Блоґ Артема Бебика Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28

Конкурс відеопоезії Батискаф 2013

2013-06-25 21:17:00 (читать в оригинале)

---

Артем Бебик: поетичний вечір в Одесі

2013-05-14 02:21:00 (читать в оригинале)

Виступати в Одесі мене запрошували ще восени - заздалегідь попередили, що навесні планується масштабний поетичний захід. Згодом, як мені повідомили, плани змінилися, та організатори вирішили просто запрошувати авторів на сольні вечори. От і дочекався - запросили виступити 12 травня в арт-кафе "Бандероль" на власному поетичному вечорі Артема Бебика. Організацією займалися люди з МГО «Мовний ренесанс».


заінстаграмив навколишній ландшафт через віконце, яке прикувало мою увагу:



По прибуттю нас зустріли, поводили по центру Одеси, нарозповідали всіляких цікавинок про місто, врешті-решт ми просто мило поспілкувалися. І настало 17.00, ми прибули до "Бандеролі".

Цей поетичний вечір був дещо незвичним, оскільки я вирішив не читати свої найходовіші вірші, рясно оздоблені матюками. І не дарма, адже це дуже добре вписувалося в атмосферу літературника. Вона виявилася вельми затишною та дружньою - не в останню чергу завдяки дизайнерському стилеві закладу, а в першу чергу через сприйнятливу та охочу до дискусії публіку. Так, цього разу теж було багато спілкування з людьми, причому набагато осмисленішого, ніж попереднього разу (утім, даний факт аж ніяк не применшує цінність балачок останнього). Я взагалі дійшов висновку, що найголовніше для мене на подібних заходах - це саме взаємодія з публікую, у тому числі через розмову. Бо вірші та інші твори можна вільно почитати та послухати в інтернеті, а от відкрито поспілкуватися з зацікавленими людьми не завжди випадає нагода.

Зважаючи на те, що на кілька творів я на вечір наклав вето, а також на те, що потрібно було самому заповнити аж 2 години часу, я пошурхотів по архівах: відшукав деякі забуті або недооціненні свого часу вірші - як старі, так і нові. На додачу я поділився вибраною авторською афористикою (звісно ж, з постмодерністських уроків) та антижартами (от і кар'єра стендап комедіанта розпочалася).


Обсяг прочитаного матеріалу досить великий, тому, аби не втомлювати читачів, викладаю лише вірші, які ніде не декламував на публіку.

Нелюбов

Часто,
Коли мовиться слово "любов",
Люди думають про стосунки, секс, Бога -
Про що завгодно,
Але не про любов.
А ви згадайте:
Як метелик розфарбовує повітря крильцями.
Як посміхається мати.
Як пахне кохана.
Як звучить улюблена пісня.
Як смакує їжа на голодний шлунок.

Утім, це теж не любов.

28.03.2013

Ми всі помремо,
Ми всі помремо.
Агов!
Ти теж помреш, друже.
Може завтра, може через 50 років,
А може в наступну мить.
Досі нема чого сказати?
Досі сердишся на те, що батьки про тебе піклуються?
Досі злишся на кохану за те, що сміє бути особистістю?
Досі гуляєш вулицею, не помічаючи запаху розквітлого бузку?
Досі нудно, не знаєш, чим зайнятись?

Тоді ти досі не знаєш, що помреш.

04.05.2013



Вірш про інтереси

Алкоголь, нікотин
ЛСД, героїн
Анаша, первітин
Декстрометорфан

23.01.2013


І наостанок запрезентую кілька світлин з Одеси.

---

[drugstore pt 2. breaking] - літвечір у Миколаєві

2013-04-30 01:17:00 (читать в оригинале)

27 квітня в барі "Перехрестя" (це Миколаїв) відбувся літературний конкурс [drugstore pt 2. breaking], який є продовженням раніше описаного мною [drugstore. pt 1]. Захід зорганізовано об'єднанням [Change in Art].

