RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Кужель сменила сутенера

2012-03-02 13:49:55 (читать в оригинале)

Кужель сменила сутенера

Александра Кужель за последние 20 лет поменяла столько покровителей, что ее политические маневры стали похожи на попытки девушки известного поведения сменить сутенера. Так Леонид Грач прокомментировал информацию о возможном баллотировании депутата Верховного Совета АР Крым А.Кужель в мэры Киева и в народные депутаты от так называемого единого списка оппозиции, пишет Багнет.

Он отметил, что в свое время Кужель «сливалась в политическом экстазе с Сивковичем, Януковичем, Тигипко, Ющенко, Тимошенко», и поэтому не видит «ничего необычного в ее последних метаниях».

«Насколько мне известно, баллотирование по списку Тимошенко - не единственный вариант будущего трудоустройства Кужель. Мне известно, что она может возглавить межпартийное ультранационалистическое объединение вместе Тягнибоком (Свобода) и Ивченко (Конгресс украинских националистов), известным по кличке Леша-Мерседес. Мне уже известно рабочее название проекта - КИТя - по первым буквам лидеров (Кужель-Ивченко-Тягнибок). Его идеологию будут координировать А.Шкиль (БЮТ) и Б.Тарасюк (Народный Рух), а финансировать -биржевой спекулянт Д.Сорос (США)», - заявил Грач.
По его мнению, роль Кужель в данном проекте - привлечь в пользу Тимошенко и Тягнибока разочаровавшихся в БЮТе крымчан. Он также сообщил, что в избирательном штабе КИТи Украину разделили на курени по принципу ОУН-УПА. По его словам, Кужель назначена главой «Крымского куреня», Тягнибок - Галичанского, а Ивченко - Таврийского.

«Скорее всего, именно совместный проект с Тягнибоком стимулировал Кужель к активным телодвижениям на полуострове. Хотя такие телодвижения уместны не в парламенте АРК, а в публичном заведении другого типа, более привычном для подобных барышень», - подчеркнул Леонид Грач.

Слова Л.Грача в целом подтверждает известный московский политолог В.Никонов, отметивший, что О.Тягнибок давно искал политического тяжеловеса, на которого можно опереться в АРК. И нашел его в лице «открытой к интересным предложениям А.Кужель». По его информации, после фиаско в спарринге за лидерство в БЮТ с Королевской, Кужель поставлена задача самой выиграть округ в Симферополе, а также согласовать остальные 9 крымских округов между кандидатами от «Свободы», и выдвиженцами местных бизнес-групп. В случае если нынешний закон оставит возможность баллотирования по спискам и по округам одному и тому же лицу, фамилия Кужель украсит первую пятёрку ВО «Свобода». «Отдельная задача Кужель - обеспечить «Свободе» Тягнибока на парламентских выборах поддержку на полуострове до 8% избирателей, в первую очередь, за счёт протестного электората. Организационным ресурсом для этого может стать формирование фракций ВО «Свобода» в парламенте Крыма и других советах полуострова на базе деморализованной «Сильной Украины», - подчеркнул  В.Никонов.

Пресс-группа Региональной Правозащитной Группы «ПОЛУОСТРОВ КРЫМ» и издания «Крымские Ведомости»

https://sites.google.com/site/markbennayim/

http://poluostrov1.livejournal.com/

http://vedomosti.ucoz.ua/

Разрешается распространение при условии ссылки на пресс-группу проекта

  

---

У Коломойського проблеми?

2012-03-02 13:44:40 (читать в оригинале)

Одночасно багато джерел кажуть про те, що бізнес Ігоря Коломойського має проблеми. Зокрема, розповідають про труднощі у "Приватбанку", а також про те, що олігарх продав 25% телеканалу "1+1" на користь Сім'ї президента. Звісно, цьому немає жодних підтверджень, але чутки лунають надто часто.


Більше ніж п’ять джерел за останній місяць розповіли, що Приватбанк має великі проблеми. "Економічна правда" жодним чином не хоче підірвати стабільність роботи найбільшого в Україні банку, і не має підтверджень таких проблем.

Більш того, не всі незалежні джерела кажуть про проблеми.

