cocodiller - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/6010922/ Добавлен: 2013-08-22 14:16:36 блограйдером 33slots

Черчілль сказав...

2016-01-04 13:20:00 (читать в оригинале)

Дотепні настанови і поради
Завжди перевіряй цитати: свої – перед тим, як сказати, чужі – після того, як їх сказано.
Заглядати надто далеко наперед не далекоглядно.
Накопичувати гроші – річ корисна, особливо якщо це вже зробили ваші батьки.
Кращий спосіб лишатися послідовним це мінятися разом із обставинами.
Вдосконалюватися значить змінюватися, бути досконалим значить змінюватися часто.
Ніколи не здавайтеся. Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у величному, ні у дріб'язковому. Ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся силі, ніколи не піддавайтеся очевидно переважаючій потузі вашого противника.
Успіх це вміння рухатися від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму.
Слабке обґрунтування – підвищити тон (ремарка на полях доповіді).
Розумна людина не припускається сама всіх помилок, вона дає шанс також і іншим.
Якби Господь вирішив створити світ заново і спитав би моєї поради, я запропонував би оточити всі країни Ла-Маншами. І зробити так, щоб все, що намагається летіти, негайно би згоряло.
              
                     Про моральні категорії
Якщо ви хочете досягти цілі, не намагайтеся бути делікатними чи розумними. Використовуйте брутальні прийоми. Бийте по цілі одразу. Поверніться і влупіть знов. Потім завдайте ще найсильнішого удару, з розмаху.
Спочатку слід бути чесним, а вже потім – шляхетним.
Якщо правда багатогранна, то брехня багатоголоса.
Всяка медаль не лише блищить, але і відкидає тінь
Совість осторонь від істини не більше ніж дурість, вона гідна жалю, але аж ніяк не поваги.
Світом ходить страшна кількість пліток, та найстрашніше, що половина з них – чиста правда.

                     Про характери різних народів.
Росіян завжди недооцінювали, між тим вони вміють оберігати секрети не тільки від ворогів, але і від друзів.
Я не можу предбачити дій Росії. Це головоломка, оповита таїною і загорнута в загадку.
Більшовики самі створюють собі труднощі, котрі потім успішно долають.
Я гадав, що помру від старості. Але коли Росія, що годувала всю Європу хлібом, стала закуповувати зерно, я зрозумів, що помру від сміху.
Тільки Ленін міг би вивести росіян з того болота, куди сам він їх і завів.
Більше всього росіяни приходять в захват від сили, і немає нічого, до чого б вони відчували менше поваги, ніж до військової слабкості.
Я не вірю, що Росія хоче війни. Вона хоче плодів війни. (1946 р.)
Німці краще, як жодна інша нація, поєднують в собі якості зразкового воїна і зразкового раба.
Британці – єдиний у світі народ, який любить, коли йому говорять, що справи такі кепські, що далі нікуди.
В англійців завжди своя лінія поведінки, але не пряма.
Девіз британців – бізнес, не зважаючи ні на що!
В світі є небагато чеснот, яких би не мали поляки, і не багато помилок, яких вони не припустилися.
Ви завжди можете покладатися, що американці зроблять все правильно – після того, як перепробують всі інші варіанти.

                     Про політику, державу, суспільство…
Людство подібне до корабля в шторм. Компас пошкоджено, морскі карти безнадійно устаріли, капітана викинуло за борт, а матроси мають по черзі його заміняти. Причому кожен поворот штурвала доводиться узгоджувати не тільки з членами екіпажу, але і з пасажирами, кількість котрих на палубі з кожною хвилиною зростає...
Людина розширила свою владу над всім, крім самої себе.
Влада то наркотик. Хто куштував хоч раз, отруєний нею назавжди.
Диктатори їздять верхи на тиграх, боячись з них злізти. А тигри між тим починають відчувати голод…
Відповідальність – та ціна, що ми її платимо за владу.
В моїй країні представники влади пишаються тим, що вони слуги держави; бути її господарем вважалося б ганьбою.
Там, де існує десять тисяч вказівок, не може бути жодної поваги до закону.
Найкращий аргумент проти демократії – п'ятихвилинна бесіда з пересічним виборцем.
Політика така ж захоплююча річ, як і війна. Але небезпечніша. На війні вас можуть вбити лиш раз, в политиці – багато разів.
Політик має вміти передвіщати, що станеться завтра, за тиждень, місяць, рік. А потім пояснити, чому цього не відбулося.
Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч – на майбутнє покоління.
Зауважте, що колишнього прем'єр-міністра однієї держави роблять почесним громадянином іншої держави.
Головний недолік капіталізму – нерівний розподіл благ; головна перевага соціалізму – рівний розподіл злиднів.
Соціалісти вважають, що отримувати прибуток - гріх. Я вважаю, що справжній гріх - терпіти збитки
За наявних політичних інститутів іноді ще доводиться рахуватися з чужою думкою…
Хто з усіма згоден, з тим не згоден ніхто.
Краще робити новини, ніж розповідати про них.
Репутація держави точніше за все визначається тією сумою, котру вона здатна взяти в борг.
Консультації – це коли людину запитують: "Ви не проти, якщо вам завтра відсічуть голову?" і, дізнавшись, що людина проти, на наступний день голову відсікають.
Легше керувати нацією, ніж виховувати четверо дітей.
Шкільні вчителі мають владу, про яку прем'єр-міністри можуть тільки помріяти.
Дипломат – це людина, що двічі подумає, перед тим, як нічого не сказати.
Однією з найпоширеніших причин помилок у політиці є спокуса доповісти високопоставленому керівнику саме те, що тому більш за все хотілося б почути. Таким чином, лідеру, від чиїх рішень залежить подальший розвиток подій, ситуація видається більш оптимістичною, ніж дійсна, обумовлена грубими фактами.

