Сонце посміхається з небес, 

На майданчику веселий сміх лунає. 

Серце виривається з грудей, 

А душа веселу пісеньку співає. 

Адже зустріч цю, я так чекав, 

Щоби подивитися Вам в очі, 

Бо Ваш образ в душу мні запав, 

І приходив в сни мої щоночі. 

По стежині ось Ви вже йдете, 

Поруч Ваша доня поспішає. 

Її голос чую я здаля, 

Весело щось Вам розповідає. 

Посмішку я бачу на вустах, 

Ой, яка вона у Вас чудова. 

Привітавшись щиро, на взаєм, 

І між нами полилась розмова. 

Непомітно час так промайнув, 

І потрібно нам вже розлучатись, 

Та не хочу звідти я іти, 

В казці цій волів би залишатись. 

Взявши доню Ви назад пішли, 

Я услід Вам з сумом позираю, 

Бо коли побачу Вас ще раз? 

Ні, про це напевне вже не знаю. 

Володимиру дружина 

Якось дорікає, 

Що горілкою занадто 

Він вже зловживає. 

Й потягнув його "нечистий" 

Ось таке сказать: 

-Що ж не буду я, кохана, 

В чарку заглядать! 

І Володя дуже чесно 

Словечко тримає, 

Бо як п'є, то завжди очі... 

Свої закриває.