Нашою газетою вже повідомлялося, що місцеві організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка і Народного руху України взяли громадське шефство на курганом «Переп’ят» поблизу с.Фастівець, на якому під час археологічних розкопок у 1846 році працював легендарний Тарас Григорович Шевченко.

 В останні роки стало вже доброю традицією, коли після основних заходів вшанування пам’яті Кобзаря у Шевченківські дні просвітяни з рухівцями організовують виїзди безпосередньо на курган, проводять там мітинги, літературні читання та інші заходи. Курган отримує «друге дихання», бо це історичне місце тривалий час постійно руйнувалося, що не могло не непокоїти патріотичну громадськість краю.

 З 2007 року Фастівська «Просвіта» і Фастівський Рух постійно піднімають це питання для громадського обговорення та здійснюють заходи щодо припинення наруги над історичною пам’яттю про Кобзаря. За їх клопотанням Фастівецька сільська влада ухвалила рішення про створення меморіального комплексу «Переп’ят» ім. Т.Г.Шевченка і здійснила заміну розламаного пам’ятного знаку на кургані. Але далі справа не пішла, не дивлячись на запевнення районної влади навести на території кургану відповідний лад. Нині нею називаються нові дати реалізації своїх планів, але час йде, а проекти залишаються проектами. Зазначимо, що особливо непокоїв просвітян і рухівців той факт, що абсолютна більшість мешканців Фастівщини і жоден водій, який рухається на своєму авто трасою Фастів-Митниця ніколи без підказки не скаже про те, куди веде поворот дороги у поле за селом Фастівець. Бо, на превеликий жаль, донині не було жодного стенду, жодного автомобільного знаку на трасі з відомостями про те, що колись тут ступала нога Великого Кобзаря. Це таким повинно бути наше відношення до Переп’яту? Що казати, сумно споглядати на те, як це святе місце знаходиться далеко не в тому стані, якого потребує належна пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка та й, взагалі, про будь-який визначний історичний об’єкт на Фастівщині.


Цьогоріч, фастівські просвітяни, рухівці і члени міської організації ВО «Свобода» спробували трішки виправити вищезгадане становище, організувавши декілька разів чималий власний «десант» з граблями, пилками, лопатами і новими саджанцями на Переп’ят. Робота кипіла на ньому добре, в якій брав участь не один десяток людей. Прибирання сміття на території Переп’яту, копання клумб біля пам’ятного знаку для висадки чорнобривців, видалення старих сухих та посадка нових дерев і кущів калини, ліквідація стихійних сміттєзвалищ у лісосмузі та уздовж дороги на курган силами вищезазначених громадсько-політичних організацій стали вже традиційними атрибутами їх діяльності. Та й роботу цю їх члени виконували сумлінно, відчуваючи свій громадянський обов’язок перед Тарасом Григоровичем Шевченком, Україною і рідним краєм.

Слід зазначити також, що завдяки «Свободі» на території кургану був поновлений інформаційний стенд з розповіддю про часи перебування Кобзаря на Фастівщині. А наприкінці липня біля повороту до кургану зусиллями «Просвіти», Руху і «Свободи» було встановлено символічний верстовий стовп-путівник на трасі Фастів-Митниця з відповідними позначками основних місць перебування Кобзаря від місця народження у Моринцях до місця захоронення за заповітом у Каневі. Центральним вказівником, звичайно ж, є той, що вказує шлях на Переп’ят. Безпосереднім виконавцем знаку є просвітянин-краєзнавець Володимир Іванович Дросенко, завдяки копіткій праці якого ця гарна ідея воплотилася у реальність. Саме таким чином, як ми бачимо, громадськість намагається долучити мешканців Фастівщини до більш детального вивчення історії свого краю і її належного пошанування.


До речі, як ми вже писали, Громадським комітетом Фастівщини з відзначення 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка (що утворився 7 квітня цього року і куди входить низка патріотичних громадсько-політичних організацій міста і району) вже в найближчий час планується при в’їзді до кургану встановити відповідний пам’ятний знак з меморіальною табличкою, аби відвідувачі знали, на якому святому місці вони перебувають.

Бо саме на кургані патріотична громадськість Фастівщини планує провести основні заходи до ювілейної річниці від Дня народження Кобзаря у наступному році. До цієї дати також готується випуск цікавих історичних буклетів і матеріалів про Перепетове поле та село Фастівець, проведення відповідних культурно-мистецьких заходів згідно ухваленого раніше плану роботи комітету (редакцією нашої газети він друкувався у №32).

Фастів Інфо

Хто нині проїжджатиме через село В.Мотовилівку, то відразу помітить будівництво на сільській горі. Тут розпочато роботи з відбудови місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці, що був зруйнований радянською владою у 1962 році. Символічно, що місце під побудову нового храму вибране історичне. Навіть проект нової споруди є певною спробою реконструкції старої церкви, яка в селі існувала, як мінімум з ХVІІІ століття. Добре, що нині знайшлися священнослужителі і ентузіасти-миряни, які вирішили відновити храм та розпочали активні відновлювальні будівельні роботи.

