|
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
вірш2012-10-21 20:24:00 (читать в оригинале)Леся Українка Чого то часами, як сяду за діло Або як вже працю кінчаю я сміло, Не раз се на мене, мов хмара яка, Спадає сумная задума тяжка? Така то задума спиня мою руку, Що людськую бачу кругом себе муку, Недолю та сльози – і думка зрина: Нащо тут здалася ся праця дрібна?.. Недолі й дотепніші люди не вбили, Що ж з нею подіють слабі мої сили? І кидаю пращо, бере мене жаль – Та друга вже думка розважить печаль: Все ж, може, ся пісня якую людину Розважить успіє хоч би на хвилину, І щиро промовленим словом моїм Збуджу огонь я у серці чиїм. А може, й пожиток який з того буде, І з праці моєї скористають люде… І знов мені зваги в душі прибуло, І знов я за діло, підвівши чоло! Комментировать
|
Категория «Журналисты»
Взлеты Топ 5
Популярные за сутки
|
Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
