alexfox2011 - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3929117/ Добавлен: 2012-03-12 16:49:13 блограйдером alexfox2011 Принадлежит блограйдеру alexfox2011

Православный календарь 16 февраля (3 февраляст.ст.)

2017-02-15 19:38:00 (читать в оригинале)

В этот день:
Русская Православная Церковь отмечает память святых:

Пророка Азарии (X в. до н.э.)
Праведного Симеона Богоприимца (I)
Праведная Анна Пророчица, дочь Фануилова
Мучеников Папия, Диодора, Клавдиана (250)
Святого Власия вукола (пастуха ) Кесарийского (III).
Мученика Келерина Карфагенского, Римского (III)
Мчч. Адриана и Еввула (ок. 308-309).
Свт. Лаврентия Кентерберийского (619) (Кельт. и Брит.).
Преподобной Вербурги Честерской, игумении (ок. 700) (Кельт. и Брит.).
Святителя Ансгара, еп. Гамбургского, просветителя Дании и Швеции. (865)
Блгв. князя Святослава-Гавриила Юрьевского (1253) и сына его св. Димитрия.
Благоверного кн. Романа Угличского (1285)
Святителя Симеона, еп. Полоцкого, 1-го еп. Тверского (1289)
Святителя Игнатия Мариупольского, митр. Готфейского и Кафайского (1786)
Мучеников братьев Стаматия, Иоанна и с ними Николая Хиосских (1822).
Равноапостольного Николая, архиеп. Японского (1912)

Икона Божией Матери «Умягчение злых сердец»

Храни вас Господь, Матерь Божи

---

Будинок зі скляних пляшок

2017-02-15 19:33:00 (читать в оригинале)

---

Мабуть і ми таке витворяли...)))

2017-02-15 19:27:00 (читать в оригинале)

---

Суворое предупреждение

2017-02-15 19:17:00 (читать в оригинале)

---

У когось за вікнами лише зима...

2017-02-15 19:17:00 (читать в оригинале)

Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.
Не шукай собі зла.

автор вірша невідомий