alexfox2011 - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3929117/ Добавлен: 2012-03-12 16:49:13 блограйдером alexfox2011 Принадлежит блограйдеру alexfox2011

www.zarvanycia.cc.ua Святий Стефан - взірець мучеників

2016-12-11 16:17:00 (читать в оригинале)

www.zarvanycia.cc.ua Святий Стефан - взірець мучеників 

Подвигом добрим змагався ти, первомученику Христовий і апостоле, і нечестя мучителів виявив ти, бо, камінням побитий з рук беззаконних, вінець прийняв ти з високої десниці і до Бога взивав ти, кличучи: Господи, не постав їм цього гріха. (Тропар свята) 
У Христовому Різдві ми бачимо безконечну Божу любов і жертву задля нас грішних. А третього дня після празника Різдва Христового свята Церква наводить нам геройський приклад любови Бога в особі святого первомученика Степана. Святий Григорій Ниський у проповіді на честь святого Степана каже: "Ось ми переходимо з празника на празник і приймаємо благодать за благодать. Вчора наповняв нас подивом Господь вселенної, а сьогодні наповняє нас подивом ученик Господа. Яким способом цей, а яким той? Той (Христос) задля нас прийняв людську природу, а цей (Степан) задля Господа позбувся людської природи". 

Святий Степан - це первомученик і взірець для всіх мучеників, тож і культ його найдавніший з усіх мучеників. Про день його смерти не знають. Свята Церква пов'язує пам'ять про нього з празником Христового Різдва, бо як перший Христовий мученик він мав дуже близьке відношення до Христа. Спочатку і Східна, і Західна Церкви святкували празник святого Степана другого дня після Різдва. Та коли у Східній Церкві з'явився звичай, за яким наступного дня після Різдва празнували Собор Пресвятої Богородиці, то десь у VII столітті пам'ять святого Степана перенесли на третій день різдвяних свят. Західна Церква і до сьогодні святкує празник святого Степана 26 грудня. 

Його празник скрізь знали уже у IV ст. і святкували на рівні з апостолами. В апостольських постановах з IV сторіччя сказано: "Хай празнують у день первомученика Степана". Святі Отці IV століття, як святий Григорій Богослов, святий Григорій Ниський, святий Йоан Золотоустий і святий Августин виголошували проповіді в честь святого Степана. У IV і V ст. на Сході й на Заході на його честь будують храми. У самому Царгороді було аж три церкви, які мали ім'я святого Степана. 

Новим поштовхом до ще більшого вшанування святого Степана стало віднайдення його мощей 415 року. Згідно з традицією єрусалимському священикові Лукіянові тричі явився учитель апостола Павла, який помер у Христовій вірі. Він сказав Лукіянові, що це він після каменування поховав святого Степана у своєму гробі, де той тепер спочиває і він, і його син Авіва, а близько них Нікодим, тайний Христовий учень. Знайдені мощі святого Степана перенесено до храму на Сіоні в Єрусалимі. Через якийсь час їх знову перенесли до храму на північ від Єрусалима. Жінка цісаря Теодосія Молодшого, Євдокія, 460 року на місці первісного храму каменування збудувала гарну базиліку, яку потім було зруйновано. Руїни цієї базиліки віднайдено 1812 року і на старих фундаментах побудовано теперішню церкву святого Степана. Пізніша традиція – місцем мученицької смерти святого Степана вважати долину Кедрону на схід від Єрусалима. Тому і східна брама старого міста зветься тепер брамою святого Степана. У 560 році частину мощей святого Степана перенесено до Царгорода і зложено їх спочатку у храмі святого Лаврентія, а пізніше в новозбудованому храмі святого Степана. Грецька Церква святкує перенесення мощей до Царгорода 2 серпня. Як при знайденні, так і при перенесенні мощей діялися різні чуда. Про них говорить святий Августин, великий почитатель святого. 

Східна Церква, прославляючи святого Степана у своїх богослуженнях, дає йому потрійний титул, називаючи його апостолом, первомучеником і архидияконом. Святий Степан належав до сімдесяти апостолів, пам'ять яких наша Церква святкує 4 січня. Він своєю святістю, мужністю і ревністю у вірі за поширення Христової науки повністю заслуговує на ймення апостола. Діяння апостольські кажуть про нього, що він був "муж, повний віри і Святого Духа... повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі" (6, 5 і 8). Святий Йоан Золотоустий ставить святого Степана поміж апостолів. "Скажи мені, - каже він, - чого не доставало йому, щоб він зрівнявся з апостолами? Чи і він не творив знаків? Чи і він не показав великої відваги?" (Бесіда 15 на Ді. Ап.). 