"Я точно сказати не можу. Але люди, які біля Коломойського, казали, що саме великі проблеми були після виборів. Він промахувся і не очікував, що Янукович його "бортане". Але зараз, мені говорили, що він спільну мову знайшов з новою владою. Тому особливих проблем не бачу. А банк - як банк. Навіть непогано підминає під себе чужі бізнеси", - сказав один з експертів.

І все ж таки. Більше ніж п’ять джерел, які жодним чином не пов’язані один з одним, - це вже не випадковість. До того ж, ці люди не мають мотивації брехати. Отже, вони або кажуть правду, або введені в оману (тобто, їх використовують).

Але хто є автором чуток, ми не знаємо. Ми звертаємо увагу, що ще у листопаді 2011 року інформацію про продаж Ігорем Коломойським телеканалу "1+1" була оприлюднено на сайтах, які користуються поганою репутацією. Але ми стикнулися з тим, що подібні речі кажуть люди, які заслуговують на довіру.

Тому ми наводимо ці чутки, тому що йдеться про резонансні речі, але закликаємо ставитись до них як до неперевіреної інформації, яка може бути недостовірною. Отже, ми закликаємо не робити з цього ніяких практичних висновків, а лише спостерігати за розвитком подій.

Перше – кажуть, що Приватбанк має проблеми з кредитним портфелем. Простіше кажучи, багато кредитів є поганими, які не обслуговуються і не повертаються.

Про це заявило високопоставлене джерело з Міністерства фінансів.

За його словами, про цю проблему вже давно знають у Національному банку. І там навіть існує робоча група, яка займається проблемою найбільшої фінансової установи в країні. Зокрема, ця група вивчає питання надання "Привату" стабілізаційного кредиту.

До цієї групи навіть входять постійний представник МВФ у НБУ, та представник Світового банку.
 

За офіційними даними, резерви під проблемні активи "Приватбанку" складають 18% його кредитного портфелю. Це цілком співпадає з середньою величиною по усій банківській системі, і навіть на 1 відсотковий пункт менше, ніж у групі з 17-ти найбільших банків. Отже, офіційні дані не дають жодного уявлення про дійсний стан речей у банку, хоча 18% - це, звичайно, багато.

Проте, не є секретом, що банки занижують рівень "проблемки". Зокрема, це робиться за рахунок перекредитування поганих клієнтів. На початку кризи лунали оцінки, що більш адекватним рівнем "проблемки" в багатьох банках є 25-30% портфелю.

Якщо чутки щодо "Привату" вірні, поганий стан кредитного портфелю може казати про багато чого.

Наприклад, якщо Ігор Коломойський відчуває тиск з боку влади (наприклад, в нього хочуть відібрати бізнес), то погіршення стану портфелю – в його інтересах. Це захисний маневр – мало хто хоче отримати банк, у якому є дірка на мільярди гривень.

У кращому випадку, ці кредити почнуть обслуговуватись, коли тиск на Коломойського зникне. У максимально несприятливому випадку, ці кредити перетворяться на дірки.

Крім того, відомо, що "Приватбанк" довгий час був чимось на зразок холдингу (окрім роздрібного бізнесу, який є самостійним потужнім напрямом діяльності). Через кредити з завищеними ставками неіснуюча група "Приват" утримувала під контролем велику кількість компаній, які відносять до цієї групи. Крім того, банк завжди був великим реєстратором та зберігачем цінних паперів, та напевне контролював акції багатьох компаній.

Якщо саме ці кредити перетворилися на погані, це може свідчити про те, що Коломойський змінив структуру власності. І "Приватбанк" вже не є холдингом.

Як воно насправді – хто знає? Це ж усе чутки та логічні припущення. Ми жодним чином не стверджуємо, що так є насправді.

Друге – кажуть, що НБУ вже давно підтримує "Приват".

"Кажуть, що Нацбанк вже давно закачує туди ліквідність. Більш детально – не знаю", - сказав один з відомих фінансистів, який наближений до керівництва НБУ.

Ми звернулися до прес-служби "Привату", щоб почути офіційну позицію. Вона була такою: "Баланс банку оприлюднений на сайті банку, і не є таємницею. Згідно цього балансу, ліквідність (залишок вільних коштів – "ЕП") банку є навіть понаднормовою. Жодних проблем з платежами в нас немає", - сказав прес-секретар банку Олег Серга.

Ми скористалися порадою, і побачили ось що.
 


