RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Из опыта

2011-08-26 23:06:04 (читать в оригинале)

С детства я ужасно влюблялась... много, часто и надолго...

говорят, всякие нещасные любови облагораживают чилавека,

и он становицо способен на настоящую любофь...

во всяком случае стихов я тогда настрочила кучу)))

передо мной лежит моя подростковая тетрадка, изъятая из залежей с балкона))

вот и вспомнилось)))

надо сказать, стихи у меня чаще всего носили даже в детстве (!) некий патетическо-рационально-скандирующий оттенок)))

тема-то - ЛЮБОВЬ!!!! а так и прет врожденная тяга к пропаганде)))

Вот он, называется ИЗ ОПЫТА. Дата сотворения - 1996 год

Глупо письма писать,

Глупо молча страдать,

И тебе подражать, И бродить.

Глупо плакать в ночи,

И вздыхать, и в тиши

Веру горько по каплям терять.

Но не глупо - любить,

Верно - песню сложить,

Верно - жить, И еще, еще...

Не сдаваться, идти,

Подниматься, - идти!

В Имя Божье, во имя ТВОЁ!

---

Пам’ятаєте звідки це?

2011-08-26 23:01:46 (читать в оригинале)

.

---

Разлука - маленькая смерть

2011-08-26 22:41:47 (читать в оригинале)

Разлука - маленькая смерть

Того, кто был всего дороже,

Войдя в распахнутую дверь

Стоит хозяйкой на пороге.

Она пришла забрать свое,

Она - разлука, ей так можно,

Ей не докажешь ничего,

Она пришла неосторожно.

Как мЫтарь, все возьмет, с лихвой,

Не передумав по дороге...

И вызывает дрожь собой...

И побуждает верить Богу...

А сердце хочет голосить...

Кричать и плакать об утрате...

Разлука - маленькая смерть...

Скажи, так в чем мы виноваты?

Мы виноваты лишь в одном:

Что годы счислить не сумели...

И лишь мечтали о родном,

В мечтах лишь ТОЛЬКО песни пели

И в теплом море плыли мы,

И в горы мы не собирались...

Разлука рассудила нас:

На чем сошлись, на том попались....

---

.Все зламане

2011-08-26 22:39:37 (читать в оригинале)

---

Щоб зробили ви? (до дівчат).

2011-08-26 22:37:51 (читать в оригинале)

Нещодавно найкращій подругі на роботі повезло і "дуже-дуже":

Якби комусь з вами зізналась дівчина у безмежному коханні, виявляла жагу і переслідувала з цим питанням. Коли повністю кажеш і вже знаєш, що не хочу ніяких відносин. Всеодно.. Після стількох подій, через страх, сльози. Вона заходить з великим букетом троянд, знайшовши де подруга все ж таки живе, м'якою іграшкою і цілою сумкою харчів на тиждень і запрошує до кіно.. Каже, що хоче піклуватися і нічого більше, без усілякого. Обіцяє знімати квартиру за свої гроші і ніколи не приходити туди, а до цього тільки лякала своїми діями, неадекватно себе поводила при всіх. Зловжила алкоголем, щоб в усьому при всіх зізнатися, вибила двоє дверей до неї в кімнату але не торкалася (на місці де вони працювали улітку), хоча не раз казала про своє жагуче бажання, хоча не одразу зізнавалася на словах, а на діях ще більше заходила далі... Хоча її відштовхували і зрозуміло вже що без усіляких надій!

Хіба що інша, почуває себе як чоловік у якомусь сенсі.. Але після стілького.. Що можна вдіяти?!

Що з такою людиною робити далі? Як поводити, що можна відповісти. Бо я не бачу нічого хорошого всеодно з цього не вийде і добром не закінчиться. Подруга розгублена до краю.. (міліцію визивати не найкраща ідея теж).