Святий Степан не тільки ревний апостол, але й первісток мучеників. Оскаржений перед Синедріоном - фальшивими свідками, - він мужньо визнає святу віру. Через це його виводять за місто й закидують камінням. Це сталося 34 або 35 року по Христі. Як Христос, так і він перед смертю молиться за своїх ворогів. У його мучеництві бере участь юнак Савло, пізніше - апостол Павло. Святий Августин приписує навернення Савла крові святого Степана. "Якщо б Степан не молився, - каже він, - то Церква не мала б Павла". Святий Степан перший після Христового вознесення за свого Господа кров пролив і життя віддав. Звідси він має почесний титул першого мученика. Цей титул святі Отці високо підносять у своїх проповідях, на ньому наголошує Церква у богослуженнях празника святого Степана. 

Святий Йоан Золотоустий свою проповідь на празник святого первомученика Степана починає словами: "Усі мученики прославляються і подвиги праведників усюди є предметом подиву, але на згадку про найславніший подвиг первомученика Степана навіть німий язик починає його хвалити. Кого не спонукає до похвали блаженний Степан? Він уже ім'ям (грецькою «стефанос» означає «вінець») вказує на свої заслуги. Ім'я свідчить, що він уже одержав честь перемоги! Ім'я мученика говорить про боротьбу, перемогу і честь!". А в іншій науці про святого Степана він каже: "Увінчаємо квітами похвал Степана й засиплемо його рожами похвальних пісень. Він уже сам увінчав себе переможними нагородами віри... Хто зі смертних віддасть достойні похвали борцеві? Хто з людей сплете вінок, рівноцінний його подвигу? Який язик зможе з'ясувати славу переможця? Які уста створяться на похвалу подвигів Степана? Які уста зможуть сказати про мужність первомученика?". 

Східна Церква у богослуженнях на празник святого Степана різними похвальними титулами звеличує мучеництво святого. Його прославляють такими словами: "Начало мучеників і похвала", "страдалець верховний", "перший між мучениками", "первомученик", "апостол", "Христовий воїн", "славний верховода мучеників", "похвала апостолів і мучеників слава", "первострадалець", "двері мучеників", "первомученик мудрий", "начальник мученицького собору". На стиховні вечірні славимо його: "Ти став перший між мучениками й дияконами, Степане апостоле, окрасо страдальців, кріпосте вірних, славо праведних. Для тих, які твою пам'ять празнують - тому, що стоїш перед престолом Христа Царя - проси очищення від провин та бути гідними небесного царства". У кондаці свята Церква взиває до святого: "Владика вчора до нас у тілі приходив – а раб днесь із тіла виходив; учора той, що царює, в тілі родився – днесь раба камінням побивають. Задля нього і кінчається первомученик і божественний Стефан". 

Усі ми маємо обов'язок не тільки називатися християнами, а вірно й мужньо завжди визнавати свою віру словом, ділом, усім життям, а при потребі навіть життя віддати за неї. І якраз святий первомученик Степан дає нам гарний приклад мужнього й героїчного визнання своєї віри. Святий Йоан Золотоустий, наводячи святого Степана як приклад для наслідування, каже: "Хто б тепер не пішов у боротьбу за Христа, то в Степані має учителя. Хто б не виступив на подвиг мучеництва, то він наслідуватиме Степана. Степан - начальник борців за Христа, Степан - основа тих, які вмирають за Нього".

---

Панове, алярм!*

2016-12-11 16:14:00 (читать в оригинале)

Шановні пані та панове!

Я як ЩИРИЙ ПАТРІЙОТ офіційно оголошую АЛЯРМ!

Наша найстаріша мова, що стала фундаментом для всіх арійських мов, іще від наших прапращурів — трипільців-оріїв — завше відрізнялася від ерзянсько-мокшанського суржику, що був поширений у болотах Залісся. Однак підступні вороги України, а саме п’ята колона Москви, та їхні несвідомі корисні ідійоти всіляко тягнуть нас до руссскава міра. Оскільки мова — це культурний код нації, то саме на мову скеровується генеральна офензива. Окрім директної русифікації та розповсюдження суржику, існують непрямі методи впливу. Ще й досі від них можна почути й побачити в інтернеті такі жахливі покручі, як СПАСИБІ, ДЕРЖАТИ, ЖДАТИ, ВИДІТИ, БИСТРИЙ тощо. Цим підкреслюється хибна близькість нашого великого народу та їхньої ворожої зграї. Більшість українців іще не розуміє величезної небезпеки, що чигає на нас. Дехто розуміє контраверсійність вживання таких слів, та все ж толерує це явище. Я як патрійот і громадянин УКРАЇНСЬКОЇ ТРИМАВИ вважаю, що необхідно бити на сполох і всіляко алярмувати. Зокрема, робити зауваження такому мовцеві. Якщо після третього попередження людина не розуміє своєї помилки, можна сміливо записувати її у прислужники північного Мордору.