Почну з того, що я, на жаль, проспав і прийшов аж у самому кінці вечора (ненавмисно, звісно ж). Тому навряд чи вдасться скласти розгорнутий звіт. Утім, можу детально описати власний виступ. Дуже сподобалося активне спілкування з публікою. Можливо, воно було навіть надто активне - здається, я більше теревені правив, ніж читав вірші. Але ж самі розумієте: не було б таких привітних і розкутих людей у залі, то й розмова б не зав'язалася так добре. І все ж, як я вже казав, мабуть дійсно варто змінювати поетичну орієнтацію на кар'єру стендап комедіанта. Власне, весь чад кутежу самі можете оцінити на відео:


День Поезії в Адреналіні). Хотів прочитати один новий вірш, але заплутався з ходом конкурсу - на минулому drugstore було 2 тури, тому, подумавши, що аналогічно відбуватиметься й цього разу, я відклав свіже творіння на потім. Однак раунд був один, і познайомити публіку з ним не вдалося. У будь-якому разі - не страшно, для вирішення цього непорозуміння я викладу вірш прямо тут:

Memento Mori

Незадовільність стискає
Підступними пазурами.
Я кажу собі:
"Я помру".
І стаю щасливий.

31.03.2013



Переміг у конкурсі Володимир Греков, з чим його щиро вітаю. Цей поет вперше здобув першість у заході такого формату та, думаю, заслужено: зважаючи, по-перше, на значний стаж у поетичній тусовці міста, а, по-друге, на той факт, що Греков, на мою думку, є найпоетичнішим з усіх миколаївських поетів (у чому, либонь, є повною протилежністю до мене).

До речі, на мою радість, переможця визначали голосуванням, на відміну від попереднього конкурсу, чий авторитарний принцип обирання за допомогою журі я трохи покритикував.


Оскільки мені не вдалося бути присутнім, аби зняти виступаючих на відео, наведу кілька фото з виступу.

У мене навдивовижу безумний погляд.

Ще один доказ, що я все-таки читав вірші.

Переможець конкурсу - Володимир Греков.

Люблю емоційність цього хлопця. Мабуть, не я один.

Дебютував зі своєю поезією Матвій Милославський.

Читає вірші Ірина Павленко a.k.a. Іра Пам'ятай.

Організаторша та поетеса Олександра Озерова кидає зігу зі сцени.

Хікуємо в клубасику.

І наостанок - модна хіпстерська світлина:

---

Соціальні мережі в Україні

2013-04-26 20:21:00 (читать в оригинале)

Соціальні мережі - один з найзначніших винаходів 2000-их. Либонь, багато хто сперечатиметься з цим твердженням, проте я намагаюся дивитися широко, враховуючи віртуальний простір у тому числі - і соцмережі як створене людиною явище дійсно виглядають однією з найпомітніших новинок минулої декади (разом з іміджбордами).

Нині більшість соцмереж невідомі українцям - прикрий факт, адже багато з них є вельми корисними та зручними. Інший мінус полягає в тому, що ми через це фактично відрізані від сьогоднішньої культури решти світу: позбавлені від її найновіших здобутків, ми залишаємося закритими у т.зв. "російськомовному ґето", інтернет-секторі СНД. Можна припустити різні причини для цього, однак теоретизування не ліквідують проблему. Тому я вирішив зробити дещо корисніше: пропоную вашій увазі дайджест соціалок, розрахований спеціально на українську аудиторію - мірою оцінки послужили особистий досвід, популярність і розповсюдженість серед українців.


вКонтакте
Дітище Павла Дурова, безсумнівно, володіє пальмою першості. ВК просто чудова соцмережа у якості сервісу: рівень UX (user experience) один з найвищих, що я їх зустрічав у мережі. Сайт об'єднує в собі все, що тільки можна бажати користувачеві соціалки: починаючи від можливостей блоґінґу та закінчуючи власною мультимедійною базою. Далебі, стільки піратської музики та фільмів (зокрема +18) ви знайдете хіба що на торрентах.

