Вірю-не вірю: як опозиція Сала пожаліла

Сесійне засідання Львівської обласної ради 12 листопада – засідання, цілком і повністю присвячене недовірі новому голові Львівської ОДА Олегу Салу – розпочалося ще перед десятою ранку, і не в сесійній залі облради, а на вул. Винниченка перед будівлею ради міні-пікетом. Закінчилося ж воно міні-недовірою.

Там, перед входом до Львівської обласної ради, на традиційному місці для пікетів та інших акцій під час сесійних засідань, зібралося декілька десятків людей під прапорами ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Прийшли вони, очевидно, для того, щоб додати депутатам рішучості при розгляді питання про недовіру новому «губернатору» Януковича, але самі випромінювали перш за все млявість.

Деяке пожвавлення серед них викликали спроби фотокореспондента ZAXID.NET їх сфотографувати: окремі молоді люди під прапорами «Свободи» відреагували на це вкрай сором’язливо, ховаючись від камери.

Всередині самої облради естафету млявості від пікетувальників поступово переймали депутати. Ажіотаж в стінах облради відчувався хіба серед журналістів, яких зібралося значно більше, ніж зазвичай. Самі ж обранці явно ставилися до майбутньої битви за недовіру Салу явно значно спокійніше.

Зрештою, вже те, що вони з’явилися на таке доленосне засідання в лише в кількості 90 осіб, багато про що говорило, і в першу чергу – про те, що битва програна заздалегідь. Адже для реального висловлення недовіри голові ОДА потрібні дві третини голосів, себто 78 із 116. А серед тих дев’яноста, окрім опозиціонерів, були й цілком лояльні до Сала представники Партії регіонів і ПППУ…

Відтак у битву ніхто не рвався. Голова Львівської обласної ради Петро Колодій почав засідання розміреним неспішним  нагородженням лауреатів обласного конкурсу ЗМІ, потім вітав іменинників, і аж тоді оголосив про початок «розминки».

Позірну нетерплячість, насправді узгоджену ще напередодні на засіданні голів фракцій, виявив голова фракції «Батьківщина» Микола Кадикало, який запропонував обійтися без «розминки» і одразу перейти до формування порядку денного. Його підтримали 74 депутати. Та сама кількість обранців підтримала пропозицію голови фракції «Свобода» Андрія Холявки внести в порядок денний питання про недовіру голові ОДА Олегу Салу. Таким чином, «Батьківщина» і «Свобода» поділили між собою цю важливу з точки піару ініціативу, за яку за певних обставин можна було б і повоювати.

Між іншим, своєрідну рівновагу між «Свободою» і «Батьківщиною» у сесійній залі допомагали підтримувати і народні депутати. Безпосередньо в облраді фракція «свободівців» є вдвічі більшою, але з народних депутатів цю політсилу в сесійній залі представляла тільки Ірина Сех, натомість «Батьківщина» була представлена Романом Іликом, Степаном Кубівим, Ігорем Васюником та Михайлом Хмілем.

При цьому впадало у вічі, що Роман Ілик сидів зовсім окремо від решти своїх колег, підтверджуючи тим самим чутки про те, що навіть у Верховній Раді він зовсім не спілкується з своїми колегами-нардепами від Львівщини.

Окрім них, в сесійній залі з’явився і нардеп від УДАРу Ярослав Гінка. Кулуарами снував також Андрій Тягнибок у шкіряній куртці і багатоденною щетиною. Були в кулуарах і інші «чужі» для обради депутати, зокрема – «свободівці» Любомир Мельничук і Іван Гринда, які прийшли чи то поспівчувати колегам, чи то поспостерігати за їхніми млявими спробами відставити Сала.

Ті, тим часом, видовища все ніяк не пропонували. Безпосередній розгляд головного питання порядку денного почався неспішно спокійними і передбачуваними у своїй критичності до голови ОДА виступами Андрія Холявки і Оксани Юринець (голова фракції УДАРу).

Трохи сколихнув сесійну залу і решту небайдужої громадськості Микола Кадикало, оголосивши, що депутатів «Батьківщини,  які не прийшли на голосування виключать і з фракції, і з партії.  Зокрема, Кадикало наголосив, що «принципове рішення» буде прийняте щодо відсутнього на засіданні Миколи Барана (начальника одного з управлінь ЛОДА, тобто безпосереднього підлеглого Олега Сала).

Захисників  Олега Сала, готових виступити на його захист з трибуни, в сесійній залі знайшлося небагато. Голова фракції Партії регіонів Ігор Грещук у запалі вирішив апелювати аж до релігійних почуттів своїх колег: мовляв, Олег Сало уже десять разів «розкаявся перед Богом» за своє минуле, а депутати намагаються «поставити себе вище Бога» і вчинити над ними «судилище».

Захищали новопризначеного голову ЛОДА також  Михайло Дзюдзь, Анатолій Дейнека (обидва – ПППУ) та Володимир Загорський (ПР).

Натомість опозиція активно нагадувала про минуле Сала і лякала сесійну залу його майбутніми гріхами.  Не гребуючи при цьому цитатами з творчості поп-зірок - так, «свободівка» Галина Чорна несподівано виявилась здатною процитувати пісню гурту «ВІА Гра» «Попытка №5», згадавши що Сало є уже п’ятим «губернатором», призначеним нинішнім президентом на Львівщину.

А народний депутат з УДАРу Ярослав Гінка взявся прилюдно соромити «регіоналів» за партійну непослідовність президента: «Мені дивно, що Писарчука не призначають на цю посаду… Шановні, одумайтесь! Президент зневажає власних однопартійців!».

