RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Проґавив

Вона чемно так і тихенько постукала в його двері. Ледве чутно. Не хотіла надмір турбувати. Була впевнена, що він її чекає. Простояла біля дверей увесь  ранок. Ніхто їй не відчинив, ніхто нічого навіть не сказав. А вона була певна, що він її чекає, бо скільки разів чула  його звертання до неї, скільки разів відчувала його погляд, скільки разів приходила до нього ві сні. Сумно посміхнулася  - ось так завжди – і пішла геть. До інших дверей.

Скільки разів він думав про неї – не злічити. Скільки разів він звав її – не згадати. Скільки разів він видивлявся її в цілодобовому натовпі великого міста – можна було збитися з ліку. Скільки разів уві сні  вона з’являлася йому – та відтоді, коли зрозумів, наскільки вона йому потрібна!

І ось вона знову прийшла до нього невагомо-приємними стежками Морфея. Посміхалася йому, мило говорила, воркувала щось на вухо. О, блаженна мить насолоди! Як тебе втілити в реальність?

Хтось тихенько так постукав в двері. Ледве чутно. Начебто боявся потурбувати. Ну кого там знову ,спересердя подумав він, втрачаючи в оповитих туманом полях Гіпносу її лик, ну чого саме зараз!!! Та йдіть ви всі…Але сон минув. І знову – думати про неї, звати її, видивлятися її, чекати її і більше ніколи не почути зранку того тихенького, ледве чутного стукання в свої двері.