На березі біля моря 

Закохана пара. 

-Давай, любий одружимось?- 

Говорить Тамара. 

-Ну, давай!- відповідає 

Замріяно Гриша. 

Й пів години вже стоїть 

Цілковита тиша. 

-Чому, милий, ти мовчиш?- 

Мовить Тома Грицю. 

-Бо і так уже сказав 

Безглузду дурницю!!! 

-Я, матусю, в подарунок, 

Кицьку хочу мати!!! 

-А ти, донечко, за нею 

Будеш доглядати? 

-То, матусю, ти дивися,- 

Говорить мала.- 

Щоби кицька, як купуєш, 

Здорова була!!! 

-Банк уже надійний "лопнув",- 

Мовить Клим до Сари.- 

І хвилею засновників, 

Занесло на Канари!!! 

-Давай, Костю, одружимось?- 

Пропонує Таня. 

-Ні! ще рано, брати шлюб 

Не маю бажання!!! 

Я хотів би зараз, люба, 

З'їсти щось смачненьке!!! 

-І чому ти такий впертий, 

Мов теля маленьке???! 

Чи фантазії не маєш, 

(Господи, спаси), 

На весіллі смаколики... 

Різні й поїси!!! 

Хміль Степан сусіду в очі 

Пильно заглядає, 

І голосом з надією 

Таке промовляє: 

-Я хотів би зараз, Петре, 

Вихилить чарчину, 

Рлзігрався апетит, 

Ледь стримую слину! 

-Ти, Степане, уже став 

Мов моя дружина!!! 

-Що, до чарки також ласа 

І твоя Галина???! 

-Ні, сусіде, вона завжди 

Такеє бажає, 

Що у мене, як ти знаєш, 

Звичайно ж немає!!!