| Сегодня 24 сентября, среда |
      |
  
|
  
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная /
Каталог блоговCтраница блогера alexfox2011 - BLOG.I.UA/Записи в блоге |
 |
alexfox2011 - BLOG.I.UA
Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3929117/ Добавлен: 2012-03-12 16:49:13 блограйдером alexfox2011 Принадлежит блограйдеру alexfox2011 |
Як тобі не соромно!
2017-01-15 14:18:00 (читать в оригинале)
Комментировать
Ото дають!
2017-01-15 14:12:00 (читать в оригинале)
Комментировать
Невідомий епізод відомого фільму
2017-01-15 14:10:00 (читать в оригинале)
Це світлина з епізоду, що не увійшов до фільму С.Говорухіна "Місце зустрічи змінити не можна"
на ній актори Віктор Павлов (роль Лєщенко) та Володими Конкін (роль Шарапова)
Аби пояснити, чому цікавою та актуальною стала саме ця світлина, довед розповідь Володимира Конкіна:
" Це були зйомки прологу, де наші герої, Шарапов і Левченко, йшли за лінію фронту брати німецького "язика". У ролі полоненого знімався син Марини Владі П'єр Оссейн. Петя чудовий хлопець, талановитий гітарист, прекрасно говорить по-російськи.За сюжетом німці виявили рейд радянських розвідників. Ми з Вітею по черзі тягли на собі пов'язаного Петьку з кляпом у роті. Потрібно було добігти до болота, сісти в човен. Як тільки відчалили від берега, почалися підводні вибухи. Піротехніки перестаралися, наш човен, яка і так дихала на ладан, тут же продірявилася і стала тонути. Ми з Вітюха підхопили нещасного хлопчика, пов'язаного по руках і ногах, спробували врятуватися. А дно мулисте, нас почало засмоктувати, ледве вибралися на берег. Як не втопили тоді Петю, один бог знає.
На березі знімальна група раділа від захвату: геніально грають! А ми тонули по-справжньому. В остаточному монтажі цей епізод полетів в кошик, не дивлячись на те, що подобався Говорухіна. Але Слава розумниця, він вирішив зберегти інтригу, що не розкривати, що герої знайомі, до того моменту, як Шарапов і Левченко зустрінуться в банді."
Кінець цитати.
Напевне, що ця лінія була більш правдивою, аніж лінія "Шерлок Холмс та доктор Ватсон" (Жиглов-Шарапов). Більш справжня. Більш життєва.
Особливо - у сучасному світі, де йде війна. Й колишні товариши на війні можуть опинитися по різні сторони у "цивільному" житті.
Історія про справжнє фронтове братерство.
Комментировать
Знову цей сон
2017-01-15 14:09:00 (читать в оригинале)Періодично сниться втеча з тюрми (чи концтабору). Місце незнайоме мені в реальності, але уві сні бачу його не вперше і тому навіть "орієнтуюся на місцевості".
Це велика територія, обнесена кріпосною стіною. Кріпосна стіна - це ряди будівель зі старої червоної цегли, масивні і жахливі. Нагадують архітектуру градоутворювальних заводів-гігантів. Цегляні монстри.
Я знаю, що це адміністративні будівлі, там знаходяться наглядачі, кати і інший персонал.
У "колодязі", утвореному будівлями, відбувається хоррор середньовіччя. Диба, четвертування, розстріли ув'язнених без суду і оголошення вироку. Посеред двору, на очах у усіх. Кров і стогін.
Люди-"сокамерники" ніби не бачать цього жаху, вони виглядають приречено, пасивно ходять в дворі-колодязі і чекають своєї долі. А я нестерпно хочу БІГТИ ЗВІДСИ.
Я злітаю, щоб перелетіти кріпосну стіну і завжди (у кожному такому сні) стикаюся з однією проблемою: стіна настільки висока, що "впритул стикається" з небом і простору утекти між майже не залишається. Тобто небо не безмежне, не повітряне, а цілком собі щільне і виконує роль стелі.
Я в страху і паніці облітаю в'язницю по периметру, намагаючись знайти хоч якусь вилазку. Чітко і в деталях бачу ці стіни будівель в'язниці, тріщини в цеглі, павутиння, кіптяву і бруд на стінах, обережно заглядаю у вікна, в старих дерев'яних рамах.
Уві сні у цей момент завжди вечірні сутінки і тому часто залишаюся непоміченою у своїх польотах і пошуках.
Відчуваю жах і якийсь азарт, інтерес.
Нарешті знаходжу лазівку між небом і стіною, біжу по даху жахливої будівлі, чимдалі від колодязя, назовні, до свободи. Чую гонитву за собою. Крики, постріли. Мені ще трохи пробігти, а там стрибну і в політ над місцями, де вже не страшно.
Я встигаю, завжди встигаю. Роблю розгін, зриваюся і лечу.
І що я бачу? За межами в'язниці ситуація не набагато краща. Тут не вбивають людей, але тут убого, бідно, сіро, сумно, дощовито і немає ніякої надії. Ніякої надії на краще.
Прокидаюся.
Комментировать
Ти що, перелякався?
2017-01-15 14:06:00 (читать в оригинале)
Комментировать
Категория «Живопись»
Взлеты Топ 5
 | ||
|
+148 |
209 |
Relazioni |
|
+137 |
188 |
МухО_о |
|
+131 |
141 |
allf |
|
+125 |
186 |
RouxAngel |
|
+123 |
142 |
kalininskiy |
Падения Топ 5
 | ||
|
-1 |
4 |
nightwishenka |
|
-3 |
2 |
tya-tyan_S |
|
-3 |
129 |
Клуб антиквариев и коллекционеров |
|
-6 |
3 |
antiqvar |
|
-8 |
170 |
Создавая пространство.. Блог декоратора Кати Саган |
Популярные за сутки
Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.