Блоґ Артема Бебика Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28

Дзен-Хуєн. Літературно-музично-онтологічний вечір у Миколаєві

2013-10-08 21:27:00 (читать в оригинале)

Отже, Дзен-Хуєн.

5 жовтня, коли холодна осінь вже закріпилася в своїх правах, у затишному парку Ліски, що в Миколаєві, відбувся один непримітний для маскульту, але дійсно жвавий культурний захід.

Після того, як вельмишановні слухачі пробралися через затори таємничих лісківських закутків, усе й почалося. Вечір складався з двох частин: спочатку поети заряджали публіку своїми світами, а потім музиканти розряджали наелектризовані уми розлогими мелодіями.



Дзен-кафе, просякнуте духом пошуку й таємничості. І Буддою.



Бла-бла-бла. Базікання - це все, звісно, кльово, але перейдімо до справи. Нижче я представив кожного учасника конкурсу окремо, включивши відео- та фотоматеріали. У порядку виступу.

Поети

Матвій Милославський

Виступ молодого поета почався віршами, а закінчилося киданням жесту прославляння Сонця. Що не дивно в таку холодну осінь, коли на сірому небі видніється лише світла пляма - люди тягнуться до (умовно) вічного тепла.

Артем Бебик

Так, це я. Просто я.


Загалом я виступав довше за всіх (вибачте) і встиг прочитати як старі недобрі, не зовсім старі добрі вірші, так і нові добрі з новими недобрими. Нижче подаю поезії, що ще ніколи не викладав у мережу та не декламував публічно:


Коли темп життя неймовірний.
Кожен день як рік.
Туман минулого повільно
Вибудовує шлях.

10.09.2013

Олександра Озерова

Моя хороша подружка дивувала глядачів експресивно-алкогольним угаром хардкорної поезії з фрейдистськими підтекстами. Хто не любить її стиль, той не розуміє сучасної міської жіночої поезії.

Максим Гарднер

Максим дебютував на Дзен-Хуєн. І хочу, сказати, його перший виступ виявився вельми вдалим. Поет поводив себе досить вільно та дотепно, а глядачі-слухачі-споглядачі радо реагували на його творчість.

Іра Пам'ятай

Депресивна поезія Ірини занурила нас в світ підсвідомості. І це дійсно варто уваги: наче дивишся цікавий сон, образи змінюють одне одного, стани перетікають лабіринтами емоцій. Я би охарактеризував цю поетесу як одну з тих, хто дійсно оголює душу в своїх творах.

Олег Дорош

Один з моїх найулюбленіших миколаївських поетів читав мало, але вдало. Його вірші додали вечорові потрібного філософського підтексту.


На жаль, акумулятор на камері розрядився на останньому вірші, тому викладу його текстом.


розлилася темрява
на білому папері.
як зірки – сни.
як снів – зірки.
кипить самотньо чайник –
руки у кишенях.
один на кухні Воїн.
просить їсти.
Із крану накрапає дощ
Дрібні краплини в надії дістатися землі
Все розбиваються об сталеву мийку.
Долоні вогкі, білі, мовби місяць у мисчині,
товчуть тісто.
Біле світло у вікно ллють наближчі ліхтарі
Весь всесвіт ніби стискається в краплину-крапку
На кухні цій
Де попід люстрою наввипередки гасають комарі.
Де час немає ані кінця, ані початку.

Настя Лемке

Настя довго не могла вирішити, чи виступати їй, чи ні. Але врешті-решт схилилася до першого варіанту: і не дарма - адже вірші в неї насправді оригінальні. (Шкода, що не українською). Як я вже зазначив, акумулятор на камері здох, тому відео далі я не знімав. Натомість: самі тексти поезій від Насті.


Дом, который построил Джек

Мы будем жить в доме
который построил Джек.
у нас будет пшеница,
которая в темном чулане хранится
которую будет воровать
обдолбаня
веселая
птица-синица.

у нас будет кот,
который будет пугать и ловить
обдолбаную
веселую
птицу-синицу,
которая будет воровать пшеницу
которая в темном чулане хранится
В доме,который для нас построил Джек.

у нас будет пес,
который будет доебывать кота,
а тот в свою очередь
будет пугать и ловить
обдолбаную
веселую
птицу-синицу,
чтоб сука не воровала пшеницу
которая в темном чулане хранится
В доме, который для нас построил Джек.

