Сегодня 22 марта, суббота ГлавнаяНовостиО проектеЛичный кабинетПомощьКонтакты Сделать стартовойКарта сайтаНаписать администрации
Поиск по сайту
 
Ваше мнение
Какой рейтинг вас больше интересует?
 
 
 
 
 
Проголосовало: 7280
Кнопка
BlogRider.ru - Каталог блогов Рунета
получить код
Ілона Сеньків
Ілона Сеньків
Голосов: 0
Адрес блога: http://ilonasenkiv.blogspot.com/
Добавлен: 2014-02-03 15:39:52
 

Розмова з Совістю

2013-11-22 22:28:00 (читать в оригинале)

  Холодна зима віяла завірюхою в душу. А вітер обдував усі її частинки. Втома й зневіра панувала всередині. 
  Тихий стукіт тоненьких каблучків по сходинах. Ставши біля великих дверей власної квартири, вона почала метушливо нишпорити по сумочці за ключами. Увійшла всередину. 
  - Нарешті, нарешті вдома, нарешті сама. 
  Світло вмикати не захотіла. Лише запалила маленьку тендітну свічечку. Вмостилась у зручне крісло-гойдалку й, стомившись від усього світу, який виснажував її стільки часу своєю злістю й жорстокістю, насолоджувалася самотністю.
Раптом відхилились двері, й увійшла вона. Її подруга і ворог, добра порадниця і зла розлучниця, її радість і журба - її Совість. 
  - Чому ти завжди псуєш мою ідилію з тишиною й самотністю?
  - Я приходжу тоді, коли твоя душа потребує цього. 
 - Моя душа потребує самотності. Усе! Усе набридло! Набридли усі ці брехливі слова, байдужі вчинки, егоїстичні люди. Набридли усі ці ніколи нездійсненні мрії. Набридло марно сподіватись. Набридло вірити в те, чого уже давно не існує. Набридло довіряти. Набридло бути щирим серед байдужого світу. Набридло щось комусь доказувати. Набридло! 
  Набридло все і всі… Досить! Хочеться утекти…Утекти десь далеко, та не можна. Є обов’язки, відповідальність, і від них нікуди не дітись. І ти змушений, змушений вставати зранку і, одягаючи маску «все впорядку», знову йти у той злісно-божевільний, байдужий до тебе світ, й переконувати себе, що все і справді в порядку.
  - Душа переповнена ранами, які завдали їй люди. Занадто довго була вона відкрита для всіх. 
  - Але ж рани не лікуються образами, вони загоюються лише завдяки Вірі та Любові. 
 - Любові? Любов якраз і робить найглибші й найболючіші рани. Ти закохуєшся у людину, довіряєшся їй, а вона у найвідповідальніший і найважливіший момент зраджує або просто йде… Покидає тебе самого з уже ніколи нездійсненними мріями. Покидає, залишаючи по собі спогади про ті приємні моменти, які були, і, згадуючи які, тепер приносять нестерпний біль. Покидає, і ці вечори тепер такі довгі та нудні. Спочатку дарує надію, а потім покидає, і все залишається лише ілюзією. 
  - Життя – це бумеранг, і воно повинно базуватися на любові, щирих почуттях. Якщо ти будеш добрим, то і добро даруватимуть тобі. 
  - Життя – це війна. І завжди потрібно воювати: то з ворогами, то з власною совістю, то з внутрішнім «я». 
  - Жити потрібно так, щоб за твої матеріальні успіхи гордилися на землі, а за духовні – на небі. 
 Свічка погасла. Двері знову зачинились. По щоці потекла сльоза невідомості. 

Ілона Сеньків



 


Самый-самый блог
Блогер Рыбалка
Рыбалка
по среднему баллу (5.00) в категории «Спорт»


Загрузка...Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.