Великомотовилівська громада просить всіх фастівчан, хто може і бажає їй допомогти, звертатися за телефоном: 063 834-27-74. 


Зростає храм й на Журавлівці у Фастові. Фастівчани вже можуть побачити дах на Журавлівському храмі Св. влмч. Варвари УПЦ Київського Патріархату, який зводиться силами місцевої парафії поблизу нещодавно збудованої добротної каплички. Саме в останній відбуваються зараз богослужіння, але й до переходу в основний храм вже недалекий час.



Фастів Інфо

Довго буде пам`ятати вдалу вересневу риболовлю на ставку Центральному в смт.Борова Генадій Омельяненко. Ще б пак. Ним було впіймано такого здоровенного велетня-товстолоба, що заважив аж 27,9 кг. Щастить же людям!  

Фастів Інфо

Наша газета вже повідомляла у кількох попередніх номерах про проблеми і нездорові конфліктні розбірки у стосунках між борівськими автоперевізниками. Від того, що перевізники між собою щось ділять,  пересічні громадяни мають тільки чималий клопіт. Наявність дозволів і ліцензій, водіїв і транспорту, не є тепер, як виявляється, головними чинниками для нормальної роботи.

Про побиття авто, підпал, блокування та інші події «Фастів Інфо» вже повідомлялося раніше. Але нещодавно традиційне і своєчасне маршрутне таксі, що рухається до Києва зі станції «Білки» знову потрапило в незрозумілі бандитські «тьорки» з перешкоджання своїй законній роботі. І знову представники перевізника звернулися до міліції, склали відповідну заяву на протиправні дії і погрози «невідомих», міліціонери щось описали і... знову ніяк не можуть нікого зі зловмисників знайти, хоча в все селище підказує, де шукати. Що цікаво, і районна з селищною владою не спішать шукати зловмисників-шантажистів, не дивлячись на такі відверті заяви, текст яких подається нижче:
Викликає подив, що місцева влада ніяк не реагує на втручання цих невідомих осіб у спокій та безпеку мешканців нашого селища, які втрачають можливість своєчасно та безпечно потрапляти на місце роботи.
Що тут можна коментувати? Добре видно, що очі заплющуються у правоохоронців якимось дивним чином.

Фастів Інфо

В серпні цього року наше щомісячне інформаційно-просвітницьке видання відзначило вже 3-тю річницю свого існування. Нині перед читачами вже 35-й номер «Фастів Інфо». На запитання, включно з досить гострими і злободенними, про те, чим жила газета у попередні роки і як планується організувати її роботу у майбутньому, ми попросили відповісти її головного редактора: 

– Пане Едуарде! Три роки газеті – це багато чи мало? 

– Гадаю, що й небагато і немало. За цей час видання здобуло чимало шанувальників по всій Фастівщині, які щомісяця з нетерпінням очікують кожен новий номер «Фастів Інфо». Є багато людей, що взагалі колекціонують чи підшивають всі номери нашої газети, «замучують» мене дзвінками з цього приводу.

– Чи відбулися якісь зміни за цей час у роботі видання, у його редакційній політиці? 

– Казати про те, що нічого не відбулося за три роки не можна, хоча основні принципи нашої редакційної політики не змінилися. Вони відомі: відкритість, об’єктивність, патріотизм. І підходи та шляхи реалізації цих принципів відомі також – це шлях просвітницького чимбагатотиражнішого інформування населення м.Фастова і Фастівського району. Все, що хтось може не надрукувати – ми можемо надрукувати, але якщо будемо вважати, що нашим читачам потрібна саме така інформація, що така інформація буде сприяти патріотичному вихованню.

 – А звідки у Вас взялося бажання взятися за «Фастів Інфо»? 

– О, це довга історія, хоча й закономірна. Вона тягнеться ще з 1994 року, коли я у Самборі почав випускати і редагувати газету-вісник місцевого просвітянського осередку «Просвітянська Україна» на 4-х сторінках, що виходила завдяки розмноженню шляхом ксерокопіювання накладом лише 200 примірників. Потім були інші мої видання, які удосконалювалися і удосконалювалися. У Фастові для місцевого просвітянського осередку у 2003-2009 роках я видавав накладом 300 примірників газету-вісник формату А4 на 1-му листку «Просвітянин Фастівщини». Але ж хотілося чогось серйознішого і більших тиражів. Тому у 2010-2011 роках я випускав окремі номери більш серйозних газет, таких, як «Позиція» і «Фастівський вісник». Ну, а далі вже пішла у мене ера «Фастів Інфо».
    
 – Якою Вам бачиться перспектива «Фастів Інфо»? 

– Кольорова обкладинка, частіший вихід, збільшені тиражі, заповнені кіоски – влаштовує така відповідь. Одне обіцяю: з виданням читачу завжди буде цікаво.