RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Я повертаюсь додому...

Я повертаюся додому...Скільки емоцій, відчутів у цих простих коротких словах..Мій шлях був довгий і тернистий..Я довго йшла до нього...У душі вирує щось неймовірне. Це дивна суміш болю., радості, переживань і якогось неймовірного щастя..

Я повертаюся додому..Скільки вже збігло часу..Позаду ще один непростий день..Який відібрав багато енергії  і залишив почуття втоми..Але цей день не схожий на інші..Він особливий..Я йшла до нього роками..На серці дивне почуття..Я не знаю як все буде далі, але точно відчуваю, що цей день - це поворто у моєму житті.." Чи буде завтра сяйво мрій, які здійсняться, чи доведеться мені випити до дна поний келих гіркої поразки???

Якесь дивне почуття , суміш чогось невідомого, але такого фантастичного зароджується у моєму серці...Воно поступо більшає і дарує мені крила ..Я немов знімаюся у повітря..Це невідоме тихо шепче мені , що незважаючи на все , що принесе мені завтра я буду щаслива, що якщо моє життя буде суцільною руїною..я все почну спочатку..Я побудую новий Камелот....

Це дивне почуття підганяє мене .Я пришвидшую ходу..Така легкість, таке почуття , яке буває тільки коли приходить весна і дарує казку.... Ось я йду центральною вулицею мого рідного міста..Навколо Ніч..Вона бережливо сховала від людського ока увесь світ..Вона це вічна таємниця невідомості.перепочинок. і негаснуча надія..Навкруги ні душі..Тільки суцільна темрява..і ліхтарі, які золотисто-срібними вогнями розсіюють темряву..Щось неймовірне народжується у моїй душі.. Почуття легкості, і чогось такого, що дарує тільки зеленокоса весна...Я обожнюю нічне місто..Воно завжди чарувало і чарую мій погляд і серце..

Прекрасний нічний пейзаж зачепив у моїй душі таємничі струми..Я поринула у спогади..Ось ще зовсім маленька Я  осіннього ранку поспішаю до школи.. Я така радісна , бо у мене новеньку туфлі..А ось я вже старша..У душі печаль і розпач..Я повертаюся додому..Ледь стримую гарячу сльозу, яка так і хоче покотись додолу. А ось ми з друзями весело, жартуючи йдемо кудись...

Оці коротенькі, дитячі спогади наповнили душу теплом і любов'ю..Я відчула такий стимул йти далі..Так захотілось жити ,творити, любити...Я усміхалась а ліхтарі усміхались мені вслід..