_Fandorin_ - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/2871354/ Добавлен: 2010-05-28 23:49:36 блограйдером atntrans

Скорочений курс Всесвітньої історії ч.5

2017-08-07 08:03:00 (читать в оригинале)

Ворога не довелося довго шукати. Кістінтинопіль був багатий, тож підходив на цю ролю майже ідеально. Свентислейв зібрав бригаду, до нього приєдналися ще пацанчики з різних районів, тож військо сталося велике і Свентіслейв рушив у похід.

Але злюща відьма баба Хельга і тут спромоглася всрати синові турне. Оскільки вона була християнкою, то настучала своєму одновірцеві – імпірадурю Кістінтинополя – що Свентислейв йде того пиздити. Імпірадурь перебздів та теж підтяг до мурів столиці дохєра війська, аби відбити навалу лисичан. та Свентислейв не пішов одразу ж на Кістінтинопіль. Він зайшов до Булгарії Дунайської, аби попити там портвейну (бо саме болгари винайшли процес виробництва всесвітньовідомого портвейну «Три Топори»), пожерти винограду та персиків. До того ж Свентислейв полюбляв болгарську кухню та не раз жалкував, що помідори та кукурудза ще не були завезені до Старого світу.

Тож доки лисичани віджиралися по шинках та піцеріях Булгарії, кістінтинопільському імпірадурю увірвався терпець і він сам рушив на Свентислейва. Сам імпірадурь мав лагідну та добру вдачу. Він не вбивав всіх полонених, лише кожного десятого. Найкращих з  полонених імпірадурь звелів забирати в рабство, а всіх інших піддавав різним тортурам виключно з природньо властивому йому гуманізму. Ім’я цього імпірадуря походило від його найулюбленішого вислову: коли він десь стукав до двері, а його запитували хто там, то імпірадурь весело відповідав «Це ми з хуєм». Ото ж його так всі й звали – Цемизхуй.

Військо імпірадуря пройшли на долини Булгарії та кинулося на лисичан, що вештались там по рюмочних. Лисичани вчасно побачили те військо і були приємно здивовані багацтвом ворожих вояків. Навіть не потребуючи команди, вони контратакували кістінтинопільське вояцтво і добряче надерли дупи вдягненим у коштовни лахи ромеям. Після битви лисичани грабували трупи забитих дня три, а дограбовували вже місцеві, бо лисичани забирали лише гроші, гайки-ланцюжки-бранзулєткі та золоті зуби, тож залишалося ще багато чого, що можна було б пристосувати у домашньому господарстві. З того часу й пішов крилатий вислів про мечі, які треба перекувати на орала, бо мечів був надлишок, а ось лемехів до плугів булгарам не вистачало.

Імпірадурь знов зібрав військо, до якого насильно збирав амністованих зеків, міських та сільських п’яничок. Доки його тренували та відучали від бухла, з азійських теренів підійшли досвідчені вояки, які по тайних гірських проходах вдерлися до Булгарії та напали на мирних лисичанських туристів, які проводили свої відпустки по болгарських пляжах та різних історичних місцях. Лисичани не чекали такої підступності, але швиденько прийшли до тями та збіглися до купи й дали бій знахабнілому ворогові. На жаль, кістінтинопільске військо отримало підкріплення зі свіжо підготованої піхоти, тож імпірадурські вояки чисельно значно перевищували лисичан. І хоча багато з кістінтинопільського війська були поганими бійцями, але їх було просто дохуя. Тому треба було звалювати з тієї Булгарії Дунайської та потім прийти зі свіжим військом.

Свентислейв, побачивши таке блудство, вирішив дати останній бій, аби залякати супротивника та відбити в нього бажання переслідувати відступаючих лисичан. він звернувся до свого війська з короткою, але гарячою промовою: «Братва! Ось тут вирішується доля як лисичан, так і Лисичанська. Тож покажемо клятим ворогам, як вміють пиздити у нас на районі. А якщо нас усіх повбивають, то не нам стидатися цього – хай ворогу буде соромно, що він нас задавив самою масою, але не вмінням. Мачі казлоф!» і з войовничими вигуками кинувся на ворога, а за ним і всі лисичани. Битва йшла весь день та всю ніч, на другий день вирішили зробити перекура та хоч щось пожерти. Заодне, трохи прибрали побитих та ранених. Лисичани поклали своїх покійних на вогнища та спалили їх, а біля вогнищ в жертву загиблим були принесені всі захоплені полонені. І це була не жорстокість, не релігійний фанатизм, а тільки ділова необхідність, бо не було кому займатися тими полоненими. Побачив імпірадурь військову доблість лисичан та їх рішучість у досягненні поставленої мети, і всрався.

