в ухо, но то по-дружески...

Григорій Смітюх. Держава зобов'язана забезпечити гідне життя наших дітей.

Обов'язок покладено, але чи стали щасливішими діти?

Не дивлячись на те, що турбота про підростаюче покоління, зокрема про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, а також вихованців і учнів дошкільних та шкільних закладів освіти у сільській місцевості була і залишається пріоритетним напрямком соціальної політики держави, в цій сфері залишається багато проблем та невирішених питань.

Згідно даних Міністерства соціальної політики України нині в нашій країні нараховується понад 100 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 73% цих дітей виховується в спеціалізованих інтернатах та дитячих будинках.На утримання однієї дитини в цих закладах в середньому по країні виділяються кошти в сумі 23 грн. на добу (20 грн. на харчування та 3 грн. на медикаменти). Між тим, європейська практика соціального забезпечення цієї категорії дітей свідчить, що на зазначені цілі витрачаються суми, як мінімум, в 10 разів більші.

 За даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до національної мережі загальноосвітніх закладів входить 391 школа-інтернат, де навчається 122,5 тис. дітей, які потребують корекції фізичного  або розумового розвитку. У зв’язку із зростанням за останні п’ять років на 22 відсотки кількості дітей з особливими потребами в різних регіонах країни (дітей із складними комплексними дефектами, різними формами затримки психічного розвитку, дитячим аутизмом, девіантною поведінкою, труднощами у навчанні і спілкуванні), щорічним збільшенням на 5—6 тис. дітей-інвалідів (нині на обліку 152,2 тис.чол.), відсутністю необхідної кількості спеціальних (корекційних) закладів, кваліфікованих кадрів та ін., існуюча система спеціальної освіти потребує значних капіталовкладень. Сьогодні ж, на заходи корекційно-лікувального характеру на одну дитину в середньому по країні виділяється 34 грн. на добу, в той час, як, наприклад, обладнання для спеціального годування однієї дитини коштує не менше 15 тис.грн., а лікування складних комплексних дефектів розвитку, захворювання на ВІЛ-інфекцію вимагає ще більших коштів.

           Нині в Україні функціонує також 14,9 тис. сільських загальноосвітніх  навчальних закладів (понад 70% від їх загальної кількості), в яких навчається більше третини всіх учнів країни. Дошкільну освіту в сільській місцевості здобувають 242 тис. дітей у 8,8 тис. садках (57% від загальної кількості дітей дошкільного віку). Рік у рік скорочуються обсяги будівництва приміщень сільських загальноосвітніх шкіл та дитячих садків, частина їх перебуває в  аварійному  стані. В той же час місцевими органами виконавчої  влади та органами  місцевого самоврядування  незадовільно  розв’язуються  питання поточного ремонту та реконструкції спеціалізованих шкіл, дошкільних та шкільних закладів у сільській місцевості, їх забезпечення меблями, обладнанням, комп’ютерною технікою, навчально-наочними посібниками.

Такий стан речей, на мою думку, склався перш за все тому, що конституційні приписи щодо захисту дитинства  в соціальній державі, про державне утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (мова йде про ст.ст.1, 24 та 52 Основного Закону), не знайшли свого подальшого розвитку та конкретизації в нашому законодавстві.

          Зважаючи на все вищевикладене, цілком очевидно що держава має більш ефективно дбати про долю найбільш вразливих категорій нашого підростаючого покоління, а матеріальне забезпечення подальшого функціонування дитячих будинків  і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей,  які потребують корекції фізичного  або розумового розвитку, а також дошкільних та шкільних закладів освіти у сільській місцевості в нинішніх умовах вимагає спеціального механізму державної підтримки, суть якого полягала б в тому, щоб спрямувати потік бюджетного фінансування в освіті та системі соціального забезпечення саме на такі  заклади.Але де ж взятипотрібнідля цього кошти, коли світова та вітчизняна економіка, ледь переживши одну хвилю кризи, очікують другу, яка вже ось-ось не за горами?

Запропоновано законодавцю.

            Україна щорічно отримує значні  надходження у валюті від експорту чорних та кольорових металів, а також продукції хімічної галузі. Згідно останніх даних Державної служби статистики України виручка від експорту недорогоцінних металів і виробів з них є головним джерелом надходження валюти в України: за першу половину 2011 року вона досягла 11,3 млрд. дол., що складає 34,4% від усього товарного експорту. Виручка від експорту продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості за цей же період становила близько 2,9 млрд. дол.

При збереженні обсягів експорту чорних і кольорових металів, а також  продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості на рівні показників 2009-2011 року з урахуванням тенденції коливання рівня цін на світових біржах та курсу основних валют Україна отримуватиме щорічно щонайменше 20 млрд. дол. Цільове спрямування незначної частини цієї виручки на будівництво, реконструкцію та утримання дитячих будинків  і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей,  які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, а також дошкільних та шкільних закладів освіти у сільській місцевості здатне значно підсилити державний вплив на соціальні потреби найбільш вразливої частини підростаючого покоління.

           З метою практичної реалізації такої можливості мною був розроблений і внесений на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про спеціальний збір на будівництво, реконструкцію та утримання дитячих будинків і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей,  які потребують корекції фізичного  або розумового розвитку, а також дошкільних та шкільних закладів освіти у сільській місцевості»  (реєстр. № 9286 від 13.10.2010 року).

           Законопроектом пропонується запровадження спеціального 1,5-відсоткового збору, що сплачується суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які експортують чорні та кольорові метали, продукцію хімічної галузі, на цілі будівництва, реконструкції та утримання вищезазначених об'єктів.

 Передбачається, що спеціальний збір справляється в залежності від експортної ціни та суми продукції кольорової та чорної металургії, а також хімічної промисловості. Контроль за правильністю визначення експортних цін, сум та своєчасністю відрахувань спеціального збору здійснює Державна податкова служба України.

Спеціальний збір платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені у встановленим порядку  для  місячного  звітного періоду.  За несвоєчасну сплату спеціального збору платники несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Нараховані суми спеціального збору накопичуються на спеціальному  рахунку Державного казначейства України. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва.

 Законопроектом також передбачена заборона нецільового використання зазначених коштів.

 Механізм справляння спеціального збору та  порядок його  використання  визначається та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

           У «Прикінцевих положеннях» пропонується набрання чинності відповідним Законом  з 1 січня 2013 року.

 Попередні розрахунки вказують, що запровадження вищезазначеного спеціального збору додатково щорічно спрямує в Державний бюджет України близько 2,4 млрд. грн. на будівництво, реконструкцію та утримання дитячих будинків і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного  або розумового розвитку, а також дошкільних та шкільних закладів освіти у сільській місцевості.

          Прийняття та практична реалізація положень Закону створять постійний, достатньо ефективний механізм додаткової державної підтримкинайбільш вразливих в соціальному плані категорій підростаючого покоління, прискорять розв'язання низки першочергових соціальних та освітянських потреб. Тому сподіваюся, що мої законодавчі ініціативи знайдуть розуміння і підтримку у більшості народних депутатів незалежно від їх фракційної приналежності та політичних переконань.

                                             Григорій Смітюх, народний депутат України

Биография Авакова Арсена Борисовича + ВИДЕО