![]() ![]() ![]()
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
![]()
18 лютого2017-02-16 21:37:00 (читать в оригинале)28 років тому 15 лютого вивели радянські війська з Афганістану. Цій події був присвячений захід у технікумі. На сцені дівчата й хлопці читали вірші, сердечні сповіді матері й сина, а на мультимедійному екрані - кадри війни й групи бійців, переважно з автоматами біля бойових машин, і звучать афганські пісні, складені тоді, в ті воєнні часи. Пісні російською мовою в середовищі нинішніх українців. Слова пісень проникливі й не радянсько ура-патріотичні, а відверті у своїй простій, душевній ліричності. Дівчина, зовсім юненька, серед глядачів у залі затято нервово і тупо, а то якось трохи несамовито, чи то до самозабуття, чи щоб таким заняттям ухилитися від думок тика пальцями в сенсорний екран свого телефону. Це окремих дратує, бо ніби байдужа ще й мобільником очі засліплює декому відблисками променів сонця, що заглядає у вікно. Раптом дратівники міняться на спантеличення, бо та раптом заплакала, сльози часто стікають по щоках. Вона так само часто намагається їх витерти рукавами светра. ЇЇ подруга схилилася до неї й почала заспокоювати, гладити по плечу, по русому волоссю. А юнка показала їй у телефоні якесь фото, і в подруги теж змокли вії. Русява дівчина трохи заспокоїлася, коли подруга у співчутті аж геть схилила голову на її плече. Однак чисті крупні сльози ще котилися і дівчина знову витирала лице синім рукавом. - Чого плакала, Олю? – спитали.
- Мій батько загинув під Дебальцевим… 2 роки вже… 18 лютого Комментировать
|
![]() ![]() ![]()
Категория «Истории»
Взлеты Топ 5
Падения Топ 5
![]()
Популярные за сутки
|
Загрузка...

взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.