• 1 година тому

Image copyrightUkrinform

У щорічному Глобальному рейтингу інновацій, серед укладачів якого є підрозділ ООН, Україна цього року посідає 64-те місце зі 141-го. Поруч з нею розташувалися Сербія, Сейшели і Монголія.

Однак цей рейтинг, на який іноді посилаються критики української науки, оцінює ситуацію і з іншого боку. Він також вимірює ефективність країни залежно від обсягу ресурсів, вкладених в інновації. І за цим показником Україна входить у двадцятку найкращих у світі, посідаючи 15-те місце, поруч з Німеччиною, Малі і Швецією.

Віце-президент НАН України, професор фізики Антон Наумовець розповів ВВС Україна, чому його обурює критика в бік Академії з боку уряду, і які розробки українських вчених уже впроваджені у виробництво.

ВВС Україна: Минулого тижня прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що йому неясно, куди йдуть гроші, які виділяються на науку, і що в Україні немає достатньо наукових розробок. Що ви на це скажете?

Антон Наумовець: Академія з цією заявою категорично не погоджується. Дуже прикро чути такі заяви від людей, які ніколи не були в Академії. Я його бачив у нас лише один раз, коли він приїжджав в Інститут проблем математичних машин і систем, щоб подивитися на розробки, які стосувалися ситуаційного центру.

Не знаючи, що робить Академія, не буваючи на загальних зборах, не відвідуючи інститутів, президій, людина робить такі заяви. Мені здається, це просто непорядно. Тому що коли ви когось звинувачуєте, то маєте наводити факти.

ВВС Україна: Прем'єр на засіданні уряду сказав таке: "Ми почали детально вивчати, куди витрачаються гроші держбюджету на науково-дослідницьку діяльність. І я хочу сказати, що ситуація зовсім непрозора".

А.Н.: Ласкаво просимо! Якщо хочуть ознайомитися, будь ласка. Ми щороку подаємо отакий товстий звіт (показує пальцями – Ред.), у якому зосереджені відомості про те, що Академія зробила протягом підзвітного року.

Крім того, навесні було засідання загальних зборів НАНУ, і там академік Борис Патон, президент Академії, зробив доповідь про те, що Академія робила попередні шість років. Хай би урядовці почитали це. Це ж прозоро. Я сидів у президії поруч з представником уряду, В'ячеславом Кириленком, якому теж вручили цей звіт.

Нам дорікають, що ми нібито не даємо нічого, що чутливо впливало б на стан економіки. З державного бюджету ми отримуємо приблизно 2,5 млрд гривень, це приблизно 100 млн доларів. Якщо подивитися, що отримують на науку закордонні установи, то це на порядок – тобто в десятки разів – менше.

Тому коли нам дорікають, що в нас немає нобелівських премій, то робити такі порівняння зовсім нечесно.

Ось вам конкретний приклад. В Україні на всіх АЕС працює 15 атомних реакторів, які виробляють енергію. Цього року атомна енергетика виробила приблизно 60% всієї енергії в Україні.

Ці атомні станції почали вводитися в Україні з 80-х років, і розрахунковий строк роботи блоків - 30 років. Але на підставі висновків експертів Україна дає гарантії, що експлуатацію цих блоків можна подовжити. Якби не було НАН України, а в її складі – Інституту ядерних досліджень у Києві чи Харківського фізико-технічного інституту та інших менших інститутів, і якби не було фахівців, здатних оцінити стан корпусу реактора, то треба було б нині ці реактори виводити з використання. І на кожному такому реакторі Україна втрачала б приблизно 1-1,5 млрд доларів на рік.

То як нам чути такі докори?

ВВС Україна: На скільки років продовжили експлуатацію реакторів?

А.Н.: Як правило, йдеться про 20 років. При Інституті ядерних досліджень є дослідницький реактор, і там є такі гарячі камери, які дозволяють виймати з реактора так звані зразки-свідки. Це шматочки металу, з якого зроблений корпус реактора. З цими зразками проводять механічні випробування і на основі цих досліджень люди беруть на себе відповідальність поставити свій підпис (про продовження експлуатації реактора – Ред.).

Таким чином подовжено експлуатацію блоків на Південній, Запорізькій і Хмельницькій АЕС.

І це лише один приклад з області енергетики.

ВВС Україна: Преса писала про різні медичні розробки українських учених, такі як кровоспинні засоби, гідрогелеві пов'язки проти опіків, електрозварювання живих тканин та багато інших. Хоча б одна з цих розробок впроваджена в масове виробництво?

А.Н.: Впроваджена.

Ось мамотермограф, невеликий прилад (показує фотографії – Ред.) – розробка Донецького фізико-технічного інституту ім. Галкіна. Ця коробочка ледь більша, ніж мобільник. Тут розташовані термочутливі сенсори. Цей прилад призначений, щоб своєчасно робити діагностику молочних залоз на рак. Інформація про те, як розподіляється температура, подається на монітор з точністю до сотих часток градуса. Ця методика детально описана і навіть є посібник для лікарів. Підвищена температура позначається жовтим і червоним кольорами, і в такому разі є підозра, що в цьому місці міститься зародок пухлини.

Image copyrightnas.gov.ua

Ще коли Донецьк був не окупованим, то перше впровадження цієї розробки було в Будьонівському районі Донецька. Уявіть собі, за 3-4 роки вони у вісім разів зменшили кількість жінок, які вперше приходять на огляд до лікаря із запущеною формою раку.

Дуже позитивна риса цього приладу в тому, що жінка при обстеженні не отримає дози рентгенівського опромінення.