Недавно наштовхнувся на новину про продаж контакту з можливим його злиттям у подальшому. Гадаю, що то лише чергова качка, проте звістка наштовхнула на міркування про роль ВК у житті сучасних українців. Для молодої людини з України не мати сторінки в контакті - то вже щось дивне, вона обов'язково наткнеться на здивоване питання: "Як це немає вконтакті?!". І дійсно - якщо цей сайт зникне у той чи інший спосіб, то для українських юзерів закінчиться ціла епоха. Утім, не скажу, що це на гірше, адже саме вКонтакте, не зважаючи на його велику цінність як сервісу, можна назвати головною залізною завісою між нами та західним сектором інтернету. Тоді мій огляд соцмереж стане в нагоді.

Google+

Даний ресурс я дослідив відносно нещодавно, проте вже можу стверджувати, що Ґуґл+ став для мене вельми приємним відкриттям: якщо контакт раптом закриють, я бажатиму, аби люди перебиралися саме сюди.

Наскільки помітив, хоча велика кількість українців має сторінки через автоматичне створення акаунту після реєстрації пошти на Gmail, наших людей там регулярно сидить не дуже багато, . Загалом контингент старший, ніж у контакті, тому, либонь, Ґуґл+ і видається серйознішим та презентабельнішим. Дуже легко знаходити приятелів за інтересами - цьому сприяє концепція спільнот.

Значною перевагою є глибока інтеґрація з ґуґлівськими сервісами: хочеш - прямо в джимейлі відповідай на комент, хочеш - зареєструй авторство в пошуку Ґуґля, щоб за іменем вибивався твій акаунт. Можливостей купа.

Twitter

Мікроблоґ. І цим усе сказано. Пости на максимум 140 символів+можливість прикріпити фото/відео та місце на карті, тож я розглядаю Твітер передусім як такий собі статусник, цитатник, посилальник на веб ресурси. Також сервіс добре служить у якості чатику.

Твітер швидко набрав популярність завдяки своєму оригінальному форматові. Причинами цього є, по-перше, бум смартфонів, для яких дуже зручною виявився формат мікроблоґу, а по-друге, доречна підтримка для сайтів - нині жодний без неї не обходиться.

Facebook

Особисто я гадаю, що в переважній більшості випадків молодь з СНД, котра віддає перевагу Фейсбуку, лише намагається виглядати іліткою. Пояснення просте: вконтакті і дизайн з юзабіліті набагато кращі, і живих людей з України побільше. Фактично Фейсбук - урізаний та незручний контакт.

Pinterest

Цей ресурс заточений спеціально під обмін ілюстраціями. Дизайн використовує концепцію скеуоморфізму, наслідуючи інформаційні дошки для пришпилювання з реального світу. Отже, картинки прикріплюються до дошки певного напрямку, яка, в свою чергу, належить ще до ширшої загальної теми: від розділу "Тварини" до розділу "Татуювання".

На жаль, в СНД та в Україні зокрема Пінтерест не дуже розповсюджений.

Last.fm

Колись давно був безкоштовним інтернет-радіо, але згодом комерціалізувався, тож наразі переважно використовується для скроблінгу в особисту ластфмську аудіотеку (це автоматичне збереження інформації про прослухане в різних програмах на зразок вінампу). Плюси - прекрасна пошукова система будь-яких гурту, жанру, схожих гуртів тощо. Ластфмщики люблять мірятися кількістю прослуханого та взагалі обговорювати музику. Українців на ресурсі цілком достатньо для адекватної соціальної активності.

LinkedIn

Дана соцмережа спеціалізована: націлена на сферу праці, працевлаштування тощо. Українців там геть мало, однак ресурс доволі корисний для людей працездатного віку. Можна викласти детальну інформацію про свою кар'єру, що допоможе знайти колег та роботодавців.


Хотів написати ще про Конект - український клон вКонтакте, на якому я трохи сидів кілька років тому. Одначе коли зайшов на нього та побачив, на що ця соцмережа перетворилася, вирішив, геть не висвітлювати (нині це більше схоже на сайт знайомств, чого власники сайту й не приховують).