Балансу немає також ані за січень 2012 року,



…ані за грудень 2011 року.
 


Можливо, з гривнею у банка дійсно немає жодних проблем. Сьогодні, за даними казначея одного з великих банків, "Приватбанк" з самого ранку купує великі обсяги валюти. Його активність навіть призвела до подорожчання долару на міжбанківському ринку.

Зрозуміло, що для купівлі великих обсягів валюти потрібно багато гривні. З іншого боку, це може бути клієнтська гривня.

По-третє, найцікавіша група чуток. Кажуть, що Коломойський продав 25% акцій телеканалу "1+1", з опціоном на продаж ще якогось пакету.
 
Покупцем цього пакету начебто виступив найбільше демонізований персонаж сьогоднішньої політики – Олександр Янукович, старший син президента Віктора Януковича.

Навряд чи чутки про стан "Приватбанку" та канал "1+1" пов’язані між собою. Але вони точно пов’язані з особою Ігоря Коломойського, який все ще є одним з трьох найбільш відомих олігархів України.

Як писала "Українська правда", в січні 2010 року телеканал був остаточно придбаний олігарху. Цей канал є другим за впливовістю в Україні після "Інтеру", і є одним з головних каналів передвиборчої агітації в усі останні роки.

Отже, якщо Янукович придбав цей канал, то зовсім не через любов до кіно чи танцюючих зірок.

Високопоставлене джерело, наближене до Державного комітету телебачення і радіомовлення, сказав, що чутки про продаж каналу існують вже давно. Проте, зазначив він, Коломойський володіє телеканалом "1+1" через Central European Media Enterprises (СМЕ), а та є публічною компанією. Отже, переоформлення власності мало бути відображене у офіційній звітності СМЕ, а цього не було.

"Інша справа, що може йтися про фактичне управління телеканалом, або призначення людей Сім'ї на керівні посади. Тобто, про оренду каналу. А цього ви ніколи не зможете довести", - сказав джерело.

Сергій Лямець, ЕП

---

У Коломойського проблеми?

2012-03-02 13:44:40 (читать в оригинале)

Одночасно багато джерел кажуть про те, що бізнес Ігоря Коломойського має проблеми. Зокрема, розповідають про труднощі у "Приватбанку", а також про те, що олігарх продав 25% телеканалу "1+1" на користь Сім'ї президента. Звісно, цьому немає жодних підтверджень, але чутки лунають надто часто.


Більше ніж п’ять джерел за останній місяць розповіли, що Приватбанк має великі проблеми. "Економічна правда" жодним чином не хоче підірвати стабільність роботи найбільшого в Україні банку, і не має підтверджень таких проблем.

Більш того, не всі незалежні джерела кажуть про проблеми.

"Я точно сказати не можу. Але люди, які біля Коломойського, казали, що саме великі проблеми були після виборів. Він промахувся і не очікував, що Янукович його "бортане". Але зараз, мені говорили, що він спільну мову знайшов з новою владою. Тому особливих проблем не бачу. А банк - як банк. Навіть непогано підминає під себе чужі бізнеси", - сказав один з експертів.

І все ж таки. Більше ніж п’ять джерел, які жодним чином не пов’язані один з одним, - це вже не випадковість. До того ж, ці люди не мають мотивації брехати. Отже, вони або кажуть правду, або введені в оману (тобто, їх використовують).

Але хто є автором чуток, ми не знаємо. Ми звертаємо увагу, що ще у листопаді 2011 року інформацію про продаж Ігорем Коломойським телеканалу "1+1" була оприлюднено на сайтах, які користуються поганою репутацією. Але ми стикнулися з тим, що подібні речі кажуть люди, які заслуговують на довіру.

Тому ми наводимо ці чутки, тому що йдеться про резонансні речі, але закликаємо ставитись до них як до неперевіреної інформації, яка може бути недостовірною. Отже, ми закликаємо не робити з цього ніяких практичних висновків, а лише спостерігати за розвитком подій.

Перше – кажуть, що Приватбанк має проблеми з кредитним портфелем. Простіше кажучи, багато кредитів є поганими, які не обслуговуються і не повертаються.

Про це заявило високопоставлене джерело з Міністерства фінансів.