---

Позиции под Широкино накрыли из РСЗО – штаб

2017-08-07 08:00:00 (читать в оригинале)

За минувшие сутки, 6 августа, подразделения сепаратистов на Донбассе уменьшили количество обстрелов по позициям украинских военных до 18. Боевые ранения получили два бойца, передает пресс-центр штаба АТО. Военные пострадали во время обстрелов в районе поселка Водяное, а также опорного пункта Новотроицкое, где силы АТО в ответ накрыли боевиков плотным огнем из крупнокалиберных пулеметов.

Читать далее

---

Джа...

2017-08-07 07:53:00 (читать в оригинале)

Завтра уже сегодня, а сегодня превратилось во вчера,
Странная скользкая ночь, где всего ничего до утра.
Остановленный поезд стоп-краном рукою судьбы,
Мы можем всё, кроме того, чего нельзя изменить.
Рельсы сплетаются железнодорожным замком,
Ты боишься не успеть, а я со временем незнаком.
Бог всегда с теми, кто не боится нарушить запрет,
Разноцветные веры, всего утешение тем, для кого бога нет.
И дело не в посудине, что белым парусом летит по реке,
Лошадь прекрасна в галопе, но весь раж в седоке…

Всё, что отведено, делаем, как в последний раз.
Всё, что может произойти - происходит здесь и сейчас.
Орёл, что не имеет лап, сядет на степные ветра,
Август, клубятся сизые тучи, но в венах такая жара…
Джа… и не важно, как долго мы сможем в этом небе летать,
Что-же ты теряешь время, мой мальчик, а с ним благодать?

Не удержать ветра в ладонях, сожми ладонь и его там нет,
Но если явно представить воду, а не звон блестящих монет,
То дождь напоит сухую пыльную землю сполна,
Август, клубятся сизые тучи и веют скупые ветра.
Можно под ливнем пребывать в космосе под зонтом,
Если весь мир не значим, и мы с тобою вдвоём.
Можно сгорать от болезни, но быть живее живых,
Всё дело в направленности действий, когда ветер притих.
Жало жАра, жизнь дожала, жаль… но… не жалей ни о чём.
Джа, это ветер сухой и жаркий, и потом пропитанный дом.

Орёл, что не имеет лап, сядет на степные ветра,
Август, клубятся сизые тучи, но в венах такая жара…
Всё, что отведено, делаем, как в последний раз.
Всё, что может произойти - происходит здесь и сейчас.
Джа… и не важно, как долго мы сможем в этом небе летать,
Что-же ты теряешь время, мой мальчик, а с ним благодать?

---

Православный календарь 7 августа (25 июля ст. ст.)

2017-08-07 06:32:00 (читать в оригинале)

Проповедь в понедельник 10-й седмицы по Пятидесятнице

В этот день:
Русская Православная Церковь отмечает память святых:

Успение праведной Анны, матери Пресвятой Богородицы
Святой Олимпиады диакониссы (410)
Преподобной девы Евпраксии (413).
Преподобный Макарий Желтоводский и Унженский (1444)
Пятый Вселенский Собор (553)
Мчч. Санкта, Маттура, Аттала и Бландины, Лионских (304; Галл. ).
Прп. Христофора, игумена Сольвычегодского (1582)
Сщмч. Александра пресвитера (1927).
Священномученика Феодора Тонковида пресвитера Ловецкого (Псков) (1942)
Св. Ираида исп (1967).
Священномученика Феодора Тонковида пресвитера Ловецкого (Псков) (1942)

Храни вас Господь, Матерь Божия и все святые, их же память мы сегодня отмечаем!

Подробнее...

---

Пукінд.

2017-08-07 04:02:00 (читать в оригинале)

Пукінд...це воно, це страшне створіння цього жидівського світу....

і лектера не треба...не дивіться дебільних фільмів. Краще - читайте...Червоний дракон...читав у 1994-му...

Доктор Лектер....брррр

а тут - Пукінд.
.
мені вже страшно.
Цей Пукінд - сучасне створіння жидівського світу............