RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

С 19 по 20 мая будет "Ночь музеев" в Петербурге!

2012-05-16 23:25:56 (читать в оригинале)

Музей занимательной науки "ЛабиринтУм" с 21 до 6 утра!!

«По следам Перельмана» предлагается пройти тем, кто разделяет девиз музея: «Изучай, экспериментируй, пробуй!». Ночная программа посвящена 130-летию великого популяризатора науки Я.И. Перельмана, автора захватывающих книг по физике, математике, астрономии, основателя первого интерактивного научного музея в России - Дома занимательной науки, созданного в 1935 году в Ленинграде.

Специально для «Ночи музеев» реконструированы наиболее интересные экспонаты бывшего ДЗН.

В «ЛабиринтУме» все демонстрируется «вживую». Здесь можно легко заблудиться в зеркальном лабиринте, без усилий поднять сейф, увидеть разработанные легендарным физиком и инженером Николой Тесла катушки, разбрасывающие полуметровые молнии, и плазменные шарообразные лампы, разрядом в которых можно управлять рукой.

Электромузыкальный инструмент терменвокс позволяет каждому попробовать себя в качестве композитора и музыканта.

Консультанты в залах музея ответят на все научные вопросы посетителей.

---

У Тимошенко з’явився шанс виїхати за кордон.

2012-05-16 23:05:25 (читать в оригинале)

---

Осторожно, шмон!

2012-05-16 23:03:46 (читать в оригинале)

Помнится, было дело где-то в 1993 году. Зима, время где-то около полуночи. Мы втроем идем по Молдаванке — возвращаемся с репетиции команды КВН педина и довольно громко обсуждаем свои творческие вопросы. Останавливают нас «беркута», просят сдать оружие. Мы отвечаем, что оружия не носим. «Беркута» не верят, шмонают, видят, что ничего опаснее авторучки у нас собой нет. Странно на нас смотрят и говорят: «Вы что, сумасшедшие — ходить ночью по Молдаванке с голыми руками?»

С тех пор прошло без малого двадцать лет.

Вчера вечером я сидел в своей машине, припаркованной в разрешенном месте, и мирно беседовал со знакомым. В какой-то момент машину осветил фонарик, раздался стук в окно, и мужчина в форме работника милиции (с надписью «Беркут») предложил предъявить документы и выйти из машины.

Нет, я не имею претензий к работникам милиции по поводу данного конкретного случая. Я чту уголовный кодекс; ничего запрещеного с собой не ношу, не вожу и не употребляю. По большому счету, все было в рамках приличия: я абсолютно добровольно, не без любопытства (чтобы не сказать «с ностальгией») согласился предъявить содержимое карманов, салона и багажника своего автомобиля. Затем мы мило побеседовали, старший прапорщик милиции, руководивший процессом, с извинениями вернул права и техпаспорт, попросил войти в положение и даже рассказал последние новости в жанре криминальной хроники.

Однако, говоря коротко, произошел «шмон», именно шмон, потому что другого (процессуального) определения для того, что происходило, нет.

Да, я не ношу и не вожу с собой ничего запретного — но ведь в ходе этого шмона они при желании могли «найти» все, что угодно. С другой стороны, предположим, что у меня в багажнике они бы вдруг обнаружили центнер кокаина и ящик мобильных телефонов с несмытой кровью законных владельцев — и что дальше бы они со всем этим делали? Что помешало бы мне заявить, что все это мне подкинули, а адвокату — что доказательство добыты незаконным путем?

Ближе к концу девяностых я неоднократно излагал такие соображения желающим шмонать меня работникам милиции — и ни разу не было случая, чтобы они звали понятых, составляли протокол и проводили личный досмотр и досмотр вещей в строгом процессуальном порядке. Мы расходились с миром, с улыбками и добрыми пожеланиями.

В «двухтысячных» я нагулял и накатал по Украине несколько сотен тысяч километров, и подобных случаев даже не припоминаю. В итоге, за эти годы явно расслабился и совершил ошибку, допустив такое развитие событий.

Да, вчера все закончилось тихо и спокойно. Да, мы мирно поговорили и разошлись, разве что руки друг другу не пожали. Но в следующий раз я буду уже начеку. Чего и вам желаю.

Как правильно вести себя в таких ситуациях? Думаю, ответ на этот вопрос должны давать юристы. Я позволю себе разве что дать ссылки на действующие законы.

