RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

На межі хвилин...

Зал захоплено тамував погляд і з нетерпінням чекав.Він завмер.Усім навколо здавалося що час сповільнив біг, і раптом сталося і .....

.... Боротьба, напруга , щось неймовірне в душі.. За ці емоції інколи можнв віддати життя. Оцей дух перемоги або поразки..Покласти все, зробити все можливе, ввідати себе..Таке можливо  у житті перед вирішальними подіями і у спорті.. Саме у спорті  оцей нейворніний кураж..Він є не тільки у гравців, але і у глядачів..Він передається від душі до душі...Мабуть кожен відчував це..Для мене це неймовірне видовище...Я бачила багато змагань, але було тільки одне, яке я не забуду ніколи..

Я прийшла разом з друзями на гандбольний матч, і відразу забула де я. мені здавалося, що я перестала  існувати і  і можу тільки відчувати. З перших же хвилин гравці боролись за кожен м'яч. Вони кожну секунду прикладали максимум зусиль. Ось м'яч в руках однієї команди , а ось уже в іншої..Очі ледве встигали стежити.  Перший гол..Для однієї команди величезна радість, інша з новою силою починала відвойовувати позиції..Гол..Гол.Гол..І знову боротьба, блок, фол, падіння..І знову гол..Моє серце билося, мов птиця в клітці, я усім серцем переживала за свою команду..І кожен їх гол - це безмежне щастя, кожний гол в їх ворота безкрая напруга, і мотитва до Бога.

Я ніколи не чула , щоб соривний зал, так кричав..Він ніби був живим..І реагував на кожен момент гри..Здавалося повітря вібрує навколо мене. І миті за митями..Час ,мов нестримна птиця , летів..І ось останні хвилини...Спортивний зал захоплено затамував погляд і з нетерпінням чекав. Він завмер. Усім здавалося, що пройшли години...І раптом сталося : блискучий, красивий гол...У ворота моєї команди забили гол...У мене в серці так тенькнуло...У очах щосб незрозуміло,  в душі :"Як жеж так...???"

Я йшла додому, і все розудумувала : "Ну чому інколи так : ввідав усе...і все утратив.."  ...."Ні..! Не все у тебе залишився ти і завтра...!"-шептав внутрішній голос.