GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Мое субъективное мнение)))

2012-11-07 18:14:00 (читать в оригинале)

 Даже самый вредный,капризный,непослушный малыш в сто раз лучше наилучшего взрослого.

---

))))))))))

2012-11-07 18:08:00 (читать в оригинале)

---

***

2012-11-07 18:05:00 (читать в оригинале)

«Я не знаю, що собі думала моя мама, коли таке зробила», – зізнається одна знайома жінка, якій зараз, напевно, вже більш як 80 років. А тоді, коли її батьки росіяни-енкаведисти приїхали до Львова, вона була зовсім маленькою дівчинкою. Їхню сім’ю поселили в помешкання родини, яку вивозили на Сибір. Коли батьки моєї знайомої прийшли в порожню вже квартиру, на плиті ще парував зварений попередньою господинею борщ. Мама взяла ополоника, розлила страву по тарілках і нагодувала дітей. «Мені той борщ пече і досі», – каже старенька.

---

...

2012-11-07 17:59:00 (читать в оригинале)

Молодость бывает только раз. Потом требуются уже другие оправдания.(с)

---

«А-ба-ба-га-ла-ма-га» вперше видала книгу російською мовою

2012-11-07 17:59:00 (читать в оригинале)

«Красный апокалипсис: Сквозь голодомор и раскулачивание» – перша книга російською мовою від провідного українського видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Про це повідомляє Літакцент.

Обґрунтування такого несподіваного рішення подано на сайті видавництва:

«Рукописи Дмитра Гойченка (1903—1993), випадково виявлені 1994 року в еміґрантському архіві Сан-Франциско (США), — це унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні (південно-східні області, Одеса, Київ та Київщина).

На відміну від художніх творів Барки чи Багряного, в історичній мемуарній літературі практично не збереглося настільки детальних, як у цій книзі, описів людиноненависницького комуністичного режиму.

Ці рукописи вперше опубліковано 2006 року у Всеросійській мемуарній бібліотеці вид-ва «Русский путь» з ґрунтовною післямовою та коментарями Павла Проценка.

Усі три книги Дмитро Гойченко написав наприкінці 1940-х—поч. 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми. Автор цих безцінних свідчень, сам родом із селян, волею долі опинившись у лавах войовничих гнобителів свого стану, робив успішну кар’єру. Належачи до партійно-радянської номенклатури, він володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві. Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору.

Друкується мовою оригіналу.

«Це єдина книжка, яку наше видавництво вирішило опублікувати в Україні російською мовою. Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в “комуністичний рай”…», йдеться в анотації видавництва.