Блоґ Артема Бебика Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28

Фестиваль "Райдужний світ": розріджена атмосфера саморозвитку

2013-09-22 17:39:00 (читать в оригинале)

Виступ 21 вересня був геть незапланованим. Цього тижня мені раптово написали: "Хочеш зачитати вірші на фесті?". Зустріч Райдужного світу вконтакті спочатку наштовхнула на образи совкових шизотериків (лисі мужички та тітоньки бальзаківського віку, які учать відкривати чакри тощо). Але каюся, то було лише перше враження, химерне, бо поверхневе. Я роздивився уважніше й повніше - і зробив висновок, що захід являє собою щось на зразок суміші хіпанської Райдуги в міському форматі та сімейного фестивалю саморозвитку (що потім цілком підтвердилося). А тому - чому б не виступити.
Ірині Павленко у цьому, на жаль, не пощастило, бо якась хитра жіночка, прикинувшись організатором, вирвала в мене мікрофон. Ірина вирішила не чекати, поки та дорозповідає свої несмішні анекдоти.)

На жаль, сцена була на вулиці, а сутеніє нині рано, тому повноцінного відео не вдалося (до речі, окрема подяка, хлопцеві, що весь час мого виступу світив ліхтарем в аркуші з віршами). Але залишився непоганий аудіозапис, який і пропоную нижче.

Примітка: на жаль, в силу технічних обставин перший вірш майже не записався. Але не хвилюйтеся, ви маєте змогу ознайомитися з ним у попередньому пості, він другий за рахунком.



Люди зустріли мою поезію дуже радо та з охотою приймали аркуші з віршами, які я роздав після виступу. Я зачитав кілька зовсім нових віршів, які ніде раніше не декламував і не викладав. Ось вони:



У когось ранок починається з кави
У когось - з зарядки
А в мене
З того, що я прокидаюсь.

13.09.2013



Я хочу не думати,
Щоб життя завершилось.
Увійти в вічний спокій навік.
Чому ж тоді страшно,
Чому ж тоді сумно,
Коли знаю,
Що все просто стається?


17.09.2013

Ви могли почути на записі, що я анонсую літературно-музичний вечір, який має відбутися 5 жовтня. Тож, запрошую миколаївців на 18.00 до атмосферного Дзен-кафе. А кому не пощастило жити зараз в Миколаєві - ну що ж, ніхто не ідеальний.

І наостанок: хто не коментує, той лалка.