                    Зразки імперського мислення
Націоналізм - останній прихисток негідників.
Індія - це не країна, це географічний термін. Називати Індію "нацією" це те саме, що називати нацією екватор.

                     Про війну
Коли в обох сторін вичерпуються аргументи, починають гуркотати бомби.
На Заході армії були занадто великі для тутешніх країн. На Сході країни були занадто великі для армій.
Мене часто запитують: "За що ми воюємо?" Можу відповісти: "Якщо припинемо воювати, тоді дізнаєтеся."
Ми підемо до кінця, ми будемо битися у Франції, ми будемо битися на морях і в океанах, ми будемо битися зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою у повітрі, ми будемо захищати наш острів, чого б це нам не коштувало, ми будемо битися на березі, ми будемо битися на посадкових майданчиках, ми будемо битися у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах, ми ніколи не здамося.
Миротворець - це той, хто годує крокодила в надії, що той з'їсть його останнім.
Генерали завжди готуються до минулої війни.
Війна занадто серйозна справа, щоб довіряти її генералам.
Хто вміє підписати вигідний для себе мирний договір, ніколи б не виграв у війні.
Немає нічого приємнішого, ніж коли у вас стріляють і не влучають.
Якби Гітлер вдерся в пекло, я б принаймні замовив добре слівце за диявола в Палаті громад.
Коли йде війна, так мало залишається правди, що доводиться оберігати її заслонами брехні й обману.
Війна - це більшою частиною каталог грубих помилок.

                       Про себе
Я завжди готовий учитися, та мені не завжди подобається, коли мене вчать.
Я давно помітив, що всі прагнуть в усьому звинуватити мене. Очевидно, вони вважають, що почуття провини мене прикрашає.
Я - оптиміст. Не бачу толку бути чимось ще.
Все, чого я хочу, – це згода з моїми бажаннями після конструктивної дискусії.
В моєму віці я вже не можу собі дозволити погано себе почувати.
Я завжди дотримувався правила: не біжи, якщо можеш стояти; не стій, якщо можеш сидіти; не сиди, якщо можеш лежати.
Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору. Коти – згори вниз. Свині ж дивляться на нас, як на рівних.
Ми з дружиною разів два чи три за 40 років спільного життя пробували снідати разом, але це виявилося на стільки неприємним, що довелося це припинити.
Я ніколи не критикую уряд своєї країни, перебуваючи за кордоном, але стократ компенсую це після повернення.

                    Про алкоголь
Я взяв від алкоголя більше, ніж він забрав у мене.
При перемогах я його заслуговую, при поразках я його потребую.
У молодості я взяв собі за правило не пити ані каплини міцного до обіду. Тепер, коли я вже не молодий, я дотримуюся правила не пити ні каплини міцного до сніданку.

                    Погляд на деякі речі і людей
Написання книги це як любовна пригода: спочатку забава, потім книга стає коханкою, дружиною, господарем і, врешті, тираном.
Телебачення - дешева і вульгарна розвага.
Час – поганий союзник.
Фанатик - це людина, що не може змінити поглядів. І не може перемінити тему.
Небувала товщина цього звіту захищала його від небезпеки бути прочитаним…
Він рішучіший за всіх у своїй нерішучості і сильніший за всіх у своїй слабкості.
Сильний, мовчазний чоловік дуже часто лише тому мовчазний, що йому нічого сказати.
Досадити вродливій жінці – справа не з простих, адже від жодних ваших слів вона не стане менш вродливою

---

Республика Красоты

2016-01-03 14:21:00 (читать в оригинале)

---

Позитивный список

2016-01-03 14:15:00 (читать в оригинале)

