Блоґ Артема Бебика Голосов: 1 Адрес блога: http://artem-bebik.blogspot.com/ Добавлен: 2012-11-22 21:24:28

Соціальні мережі в Україні

2013-04-26 20:21:00 (читать в оригинале)

Соціальні мережі - один з найзначніших винаходів 2000-их. Либонь, багато хто сперечатиметься з цим твердженням, проте я намагаюся дивитися широко, враховуючи віртуальний простір у тому числі - і соцмережі як створене людиною явище дійсно виглядають однією з найпомітніших новинок минулої декади (разом з іміджбордами).

Нині більшість соцмереж невідомі українцям - прикрий факт, адже багато з них є вельми корисними та зручними. Інший мінус полягає в тому, що ми через це фактично відрізані від сьогоднішньої культури решти світу: позбавлені від її найновіших здобутків, ми залишаємося закритими у т.зв. "російськомовному ґето", інтернет-секторі СНД. Можна припустити різні причини для цього, однак теоретизування не ліквідують проблему. Тому я вирішив зробити дещо корисніше: пропоную вашій увазі дайджест соціалок, розрахований спеціально на українську аудиторію - мірою оцінки послужили особистий досвід, популярність і розповсюдженість серед українців.


вКонтакте
Дітище Павла Дурова, безсумнівно, володіє пальмою першості. ВК просто чудова соцмережа у якості сервісу: рівень UX (user experience) один з найвищих, що я їх зустрічав у мережі. Сайт об'єднує в собі все, що тільки можна бажати користувачеві соціалки: починаючи від можливостей блоґінґу та закінчуючи власною мультимедійною базою. Далебі, стільки піратської музики та фільмів (зокрема +18) ви знайдете хіба що на торрентах.

Недавно наштовхнувся на новину про продаж контакту з можливим його злиттям у подальшому. Гадаю, що то лише чергова качка, проте звістка наштовхнула на міркування про роль ВК у житті сучасних українців. Для молодої людини з України не мати сторінки в контакті - то вже щось дивне, вона обов'язково наткнеться на здивоване питання: "Як це немає вконтакті?!". І дійсно - якщо цей сайт зникне у той чи інший спосіб, то для українських юзерів закінчиться ціла епоха. Утім, не скажу, що це на гірше, адже саме вКонтакте, не зважаючи на його велику цінність як сервісу, можна назвати головною залізною завісою між нами та західним сектором інтернету. Тоді мій огляд соцмереж стане в нагоді.

Google+

Даний ресурс я дослідив відносно нещодавно, проте вже можу стверджувати, що Ґуґл+ став для мене вельми приємним відкриттям: якщо контакт раптом закриють, я бажатиму, аби люди перебиралися саме сюди.

Наскільки помітив, хоча велика кількість українців має сторінки через автоматичне створення акаунту після реєстрації пошти на Gmail, наших людей там регулярно сидить не дуже багато, . Загалом контингент старший, ніж у контакті, тому, либонь, Ґуґл+ і видається серйознішим та презентабельнішим. Дуже легко знаходити приятелів за інтересами - цьому сприяє концепція спільнот.

Значною перевагою є глибока інтеґрація з ґуґлівськими сервісами: хочеш - прямо в джимейлі відповідай на комент, хочеш - зареєструй авторство в пошуку Ґуґля, щоб за іменем вибивався твій акаунт. Можливостей купа.

Twitter

Мікроблоґ. І цим усе сказано. Пости на максимум 140 символів+можливість прикріпити фото/відео та місце на карті, тож я розглядаю Твітер передусім як такий собі статусник, цитатник, посилальник на веб ресурси. Також сервіс добре служить у якості чатику.

Твітер швидко набрав популярність завдяки своєму оригінальному форматові. Причинами цього є, по-перше, бум смартфонів, для яких дуже зручною виявився формат мікроблоґу, а по-друге, доречна підтримка для сайтів - нині жодний без неї не обходиться.

Facebook

Особисто я гадаю, що в переважній більшості випадків молодь з СНД, котра віддає перевагу Фейсбуку, лише намагається виглядати іліткою. Пояснення просте: вконтакті і дизайн з юзабіліті набагато кращі, і живих людей з України побільше. Фактично Фейсбук - урізаний та незручний контакт.

