Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная / Главные темы / Тэг «яны»
Жизнь Пи достойный соперник Хоббита? 2012-04-27 22:32:19
Мы уже писали о масштабном проекте «Жизнь Пи», который снимает тайваньский режиссёр Энг Ли, знакомый ...
+ развернуть текст сохранённая копия
Мы уже писали о масштабном проекте «Жизнь Пи», который снимает тайваньский режиссёр Энг Ли, знакомый всем нам по великолепной адаптации романа Джейн Остен «Разум и чувства» и скандальной драме «Горбатая гора». На фестивале CinemaCon был показан 10 –минутный отснятый материал будущего блокбастера «Жизнь Пи».(...)Прочитать полностью Жизнь Пи достойный соперник Хоббита? (191 words) © georgina , [...]
Тэги: жизнь, кино-новости, мартел, энг, янн
Олімпійський день-2012 2012-04-22 23:25:58
У суботу, 21 квітня, в Києві, на Майдані Незалежності, відбулося свято для всіх шанувальників спорту ...
+ развернуть текст сохранённая копия
У суботу, 21 квітня, в Києві, на Майдані Незалежності, відбулося свято для всіх шанувальників спорту. Олімпійський день проводиться традиційно в усьому світі напередодні створення Міжнародного олімпійського комітету. Олімпійський день пройшов під гаслом «Ми створюємо світ гармонії». За традицією, це свято відзначається легкоатлетичним пробігом. Кожен, незалежно від віку і фізичних можливостей (за наявності обов’язкової медичної довідки), міг взяти участь у змаганнях
Тэги: бубка, день, заходить, клочкова, легкоатлетичний, новини, проба, рух, серг, яна
Я в живую. 2012-04-08 15:35:11
Решил выложить свои фотографии не очень старые, но и не очень новые. Фото с лета 2010 по лето 2011. ...
+ развернуть текст сохранённая копия
log in to give LJ Tokens.', event);">Give 10
Тэги: tolik_belenko, афанасова, беленко, гуминская, дима, ира, макиевский, толик, фото, яна
Градчаны и Новый Свет. Прага. Чехия 2012-03-30 10:41:56
На западной стороне Пражского града издавна селились по [...]
+ развернуть текст сохранённая копия
На западной стороне Пражского града издавна селились по [...]
Тэги: czech, hradcany, hrusky, nov'y, pohorelec, prague, republic, svet, zlat'e, бенеш, библиотека, вознесение, градчанская, градчаны, грушка, дворец, дева, здание, золотой, колонна, костел, лорета, лоретанская, лоретанский, марии, монастырь, непомуцкого, новый, площадь, погоржелец, прага, рака, ратуша, роха, свет, святой, столб, страговский, страговского, церковь, чернинский, чехия, чумной, эдвард, яна
Пращури слов’ян 2012-03-25 04:36:00
... ться, що слов' яни - наймолодший етнос ... назв слов' яни та Русь, ... , напевно, протослов' яни. Про це св ...
+ развернуть текст сохранённая копия
 | Ідеограми Берегині на українських жіночих вишиваних сорочках |
І ця пам'ять залишила згадку про мамонтів ("слонів" та "ящерів"), які вимерли в Європі щонайменше 11 тисячоліть назад.
Узгодити ці два підходи неважко. Досить взяти до уваги, що кожний нащадок має пращурів. Наприклад, сучасним грекам передували елліни, які пішли від пеласгів; причому у кожної ланки цієї етногенези складалася, а згодом розпадалася особлива цивілізація.
Тож і у слов'ян були родичі, відомі як склавіни та сколоти, венеди й енети, русени й боруси, оріяни-орачі. І у них теж, як згодом у русичів, були цивілізаційні утворення.
Тож не будемо обмежуватися часами розповсюдження назв слов'яни та Русь, а визначимо попередні ланки нашого родоводу й державотворення, залучаючи при цьому не тільки відомі, але й маловивченні джерела.
Українці - найбільш корінний з усіх слов'янських народів. Орнаментика українських вишиванок та писанок виводиться з прикрас і амулетів місцевих мисливців на мамонтів, про яких згадують також казки ("Про богатиря Димка та його зятя Андрушка", наприклад). Давнину в 21 тисячоліття наводить "Велесова книга", на 198 століть вказує один із міфів Київщини.
Є дати й пізніші. 7000-6200 рр. до н. е. датується початок канонічного зображення Берегині, VII-V тис. до н. е. - "Супойський переказ" козацтва, V тис. до н. е. - виникнення легенди про Золоту очеретину озера Оврут; раніше 3102 р. до н. е. - легенди Савур-могили. Від тих часів і до XVIII ст. н.е. існував звичай сватання дівчатами парубків (за піснею "Ой ізійди, Місяць…", наприклад).
Найдавнішою самоназвою пращурів слов'ян та інших племен є хатти – народ доіндоєвропейського походження. На це вказує спорідненість малоазійських хаттів із зауральськими кетами, що мешкали донедавна в спільній долині рік Хатанга, Кета, Котуй Красноярського краю. Така спорідненість склалася, напевно, у ІХ-VIII тис. до н. е. під час розселення з території між Карпатами й Прибалтикою племен свідерської археологічної культури.