Цікаво, якими соціальними мережами користуєтеся ви? Чому саме?

---

Українська латинка - латинський правопис української мови

2013-04-17 22:22:00 (читать в оригинале)

Недавно наштовхнувся на цікаву новину інтернеті - у Раді зареєстровано законопроект переходу на латинку. Звістка одразу витягла з глибин пам'яті період, коли я досить інтенсивно цікавився латинською абеткою української та навіть практикував її використання. Розповісти мені точно є що. Зараз, звісно ж, я не ставлюся до всього цього категорично, проте досі вважаю перехід на українську латинку або ж впровадження її в якості паралельного виду правопису (як гаєвиця в сербів, боснійців і чорногорців) корисним та позитивним рухом.



листі щодо української латинки, опублікованому 1923 року в журналі "Червоний Шлях", УРСР). Більшість сучасних неофіційних правописів відштовхуються від проекту Їречека.

Докладніше про історію можна почитати на українській вікіпедії.

Плюси та мінуси

Наговорив я всілякого, а постає справедливе питання: чи взагалі потрібна та латинка? Дійсно, може вона несе в собі лише шкоду та її використання зовсім невиправдане? Пропоную розібратися в питанні детально.

Плюси
- євроінтеґрація
Цілком очевидно, що перехід на латинку культурно зблизить нас із Європою. А там, де відбувається обмін культурний, з'являється і ментальний вплив, що теж на краще. Натомість переважно гнітючий вплив російської культури зменшиться, отже, ослабне й пост-колоніальний синдром українців.
Також до даного пункту можна віднести й те, що наша мова стане набагато зрозуміліша для іноземців, зокрема це стосується власних назв, написання котрих латиницею нарешті усталиться. Українці в свою чергу сприйматимуть західні мови набагато легше - причому на інтуїтивному рівні. Значним фактором тут буде те, що нові запозичені слова (а вони переважно з англійської) та іноземні власні назви передаватимуться в оригінальному вигляді.
Додатковий плюс - хоча, можливо, твердження доволі суб'єктивне - українська, записана латинкою, виглядає напрочуд солідно та "західно".
- економія
Усе просто: не потрібно буде витрачати значні кошти на адаптацію техніки, як то клавіатур, смартфонів тощо, під кирилічний алфавіт.

Мінуси
- людям треба переучуватися, потреба адаптації до незвичного
Це вагомий, навіть дуже вагомий мінус. Люди ліниві та часто несприйнятливі до нових змін. Проте факт залишається фактом: цей мінус єдиний.

Удавані мінуси
- тяжкість оволодіння
Можна ще сказати, що треба витратити багато зусиль на вивчення латинського правопису, але гадаю, що після прочитання цієї статті вже будь-яка людина, котра володіє українською на достатньому рівні, цілком буде здатна нею послуговуватися (можливо, на перших порах зрідка заглядатиме). А зручність у користуванні, коли латинкою пишеш так же легко як і кирилкою - то вже справа звички, яка досягається практикою. Тому: ласкаво прошу в коментарях пописати латинкою.
- кирилиця рідна, українська/слов'янська
Дуже кумедно чути таке про абетку, вигадану македонцями на основі грецької для староболгарської (церковнослов'янської) мови. Закиди щодо неслов'янськості теж викликають усмішку: найрозвиненіші слов'янські народи користуються саме латинкою. На додаток зазначу щодо звичності та рідності: якщо брати український кирилічний правопис у сучасному вигляді (усе-таки не глаголицею пишемо), то він  аж ніяк не давніший за проекти української латинки, коли не молодший.

Латинський правопис

Раз ми вирішили. що плюсів більше, ніж мінусів, перейдімо до розгляду власне самого латинського правопису української мови. Особисто я схиляюся до латинки, запропонованої покійним нині веб проектом latynka.com, котрий відштовхувався від чеськоорієнтованого правопису Їречека. Проте я підкоригував деякі моменти, які, на мою думку, не мають під собою підстави: наприклад, викинув позначення "ий" через "ý" - а це, до речі, повертає правопис до проекту Їречека.