За його словами, про цю проблему вже давно знають у Національному банку. І там навіть існує робоча група, яка займається проблемою найбільшої фінансової установи в країні. Зокрема, ця група вивчає питання надання "Привату" стабілізаційного кредиту.

До цієї групи навіть входять постійний представник МВФ у НБУ, та представник Світового банку.
 

За офіційними даними, резерви під проблемні активи "Приватбанку" складають 18% його кредитного портфелю. Це цілком співпадає з середньою величиною по усій банківській системі, і навіть на 1 відсотковий пункт менше, ніж у групі з 17-ти найбільших банків. Отже, офіційні дані не дають жодного уявлення про дійсний стан речей у банку, хоча 18% - це, звичайно, багато.

Проте, не є секретом, що банки занижують рівень "проблемки". Зокрема, це робиться за рахунок перекредитування поганих клієнтів. На початку кризи лунали оцінки, що більш адекватним рівнем "проблемки" в багатьох банках є 25-30% портфелю.

Якщо чутки щодо "Привату" вірні, поганий стан кредитного портфелю може казати про багато чого.

Наприклад, якщо Ігор Коломойський відчуває тиск з боку влади (наприклад, в нього хочуть відібрати бізнес), то погіршення стану портфелю – в його інтересах. Це захисний маневр – мало хто хоче отримати банк, у якому є дірка на мільярди гривень.

У кращому випадку, ці кредити почнуть обслуговуватись, коли тиск на Коломойського зникне. У максимально несприятливому випадку, ці кредити перетворяться на дірки.

Крім того, відомо, що "Приватбанк" довгий час був чимось на зразок холдингу (окрім роздрібного бізнесу, який є самостійним потужнім напрямом діяльності). Через кредити з завищеними ставками неіснуюча група "Приват" утримувала під контролем велику кількість компаній, які відносять до цієї групи. Крім того, банк завжди був великим реєстратором та зберігачем цінних паперів, та напевне контролював акції багатьох компаній.

Якщо саме ці кредити перетворилися на погані, це може свідчити про те, що Коломойський змінив структуру власності. І "Приватбанк" вже не є холдингом.

Як воно насправді – хто знає? Це ж усе чутки та логічні припущення. Ми жодним чином не стверджуємо, що так є насправді.

Друге – кажуть, що НБУ вже давно підтримує "Приват".

"Кажуть, що Нацбанк вже давно закачує туди ліквідність. Більш детально – не знаю", - сказав один з відомих фінансистів, який наближений до керівництва НБУ.

Ми звернулися до прес-служби "Привату", щоб почути офіційну позицію. Вона була такою: "Баланс банку оприлюднений на сайті банку, і не є таємницею. Згідно цього балансу, ліквідність (залишок вільних коштів – "ЕП") банку є навіть понаднормовою. Жодних проблем з платежами в нас немає", - сказав прес-секретар банку Олег Серга.

Ми скористалися порадою, і побачили ось що.
 


Балансу немає також ані за січень 2012 року,



…ані за грудень 2011 року.
 


Можливо, з гривнею у банка дійсно немає жодних проблем. Сьогодні, за даними казначея одного з великих банків, "Приватбанк" з самого ранку купує великі обсяги валюти. Його активність навіть призвела до подорожчання долару на міжбанківському ринку.

Зрозуміло, що для купівлі великих обсягів валюти потрібно багато гривні. З іншого боку, це може бути клієнтська гривня.

По-третє, найцікавіша група чуток. Кажуть, що Коломойський продав 25% акцій телеканалу "1+1", з опціоном на продаж ще якогось пакету.
 
Покупцем цього пакету начебто виступив найбільше демонізований персонаж сьогоднішньої політики – Олександр Янукович, старший син президента Віктора Януковича.

Навряд чи чутки про стан "Приватбанку" та канал "1+1" пов’язані між собою. Але вони точно пов’язані з особою Ігоря Коломойського, який все ще є одним з трьох найбільш відомих олігархів України.

Як писала "Українська правда", в січні 2010 року телеканал був остаточно придбаний олігарху. Цей канал є другим за впливовістю в Україні після "Інтеру", і є одним з головних каналів передвиборчої агітації в усі останні роки.

Отже, якщо Янукович придбав цей канал, то зовсім не через любов до кіно чи танцюючих зірок.