Малоазійські нащадки-"індоєвропейці" хаттів прозивалися хетти і згадувалися до ІІ ст. н. е., а на Кавказі їх прямими нащадками є абхази, адигі та кабардинці. Отак "прадід" значний час співіснував аж зі своїми "праонуками". Одним із його "синів" були, напевно, протослов'яни. Про це свідчать записані Ю. П. Миролюбовим скази "Про Хату-Русу" та "Про Землю Руську-Полянскую".
А на підставі досліджень А. Г. Кифішиним топонімії України можна говорити про те, що "на Волинсько-Подільскій і Придніпровській височинах спочатку жили протошумери, а потім протохатти витіснили їх в Причорноморські степи і почала развиватися трипільська культура". Чималий "Трипільський прасловник української мови" склав Ю. Л. Мосенкіс.
Ю. О. Шилов, С. І. Наливайко та деякі інші дослідники відносять трипільську археологічну культуру (5400-2200 рр. до н. е.) Дунайсько-Дніпровського регіону до найпершої в світі держави Аратта. Проте вона з'явилася близько 6200 р. до н. е. внаслідок угоди про взаємоіснування між північно- та південнопричорноморськими нащадками "свідерців-євразійців" (протошумерів та протохаттів, за А. Г. Кифішиним).
Степовий Аріан (близько 5000-1500 рр. до н. е.) - спільнота кочових скотарів, що почала складатися біля кордонів держави своїх родичів-хліборобів.
Початок державного ладу в Аратті засвідчує хаттське словосполучення Кал-лам-АСУ: 'Бик-полум'я-БОГ', тобто спільнота під покровительством вогненного БОГА-Тельця. Назва досі залишилася в українській Коломиї.
Відомі також Калиця з "Вєди словена", Колунь (>Голунь) "Велесової книги", Гелон давньогрецької "Історії" Геродота. Притаманним розквіту Аратти (як трипільської археологічної культури), є термін государство. Він розкладається на словосполучення 'го(вяд) (А)СУ дар(уюче) (суспіль)ство': "суспільство, спроможне офірувати корів БОГОВІ". На час і араттську специфіку государства вказують не тільки назви БОГА й великої рогатої худоби, але й її приручення в трипільській та генетично передуючих їй культурах. При цьому "офірування БОГОВІ" мали характер релігійної ('правлячої') системи, на чому зупинимся нижче…
Арійський термін держава (від санскритського диржя-ва: 'довжиною володіти') виникає пізніше й зводиться до "простирання території". Територія Аратти, на думку Кифішина, базувалася на ритуальних ланках "Чотирикутника" (предтечі арійського Вари та наступної Скіфії), осмисленого у його природньо-екологічному та людино-суспільному аспектах. Кути тієї території знаходилися біля сучасних сіл Полунічне (Львівщина), Полуденне (Черкащина), Полутори (Тернопільщина), Полум'яте (Луганщина).
Навколо третього зосередилася найбільша кількість міст Аратти. В області двух перших пунктів досі існують населені пункти з дещо ослов'яненими протошумерськими назвами: Урич, Урож тощо. А "в Закарпатті поруч стоять Лагаш, Ур и Урук, що виступали в ритуальній зв’язці, як і потім в Шумері".
"Вєда словена" розповідає про Першолюдину на ім'я Іма. Цей образ знаний багатьма індоєвропейськими народами. Йому відповідає шумерський Йа-ам. В індоарійських Ведах, а згодом у "Велесовій книзі" він зветься Яма і виступає Богом померлих пращурів. Але первинний Іма був сонцеподібним – згодом він поступився новим богам і став знаком потойбічного світу.За часів правління Іми-царя, згідно з "Вєдою словеною", серед оброблених земель і загонів для худоби стояв Білий град - квітуче місто, в якому шанувався БОГ Влас (< Вол АС) - Телець-БОГ, сузір'я якого головувало на небі протягом 4400-1700 рр. до н. е. після головування сузір’я Близнюків (6680-4400 рр. до н. е.). Напевно, Влас відповідає не так наступному Велесу, як Владиці - бо в іншому місці “Вєди” цей БОГ зветься Вішну. Його й досі згадують українські колядки:
Спредвішні
Народився бог Вішні.
Він по землі походив,
Нас із світу призовів.
Зображення стопи (відбитка підошви) Вішну шанується в Індії й досі, як колись шанувалося в Україні творцями арійських стел та могил. Кілька "плит зі стопами" є у Кам'яній Могилі. У вигляді стопи розбудовано найбільше місто "Трипілля"-Аратти між сучасними селами Тальянки та Вишнопіль (вед. 'Вішну захищене' > укр. "Вишневе поле") на Черкащині. Звідсіля, через аратто-арійські зв'язки, спорідненість індійської віш(с)і-грама з українською всією громадою та давньоруськими "гради і вєсі". А вишня - це, може, "громадське дерево Вішну", яке рясніло у садочках прадавньої Аратти не менш, ніж у сучасній Україні...
Тэги: ukraine, слов'яни, укра
Главная / Главные темы / Тэг «яны»
|
Взлеты Топ 5
Падения Топ 5
|