а это священная корова,
которая читает мантру и кушает траву,
дружит с Говиндой,
и не трогает пса
который подъебывает кота,
а тот в свою очередь
пугает и ловит
обдолбаную
веселую
птицу-синицу,
которая ворует пшеницу
которая в темном чулане хранится
В доме,который для нас построил Джек.

а это старушка,
кто она такая, откуда?
мы не знаем.
но она доит корову священную,
когда та читает мантру,
и не трогает пса
который подъебывает кота,
а тот в свою очередь
пугает и ловит
обдолбаную
веселую
птицу-синицу,
которая заебала воровать пшеницу
которая в темном чулане хранится
В доме,который для нас построил Джек.

а это наш Господь,
наш Святой Кришна
он привел к нам старушку,
которая доит священную корову,
когда та читает мантру
и не трогает пса
который подъебывает кота,
а тот в свою очередь
пугает и ловит
обдолбаную
веселую
птицу-синицу,
которая теперь живет у нас
и ест пшеницу
которая в темном чулане хранится
В доме, который для нас построил Джек.

а вот мы.
кто мы?
мы живем.
в доме, который для нас построил Джек.


просветление

я читаю святую мантру
и обращаюсь к богу.
я помню о нем даже тогда,
когда пьяная падаю с порога.


А. М

или у нас нет настроения,
или всё очень плохо.
я хочу заметить твое мгновение,
я хочу прожить твое "похуй".


давай

давай не будем о плохом говорить.
давай не будем о плохом выпивать, курить.
давай не будем о плохом.
давай любить.

Музиканти

Collective

Ці хлопці просто вишукані. Переливи флейти зробили звучання таким особливим, що мені напрочуд легко було зануритися в потік мелодій і видавати ритм майже цілком спонтанно (я підігравав хлопцям на дарбуці). Колективу Collective я безсумнівно віддаю пальму першості за оригінальність. А знаючи особисто, що хлопці майже не готувалися до виступу, можу також відзначити й високу майстерність володіння інструментами.

Валерій Ржеутський

Валєра задав жару півгодинами безперервного панківського задору на гітарі. Пісні в його виконанні - усі нецензурні, вкрай ритмічні та протестні.

Last Gasp of Jaco

Ці хлопці явно мітять у профі, бо музика в їхньому виконанні напрочуд якісна та жива. А останнє означає не тільки технічність, а й те, що члени Last Gasp of Jaco вкладають у музику душу. Що, звісно ж, слухачі, винагородили увагою та оплесками.

Зауважу, що головним напрямком, у якому працює гурт, є дуже тяжка музика (яка для вечору, звісно ж, не покатила б. До чого це я? Що Last Gasp of Jaco показали нам високі адаптаційні здібності, вивищуючи ідею відсутності обмежень - зокрема жанрових - у музиці.

OkTheBand

Цей колектив вставили в програму Дзен-Хуєн не за планом. Були хвилювання, що люди розійдуться до того часу, як OkTheBand почнуть виступати. Втім, переживання виявилися марними, оскільки. Після вечору я чув схвальні відгуки про гурт, особливо про вокальні дані Люби Терещенко, тому, сподіваюся, вони ще неодноразово засвітять на миколаївських тусовках.







Наостанок зазначу, що Дзен-Хуєн був моїм першим досвідом в організації заходів подібного формату. Вдалим він виявився чи ні - вирішувати не мені.

Одразу після вечору я вислухав багато схвальних відгуків, переважно від учасників. Це, звісно ж, було приємно, адже показало, що одну з цілей - дати творчим людям вільно виразитися - я певним чином досягнув.

Проте було й кілька скарг. Найнадокучливіша: важко знайти сам заклад. І в мене у відповідь на це є слушна новина: Дзен-кафе планує переїхати до центру міста, тож наступного разу добиратися буде набагато легше. Якщо цей наступний раз, звісно ж, відбудеться.

Тож чекатиму на коментарі від тих, хто був присутній. Чи стане проведення подібних заходів традиційним, чи розвиватиметься літературна й музична сцена Миколаєва надалі - залежить від вас і стабільності вашого під'єднання до інтернету. КАТЦ!