Автор: M. Bruk

30.12.2015 02:42

Эта статья — последняя в 2015 году. И мы решили пролить свет на несколько позитивных моментов уходящего года. Массмедиа дают нам много негатива. Пусть эта мини-подборка сыграет роль «луча света в темном царстве» в рамках нашего проекта «Свет Авраама», включающего также выстраивание отношений между авраамическими религиями. Я хочу выделить два позитивных события разного масштаба. Первое — это освобождение из тюрьмы Джонатана Полларда. Его история весьма туманна. Но нахождение в тюрьме бросало тень на отношения между Израилем и США. И то, что он теперь на свободе, — повод порадоваться за человека, который старался помочь Израилю в его делах безопасности. Второе дело имеет совершенно другой аспект. Если освобождение Полларда — это индивидуальная судьба в новейшей истории, то второе событие отражает прогресс в двухтысячелетних конфликтных отношениях между евреями и христианами. Речь идет о новом решении Ватиканского собора об изменении отношений католической церкви к евреям и иудаизму. Проясним ситуацию. В наших отношениях было два камня преткновения. Во-первых, христиане имеют свой подход к жизни, который называется «спасением», и они стараются предложить его всему миру в виде миссионерства, к тому же «обижаются» на тех, кто отвергает их подход. Среди прочих христиане «обижались» и на евреев — последователей иудаизма, которые не принимали христианскую доктрину. Правда, в этом деле иудеи не единственные «отвергатели». Во-вторых, у христиан была «личная» обида на евреев по разным поводам. Считается, что евреи распяли Христа. Кроме этого, было множество надуманных обвинений, которые приводили к гонениям и погромам. Апофеозом стал Холокост (хотя он и не имел христианского фундамента, но был им индуцирован). Пятьдесят лет назад в октябре 1965 года Ватиканом был сделан первый шаг и принята резолюция Nostra aetate («В наше время»). Одним из ее достижений было снятие обвинений с евреев, что стало очень важным шагом, расчищающим наши отношения. Можно сказать, что был убран второй камень преткновения. Но стремление к миссионерству не было изъято, поэтому до полноценной нормализации отношений тогда дело не дошло. И вот сейчас Ватикан сделал второй и очень важный шаг. В новом документе говорится об особом статусе диалога между католиками и евреями, принципиально отличном от диалога церкви с другими мировыми религиями. Данное отличие связывается с еврейскими корнями самого христианства, а суть его состоит в том, что теперь католики признают, что евреи могут «спастись» в рамках иудаизма и поэтому «евреев не надо спасать», навязывая им христианство. Таким образом, был убран первый камень преткновения, и снимается напряжение между нашими религиями. Ватикан провозглашает: «В братском диалоге евреи и католики должны все лучше изучать и узнавать друг друга, примиряться друг с другом, совместно трудиться на благо справедливости, мира и защиты творения, действенно бороться против всякой формы антисемитизма. Они призваны укреплять сотрудничество в гуманитарной сфере… и стать благословением для всего мира». В ответ на это группой влиятельных ортодоксальных раввинов было опубликовано встречное письмо, приветствующее возможность диалога и партнерства. Раввины пишут: «Мы признаем, что христианство — не случайность и не ошибка, но плод Б-жьей воли и дар для народов мира… Мы можем признать непрестанную конструктивную ценность христианства в качестве нашего партнера». Это событие мы должны приветствовать и порадоваться за возможность новых перспектив в наших отношениях.

---

Менталитет.,,,,,,

2016-01-03 14:11:00 (читать в оригинале)

Из названия следует, что я собираюсь противопоставлять особенности менталитета русского и украинского народов. Но нет. Я хочу просто сравнить две реальности. Современные действительности.

Даже во времена, когда потоки нефте-долларов в России были значительно более мощными чем сейчас, население во всех своих многочисленных бедах активно и безапеляционно винило: "америкосов", "Госдеп", конечно же - евреев, гейропу, "узкоглазых", "чурок", "хохлов", "бульбашей","понаехавших" и т.д. и т.п. Всех и вся. Только не самих себя. Собственную лень и рабское безволие.

А сейчас, я смотрю на свою страну, на Украину, украинцев и поражаюсь. Мы - как пчелы...
Во время, когда в стране война, экономика в состоянии стагнации, "на верху" идёт активный распил финансовых потоков, идущих, естественно, в обход простых граждан страны, украинцы не стонут и не кричат на весь мир. Они просто усердно и упорно работают (пусть за мизерные зарплаты), зачастую на нескольких работах. И при этом еще собирают деньги и прочее необходимое для фронта, воюющих ребят. Для победы.

Мы - трудолюбивая и терпеливая нация. Мы выдержим трудности и невзгоды.
Нас пытался уничтожить, ассимилировать и растворить в себе веками "братский соседский" народ. Но мы живем и боремся за свою свободу. И никто не сломит нас!

Мы - сыны и дочери своего народа. Нас много, мы разные, но мы едины. Мы не обвиняем весь мир в своих бедах. Не испытываем оптовой ненависти к другим народам. Мы просто хотим жить на своей, Богом данной нам земле, не подчиняясь "царям" и не вознося вождей.

Мы - свободный народ. И мы - не рабы. Может поэтому так смело идут на смерть наши Герои, защищая свою Родину от оккупанта...

Вот в этом и разница двух, рядом живущих, но абсолютно разных народов. Русского и Украинского.

P.s. закончу словами Анастасии Дмитрук: "Никогда мы не будем братьями. Ни по Родине, ни по матери."

---

так звані місцеві "бандерівці" помовкують як живуть Герої АТО

2016-01-03 14:05:00 (читать в оригинале)