Високопоставлене джерело, наближене до Державного комітету телебачення і радіомовлення, сказав, що чутки про продаж каналу існують вже давно. Проте, зазначив він, Коломойський володіє телеканалом "1+1" через Central European Media Enterprises (СМЕ), а та є публічною компанією. Отже, переоформлення власності мало бути відображене у офіційній звітності СМЕ, а цього не було.

"Інша справа, що може йтися про фактичне управління телеканалом, або призначення людей Сім'ї на керівні посади. Тобто, про оренду каналу. А цього ви ніколи не зможете довести", - сказав джерело.

Сергій Лямець, ЕП

---

ГЛУСЬная сага (Nemiroff глазами рабочего Ч.2)

2012-03-02 13:28:26 (читать в оригинале)

/Досточтимая чета Глусей не только набожная, но и очень спортивная! Отец – Степан Карлович Глусь – в юношестве разгружал вагоны с цементом и накачал мускулы, сын – Александр Степанович Глусь – всем рассказывает, что с детства занимается боксом, а мама – Алла Сигизмундовна Глусь – не только любит позировать на фото вместе с известными физкультурниками, а еще и печется о здоровье нации, курируя проект «Спортивную Украину построим вместе». И что вы думаете, не строят? Еще как строят, а чтобы строительство шло эффективней, семейство запретило рядовым сотрудникам компании Nemiroff болеть.
 
 Как уже описывалось ниже, работать в компании Nemiroff очень весело и задорно. То семья Глусей придумает карточки блокировать всем сотрудникам, то в свою пользу петиции призывает подписывать, а то и, вовсе, китайских штрейкбрехеров вместо наших работяг, привести хочет. Кто-то подумает, вот буки – и будет совершенно не прав. Просто не хотят господа Глуси, чтобы люд трудовой расслаблялся и работу филонил. Ведь если не дать кнута, то какой славянин работать будет?
 
 Правда, кроме кнута есть еще и пряник. А какой пряник может быть слаще, нежели забота начальства о здоровье подчиненных? Ведь даже тост самый главный украинский об этом гласит: «За здоров’я! Бо, як нема здоров’я – нема нічого!». Как семья опытных управленцев, Глуси это понимают, а как опытные политики, Степан Карлович Глусь, если кто забыл, депутат-тушка от БЮТ, активно воплощают в жизнь. Чтобы сотрудники не болели, им для начала запретили курить на производстве. Правильное решение, во-первых, для здоровья полезно, а во-вторых, с точки зрения пожарной безопасности умно – водку льют же, не компот, а вдруг взлетит все на воздух? Однако, это не помогло – люди упорно продолжали болеть. Потом тружеников решили закалять. Для начала, стали отключить на зиму отопление в элитных цехах, например, в сувенирном, где водку в красивые бутылки разливают. Тоже правильное решение: профилактика ОРВИ с одной стороны и экономия средств – с другой. А, что такое экономия Алла Сигизмундовна Глусь, как опытный бухгалтер, поверьте, знает. Но тоже не помогло: глупые люди, не понимая, что «если хочешь быть здоров – закаляйся!», начали в шубы да платки пуховые кутаться, ноги целлофаном обматывать и в коробки картонные от водки прятать. Ну, и, естественно, вследствие этих не совместимых с процессом закаливания действий – снова начинали подло болеть. Подумав хорошенько, решило семейство Глусей еще и летом закаливание устроить и отключило в цехах вентиляцию. А что? Если человек на рабочем месте хорошенько пропотеет, то с потом вся лишняя хворь и выйдет. Плюс, для похудения потеть полезно, а стройный человек – всегда здоровее тучного – известный факт. Но и эта оздоровительная мера не возымела терапевтического эффекта и тогда болезни, как явление, Глуси решили искоренять радикально, и как говорится, «каленым железом», вплоть до увольнения.
 
 Чтобы достичь нужного эффекта Степан Карлович Глусь, взял подарки, поехал в Винницу и «пробил» в областной администрации государственную поддержку по борьбе с хворью. Поддержка выглядела по-советски просто: какой-то областной чиновник набрал главного врача Немировской Центральной районной больницы Александра Петровича Конотопа и настойчиво сообщил, что для общего дела и по личной просьбе Степана Карловича, больничные сотрудникам Nemiroff оформлять нужно с большой осторожностью, а лучше, вообще, не оформлять. Кстати, историю о том, что Степан Глусь лично лоббировал минимизацию больничных на производстве, знает почти весь персонал ликероводочного завода, а в Немировском отделе здравоохранения намекают, что по этому поводу существует даже некое разъяснение Винницкого облздрава, но бумагу хранят за семью печатями или уже давно сожгли.
 