Закон України «Про міліцію»

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, […]

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, […]

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, […]

{ Положення абзацу шостого пункту 5 частини першої статті 11, згідно з яким міліції надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях «осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години» втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2011 від 11.10.2011 } осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, […]

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, […]

{ Положення абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду Рішення Конституційний Суд України N 17-рп/2010 від 29.06.2010 } осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, […]

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, […]

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, […]

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення…

Кодекс Украины об административных правонарушениях

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

…

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

…

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання…

P.S. Напоследок — по поводу «Беркута».

Всем давно известно, что сотрудники этого и и других подразделений МВД — это работники милиции, права которых установлены и ограничены Законом Украины «О милиции». Никаких дополнительных прав и полномочий каким-либо милицейским спецподразделениям закон не предоставляет.

Я даже больше скажу, точнее, процитирую ст. 16 вышеупомянутого закона:

«Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки».

Выводы делайте сами.   джерело

---

Осторожно, шмон!

2012-05-16 23:03:46 (читать в оригинале)

Помнится, было дело где-то в 1993 году. Зима, время где-то около полуночи. Мы втроем идем по Молдаванке — возвращаемся с репетиции команды КВН педина и довольно громко обсуждаем свои творческие вопросы. Останавливают нас «беркута», просят сдать оружие. Мы отвечаем, что оружия не носим. «Беркута» не верят, шмонают, видят, что ничего опаснее авторучки у нас собой нет. Странно на нас смотрят и говорят: «Вы что, сумасшедшие — ходить ночью по Молдаванке с голыми руками?»

С тех пор прошло без малого двадцать лет.

Вчера вечером я сидел в своей машине, припаркованной в разрешенном месте, и мирно беседовал со знакомым. В какой-то момент машину осветил фонарик, раздался стук в окно, и мужчина в форме работника милиции (с надписью «Беркут») предложил предъявить документы и выйти из машины.

Нет, я не имею претензий к работникам милиции по поводу данного конкретного случая. Я чту уголовный кодекс; ничего запрещеного с собой не ношу, не вожу и не употребляю. По большому счету, все было в рамках приличия: я абсолютно добровольно, не без любопытства (чтобы не сказать «с ностальгией») согласился предъявить содержимое карманов, салона и багажника своего автомобиля. Затем мы мило побеседовали, старший прапорщик милиции, руководивший процессом, с извинениями вернул права и техпаспорт, попросил войти в положение и даже рассказал последние новости в жанре криминальной хроники.

Однако, говоря коротко, произошел «шмон», именно шмон, потому что другого (процессуального) определения для того, что происходило, нет.

Да, я не ношу и не вожу с собой ничего запретного — но ведь в ходе этого шмона они при желании могли «найти» все, что угодно. С другой стороны, предположим, что у меня в багажнике они бы вдруг обнаружили центнер кокаина и ящик мобильных телефонов с несмытой кровью законных владельцев — и что дальше бы они со всем этим делали? Что помешало бы мне заявить, что все это мне подкинули, а адвокату — что доказательство добыты незаконным путем?

Ближе к концу девяностых я неоднократно излагал такие соображения желающим шмонать меня работникам милиции — и ни разу не было случая, чтобы они звали понятых, составляли протокол и проводили личный досмотр и досмотр вещей в строгом процессуальном порядке. Мы расходились с миром, с улыбками и добрыми пожеланиями.

В «двухтысячных» я нагулял и накатал по Украине несколько сотен тысяч километров, и подобных случаев даже не припоминаю. В итоге, за эти годы явно расслабился и совершил ошибку, допустив такое развитие событий.

Да, вчера все закончилось тихо и спокойно. Да, мы мирно поговорили и разошлись, разве что руки друг другу не пожали. Но в следующий раз я буду уже начеку. Чего и вам желаю.

Как правильно вести себя в таких ситуациях? Думаю, ответ на этот вопрос должны давать юристы. Я позволю себе разве что дать ссылки на действующие законы.

Закон України «Про міліцію»

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, […]

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, […]

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, […]

{ Положення абзацу шостого пункту 5 частини першої статті 11, згідно з яким міліції надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях «осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години» втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2011 від 11.10.2011 } осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, […]

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, […]

{ Положення абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду Рішення Конституційний Суд України N 17-рп/2010 від 29.06.2010 } осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, […]

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, […]

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, […]

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення…

Кодекс Украины об административных правонарушениях

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

…

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

…

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання…

P.S. Напоследок — по поводу «Беркута».