Отже, спочатку сама абетка:

А а - A a
Б б - B b
В в - V v
Г г - H h
Ґ ґ - G g
Е е - E e
Ж ж - Ž ž
З з - Z z
И и - Y y
І і - I i
Ї ї - Ji ji
Й й - J j
К к - K k
Л л - L l
М м - M m
Н н - N n
О о - O o
П п - P p
Р р - R r
С с - S s
Т т - T t
У у - U u
Ф ф - F f
Х х - Ch ch
Ц ц - C c
Ч ч - Č č
Шш - Š š
Щщ - Šč šč

Українська латинка більш фонетично орієнтована. Тому, наприклад, щ, вимова котрої складається з двох звуків [шч], записується šč (до речі, слушний прийом, аби нагадати, що українська щ - це не подовжена пом'якшена [ш], як у російській). Шелесні ж, ч, ш мають гачок зверху та пишуться ž, č, š відповідно. Звук х передається сполученням літер ch.

Пом'якшення приголосних перед йотованими голосними є, ю, я та сполученням літер ьо передається через літеру i (ia, iu, ia). Пом'якшення приголосних в інших випадках — через акцентований рискою приголосний: ś (сь), ć (ць), ń (нь), ĺ (ль), ť (ть), ď (дь). Якщо йотовані є, ю, я стоять на початку слова, після апострофа, голосних, в абревіатурі, то записуються je, ju, ja відповідно. Зрештою, йо позначається як jo, ї - як ji.

Апостроф опускається.

Qq (кве),  Ww (подвійне ве) і Xx (ікс) використовуються тільки іншомовних назвах, наприклад: browser, proxy, ICQ.

Деякі моменти, звісно, можуть викликати суперечки (і це не тільки нормально, а й необхідно - з нетерпінням чекатиму на відгуки в коментарях). Наприклад, передача "г" за допомогою "h", а не "g". Тут мушу зазначити, що все ж таки прямим відповідником звуку [g] в українській мові є [ґ], а до українського [ɦ] (саме так він позначається у міжнародній фонетичній абетці) найближчим звуком латинки є [h]. Також можна обуритися, що х передається буквосполученням ch, а не kh, як прийнято в офіційній транслітерації з англійської. Проте вагомий аргумент такого вибору полягає в природності для слов'янських мов, що послуговуються латинкою, саме першого варіанту. Другий же варіант - лише пізнє утворення для транслітерації латинськими літерами, заточене спеціально під кирилічний алфавіт. До речі, саме тому офіційний стандарт я взагалі не розглядаю в якості варіанту латинського правопису.

Корисним може бути прочитання цієї книги, хоча з запропонованим мною проектом є певні розбіжності.

Латинська розкладка української для клавіатури

Якщо у вас уже сверблять руки випробувати латинську абетку (на що я сподіваюся) - то пропоную використати розкладку для клавіатури для Windows.

CКАЧАТИ українську латинську розкладку для Windows

Особисто тестував (і користувався) на Windows XP та Windows 7 - працює бездоганно.
Установлення:
1. Розпакуйте zip файл
2. Запустіть файл setup
3. Закрийте вікно після завершення інсталяції.
4. ???????
5. PROFIT

Комбінації розкладки:
ś - Правий Alt+s
ć - Правий Alt+c
ź - Правий Alt+z
ń - Правий Alt+n
ĺ - Правий Alt+l
ť - Правий Alt+t
ď - Правий Alt+d
š (ш) - Правий Alt+g
č (ч) - Правий Alt+v
ž (ж) - Правий Alt+x

Oś ce rečennia, napryklad, ja napysav, vykorystovujučy danu rozkladku.

Як я вже зазначив, можете випробувати розкладку та потренуватися в коментарях, на написані латинкою відгуки я відповідатиму, теж послуговуючись латинським правописом.