Римо-католицькі приходи на Фастівщині у І половині ХІХ століття

Три поділи Польщі 1772, 1793 і 1795 років призвели до того, що вона щезла з мапи світу як самостійна держава. Самі поляки називають їх «розборами польської держави». Наша Фастівщина стала повністю «російською» після другого такого «розбору», після чого у 1794 році спалахнуло велике антиросійське повстання непокірних поляків. Воно було жорстоко придушене царатом. Постання маріонеткового Царства Польського у складі Російської імперії не могло зруйнувати мрії поляків про кордони «дорозборові», через що у 1830-1831 роках вони підняли чергове масове повстання проти імперії Романових. Його також було придушено, а велику масу польських бунтівників замордовано. Багато з них опинилося у в’язницях України, а ще більше вислано на Північ та сибірські околиці імперії. Серед «неблагонадійних» опинилося багато католицьких ксьондзів і землевласників, що активно підтримували повстанців. Вони зазнали великих гонінь і реквізицій з боку царського уряду. Наприклад, за запеклий бій, що відбувся біля волинського села Михайлівка (нині Боремель) між російськими військами генерала Рідігера та польськими повстанцями генерала Дверницького у 1831 році, у власника тутешнього маєтку Франциска Чацького було конфісковано все майно і передано «до казни». Аналогічні процеси тривали і на Київщині, де підтримка «бунту» була значною. Під арешти тут попало дуже багато маєтків. Після придушення цього повстання на польських і українських землях розпочався тривалий період натиску на місцеві костели і римо-католицькі парафії, які могли стати «гніздами бунтарства». У 1843 році російський царизм остаточно розправився з католицьким духовенством на Правобережній Україні. Від звичайних жандармських переслідувань царат перейшов до одержавлення всіх церковних маєтків ксьондзів і переведення їх на утримання казни. Це «переведення» супроводжувалося у багатьох випадках скороченням штату утримання, переселення у місця некомпактного проживання польської громади, закриттям римо-католицьких парафій і перехрещуванням. Багато хто з поляків Правобережної України мусіли покинути обжиті місця і податися в еміграцію. Але більшості з них не було куди тікати і вони мусіли терпіти імперський гніт. 

З огляду на вищевказане слід розглядати життя римо-католицьких приходів на Фастівщині наприкінці І-ї половини ХІХ століття. В архівах ІР НБУВ (Ф.І. № 4096,арк. 208-460) пощастило знайти документ, в якому можна було підрахувати орієнтовну чисельність римо-католиків на Фастівщині у 1840 році по кожному населеному пункту регіону. 

Нижче мовою оригіналу подається зміст цього документу: Статистические сведения о Западных губерниях. 

Составлены 31 мая 1840 г. …Киевская губерния. Васильковский уезд. ...Сквирский уезд.

 Ведомости о Римско-Католических приходах Архиепархии Могилевской Губернии Киевской с означением принадлежащих им каплиц: …Уезда Васильковского Приходская церковь Фастовская. 

При ней священиков – 1. Альтарей ни каплицы не имеется. Прихожан в селениях: м.Фастовъ – 8 хут.Слобода – 6 д.Бертники – 64 д.Червона – 26 с.Чорногородка – 10 с.Дорогинка – 7 с.Дмитровка – 80 с.Королёвка – 4 с.Кощіювка – 10 х.Потіювка – 10 с.Паленичинцы – 2 с.Пивни – 9 с.Трилесы – 19 д.Ставки – 40 с.Сущанка – 1 с.Снигировка – 40 с.Скрагиловка – 8 с.Снитынка – 3 д.Волица – 12 с.Устымовка – 8 д.Офирна – 2 с.Ковалёвка – 3… Итого мужского пола душ – 415  

Уезда Васильковского Городяная церковь Мотовиловская. Свящ.-ик – 1. При ней каплица в деревне Марьяновке без священика. Прихожан в селениях: В.Мотовиловке – 80 д.Марьяновке – 272 с.Мытнице – 41 в г.Василькове – 34 с.Большой Султановке – 6 с.Малой Султановке – 9 д.Боровой – 8 д.Порадове – 4 д.Геленовке – 11 д.Владиславке – 142 в с.Серединная Слобода – 39 д.Фастовце – 183 д. Слободке – 8 с.Барахтах – 7 с.Кодаках – 11 с.Погребах – 8 с.Ксаверовке – 8… Итого душ – 896  

Ведомости о приходах Сквирского деканата Могилевской Архиепархии Киевской Губернии в Сквирском уезде состоящих: …Приходская церковь в селении Дидовщина. Священик – 1. При ней: а) каплица в селении Лучин б) каплица в мес течке Корнин. Прихожан в селениях: В селении Билках – 18 прихожан селении Дидовщине – 73 -«»-Федоровке – 6 -«»-Голяках – 22 -«»-Голячках – 19 -«»-Юровке – 10 -«»-Ярошовке – 11 Местечке Корнин – 76 селении Лисовки – 8 -«»-Лучин – 34 -«»-Мохначки – 23 -«»-Пришивальне – 135 -«»-Раковки – 4 -«»-Турбовки – 21 -«»-Томашовки – 73 -«»-Ульянке большой – 87 -«»-Ульянке малой – 40 -«»-Веприне – 233… Итого душ – 926…

Приходская церковь в селении Новоселица. Священиков – 2. При ней: а) каплица в с.Новоселице б) каплица в с.Чубинцах. Прихожан в селениях: В селении Поспечной – 367 Буках – 21 Цыпряновке – 4 Чернявке малой – 36 Чернявке большой – 9 Чубинцах – 37 Дунаевке – 16 Дулицком – 10 Яхнах – 12 Герчиках малых – 60 Красном лесу – 126 в селении Кожанках – 3 Кошляках – 33 Новоселице – 44 Половецкой малой – 36 Почуйках – 104 Рогозной – 97 Романовке – 141 Ставищах – 31 Страковке – 34 Саварцах – 14 Таборове – 11 Зубарях – 8 Итого душ – 820 

Мондзелевський Едуард, історик-краєзнавець, голова Фастівської «Просвіти», член Національної Спілки краєзнавців України  

Тэги: ?стор?я, римо-католики, фаст?вщини