Якщо (за Миколою Хвильовим) "Геть від Москви" — то таки ГЕТЬ ВІД МОСКВИ! Без жодних винятків та компромісів. Усе, що нас уніює з мовою окупанта, потрібно БЕЗЖАЛЬНО ВИРІЗАТИ та викидати на смітник історії! Україна — ПОНАД УСЕ!!!

* Розміщено на правах тролінгу. Автор НЕ поділяє деяких чужих думок, викладених ним тут. :)

---

Эль-пасо: проклятое место силы

2016-12-11 16:04:00 (читать в оригинале)

Недалеко от техасского городка Эль-Пасо находится большой участок бесплодной земли, которую обитатели ближайших населенных мест именуют «пустыней Молчания». С данным местом силы связано большое количество загадок, разрешить которые пока никто не сумел. 
В конце XIX века фермеры пробовали освоить это слишком дикое место и вырастить тут кукурузу. Практически каждый раз при попытках взяться за работу, с неба вдруг начинали лететь раскаленные камни: начиная от совершенно маленьких, как многие выражаются "морской гальки", до очень впечатляющих, размером с целый кулак взрослого мужчины. Камни падали совсем не долго, но и за это время успевали повредить людям и посевам. Ясное дело, что чуть начинавшие проклевываться ростки посеянной кукурузы оказывались сразу засыпанными камнями. Камешки отличались необыкновенной формой и красным цветом. 
Упрямые крестьяне опять и опять возобновляли попытки перевоплотить "проклятое место" в "расцветающий сад" и отказались от их только после того, как стали очевидцами неописуемого зрелища. Когда эти измученные люди уже, в конце концов, собирались ко сну, на горизонте возник... светящийся шар, а позже еще и еще! Выстроившись цепью, загадочные объекты направились в сторону небольшого лагеря. При всем этом они изменяли цвет, маневрировали, а когда совсем перепуганные крестьяне готовы были уже обратиться в бегство, вдруг неожиданно пропали. Скоро после этого явления почти все его участники ощутили быстрое ухудшение здоровья. У них стали выпадать волосы и зубы, а за место пота на их телах появлялась кровавая испарина. В течение пары лет несчастные один за другим погибли. 
О данной истории практически запамятовали, но в американских газетах появилось сообщение пилота Франсиско Сарабия. Пилот рассказал, что пролетая недалеко от Эль-Пасо, самолет стал терять высоту, а все приборы отказались работать. Просить помощи было неоткуда, радиосвязь вдруг пропала, ну и кто мог бы прийти на помощь в подобной ситуации? Но через мгновение стрелки устройств вновь заработали и радиосвязь тоже возобновилась. Подобное происшествие вскоре подтвердили еще несколько пилотов. 
В 1970 г. место силы вновь заслужило к себе внимание общественности. Теперь им заинтересовались, но не только американцы, а также службы остальных государств. В этот день была выпущена пусковая ракета, которая, сбившись с курса, отправилась в ту самую пустыню и взорвалась. В пустыню было отправлено несколько отрядов для изучения. Ученые смогли найти в пустыне Молчания только несколько участков с неописуемо высоким уровнем радиации, но это им ни о чем, в конце концов, не говорило, хотя все же прояснило случаи загадочных случаев заболеваний и смертей фермеров, которые пытались вырастить тут кукурузу много лет назад. 
Неожиданной находкой стали руины старого города под многометровым слоем земли, возраст у которого так и не удалось установить. Посреди развалин были найдены фундамент и остатки стен древней обсерватории. Судя по всему, люди, жившие тут много веков назад, были неплохими математиками и астрологами. Вполне быть может, они специально избрали эту территорию для наблюдения за небом, считая ее наиболее пригодной именно для данной цели?

---

Без друзей меня чуть-чуть

2016-12-11 16:01:00 (читать в оригинале)

---

На Харьковщине задержали россиянина со шпионским устройством

2016-12-11 16:00:00 (читать в оригинале)

В пункте пропуска "Гоптовка" Харьковской области пограничники задержали гражданина России со спецустройством для ведения скрытого фото- и видео документирования. Об этом сообщает пресс-центр Госпогранслужбы в воскресенье, 11 декабря. Устройство для негласного считывания информации было в виде брелока и спрятан среди в сумке личных вещей в автомобиле Mazda.

Читать далее