Всем давно известно, что сотрудники этого и и других подразделений МВД — это работники милиции, права которых установлены и ограничены Законом Украины «О милиции». Никаких дополнительных прав и полномочий каким-либо милицейским спецподразделениям закон не предоставляет.

Я даже больше скажу, точнее, процитирую ст. 16 вышеупомянутого закона:

«Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки».

Выводы делайте сами.   джерело

---

Осторожно, шмон!

2012-05-16 23:03:46 (читать в оригинале)

Помнится, было дело где-то в 1993 году. Зима, время где-то около полуночи. Мы втроем идем по Молдаванке — возвращаемся с репетиции команды КВН педина и довольно громко обсуждаем свои творческие вопросы. Останавливают нас «беркута», просят сдать оружие. Мы отвечаем, что оружия не носим. «Беркута» не верят, шмонают, видят, что ничего опаснее авторучки у нас собой нет. Странно на нас смотрят и говорят: «Вы что, сумасшедшие — ходить ночью по Молдаванке с голыми руками?»

С тех пор прошло без малого двадцать лет.

Вчера вечером я сидел в своей машине, припаркованной в разрешенном месте, и мирно беседовал со знакомым. В какой-то момент машину осветил фонарик, раздался стук в окно, и мужчина в форме работника милиции (с надписью «Беркут») предложил предъявить документы и выйти из машины.

Нет, я не имею претензий к работникам милиции по поводу данного конкретного случая. Я чту уголовный кодекс; ничего запрещеного с собой не ношу, не вожу и не употребляю. По большому счету, все было в рамках приличия: я абсолютно добровольно, не без любопытства (чтобы не сказать «с ностальгией») согласился предъявить содержимое карманов, салона и багажника своего автомобиля. Затем мы мило побеседовали, старший прапорщик милиции, руководивший процессом, с извинениями вернул права и техпаспорт, попросил войти в положение и даже рассказал последние новости в жанре криминальной хроники.

Однако, говоря коротко, произошел «шмон», именно шмон, потому что другого (процессуального) определения для того, что происходило, нет.

Да, я не ношу и не вожу с собой ничего запретного — но ведь в ходе этого шмона они при желании могли «найти» все, что угодно. С другой стороны, предположим, что у меня в багажнике они бы вдруг обнаружили центнер кокаина и ящик мобильных телефонов с несмытой кровью законных владельцев — и что дальше бы они со всем этим делали? Что помешало бы мне заявить, что все это мне подкинули, а адвокату — что доказательство добыты незаконным путем?

Ближе к концу девяностых я неоднократно излагал такие соображения желающим шмонать меня работникам милиции — и ни разу не было случая, чтобы они звали понятых, составляли протокол и проводили личный досмотр и досмотр вещей в строгом процессуальном порядке. Мы расходились с миром, с улыбками и добрыми пожеланиями.

В «двухтысячных» я нагулял и накатал по Украине несколько сотен тысяч километров, и подобных случаев даже не припоминаю. В итоге, за эти годы явно расслабился и совершил ошибку, допустив такое развитие событий.

Да, вчера все закончилось тихо и спокойно. Да, мы мирно поговорили и разошлись, разве что руки друг другу не пожали. Но в следующий раз я буду уже начеку. Чего и вам желаю.

Как правильно вести себя в таких ситуациях? Думаю, ответ на этот вопрос должны давать юристы. Я позволю себе разве что дать ссылки на действующие законы.

Закон України «Про міліцію»

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, […]

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, […]

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, […]

{ Положення абзацу шостого пункту 5 частини першої статті 11, згідно з яким міліції надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях «осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години» втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2011 від 11.10.2011 } осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, […]

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, […]

{ Положення абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду Рішення Конституційний Суд України N 17-рп/2010 від 29.06.2010 } осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, […]

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, […]

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, […]

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, […]

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення…

Кодекс Украины об административных правонарушениях

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

…

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

…

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання…

P.S. Напоследок — по поводу «Беркута».

Всем давно известно, что сотрудники этого и и других подразделений МВД — это работники милиции, права которых установлены и ограничены Законом Украины «О милиции». Никаких дополнительных прав и полномочий каким-либо милицейским спецподразделениям закон не предоставляет.

Я даже больше скажу, точнее, процитирую ст. 16 вышеупомянутого закона:

«Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки».

Выводы делайте сами.   джерело