GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

5 бесценных советов от великих людей

2012-11-03 14:02:00 (читать в оригинале)

1. Джордж Лукас
Действуйте незамедлительно!
Если вы хотите сделать что-то великое в один прекрасный день, помните: один прекрасный день — это сегодня.

2. Альберт Эйнштейн
Верьте в свой успех вопреки всему!
Есть только два способа прожить жизнь. Первый — будто чудес не существует. Второй — будто кругом одни чудеса!

3. Дональд Трамп
Отдавайте своей мечте хотя бы час Вашего времени, но каждый день. Ежедневная работа – залог Вашего успеха!
Любые «хорошие времена» — всегда результат вашего упорного труда и постоянной самоотдачи в прошлом. То, что вы делаете сегодня, — залог завтрашних результатов. Если хотите и завтра пожинать плоды, сейте семена каждый день! Если вы хоть на минуту ослабите концентрацию, то неизбежно начнете откатываться назад.

4. Стив Джобс
Делайте только то, что Вы любите больше всего. Это обязательно приведет Вас к успеху!
Каждое утро я смотрел на себя в зеркало и спрашивал: «Если бы сегодня был последний день моей жизни, хотел бы я заниматься тем, чем я занимаюсь сегодня?» И если ответ в течение многих дней подряд был «нет» – я знал, что мне нужно что-то менять.

5. Томас Эдисон
Никогда не опускайте руки!
Наш большой недостаток в том, что мы слишком быстро опускаем руки. Наиболее верный путь к успеху – все время пробовать еще один раз.

На закуску,юмор от Google

---

Три перевода

2012-11-03 14:01:00 (читать в оригинале)

Рильке

ОСЕНЬ

***

Весь день кружатся, падают листы,
как будто бы небесные сады
их сбрасывают на поля

земли. А ночью падает земля,
что тяжела. И тяжек свет звезды.

И тяжесть разливается в глазах.
Мы падаем. Падение безбрежно.

Но кто-то держит бесконечно нежно
паденье наше в бережных руках.

(перевод - Е.Борисов)

***

Листва на землю падает, летит,
точь-в-точь на небе время листопада,
так падает, ропща среди распада…

и падает из звездного каскада
отяжелевшая земля, как в скит...

Мы падаем. И строчки на листы.
Не узнаю тебя среди смещенья…

И все же некто Есть, кто все паденья
веками держит бережно в горсти.

(перевод - В.Летучий)

***

Листы летят, летят издалека,
из вянущих садов небесных словно;
и падают, с последним взмахом, сонно.

И по ночам из звёзд уединённо
летит Земля, темна и нелегка.

Мы падаем. В ладони гаснет взмах. 
И видишь, - так во всём. И тем не менее.

Есть Тот, кто это долгое падение
так нежно держит на своих руках.

(перевод - А.Алексеева)

---

невеличке ессе на тему самотності

2012-11-03 13:58:00 (читать в оригинале)

Інколи в моменти самотності вона переростає в самостійний організм, який стає частиною тебе самого. Неначе шизофренія. Певне роздвоєння особистості. Ти бачиш цю тьотку в дзеркалі, відчуваєш її подих у себе за спиною! Ви разом п`єте ранкову каву чи зелений чай, готуєте разом їжу, дивитесь тєлік, слухаєте музику. Вона розмовляє з тобою подумки і завжди розуміє. Хоча іноді протестує, виказуючи альтернативний погляд на твої псевдопроблеми.


Спочатку ти ненавидиш самотність, потім оту свою частину, в яку вона переросла. Пізніше-звикаєш. Ділишся з нею таємницями, так як немає вибору. Слухаєш тиради її (свого?)хворого брєду. Можливо вона тобі подобається, а можливо від безвиході. Та цей в`їдливий голосок, рано чи пізно, починає наводити на тебе паніку. Бісить! Бісить! Бісить,бля,тебе!!!


Ти йдеш в кіно. Дзвониш знайомим, біжиш до маркету, вмикаєш нову(не вашу) музику. Тікаєш від своєї Самотності. Вона ображається і йде від тебе...


Ось воно, щастя! Насолоджуючись свободою, забуваєш про цей нюанс свого життя. Живеш.


Приходить момент, коли ти знову один. Ввімкнеш фільм. Та якось воно не так. З`їси анчоусів з пивом. Сп`я нієш. Все одно сумно і пусто...


Де ж ти? Повернись до мене! Мені без тебе одиноко.


Вона прийде. Розкаже пару анекдотів. Запропонує разом почитати. Ти й забув, як воно, бути з нею поряд.


Посварились. Дістала. Йди геть! Не хочу не можу криєїдедахГЕТЬ!!!


Як би ти не хотів позбутися цієї часточки, неможливо просто викинути її на смітник. Вона в твоїй голові побудувала міцний будинок, який не здує жоден вовк, не зруйнує жодна машина, не накриє жодна хвиля.


Псіхуєш. Знову дзвінки, зустрічі... Меркне світло в її вікні. Ти бачиш валізи. Одного разу приїжджає величезна вантажівка і забирає їх. Вона з`їжджає, забираючи з собою твої секрети, думки, ідеї, сльози в баночці, соплі в тюбику, рулони туалетного паперу твоїх «геніальних» творів. Махає «па-па», сідає за кермо і вдавлює педаль газу по саме ніхачу. Зі швидкістю світла покидає тебе...


Радієш. Бувай, дорогенька...





Самотність... Чотири стіни.. Навіть на вулиці їх чотири. Незмінне явище, де б не знаходилось твоє фізичне тіло. І з «друзями» їх не більшає, ні меншає, тих стін. Чотири. Неначе прозора квадратна колба навколо твого тіла. Дивишся, посміхаєшся. Слухаєш, та не чуєш.


Заходиш додому. Кладеш ключі на тумбу біля дверей. Заглядаєш у дзеркало. Ти там? Але звичайне відображення.. Ставиш вашу улюблену каву. Ні. Не виходить як в рекламі. Тихенько, крадучись, підходиш до її хатинки. Тук тук. Нікого. Замкнені двері. Мозок викидає тебе в суху реальність. Не знаєш про що й думати. Не вмієш. Розівчився думати... Не знаходиш собі місця. Телефонуєш. Та не допомагає.


Вмикаєш той самий фільм, та не допомагає..


Сідаєш і тихо плачеш. Не ридаєш не схлипуєш, просто котяться сльози болю, сльози самотності. Не твоєї частинки, а повної відсутності будь-чого...


Тоді й розумієш... А чи Самотність то була? Може я прогнав небайдужу музу?...





Илонка Лось





Не покидай меня, мне без тебя еще хуже чем с тобой. ©

---

Пессимист — это человек, который ....

2012-11-03 13:58:00 (читать в оригинале)

Пессимист — это человек, который жалуется на шум, когда к нему в дверь стучится удача.

---

Для кого-то Бог на небе, а для кого-то в ...

2012-11-03 13:52:00 (читать в оригинале)

Для кого-то Бог на небе, а для кого-то в собственном сердце. И этот Бог в сердце не даёт опуститься ниже определённого человеческого уровня… Он не позволит ударить ногой собаку, обидеть старика, плохо относиться к родителям…

 Евгений Павлович Леонов