Перш за все, хочу зазначити, що виступ у Харкові ледве не зірвався. За два дні організатор повідомив, що варто перенести літвечір на січень, бо #євромайдан і через це може прийти замало людей (до речі, побоювання ці виявилися марними - всі глядацькі місця були заповнені). Що, звісно ж, зчинило обурення з мого боку, адже я вже придбав квитки, забронював номер у хостелі, відпросився з роботи та кінець-кінцем морально та матеріально підготувався. У світлі невеличких непорозумінь з організатором навіть написав невеличкий вірш:

Книгарня Є.
Книгарні Нема.
А я далі пишу свої недохокку.

12.12.2013

Утім, у результаті все вирішилося позитивно, тому ви наразі й маєте змогу читати цей звіт про поетичний вечір Артема Бебика в Харкові. На щастя, книгарня Є не стала для мене книгарнею Нема.

вірш про Азіріва. Нижче подаю вашій увазі ще не читані та не викладені поезії, з якими харків'янам пощастило ознайомитися першими.


О, менеджери
Я вас не ненавиджу
Але чи не ненавидите себе ви, раби?

05.12.2013


Так приємно просто дихати
Розпускати альвеоли
Героїном кисню

06.12.2013


Навіщо наркотики?
Дихайте
На повні груди.

23.11.2013


Зимній запах вулиць
Це холодний дим сигарет
І вихлоп машин

29.11.2013


Листя стрімко свердлить униз
Наче не з дерева
З неба.

06.12.2013


Крізь гудіння авто
Прорізи співу пташок
Міська природа

21.11.2013


Коли засинаю напружено
Так голосно скрипить подушка під вухом
Наче плескоче вода

14.11.2013


Пару слів про саме місто. Загалом, нічого особливого. Так, вулиця Сумська непогана, але не більше того. Як і будь-яке велике місто, Харків нагадує мурашник. Проте якщо в Києві це дещо згладжується духом древності, то в Харкові картина навпаки поглиблюється суцільною конструктивістською архітектурою - навіть більший совок, ніж у мене вдома. Що явно відчувалось і в людях. Єдину дійсно цікаву річ, яку зустрів у Харкові - космічний туалет майбутнього.

Остаточно роблю висновок, що варто вектор діяльності спрямувати на Захід.

***