 Так вот, услыхав просьбу чиновников, г-н Конотоп, то ли желая услужить, то ли поддавшись субординации, а то, небеспочвенно надеясь, что с семьей Глусей дружить нужно (о дружбе будет рассказано ниже), воспринял ее практически буквально. Буквальность заключалась в том, что больничные начали выдавать в основном в случае госпитализации, если же таковая не требовалась, то, стало быть, болезнь не серьезная и работе не помеха. Напомним, что с прогулами в компании Nemiroff очень строго – пару дней прогулял – увольнение, плюс турникеты с карточками, так что, либо болей на рабочем месте, либо в больницу, либо ищи другую работу. Правда, если же человек, например, ломал на производстве ногу или руку, ему все же давали больничный и отправляли домой, но для этого пострадавший должен был обязательно составить акт о том, что получил травму за пределами завода, зачем же статистику портить?
 Изначально меры с госпитализацией резко сократили число недугов. Однако, и это не совсем утешило нашу чету. Зная, что заводчане люди пронырливые, а медицинские работники склонны к договорным отношениям с пациентами, семейство Глусей решило подстраховаться. В качестве страховки избрали надежного начальника охраны ликероводочного завода, отставного милиционера Василия Козореза. Практически каждый, лежавший в Немировской районной больнице человек, подтвердит, что время от времени г-н Козорез со свитой охранников, любил посещать медицинское учреждение по вечерам и с тетрадкой. Если он находил болеющего водочника в палате – значит все хорошо, а если нет – то значит болящий – не болящий вовсе, а симулянт и подлежит немедленному увольнению. Пострадавших от этих ночных визитов в Немирове достаточно много, правда, многие люди симулянтами не были, а попросту уходили ночевать домой – городок то маленький…
 
 Таким образом, проблема здорового коллектива на заводе была решена и под чутким руководством семьи Глусей люди зажили еще радостней и счастливей: закалялись, ходили в костел, а потом в церковь, или наоборот, сначала в церковь, а потом в костел. Но это уже совсем другая история.
 
 Продолжение следует…

durdom.in.ua

---

ГЛУСЬная сага (Nemiroff глазами рабочего Ч.2)

2012-03-02 13:28:26 (читать в оригинале)

/Досточтимая чета Глусей не только набожная, но и очень спортивная! Отец – Степан Карлович Глусь – в юношестве разгружал вагоны с цементом и накачал мускулы, сын – Александр Степанович Глусь – всем рассказывает, что с детства занимается боксом, а мама – Алла Сигизмундовна Глусь – не только любит позировать на фото вместе с известными физкультурниками, а еще и печется о здоровье нации, курируя проект «Спортивную Украину построим вместе». И что вы думаете, не строят? Еще как строят, а чтобы строительство шло эффективней, семейство запретило рядовым сотрудникам компании Nemiroff болеть.
 
 Как уже описывалось ниже, работать в компании Nemiroff очень весело и задорно. То семья Глусей придумает карточки блокировать всем сотрудникам, то в свою пользу петиции призывает подписывать, а то и, вовсе, китайских штрейкбрехеров вместо наших работяг, привести хочет. Кто-то подумает, вот буки – и будет совершенно не прав. Просто не хотят господа Глуси, чтобы люд трудовой расслаблялся и работу филонил. Ведь если не дать кнута, то какой славянин работать будет?
 
