alexfox2011 - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3929117/ Добавлен: 2012-03-12 16:49:13 блограйдером alexfox2011 Принадлежит блограйдеру alexfox2011

Каноны поэзии.

                         

Створюємо власний добробут – 12

Доброго ранку) Продовжую ділитися з Вами тим, що працює у мене. Методами перевіреними на власному досвіді. Можливо, мої знахідки надихнуть Вас на відкриття власних рецептів успіху. Адже до одного і того ж пункту призначення можна прокласти різні маршрути. Зважитися на пошуки значно простіше, коли знаєш, що існує хоча б один працюючий спосіб вирішення проблеми.

Зараз перед нами стоїть завдання не з легких – звільнитися від непотребу з застарілих негативних емоцій. Щоб розчистити місце для різних хороших речей, які ми озвучили в своєму списку бажань.

Ми почали з накопичених образ. Адже вони здатні керувати нашими бажаннями, підривати віру, блокувати прийняття і задоволення.

Як же виглядає процес відпускання образ? Він чимось скидається на зцілення рани. Адже образа по суті і є душевної раною, скалкою. Спочатку ми визнаємо її наявність. Потім паралельно починаємо: 1) через удари і боксування звільнятися від затиснутих в тілі емоцій, що накопичилися завдяки образі, 2) аналізувати ситуацію (розглядаємо її з усіх боків, знаходимо зв’язок з дитячими переживаннями, розбираємо внесок всіх учасників історії).

Наступний етап – усвідомлення того, яким чином ми привабили саме такий досвід. З тим, щоб більше не створювати подібні історії або проходити їх по-іншому.

Потім нам належить зрозуміти, який ЖИТТЄВИЙ УРОК для нас містить ця історія. Адже ми ростемо через проходження випробувань і засвоєння життєвих уроків.

І вже безпосередньо саме відпускання – прощення і впускання позитивних почуттів у своє життя.
Тому так важливо практикувати удари і боксування. Адже нам важливо не лише все знати про свою проблему, а й реально звільниться від неї.

Практика 1. Додатково до боксування і “биття подушки/ліжка” ми починаємо виконувати удари ногами. Буцаємо повітря по 50 разів кожною ногою.

Після практики ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ.

Практикуючи удари ми дуже швидко помічаємо, що стаємо більш спокійними. Нас важко зачепити або дістати. Ми набуваємо впевненості в собі, стаємо більш врівноваженими. Хода стає граціознішою і пластичнішою. Все тіло стає більш живим і привабливим. Починають переважати приємні думки і почуття. Більш докладно про ці практики можна прочитати в книгах всесвітньо відомого психотерапевта Лоуена. Їх легко знайти в Інтернеті. У тому числі вони є на моїй сторінці.

Ми вже відкрили для себе дві чарівні практики – Зігріваємо душу і Посміхаємося грудьми. Сьогодні нова практика з цієї серії.

Практика 2. Відкриваємо засув. Коли ми на когось ображені/сердиті тощо, ми закриваємося від світу. Через це перестаємо відчувати себе улюбленими й потрібними. Тому необхідно навчитися відкриватися заново любові і іншим чудовим речам у своєму житті. І в цьому нам допомагає практика Джоуела (книжки в аудіоформаті є також є на моїй сторінці).

Уявіть, що у вас в центрі грудей є засув. Якась заслінка. Відсуваємо її. І відчуваємо, як з простору в нас починає вливатися потік енергії любові. Спочатку може бути непросто – адже засувка довго була закрита. Але з кожним разом починає вливатися все більша кількість любові. Це дуже приємне відчуття. Спочатку чимось схоже на угамування тривалої спраги. Що поступово розквітає в душі – адже оживає і наповнюється щось дуже важливе в глибині нашої Сутності.

Щоденні практики не нагадую – Ви їх і так знаєте)

Дякую за увагу! Гарних вихідних і дивовижних відкриттів!

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-12/

Шутка похожая на правду.

Отработала-сЬ. За что мне все ЭТО?

Был тот еще геморрой!
* 2 ночные уборщицы - в запое...
* Стиралка сломалась (вся униформа "кухня-официанты-бар-мангал-клининг"  остались без "постирушки"...
* 3 писуара и 2 унитазика в мУЖ.туалете - приказали срочно  вызывать "мастера"...
* На бильярде стырили  какую-то фигню, пришлось пересматривать кучу "записи" с НЕ того "ракурса"...
* Официанты несли с банкета на 40чел "стекло -богемию" (вип-клиенты, вип-посуда) тормознул эскалатор--- ппц всей посуде...
* официант-ушлепок перепил (остатки с банкета), уехал не на том такси...звонит мне в 5 утра --
                                                                            "где я?"...

Думать ни о чем НЕ хочется.
Хочется все и всех распылить на атомы в параллельную Вселенную....
 (вчера "хозяин" заявил, что будет строго спрашивать с "виновных".
Интересно,  с меня за ЧТО "спросят"?

Музей в трьох лініях оборони:ДОКМ

Ці музеї працюють в застиглих прифронтових степах під Докучаєвськом. Під Мар`їнкою. За Великою Новосілкою. У чітко окреслених на секретних картах Генштабу трьох лініях оборони зони АТО.