Після того, як завершилося обговорення, Петро Колодій оголосив перерву на 20 хв, аби лічильна комісія і решта депутатів підготувалися до ключового голосування.

Всі використали цей час по-своєму. Депутати «Батьківщини», радилися і обговорювали виключення Барана.  Ірина Сех і перший заступник голови облради Василь Пісний, які так гостро конфліктували під час «сланцевого» засідання 3 жовтня, налагоджували втрачену дружбу, а Ігор Грещук розказував у телекамери про недемократичність процедури висловлення недовіри голові ЛОДА.

Відчуття млявості серед всього цього року так і не зникало. Натомість виникало враження, що депутати і так розуміють, що двох третин голосів за недовіру голові ОДА не назбирають.

Член фракції НРУ, і за сумісництвом – секретар лічильної комісії Олександр Ганущин навіть відверто спрогнозував у соцмережі Фейсбук, що в облраді за відставку Олега Сала назбирається лише 64 голоси.

А в кулуарах тим часом активно ширились чутки про те, що, попри домовленість опозиції голосувати відкрито (хоча, згідно з регламентом процедура голосування є таємною), не всі депутати від «Свободи» і «Батьківщини» проголосують за недовіру. Простіше кажучи, що серед них знайдуться зрадники.

Найбільше в цьому контексті говорили про Василя Пісного («Батьківщина»). «Ви будете голосувати за недовіру?», – запитав його кореспондент ZAXID.NET. «Звичайно. Двома руками! А що, ви маєте сумніви?!», – з сяючою усмішкою запевнив Пісний. Як виявилось – не збрехав.

Саме голосування про недовіру голові ЛОДА розтяглося на добрі півгодини. Замість традиційного у таких випадках голосування за алфавітом, цього разу депутати голосували за фракціями.

Депутати від опозиції, як і було домовлено заздалегідь, одразу ж почали голосувати відкрито, демонстративно показуючи бюлетені з позначками журналістам. Щоправда, не всі. Дехто чи то забув, що домовлялися показувати пресі заповнені бюлетені, чи то свідомо ігнорував домовленість  – наприклад,  Ігор Барановський та Богдан Каспер зі «Свободи», а також, згодом,  Богдан Дубневич з УДАРу.

Зате ті, кого найбільше підозрювали у «тушкуванні», демонстративно відкрито проголосували за висловлення недовіри Олегові Салу.  Зокрема, йдеться про голову облради Петра Колодія і його першого заступника Василя Пісного.

Втрат в кількості голосів опозиціонери зазнали з інших причин. Так, на виклик до урни, та й загалом в обласну раду, не з’явилися «свободівець» Пилип Пилипенко (перебуває у відрядженні в Канаді), позафракційний  Павло Хобзей (там же) та «рухівець» Василь Куйбіда (поїхав до Брюсселя).

Провладні фракції Партії регіонів і ПППУ натомість зовсім уникли голосування – вочевидь, для того, аби в разі чого на них не впала навіть тінь підозри про те, що вони могли проголосувати проти Олега Сала. Звісно, у кожного – своя боротьба за політичну безпеку: для одних страшним є підозра у голосуванні «проти» недовіри, для інших – у голосуванні «за».

Після того, як депутати закінчили голосувати, в засіданні знову оголосили перерву, цього разу – для підрахунку голосів. І тут, знов-таки, особливого нетерпіння в кулуарах не відчувалося.

Коли депутатів врешті попросили повернутися до зали, наелектризованості в ній не додалося. Очевидно, після кулуарних дискусій всі вже все розуміли, і поверталися до сесійної зали вкрай неохоче, розуміючи, що там лише формалізують їхню поразку.

Роль офіційного вісника поразки змушений був взяти на себе голова лічильної комісії Олег Рісний. Результат: з 81 депутата, які взяли участь у голосуванні, 72 проголосувало «за», 5 – «проти», один утримався, ще три бюлетені визнали недійсними.

Без зайвих розмов і дискусій, і навіть без спроб реалізувати озвучені виключно про людське око пропозиції голови фракції НРУ Андрія Корната не приймати протокол голосування і провести повторне волевиявлення, депутати розійшлися на обідню перерву.

Сесійна зала спорожніла. Так само спорожніла і вул. Винниченка навпроти обласної ради, де зранку дали старт голосуванню за недовіру Олегу Салу учасники акції протесту.

Отже, після усіх політичних рухів, заяв та ходів, на Львівщині все традиційно залишилося без змін.

Єдиним відкритим питанням після цієї млявої битви в стилі «вірю-не вірю» залишається одне: чи оскаржуватиме Олег Сало у суді навіть таке неефективне рішення про недовіру, як це свого часу зробив Василь Горбаль? Так, щоб від нього не залишилося навіть неприємного осаду.

Формальні підстави для цього, як завжди, є: як мінімум, те, що депутати порушували процедуру таємності голосування.

P.S.: В розпорядження ZAXID.NET потрапили фото трьох зіпсованих бюлетенів. Визначити, кому саме вони належать, вже неможливо, але, судячи з усього, йдеться про опозиційних депутатів, які хотіли показати журналістам голос «за»,  і при цьому не проголосувати.

Втім, наголосимо, що навіть ці три голоси, в разі чого, нічого б не вирішили, адже до двох третин забракло вдвічі більше голосів.

Щось змінити вони могли б у тому випадку, якби опозиційні фракції забезпечили стовідсоткову присутність своїх людей на цьому засіданні, однак це їм, як вказано вище, зробити не вдалося.

А відтак усі інші досягнення, як-от прихід до обласної ради депутатів, які в ній, як правило, не з’являються, залучення до голосування проти Олега Сала позафракційних депутатів, тощо, просто помножили на великий і млявий нуль.

Данило Мокрик