GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Москва

2012-07-26 10:27:00 (читать в оригинале)

"Москва на крови основана,
й къ изумленію враговъ нашихъ
сделалась Царством знаменитымъ.
Она долгое время именовалась Кучковымъ"
(Н. М. Карамзін, "Історія Государства Россійськаго"

Знаємо, що до 988 року не було в нас кари смертної — винуватців виганяли
з села, або вони самі, зло довершивши, тікали. З таких утікачів на
берегах Оки, Москви, Клязьми, Шексни поставали мисливські "хутори", в
яких жили і місцеві (неслов'янські) люди племен Мері, Муроми, Мордви,
Весі. Мордвинка, одружившись з утікачем, вивчала його мову. Діти —
метиси говорили мордвино-київською мовою. Коли в ці селища приходили з
України (Руси) княжі дружини (військові частини), "хутори" ставали
княжими, і платили князеві данину. І тому, що тут князі поставили свої
укріплення-гради Ростов і Суздаль, земля ця почалася зватися
Ростово-Суздальською.
"Ростово-Суздальська земля... край цей
заселений був здавна племенами Чудьськими та Фінськими. Князь Юрій, а
далі син його Андрій, заселили цей дикий край слов'янськими невольниками
та своїми дружинниками, будували там городи та оселяли села. Чудь та
Фінни, слабші, менш культурні від Слов'ян, мішаючись з Руськими людьми
та перейнявши християнську віру, потрохи втеряли свою народність і мову,
і з сієї мішанини склалося зовсім осібне од Українців, і вдачою, і на
обличчя, плем'я, що потім сталося зватися Великорусами. Уже здавна
Великоруси визначалися своєю більшою рухливістю, здатніші були до
торгівлі та до такого іншого, але у громадському ділі вони зовсім
зрікалися своєї волі і зовсім підлягали волі свого князя. Тим-то князеві
й любо було жити серед такого народу", — так пише син Адмірала —
Головнокомандуючого Чорноморським флотом і портами, царський офіцер М.
Аркас, вихованець Петербурзької школи правознавства, в "Історії
України-Руси",
У Ростово-Суздальщині мішанці (тобто, метиси,
французьке слово "метис" значить "потомок", роджений від подружжя двох
різних рас) — люди рухливі: рухливі тому, що всі вони є мисливцями і
торгівцями (переважно торгували хутрами, рогом, шкурою). "Вони зрікалися
своєї волі і зовсім підлягали волі свого князя" тому, що така була в
них одідичена вдача мисливська. Мисливці ідуть на полювання юрбою, їх
веде начальник — найвідважніший і найспритніший мисливець
У лісах,
непрохідних болотах, на березі річки Моськава (Гниловодна, звідси —
Москва) живуть відважні багаті мисливці мордвини. Мордвини, щоб
успішніше збувати хутра в Кучкові, вже трохи навчилися говорити
по-київському, деякі з них вже й "ізби" поставили в Кучкові, стали
слугами при дворі боярина Кучки.
Селище
Кучкове стоїть на підвищенні, оточене високим частоколом. (Тепер на
цьому місці стоїть Кремль). Воєвода Кучка хутра, куплені в мордвинів
(виміняні за сокири, молотки, мечі, жіночі прикраси), відправляв до
Києва. Тепер він навантажує їх на човни — пливе по Москві, а потім по
Клязьмі до Суздалю, де живе князь Юрій Довгорукий.
Князь Юрій
Довгорукий зустрів у Кучкові (Москві) прибулого з Києва єпископа
Ростовського, грека Нестора. Єпископ грек Нестор гостро осудив
нововибраного митрополита (українця-русича) Клима Смолятича, і сказав
Юрію Довгорукому, що Київ порушив закони, підписані під час хрещення в
988 році, значить Київ хрещення не визнав. Київ відійшов від
Константинопольського патріярха. Єдину тепер надію має Візантія на землі
Московські (Ростово-Суздальські), де царює незалежний князь Юрій
Довгорукий
Князь Юрій Довгорукий приїхав на побережжя річки Москви,
де жив, заснувавши собі хутір, боярин Стефан Іванович Кучка. У Кучки
були красива дочка Уліта і сини Пьотр і Іоакім. Князь Юрій Довгорукий
одружив свого сина Андрея з Улітою. А боярина Кучку задушив шнурком.
З
військом, в якому більше неслов'ян (мордвинів і чудів), натхненний
єпископом-греком Нестором, князь Юрій Довгорукий в 1149 році вторгається
в Київ. Він виконує прохання Візантії — виганяє з Києва царя Із'яслава і
українця митрополита Клима Смолятича.
У 1150 році цар Із'яслав
Мстиславович виганяє з Києва Ростово-Суздальську орду князя Юрія
Довгорукого. Іде кривава війна. І знову князь Юрій Довгорукий входить в
Київ. І знову його виганяє з Києва цар Із'яслав Мстиславович. Іде
кривава війна. І входить у Київ князь Ростислав Мстиславович і виходить.
І входить у Київ князь Із'яслав Давидович, і царює один рік. І знову
(вже третій раз) вводить у Київ князь Юрій Довгорукий
Ростово-Суздальську орду, і було це в 1155 році.