RSS feed of hiblogger.net user maxi4u Голосов: 1 Адрес блога: http://maxi4u.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-08 02:04:06 блограйдером maxi4u

Сердечко на дзеркалі

Щосекунди згадував її запах який всю ніч зводив мене з розуму. Ліжко пусто й холодне, але ж не могло мені це все привидітись… Чи могло? Чорне, мов крило ворона, волосся, що спадало на тендітні плечі, а звідки скочувалось і прикривало її неймовірної краси груди. Кожна деталь її тіла стояла в мене перед очима. Смак її губ, її тіла і головне – її запах.  В ньому поєднувалась вся ніжність, свіжість, жіночність , пристрасть, звабливість… Жінка чи дияволиця? Міраж? Їхати на роботу не хотілось, але мусив. Домовився підстрахувати друга, а підводити через, можливо, вигадану дівку було б просто по-дурному. Швиденько вмився, одягнувся, поснідав так само швидко як робив це завжди й покинув квартиру з їдким відчуттям: щось не так. Автівка любо пискнула та мигнула фарами впускаючи господаря за кермо. Двигун заметушився і колеса покотились асфальтом. Боковим зором помітив саме її на тротуарі. Різко загальмував створивши аварійну ситуації, та отримавши купу матюків на свою адресу. Уваги не звернув, а вибіг на тротуар. Дівчина вбачивши мене різко розвернулась на підборах й стрімко почала йти в напрямок від мене.

-         Ти не втечеш від мене! Ранок не повториться!

Дівчина різко розвернулась і зупинилась так, що я ледь не поцілував її на швидкості.

-         Я не втекла! Продовження не буде! Забудь!

-         Невже тобі не сподобалось?

-         О, чому приховувати правду… Ще й як сподобалось, тому й не повториться.

-         Й де тут логіка?

-         Я не хочу втратити розум. Спочатку закохаєш мене в себе, потім я не зможу без тебе, а там покинеш, бо знайдеш іншу чорноволосу гарнюню.

-         Таку як ти, точно ніде не знайдеш.

Не довго думаючи поцілував. Вона не пручалась а відповіла. Так і стояли цілуючи серед вулиці.

-         Давай сьогодні кудись сходимо разом?

-         Типу побачення?

-         Чому типу? Побачення. Тільки пообіцяй, що коли я тебе зараз відпущу, ти не втечеш, а прийдеш ввечері.

-         Хмм… Мабуть здуріла, але обіцяю.

Весь день сидів мов на ножах. Все мучило питання: Прийде чи ні? Дізнатись я міг вже зараз. Я очікував. 1 хвилина. 2 хвилини. 3 хвилини. Я оглядав все довкола і вглядався в кожну дівчину шукаючи її, аж раптом помітив ту, котру шукав за столиком. Вона пила каву.

-         Невже я згодилась?

-         Чому?

-         Ти не пропустив жодної спідниці!

-         В кожній спідниці шукав тебе, а в кожному обличчі бачив твоє.

-         Ти вмієш приємно заговорити зуби.

-         Я кажу щиру правду.

Старомодно відвідали театр, а затим поїхали до мене. Вже розвалились в м’якому ліжку, коли я здогадався що саме не так. Кинувши напівроздягнену дівчину я побіг до ванни. На дзеркалі було намальоване помадою сердечко.