GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Учителька (ч.4)

2012-10-28 01:05:00 (читать в оригинале)

Прийшовши  до класу, одразу ж почала проводити виховну бесіду з своїми малятами. Глянула у вікно, там директор школи саме перевіряв як пофарбовано спортивний майданчик і здавалося, що його огрядна фігура закриває собою пів-майданчика.

-Бачите отого великого дядю в костюмі? Як тільки його побачите, одразу голосно вітайтеся, з директором треба вітатися,так само,як з іншими вчителями.

-Добре, Ліно Василівно!- хором відповіли діти.

Наступного дня директор знову викликав молоду вчительку. Його великі кущисті брови були підняті доверху, очі сміялися.

-Ліно Василівно, вашу виховну роботу важко не помітити. Учні Вашого класу тепер вітаються зі мною по п’ятнадцять разів на день. Іду коридором, вони назустріч, і дружно так «Добрий день!», через пів-години в столовій їх зустрів, вони знову «добрий день!», і так весь час. Я розумію, що це першокласники, але…

Першачки любили свою вчительку. Вона ніколи не підвищувала голос і для кожного знаходила час і особливий підхід.

Якось посеред уроку двері відчинилися і до класу, в якому вела урок Ліна Василівна, забіг її молодший синок Сергійко, який також в цьому році став першокласником і навчався у класі навпроти, у Ганни Павлівни. Дитя мало схвильований вигляд, в руках - портфелик з книжками, в руках – курточка. Сергійко забіг до класу і зі словами «Мамо, мамо, я боюся нашу вчительку, бо вона на бандита похожа!», - пригорнувся до матері.

Слідом в клас забігла вчителька,Ганна Павлівна, з криком «Михальченко, вернись!». Одразу стало зрозуміло, чому так злякався  Сергійко, який зазвичай сидів за першою партою – у Ганни Василівни на все око яснів синець.

Тиждень після цього випадку Ліна вела уроки в двох класах разом, допоки колега не вийшла з лікарняного. Синця вже не було, натомість на голові Ганни Павлівни було дві шапки. «Голова мерзне»- пояснювала вона у відповідь на здивовані погляди колег.

Старший Степанко зазвичай ніс портфель молодшому Сергійку, і вони разом йшли до школи. Одного ранку Степанко рішуче поставив портфель молодшого на підлогу і сказав: «Мамо, я вже місяць ношу цей важелезний портфель, більше не буду. Там всі його книжки, які є, і всі зошити».Ліна здивувалася:

-Сергійку, синку, а чому ти несеш до школи всі підручники і всі зошити? Які у вас сьогодні уроки по розкладу, от ті і бери, а решту лиши вдома. Це ж важко, спина болітиме!

У відповідь син пояснив, що Ганна Павлівна  сказала учням нести з собою всі підручники, тому що вона може проводити замість читання природознавство, азамість математики  - малювання. Таке буває часто, тому потрібно нести всі книги.

Вражена, Ліна зажадала пояснень від колеги.  Якби старший син не збунтувався, вона б ще довго не дізналася, що діти несуть до школи всі підручники, обриваючи ранці та викривлюючи свої не  зміцнілі хребти під вагою книг.

«А я сама собі господиня, що хочу, те і роблю. Молода ти ще вчити мене!»,- зухвало заявила Ганна Павлівна, яка свого часу ще навчала Ліну в цій же школі. Ліна тоді була ще зовсім дитям,але добре пам’ятала уроки цієї вчительки. Будучи тоді ще молодою, вона прийшла до них, першокласників. Варто було зробити в зошиті помилку, вона розривала зошит навпіл, діти плакали, а зошити тріщали в руках Ганни Павлівни по всьому класу. Так само тріщали і вуха діток, які протягом уроку намагалися спілкуватися з однокласниками. Тому під час уроків надалі панувала мертва тиша – учні боялися її як вогню.

«Ти ще дуже молода, і багато чогоне розумієш, бо молода, а в мене є досвід!»- продовжила Ганна Павлівна, трясучи пір’їною, що стирчала у неї з першої шапки.

Ліна мовчки повернулася і пішла з класу. Зошити рвати тоді Ганна Павлівна перестала після втручання деяких батьків і директора школи, але методи роботи у неї залишилися тими ж, що і 25 років тому.

Переступивши кабінет директора школи, Ліна помітила, що директор не в гуморі. Але вибору у неї  не було – і вона розповіла про те, що учні Ганни Павлівни носять до школи всі підручники, і про ту розмову з колегою та аргументи, які вона наводить. Брови директора школи здивовано поповзли вгору, відкривши насмішкуваті очі. Директор мовчки слухав і зараз його очі мали сталевий відтінок. Коли він заговорив, в голосі його теж бриніла сталь:

- Ліно Василівно, скільки Ви у нас працюєте, не перестаєте мене дивувати. Чому я вперше чую про подібні речі? І як таке взагалі може бути у нашій школі?!!!

Ліна мовчала, прямо дивлячись в очі директору, і в кабінеті запанувала напружена тиша.

- Ви вільні. Ідіть, працюйте. Дякую. – тихо,але твердо сказав директор, уважно вивчаючи олівець на своєму столі.

