На конкурс.

  Кум Микола застав свого кума Тараса в незвичному стані. Той сидів за столом з виразом тібетського мудреця на обличчі і з кексом у руці, курив цигарку і випускав дим на вентилятор. Потік повітря підхоплював його і викидав в відкрите вікно.

-          Ну, ви, куме, і ізобретатєль. Вас треба зняти і в інтернеті на ютюб повісить.

-          Не матюкайтесь, куме. Я і так до сих пір не отямивсь опісля рибалки.

-          А що трапилося?

-          Розумієте, куме, я ще такого ніколи не видів. Пам`ятаєте той скафандр, що я виміняв за сало у далекобійника? Чудова, до речі, штука для рибалки. Не промокає, і в ньому не холодно в крижаній воді. Так от надів я його, щоб через болото добратись до плеса озера і половить спінінгом щук. Закидаю подалі блешню, і раптом із води з`являються дві вражаючі русалки і зі словами «дивись, прибулець з іншої планети», починають підпливати до мене.

-          Куме, а ви горілку на рибалку не брали?

-          Вам смішно, а я ледь в воду не впав. А вони ж в одних ліфчиках. І так підозріло посміхаються.

-          Куме, так то вони хотіли вступити в контакт з позаземним розумом))). І що, в одних ліфчиках були? А знизу нічого?

-          Куме, ви наче вчора народилися. Не в комбідрезі їм же бути. Там же знизу хвіст аж до пупа. Не то риба, не то дівчина.

-          Як жалко. З такими дівчатами кашу не звариш.

-          Еге ж. Та яка й там каша. Перелякався я. А вони все плавають навколо мене. Ось, думаю, зараз потягнуть мене в водяну прірву.

-          Тю, так потрібно було їх веслом, веслом, веслом.

-          Куме, це вам не якась блоговка в бані. Вони хоч і напівриби, але привабливі дівчата, а не якісь там нестерпні старі  вахтьорші.

-          Ну, і чим ця історія закінчилось?

-          Зачепилась одна ненароком своїм ліфчиком за блешню мого спінінгу і з переляку тікати.  

    З цими словами кум Тарас в якості доказу витягнув з кишені голубий ліфчик. Він чомусь показався Миколі знайомим. Та і пахнув шампунем його жінки. Але то таке.