І здається, саме в ті краї, днями вирушить вже 12 у цьому році, Музейна експедиція журналу “Музеї України”. Новорічна…

Неподалік, як завжди з чогось стріляють. Зачаїлися мінні поля. Дорогами йдуть колони військової техніки. То відкривають, то закривають КПП на окуповану російськими терористами територію. Щоденні бойові зведення. Поранені в лікарнях…

Це робочі будні співробітників Донецького обласного краєзнавчого музею. Вірніше, трьох сільських філій – Немировича-Данченка, Прокофьєва, Музею лісу. Саме на їх базі перереєстровано бренд ДОКМ – головний офіс якого, виставкові зали, розкішні колекції залишилися в окупованому Донецьку. Були пограбовані терористами і демонстративно обстріляні важкою артилерією, Градами, аби замести сліди. Серед підозрюваних – сумно відомий І.Гіркін… Але, залишимо розслідування слідчим. “Республіканський” музей керується “мінкультом днр”…

Завдяки особистому втручанню Голови Донецької ВЦА Павла Жебрівського, увазі начальника Управління культури Донецької ВЦА Аліни Певної, активності щойно обраного директора ДОКМ Світлани Глушко, музей перереєстровано на підконтрольній Україні території, оформлено всі документи, а головне, співробітники отримали заробітну плату більш ніж за два (!) роки! Розблоковано бюджетні платежі за комунальні послуги, охорону…

-Вважаю, співробітники “забутих” філій Донецького краєзнавчого здійснили справжній музейний подвиг! Я просто не чув про аналогічні випадки у світовій історії! Два роки без грошей утримувати музей, своїми силами охороняти, проводити екскурсії – це неймовірно! – заявив доктор історичних наук, музеєзнавець Віктор Карпов, – Ці люди заслуговують найвищих моральних відзнак! Колектив ДОКМ – головний кандидат на відзнаку “Кращий музейний колектив року”! Не знаю, хто ризикне з ними змагатися!

-Нині перед нами стоїть чимало проблем, викликів. Маємо відродити колишню славу головного музею області, спробуємо створити у нинішній столиці Донбасу – Краматорську сучасний виставковий центр, розгорнути просвітницьку роботу, знайти підготовлених наукових кадрів. – поділилася директор ДОКМ Світлана Глушко.-Вдячні керівництву ОВЦА, Управлінню культури області за розуміння і підтримку! Спасибі команді “Музеїв України” за сайт і інформаційну підтримку! Очікуємо плакатів від легендарного художника Юрія Неросліка!

Нагадаємо, у подібній ситуації опинилася і філія Донецького обласного художнього музею в селі Прелесне. Їх “епопея” тривала більше року. Робота відновлена, музей врятовано, заборгованості погашені. Готується конкурс з обрання директора.

-Ніхто не був готовий до війни, до окупації частини області, зради сотень чиновників, – підкреслила начальник Управління культури і туризму Донецької ВЦА Аліна Певна, – Два музеї стали заручниками війни. Ціною неймовірних зусиль ситуацію нормалізували. Очікуємо успішної, ритмічної роботи! Попри постійні бойові дії, всі заклади культури області працюють, профінансовані, виконують свої основні функції. Хочу висловити слова глибокої поваги колективу Донецького краєзнавчого, який попри всі складності вистояв, зберіг музей!

-Треба розробити нову наукову концепцію ДОКМ, враховуючи реалії. Оновити експозиції. Осучаснити заклади. – сказала Голова ГО “Гуманітарна ліга” Наталка Іванченко, – Чимось методологічно допоможе наша команда, сподіваємося на сприяння столичних музеєзнавців. І головне – підготовка науковців! Можливо, почати з навчання, курсів, семінарів, лекцій. Фактично, треба заново створити весь пакет наукової документації, розібратися з фондами. Враховувати умови прифронтової зони, що  відлякує спеціалістів, які готові приїхати, але, подивившись на карту, миттєво відмовляються.

Фронт за кілька кілометрів. Музей лісу у Волноваському районі. Поруч відоме КПП у Новотроїцькому. Окупований і фактично оточений Докучаєвськ. Перша лінія. У будь-який момент може розпочатися велика битва чи спроба прориву…

Село Красне, Покровського району, де Музей С.Прокофьєва, на честь якого названо Донецький аеропорт, поряд з Курахівською ТЕС. Друга лінія. Неподалік розстріляні артою Красногорівка, Мар`їнка, ще одне КПП. Окопи… Електростанція стратегічна – сепари давно щось планують…

Відносно “спокійно” у селі Нескучне, де Музей Немировича-Данченка. Третя лінія оборони.

Ось такий нині Донецький обласний краєзнавчий музей. Зрозуміло, автівки у новообраного директора нема. Як і коштів на її придбання. І як їздити через блок-пости в умовах прифронтової зони, особливо взимку, коли після 15-00 вже сутінки, видатні столичні диванні “музейні критики”, навіть уявити не можуть.

Попри все, музейники налаштовані оптимістично, жартують. Мріють виграти якийсь європейський грант, чи оформити щось через благодійні фонди… Наївні. Представники міжнародних організацій і до тилового Краматорська їдуть як на війну і мало не в броніках! Я намагався подібним пояснити про допомогу трьом маленьким сільським музеям, загубленим у трьох лініях оборони вздовж фронту – просто не зрозуміли.

На цьому фоні слухати плач деяких співробітників Національних музеїв, що комусь не дали премію чи винесли якусь догану якось дивно.

Музейна експедиція спробує прорватися днями до ДОКМ. Якщо дозволить погода і ситуація на фронті. Сподіваємося до забутих музеїв лінії оборони доїдуть і ті, хто здатний допомогти хоча б методологічно.

Всі музеї зони АТО працюють. І це позитив!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”