З того дня Ганні Павлівні затвердили чіткий розклад занять на кожен день, директор сам оголосив про це учням, особисто прийшовши також на деякі з уроків, аби проконтролюватинавчальний процес. З того часу Ліна відчула, що у неї з’явився ворог в особі старої вчительки, яка приготувала для своєї колишньої учениці «важку артилерію» - почала збирати чутки і плітки про Іванові походеньки і переповідала їх в учительській. Ліна була вражена в саме серце, але твердо вирішила вдавати, що нічого не помічає, і уникати скандалів.Адже поруч її учні, і діти тут вчаться, Степанко з Сергійком.

---

Если вас посылают к чёртовой бабушке, значит у матери вы уже был

2012-10-28 01:02:00 (читать в оригинале)

---

Антарктида через объектив

2012-10-28 00:59:00 (читать в оригинале)

Учёный NOAA Хизер Мо идёт против ветра со станции Amundsen-Scott South Pole, чтобы создать воздух чистой пробы. 7 февраля 2012 года. Готовьтесь к увлекательному путешествию по великолепной Антарктиде...                                                                                                                              Лето в Антарктиде – зрелище восхитительное. Теда в этот тёплый  сезон отправляются исследователи со всего мира. В том числе и из России. Они занимаются изучением Востока – озера, которое находится на глубине 4000 метров ниже поверхности льда. Этим летом россияне исследовали его дно.                                                                                                                                     Изучают Антарктиду также на South Pole Telescope, the IceCube Neutrino Observatory и во многих других местах. Мы представляем вам фотографии из страны вечного льда.

Ореолы вокруг солнца в ледяном воздухе над географическим Южным полюсом. 30 декабря 2011 года

Лаборатории в лунном свете. Учёные используют самый большой телескоп в мире, чтобы разгадать тайну мельчайшей частицы нейтрино. Если они это сделают, то поймут, как образовалась Земля.

Канал Пельтье (назван в честь известного французского физика Жана Пельтье) отделяет острова Думер и Винке Архипелага Палмера.

Перламутровые облака. Они самые высокие в мире (80000 футов над землёй) и встречаются только в полярных регионах, когда температура меньше ста градусов ниже нуля (По Фаренгейту). Вся эта красотища ещё и очень вредит атмосфере Антарктиды, потому что разрушает озоновый слой и способствует образованию озоновых дыр над этим континентом. 6 января 2011 года.

Члены
команды строителей перед South Pole Telescope. Джошуа Миллер, Райан
Кунц, Джон Р. Мэллон III, Крис Кендалл и Эрик Николс собрали щит. Он
помогает защититься от космического микроволнового фона и темной материи. 11 января 2012 года.

Южное полярное сияние над South Pole Telescope - крупнейшим телескопом в Антарктиде. Великолепное зрелище.

То, что кажется грязным снегом на фото - это группы императорских пингвинов. 2 ноября 2011 года

.А вот они с близи. Взрослые императорские пингвины с малышами на мысе Крозье (остров Росса, Антарктида). Эти существа могут нырять на глубину до 500 метров и проводить под водой 5-12 минут за раз.

Вертолёт перевозит SkyTEM инструмент. 29 ноября 2011 года.

Полнолуние над островом DeLaca (назван в честь биолога Теда Делака, который работал здесь 40 лет назад). 6 апреля 2012 года.

Сотрудники удаляют снег с верхней части здания. При этом они используют красные огни, чтобы свести к минимуму световое загрязнение и чтобы уменьшить влияние на телескопы. 9 мая 2012 года.

Аврора всеми цветами радуги освещает ночное небо около станции McMurdo. 15 июля 2012 года.

Красивейший вид в районе Антарктического полуострова. 30 июня 2012 года.

Морской леопард на охоте (мыс Вашингтон, остров Росса). 22 ноября 2011 года.

Станция McMurdo. Ноябрь 2011 года.

Цифровой оптический модуль для обсерватории IceCube South Pole Neutrino опускают в антарктические льды.

Пабло де Леон - аэрокосмический инженер из Аргентины, член команды NASA испытывает скафандр, который, возможно, будет пригоден для использования на Марсе. Этот костюм способен выдерживать очень холодные температуры и порывы ветра и очень сложный в своём составе. 13 марта 2011 года.

Айсберг недалеко от Антарктического полуострова. 24 октября 2011 года.

Закат на станции Палмер. 31 марта 2011 года.

Эти возвышения - обычные следы, которые поднялись после шторма и немного изменили форму.

А вот и сами русские учёные. 6 февраля 2012 года.

Айсберг недалеко от Антарктического полуострова. 24 октября 2011 года

Задняя палуба исследовательского судна NATHANIEL B. PALMER в ледяной воде. 1 октября 2011 года.

Заледеневшая палуба исследовательского судна NATHANIEL B. PALMER. 3 октября 2011 года.

Солнце восходит над Антарктидой и флагами стран, подписавших Договор об Антарктиде

Мама-тюлениха общается со своим чадом. 30 ноября 2011 года.

Норвежская лютеранская церковь на заброшенной станции Grytviken (остров Южная Георгия).  27 сентября 2011 года.

Млечный путь и южное полярное сияние (остров Росса). 15 июля 2012 года

---

Настоящий христианин

2012-10-28 00:54:00 (читать в оригинале)

Если у тебя чешется щека -- ты попал в приключение и получил по роже,

Если у тебя чешутся и пылают обе щеки -- ты настоящий христианин !

---

Эвфемизмы из словаря непристойностей.

2012-10-28 00:51:00 (читать в оригинале)

http://excitermag.net/index.php?option=com_k2&view=item&id=609:efemizmy-iz-slovarya-nepristoynostey-xix-veka&Itemid=319