Начни утром с нами МАКСИМУМ - ЭТО МАКСИМУМ УСПЕХА! Голосов: 1 Адрес блога: http://potapenko.hiblogger.net/ Добавлен: 2010-05-15 16:02:20 блограйдером maxi4u

Діалог душі...

2011-11-10 01:24:45 (читать в оригинале)

- Чому він так?

- Ти заслужила!

- Хіба?

- А ти ніколи не робила людям боляче?

- Якщо я бачила, що можу зробити боляче - зразу старалась менше з нею спілкуватись... 

- Тому і він з тобою так поступив!

- Але все було так добре... Ну.. Тобто ми спілкувались, бачились (рідко)...А тепер...

- А тепер що?

- Нічого...

- Він зробив так, як ти з іншими людьми... Не хотів, щоб ти закохувалась!

- Ну чому мені ніколи в коханні не щастить?

- Мабуть ти не знайшла того, який тобі потрібен.

- Ех... В мене таке враження, що не знайду...

- Не говори дурниць!

- А хіба це дурниці? Я вдруге закохалась (не враховуючи дитячої любові)... І що? Нічого! Як я не люблю коли хлопець каже, що ти йому подобаєшся... У тебе є маленька надія... Але потім розумієш, що це скорше всього не були його почуття, а просто комплімент...

- Це - життя...

- Несправедливе! Скільки хлопців хочуть зустрітись, піти на каву, скільки хоче зустрічатись... І я всім їм відмовляю... Ну чому? Хіба не легше бути з тим, кому ти подобаєшся? Він для тебе мабуть б зірку з неба дістав... Так ні! 

- А що ти хотіла? Так само як ти комусь відмовляєш - хтось відмовив і тобі...

- Розумію...

- На цьому життя не зупиняється!

- Воно вже зупинилось... 

- Не вішай ніс! Йди вперед! Життя не закінчилось! По переду нові знайомства, друзі, зустрічі! Тому ти ще зустрінеш ту людину, яку зможеш покохати!

- Це буде важко...

- Чому?

- Я рідко закохуюсь... І це люди - розумні, красиві, з ними цікаво... Не судилось... 

- Скільки часу тривала перша любов?

- 6 років... Я можу зі сміливістю сказати, що це були справжні почуття... Кохання... Але не склалось... Хлопець хотів ще погуляти! Коли я його прямо запитала він сказав, що не хоче відпускати мене... 

- Таке зараз часто є... А друге кохання?

- Ну... Не знаю чи це дійсно кохання... Але почуття сильні... Це "любов з першого погляду"! Познайомились 26 вересня цього року, близько 9 вечора...

- Навіть такі деталі пам'ятаєш?

- Так! В мене тоді начитка лекцій в університеті почалась... Пам'ятаю перший його погляд... Це було щось чудове, з вогнем... Обпікало! Це було біля пам'ятника Шевченка... А точніше за "хвилею". Він говорив з дівчиною по скайпі, а я пішла туди, щоб зустріти своє "перше кохання" (він часто там гуляв). Якби не менти того дня, я б мабуть ніколи з ним не познайомилась. Вони сказали, щоб я пішла, а незнайомець разом зі мною пішов... Запитавши при цьому, чи часто забороняють там сидіти... В мене це був перший раз! Ну... і ми почали розмову, погуляли, він провів мене на маршрутку, ми обмінялись номерами... І того ж вечора написав мені СМС =) Це були нові почуття... На другий день я також туди пішла, ми зустрілись, поговорили, погуляли... Після того вечора він також написав СМС =) А от наступний день зустрічі був не дуже вдалим... В мене виключився телефон, він писав, чекав мене... З одногрупницями пішли на піцу, потім пішла на наше місце зустрічей... І уявіть яка ситуація? Я бачу незнайомця, йду до нього... Але перед ним стояла компанія, я не звернула уваги... А це була моя "перша любов"... Це був найгірший вечір! Описати це все я не можу, дуже важко, емоцій передати також не можу... Коли я прийшлп додому, включила телефон - там було багато СМС, я передзвонила... І ми говорили до пів 5 ранку =) Якщо я не помиляюсь, то потім я його уже не бачила... Ми спілкувались, але з часом перестали, через його ініціативу. Але одного вечора, на Хелоувін, він подзвонив... Це було диво! Ми знову почали спілкуватись... Останні рази так виходило, що я дзвонила, він не мав можливості говорити і обіцяв передзвонити, але не дзвонив... Тому, цього разу припинили спілкування через мене... А от вчора я його бачила в центрі... Буквально в двох метрах від нього проходила... Я думала, що в той момент мені стане серце! Все всередині загорілось... Було дуже важко і боляче підійти, тому я просто за ним поспостерігала... Така історія, точніше життя! Я йому дуже дякую! Ніколи не думала, що зможу покохати вдруге і забути людину, яка завжди робила боляче... Дякую!

- Оууу... Прям "Санта-Барбара"...

- Ага... Тому зараз я не знаю як дальше жити... Дуже боляче...

_________________________________________________________________________

Ось таке зараз в моїй душі.... Протиріччя! З одного боку - хіба я це заслужила?, а з другого - так тобі й треба!

Але не все так погано! Головне, що я жива, здорова, що з моїми рідними все в порядку... А все інше просто не має значення... Хоча ні! Має значення! Але дуже маленьке =)