Сегодня 16 июля, четверг ГлавнаяНовостиО проектеЛичный кабинетПомощьКонтакты Сделать стартовойКарта сайтаНаписать администрации
Поиск по сайту
 
Ваше мнение
Какой рейтинг вас больше интересует?
 
 
 
 
 
Проголосовало: 7283
Кнопка
BlogRider.ru - Каталог блогов Рунета
получить код
missov - BLOG.I.UA
missov - BLOG.I.UA
Голосов: 1
Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3035919/
Добавлен: 2010-04-27 19:40:43
 

***

2013-03-14 01:12:00 (читать в оригинале)

- Він мені написав "багато не пий".
- Який він турботливий. За це треба випити.

Комментировать


Невже так ніхто і не згадає про страхітливу річницю?

2013-03-14 01:11:00 (читать в оригинале)

1950 року виконком Київської міськради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, розташованих поблизу. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного Яру. Всього за 10 років у такий спосіб до відрогів Яру було намито понад 4 мільйони кубічних метрів ґрунту, зокрема, до відрогу №3, де пізніше сталася аварія, 3 млн 191 тис м. Загальна площа намиву склала близько одного квадратного кілометра. Шар намиву сягав 30 метрів.

Намив виконувався на висотах від 40 до 60 метрів над рівнем великого промислового та житлового району Києва — Куренівки — але замість бетонної дамби було споруджено земляну, яка не відповідала ані проекту, ані нормам безпеки. Пропускна спроможність протиповеневого стоку становила лише 0,5 м за секунду, що було недостатньо для виключення можливості аварії.

Намив здійснювався і взимку. Відповідно до технологічних умов, пульпа мала подаватися в Яр лише впродовж восьми годин на добу, щоб вода встигла вчасно потрапити до водозбірного колодязю, але насправді цегельні заводи працювали в три зміни, і при цьому колодязь чистили лише одного разу - 1959 року.
[ред.]
Катастрофа

Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей з небезпечної зони вжито не було. О 9.20 13 березня дамбу прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Початкова висота валу сягала 14 метрів, а швидкість — 5 метрів за секунду. О 9.30 пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. В районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилась вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями досягла трьох метрів.

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Один із автобусів зіткнувся з вантажівкою і запалав. Пульпою було практично повністю знищено трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули.

Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки.
[ред.]
Применшення масштабів катастрофи
 
Куренівська трагедія (фото перероблено з чорно-білого)

Влада довгий час приховувала і применшувала масштаби та наслідки аварії. Інформація про куренівські події піддавалася жорсткій цензурі, багатьох загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами, вказуючи у документах та в написах на могилах різні дати та причини смерті. Частина тіл так і залишилася не знайденою у товщі затверділої пульпи. У повідомленні урядової комісії про розслідування причин аварії було вказано: "В районі аварії загинуло 145 чоловік". Зараз точну кількість жертв катастрофи встановити практично неможливо; за оцінками київського історика Олександра Анісімова, це приблизно 1,5 тис. чол.

У березні 2006 р., до 45-ї річниці катастрофи, у парку відпочинку, створеному на місці Бабиного Яру (біля зупинки громадського транспорту "Парк відпочинку"), було відкрито пам'ятник загиблим у вигляді двох кам'яних плит і дзвону між ними. Крім того, біля входу до колишнього трамвайного депо ім. Красіна (нині - Подільське депо) встановлено пам'ятник загиблим працівникам підприємства. У музеї депо є експозиція з фотографіями та іншими матеріалами про Куренівську катастрофу.
[ред.]
Заповнення яру після катастрофи
 
Пам'ятник загиблим внаслідок Куренівської трагедії, відкритий у березні 2006 р.

Після катастрофи у відрогах Бабиного Яру ще залишалося понад три мільйони кубічних метрів пульпи. За наказом спеціальної комісії, вода, що зібралася у відрогах через трубовід, яким надходила до Бабиного Яру пульпа, вже у зворотному напрямку відкачувалась до кар'єрів цегельних заводів, а потім потрапляла до річки Сирець. В цей же час в Яру проектувалися та будувалися нові захисні споруди, зокрема, капітальна бетонна дамба. Частина пульпи, що вихлюпнулася на Куренівку, вже у затверділому стані поверталася самоскидами назад, використовувалася для засипки Яру. В цей же час було зроблено нову капітальну дамбу 172 метри завдовжки і 25 метрів заввишки, тобто таку, яку передбачав первісний проект початку 50-х років. На гребені дамби висадили молоді тополі. До аварії безпосередньо під старою дамбою був прокладений газопровід низького тиску, що становив додаткову загрозу. Згідно з новим проектом, газопровід було прокладено просто на поверхні ґрунту. Для відводу води проклали водогін, в якому використали труби діаметром 100 см. Новий водогін міг перекачувати щосекунди 11 кубічних метрів води, тобто забезпечував надійну експлуатацію відрогів навіть за умов великої повені та тотальних злив.

Згодом через заповнену частину яру було прокладено дорогу з Сирця на Куренівку (частина нинішньої вул. Олени Теліги), влаштовано парк.
 
пам'ятний знак

13 березня 2011 року виповнилось 50 років з дня Куреневської трагедії. На Лук'янівському цвинтарі на ділянці №34 (перший ряд) в пам'ять про цю подію встановлено пам'ятний знак у вигляді надгробка з написом:
Комментировать


Жирафське...