Pinterest

Цей ресурс заточений спеціально під обмін ілюстраціями. Дизайн використовує концепцію скеуоморфізму, наслідуючи інформаційні дошки для пришпилювання з реального світу. Отже, картинки прикріплюються до дошки певного напрямку, яка, в свою чергу, належить ще до ширшої загальної теми: від розділу "Тварини" до розділу "Татуювання".

На жаль, в СНД та в Україні зокрема Пінтерест не дуже розповсюджений.

Last.fm

Колись давно був безкоштовним інтернет-радіо, але згодом комерціалізувався, тож наразі переважно використовується для скроблінгу в особисту ластфмську аудіотеку (це автоматичне збереження інформації про прослухане в різних програмах на зразок вінампу). Плюси - прекрасна пошукова система будь-яких гурту, жанру, схожих гуртів тощо. Ластфмщики люблять мірятися кількістю прослуханого та взагалі обговорювати музику. Українців на ресурсі цілком достатньо для адекватної соціальної активності.

LinkedIn

Дана соцмережа спеціалізована: націлена на сферу праці, працевлаштування тощо. Українців там геть мало, однак ресурс доволі корисний для людей працездатного віку. Можна викласти детальну інформацію про свою кар'єру, що допоможе знайти колег та роботодавців.


Хотів написати ще про Конект - український клон вКонтакте, на якому я трохи сидів кілька років тому. Одначе коли зайшов на нього та побачив, на що ця соцмережа перетворилася, вирішив, геть не висвітлювати (нині це більше схоже на сайт знайомств, чого власники сайту й не приховують).

Цікаво, якими соціальними мережами користуєтеся ви? Чому саме?

---

Українська латинка - латинський правопис української мови

2013-04-17 22:22:00 (читать в оригинале)

Недавно наштовхнувся на цікаву новину інтернеті - у Раді зареєстровано законопроект переходу на латинку. Звістка одразу витягла з глибин пам'яті період, коли я досить інтенсивно цікавився латинською абеткою української та навіть практикував її використання. Розповісти мені точно є що. Зараз, звісно ж, я не ставлюся до всього цього категорично, проте досі вважаю перехід на українську латинку або ж впровадження її в якості паралельного виду правопису (як гаєвиця в сербів, боснійців і чорногорців) корисним та позитивним рухом.



листі щодо української латинки, опублікованому 1923 року в журналі "Червоний Шлях", УРСР). Більшість сучасних неофіційних правописів відштовхуються від проекту Їречека.

Докладніше про історію можна почитати на українській вікіпедії.

Плюси та мінуси

Наговорив я всілякого, а постає справедливе питання: чи взагалі потрібна та латинка? Дійсно, може вона несе в собі лише шкоду та її використання зовсім невиправдане? Пропоную розібратися в питанні детально.

Плюси
- євроінтеґрація
Цілком очевидно, що перехід на латинку культурно зблизить нас із Європою. А там, де відбувається обмін культурний, з'являється і ментальний вплив, що теж на краще. Натомість переважно гнітючий вплив російської культури зменшиться, отже, ослабне й пост-колоніальний синдром українців.
Також до даного пункту можна віднести й те, що наша мова стане набагато зрозуміліша для іноземців, зокрема це стосується власних назв, написання котрих латиницею нарешті усталиться. Українці в свою чергу сприйматимуть західні мови набагато легше - причому на інтуїтивному рівні. Значним фактором тут буде те, що нові запозичені слова (а вони переважно з англійської) та іноземні власні назви передаватимуться в оригінальному вигляді.
Додатковий плюс - хоча, можливо, твердження доволі суб'єктивне - українська, записана латинкою, виглядає напрочуд солідно та "західно".
- економія
Усе просто: не потрібно буде витрачати значні кошти на адаптацію техніки, як то клавіатур, смартфонів тощо, під кирилічний алфавіт.

Мінуси
- людям треба переучуватися, потреба адаптації до незвичного
Це вагомий, навіть дуже вагомий мінус. Люди ліниві та часто несприйнятливі до нових змін. Проте факт залишається фактом: цей мінус єдиний.