 Правда, кроме кнута есть еще и пряник. А какой пряник может быть слаще, нежели забота начальства о здоровье подчиненных? Ведь даже тост самый главный украинский об этом гласит: «За здоров’я! Бо, як нема здоров’я – нема нічого!». Как семья опытных управленцев, Глуси это понимают, а как опытные политики, Степан Карлович Глусь, если кто забыл, депутат-тушка от БЮТ, активно воплощают в жизнь. Чтобы сотрудники не болели, им для начала запретили курить на производстве. Правильное решение, во-первых, для здоровья полезно, а во-вторых, с точки зрения пожарной безопасности умно – водку льют же, не компот, а вдруг взлетит все на воздух? Однако, это не помогло – люди упорно продолжали болеть. Потом тружеников решили закалять. Для начала, стали отключить на зиму отопление в элитных цехах, например, в сувенирном, где водку в красивые бутылки разливают. Тоже правильное решение: профилактика ОРВИ с одной стороны и экономия средств – с другой. А, что такое экономия Алла Сигизмундовна Глусь, как опытный бухгалтер, поверьте, знает. Но тоже не помогло: глупые люди, не понимая, что «если хочешь быть здоров – закаляйся!», начали в шубы да платки пуховые кутаться, ноги целлофаном обматывать и в коробки картонные от водки прятать. Ну, и, естественно, вследствие этих не совместимых с процессом закаливания действий – снова начинали подло болеть. Подумав хорошенько, решило семейство Глусей еще и летом закаливание устроить и отключило в цехах вентиляцию. А что? Если человек на рабочем месте хорошенько пропотеет, то с потом вся лишняя хворь и выйдет. Плюс, для похудения потеть полезно, а стройный человек – всегда здоровее тучного – известный факт. Но и эта оздоровительная мера не возымела терапевтического эффекта и тогда болезни, как явление, Глуси решили искоренять радикально, и как говорится, «каленым железом», вплоть до увольнения.
 
 Чтобы достичь нужного эффекта Степан Карлович Глусь, взял подарки, поехал в Винницу и «пробил» в областной администрации государственную поддержку по борьбе с хворью. Поддержка выглядела по-советски просто: какой-то областной чиновник набрал главного врача Немировской Центральной районной больницы Александра Петровича Конотопа и настойчиво сообщил, что для общего дела и по личной просьбе Степана Карловича, больничные сотрудникам Nemiroff оформлять нужно с большой осторожностью, а лучше, вообще, не оформлять. Кстати, историю о том, что Степан Глусь лично лоббировал минимизацию больничных на производстве, знает почти весь персонал ликероводочного завода, а в Немировском отделе здравоохранения намекают, что по этому поводу существует даже некое разъяснение Винницкого облздрава, но бумагу хранят за семью печатями или уже давно сожгли.
 
 Так вот, услыхав просьбу чиновников, г-н Конотоп, то ли желая услужить, то ли поддавшись субординации, а то, небеспочвенно надеясь, что с семьей Глусей дружить нужно (о дружбе будет рассказано ниже), воспринял ее практически буквально. Буквальность заключалась в том, что больничные начали выдавать в основном в случае госпитализации, если же таковая не требовалась, то, стало быть, болезнь не серьезная и работе не помеха. Напомним, что с прогулами в компании Nemiroff очень строго – пару дней прогулял – увольнение, плюс турникеты с карточками, так что, либо болей на рабочем месте, либо в больницу, либо ищи другую работу. Правда, если же человек, например, ломал на производстве ногу или руку, ему все же давали больничный и отправляли домой, но для этого пострадавший должен был обязательно составить акт о том, что получил травму за пределами завода, зачем же статистику портить?
 Изначально меры с госпитализацией резко сократили число недугов. Однако, и это не совсем утешило нашу чету. Зная, что заводчане люди пронырливые, а медицинские работники склонны к договорным отношениям с пациентами, семейство Глусей решило подстраховаться. В качестве страховки избрали надежного начальника охраны ликероводочного завода, отставного милиционера Василия Козореза. Практически каждый, лежавший в Немировской районной больнице человек, подтвердит, что время от времени г-н Козорез со свитой охранников, любил посещать медицинское учреждение по вечерам и с тетрадкой. Если он находил болеющего водочника в палате – значит все хорошо, а если нет – то значит болящий – не болящий вовсе, а симулянт и подлежит немедленному увольнению. Пострадавших от этих ночных визитов в Немирове достаточно много, правда, многие люди симулянтами не были, а попросту уходили ночевать домой – городок то маленький…
 
 Таким образом, проблема здорового коллектива на заводе была решена и под чутким руководством семьи Глусей люди зажили еще радостней и счастливей: закалялись, ходили в костел, а потом в церковь, или наоборот, сначала в церковь, а потом в костел. Но это уже совсем другая история.
 
 Продолжение следует…

durdom.in.ua