2013-03-14 01:11:00 (читать в оригинале)

Вона була з неблагополучної родини... Їх рано одружили. Він мав захищати її. Натомість... Привив "синдром Голгофи", (де розпинають не мужчину, а жінку насправді. Напевно, відьму...) Одного разу, побачивши її на Ярославім Валу, влаштував "зібрання". Їй розказали, що вона ніщо так докладно, аж світ захитався... Тепер вона не любе зібрань. Можливо, занадто наївна... Жирафа? Адже в Україні мусять жити лише такі гопніки, як її зять у білих шкарпетках. Це проклята земля, хочу того, чи ні... Суд вищий за мене, і за мою особисту жалість. Шкода лише "відьму": у неї "синдром Голгофи" і відраза до таких, як він.

P.S.: Це не есе. Усі події з життя...


Комментировать


Т 72 vs Abrams. Чи дійсно росіяни "великі" конструктори танків?

2013-03-14 01:08:00 (читать в оригинале)


http://ariru.info/news/3926/

Спеціально не перекладаю, нічого не коментую. Просто даю зноску. Читайте і порівнюйте

а ось ще про літаки :

http://ariru.info/news/3496/





Комментировать


История дружбы двух лучших друзей

2013-03-14 01:07:00 (читать в оригинале)

ИЗ ПРОСТОРОВ ИНТЕРНЕТА

 Жили как-то два друга. Но это были действительно друзья. Все делали друг для друга. Один из друзей был очень наивным, с чистым сердцем, короче добрая душа. Другой был очень хитрым, тоже добрая душа, но в жизни разбирался намного больше, чем его друг., Как-то получилось, что хитрый попадал в беду, стал банкротом и все такое. Приходит он к своему наивному другу и просит у него помощи и денег, соответственно., Наивный отдает ему все, что у него есть. Затем через некоторое время наивный начинает встречаться с девушкой и собирается жениться. Хитрый приходит к нему и говорит:, - Мне твоя невеста очень нравится, отдай ее мне., Наивный долго думает, но он отдает ему свою невесту (соответственно свадьба аннулируется). И остается наивный без невесты., Опять же через некоторое время на этот раз наивный остается без работы. Он приходит на фабрику к своему другу и просит у него работу. А тот в свою очередь отказывается давать ему работу. Наивный очень огорчен ситуацией, он не ожидал такого от своего самого близкого друга. Обиженный, он уходит от него. После этого друзья перестают общаться., Как-то раз, гуляя по парку, к наивному подходит один больной на вид старичок и просит у него деньги на лекарства и на доктора. Наивный отводит его в больницу, помогает ему, чем может. Но, не смотря на его помощь, старичок умирает. А затем оказывается, что старик очень богат и оставил ему в наследство все свое состояние., Наивный друг, покупает особняк напротив фабрики своего бывшего друга. С одной стороны ему интересно как дела у его друга, а с другой у него в душе обида., Спустя некоторое время в дверь к наивному кто-то стучится. Открыв, тот видит на пороге взрослую женщину, которая просит у него немного еды.  Он угощает ее, чем может, а потом предлагает ей остаться у него, смотреть за домом, готовить ему., Как-то раз женщина говорит ему:, - Пора бы тебе жениться., У наивного мысли уходят в прошлое, но он говорит, что у него нет девушки и ему очень сложно найти такую, которая бы ему понравилась. Женщина говорит, что у нее есть на примете одна девушка и знакомит их. Наивному девушка очень нравится. И они решают жениться. Организовывают свадьбу, высылаются пригласительные. И в этот момент наивный вспоминает своего бывшего друга., Хоть он на него и в обиде, все же решается его пригласить на свою свадьбу. На свадьбе наивный встает и говорит речь:, - У меня, когда-то был друг, я его очень любил, я делал все для него, я никогда ему не отказывал., Как-то раз у него были проблемы с деньгами, я дал ему все, что у меня есть. Как-то раз ему понравилась моя невеста, я и ее отдал ему. А затем я попал в проблему. А он мне даже работу не дал. Вот такая вот жизнь., Затем встает его хитрый друг и говорит:, - У меня, когда-то был друг. Он делал все для меня. Но он был очень наивным. Он не разбирался в людях., Как-то раз я попал в проблему, а он отдал мне все деньги, которые у него были. А затем он собрался жениться, я узнал, что его невеста проститутка, я попросил у своего друга ее, она мне не нравилась, я только хотел, чтоб они не женились. Затем он попал в проблему, он попросил у меня работу, но я не хотел бы чтоб мой друг работал под моим начальством и поэтому я ему отказал. У меня был болен отец, он был при смерти, я послал отца к нему, чтоб он попросил у моего друга лекарства, и сделал так, чтобы отец все свое наследство оставил моему другу. Затем я послал свою мать к нему, чтоб она за ним ухаживала, так как я не был уверен, что он один сможет, а девушка, на которой он жениться, будет ему верной женой.   

Комментировать


Страницы: ... 661 662 663 664 665 666 667 668 669 670 671 672 673 674 675 676 677 678 679 680 ... 

 


Самый-самый блог
Блогер ЖЖ все стерпит
ЖЖ все стерпит
по сумме баллов (758) в категории «Истории»


Загрузка...Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.