alexfox2011 - BLOG.I.UA Голосов: 1 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/3929117/ Добавлен: 2012-03-12 16:49:13 блограйдером alexfox2011 Принадлежит блограйдеру alexfox2011

Жванецкий о Шаинском.

2017-01-18 00:10:00 (читать в оригинале)

---

Медицинская совесть. Сон

2017-01-18 00:01:00 (читать в оригинале)

Спал очень плохо, практически никак. В коротких промежутках мне являлся апостол (имя, увы, запамятовал) и предлагал заключить довольно стремную сделку для моей бренной души.

Если коротко, то предлагалось всего два варианта (маловато, как по мне, но увы, как было, так и есть).

Первый - апостолы меня передадут (хоть я и не хочу будь передастом ни при каких условиях) в ведомство дьявола и тогда мне будет (их ведомством) гарантировано: и излечение от всех болячек, и спокойная тихая смерть в один день с женой на далеком склоне лет во сне и много еще всяких ништяков. Условие лишь одно - надо быть медицинской сволочью и разводить пациентов на бабки под любым предлогом. Всякие анализы-шманализы, УЗИ-мамомграфия, снова УЗИ, потом еще двадцать консультаций, снова анализы и желательно - операция (как кульминация). И снова потом наблюдение, всякие анализы-шманализы.... И все это - за откаты.

Если я соглашусь - жизнь будет шоколадная, безболезненная, сытая и долгая. Джипы, Ламборджини (я хоть правильно написал?) и прочие устрицы в шампанском.

Второй вариант - придется доживать в нищете и даже за квартиру платить будет нечем. Возможно даже остаться без крова и пищи. Зато совесть будет чиста. И вот тогда тобой займемся уже мы (апостолы, ангелы и другие), приближенные к парню на небесах, лица.

Выбирай, сука,—  немедленно, - кричал или шептал (во сне все очень запутанно) ангел, размахивая бутылкой бутлегерского лимонада "Буратино".

Я-то выбрал давно, только кроме моральной радости другой пока еще нет и даже на горизонте не предвидится. Только злость и презрение к тем, кто выбирает для себя другой вариант.

И вот еще:  до поры до времени встречаться с апостолами и прочими свидетелями Иеговы как-то не очень хочется. Пока.

Но интуитивно - выбираю второй уже лет тридцать. Пусть я и лошара по жизни, но хочу помереть с чистой медицинской совестью. Возможно, что даже и на помойке.

Но это физика - плюс всегда притягивается к минусу. Многие великие кончили весьма жалко и бесславно.

Что никак их не умаляет.

Извините за невольное внимание...

---

Про друзів

2017-01-17 23:56:00 (читать в оригинале)

       Вас ніколи не бісила велика кількість "друзів" в "друзях"? Мене деколи бісить.

       Я не зовсім розумію сенс віртуальної дружби. Більшість друзів до мене не заходять, я також не часто заходжу до них. Як з друзів, нам одне з одного нема ніякої радості, користі і підтримки. Тутешній статус "друг" - поняття настільки девальвоване, що навіть огидно від цього. Формально друг є, а реально "И не друг, и не враг, а - так"(с). Не завжди дотягує до рівня однодумця, деколи навіть не дотягує до рівня співрозмовника, оскільки з деким навіть парою слів не перекинувся.

       Можливо дружба не виходить бо я не дуже цікава людина, яка не вміє тут дружити, не вміє писати цікаві замітки, не вміє спілкуватися, не вміє говорити лише те, що комусь буде подобатися (деколи пишу і не дуже приємні речі), не любить збирати плітки, не любить дружити проти когось, дуже часто я нудний, не маю часу, щоб приділити увагу тим, хто тут в статусі друга і т.д...

       Але трохи неприємно, коли щось написав з опечаткою, а ніхто не виправить. Неприємно, коли пишеш нецікаво, а ніхто по-дружньому не скаже, що це нецікаво. Неприємно, що нема конструктивної критики. Неприємно, коли пишеш для діалогу, а виходить монолог.

       Чи можна в такій ситуації себе і всіх тутешніх друзів називати друзями? Звичайними людьми, які живуть своїм життям  і випадково пересіклись між собою - можна, а от друзями напевно ні. Чи варто девальвувати слово "друг", називаючи другом далеку від тебе людину? Та й навіщо ці формальності зі статусами?

       Можна ж спілкуватися і дружити без цих ідіотських брехливих статусів. Пропоную дружити на віру. Друг - це не якесь фальшиве клеймо, а дещо більше. Справжніх друзів не тримають якісь статуси, печатки, підписи чи ще якісь формальні речі. Та й навіщо називати речі не своїми іменами? Га?

ПС Писати я можу і не тільки для тих, в кого я тут маю клеймо "друг". Читаю також не тільки тих, хто має це клеймо в мене.

---

Опоздавшая любовь

2017-01-17 23:47:00 (читать в оригинале)

---

Астанавітєсь!

2017-01-17 23:21:00 (читать в оригинале)