RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

ожизні

зі мною таке сталося за останній початок нового року!

внукам соромно розповідати.

на дн цілувала лише свою подругу. а одного штріха дуже відшила. бо він думав, що якщо мені розочку подарує й паруючихся песиків, то я маю йому віддатися. ввесь вечір за мною бігав, як лошара. потім мені фото показували - план "бути зіпсованою" - вдався.

цей самий штріх мене так дратує. таке нудне фуфло. поки скаже речення - слимак 100 метрів проповзе. ну як завжди, корочє, в моєму стилі педобірів-маняків.

то взагалі немає мужиків - то забагато. найкраща подруга обвиняє в парфумах з феромонами. нє, ну уявляєте сцену, коли я виходжу з свого університету, нікого не чіпаю, втираю подрузі про атомний розклад цезію-512, а тут який хлопець, що йде, підкреслюю, за руку з дівчинкою, зупиняється, посміхається, дивиться на мене секунд з 2 хвилини. чувак, на мішу смахує, до речі. якби не цей, то я б подумала, що він вирішив мені помститися і аж здалеку приїхав, щоб на моїх очах пройтися з іншою і отак всміхнутися. але ж нє. може глюки. чи голографічна проекція.

тиждень тому я гуляла з одним няшою. така няша. аж занадто. думаю, невже, Всевишній змилувався і дав мені нарешті спражнього чоловіка? щось тут не те. думала я. і не дарма.

на моєму шляху виявився.. інший. один прибацаний хлопак, з-під львова родом, з 4-го курсу мого університету. трапилося так, що я накричала на нього. десь у понеділок. того вечора, він же і написав, що хоче негайно побачитись. вразило його, чи що. я, як чемна дівиця, що відходила до сну - відійшла до нього, відморозившись.

але на чай пішла наступного дня. він втірав мені про країну, в якій побував. він говорити дуже любить, ледве не заснула. взагалі, він кончений, бо дуже пристально роздивлявся мене. а я тоді була спеціально як потороча. і він тіпа такий ввесь заводіла з кожним. але я заграбала його блокнот. знайшла записи з 1-го курсу. його походу жостко чмирили. і зараз він намагається вбити свій комплекс неповноцінності такими активними методами. мені раптом стало так шкода його. заговорили о лічном. і коли він мене проводжав, на прощання цьомнув.

я ж думала, що поговорю з ним наступного дня. тіпа, не розраховуй ні на що, бо моє серце, грубо кажучи, належить іншому. але вийшло так, що під прєдлогом подивитись фільм, ми лизалися години півтори. він один з тих, хто закриває при цьому очі. нічого такого не сказала.

ще наступного дня я його бачила, говорили. не цілуватися. думаю - харашо ж як все складається. бо я не хочу починати спілкування з няшою при таких підпільних умовах. але мимохідь, я почала задумуватись про того другого.

написала йому, що мовляв, чого не пишеш. а він такий випалив, що у нас не може бути стосунків і друзі, і бла-бла-бла. начебто все ідеально, але якось не так, коли б це сказала я.

і з няшою я вже тиждень не бачилась, бо він працює.

корочє, всі чоловіки мене кидають. на психологічному рівні. тому я завжди у стосунках пориваю перша.

мабуть якась неправильна.

жизнь. не я.