Удавані мінуси
- тяжкість оволодіння
Можна ще сказати, що треба витратити багато зусиль на вивчення латинського правопису, але гадаю, що після прочитання цієї статті вже будь-яка людина, котра володіє українською на достатньому рівні, цілком буде здатна нею послуговуватися (можливо, на перших порах зрідка заглядатиме). А зручність у користуванні, коли латинкою пишеш так же легко як і кирилкою - то вже справа звички, яка досягається практикою. Тому: ласкаво прошу в коментарях пописати латинкою.
- кирилиця рідна, українська/слов'янська
Дуже кумедно чути таке про абетку, вигадану македонцями на основі грецької для староболгарської (церковнослов'янської) мови. Закиди щодо неслов'янськості теж викликають усмішку: найрозвиненіші слов'янські народи користуються саме латинкою. На додаток зазначу щодо звичності та рідності: якщо брати український кирилічний правопис у сучасному вигляді (усе-таки не глаголицею пишемо), то він  аж ніяк не давніший за проекти української латинки, коли не молодший.

Латинський правопис

Раз ми вирішили. що плюсів більше, ніж мінусів, перейдімо до розгляду власне самого латинського правопису української мови. Особисто я схиляюся до латинки, запропонованої покійним нині веб проектом latynka.com, котрий відштовхувався від чеськоорієнтованого правопису Їречека. Проте я підкоригував деякі моменти, які, на мою думку, не мають під собою підстави: наприклад, викинув позначення "ий" через "ý" - а це, до речі, повертає правопис до проекту Їречека.

Отже, спочатку сама абетка:

А а - A a
Б б - B b
В в - V v
Г г - H h
Ґ ґ - G g
Е е - E e
Ж ж - Ž ž
З з - Z z
И и - Y y
І і - I i
Ї ї - Ji ji
Й й - J j
К к - K k
Л л - L l
М м - M m
Н н - N n
О о - O o
П п - P p
Р р - R r
С с - S s
Т т - T t
У у - U u
Ф ф - F f
Х х - Ch ch
Ц ц - C c
Ч ч - Č č
Шш - Š š
Щщ - Šč šč

Українська латинка більш фонетично орієнтована. Тому, наприклад, щ, вимова котрої складається з двох звуків [шч], записується šč (до речі, слушний прийом, аби нагадати, що українська щ - це не подовжена пом'якшена [ш], як у російській). Шелесні ж, ч, ш мають гачок зверху та пишуться ž, č, š відповідно. Звук х передається сполученням літер ch.

Пом'якшення приголосних перед йотованими голосними є, ю, я та сполученням літер ьо передається через літеру i (ia, iu, ia). Пом'якшення приголосних в інших випадках — через акцентований рискою приголосний: ś (сь), ć (ць), ń (нь), ĺ (ль), ť (ть), ď (дь). Якщо йотовані є, ю, я стоять на початку слова, після апострофа, голосних, в абревіатурі, то записуються je, ju, ja відповідно. Зрештою, йо позначається як jo, ї - як ji.

Апостроф опускається.

Qq (кве),  Ww (подвійне ве) і Xx (ікс) використовуються тільки іншомовних назвах, наприклад: browser, proxy, ICQ.

Деякі моменти, звісно, можуть викликати суперечки (і це не тільки нормально, а й необхідно - з нетерпінням чекатиму на відгуки в коментарях). Наприклад, передача "г" за допомогою "h", а не "g". Тут мушу зазначити, що все ж таки прямим відповідником звуку [g] в українській мові є [ґ], а до українського [ɦ] (саме так він позначається у міжнародній фонетичній абетці) найближчим звуком латинки є [h]. Також можна обуритися, що х передається буквосполученням ch, а не kh, як прийнято в офіційній транслітерації з англійської. Проте вагомий аргумент такого вибору полягає в природності для слов'янських мов, що послуговуються латинкою, саме першого варіанту. Другий же варіант - лише пізнє утворення для транслітерації латинськими літерами, заточене спеціально під кирилічний алфавіт. До речі, саме тому офіційний стандарт я взагалі не розглядаю в якості варіанту латинського правопису.

Корисним може бути прочитання цієї книги, хоча з запропонованим мною проектом є певні розбіжності.

Латинська розкладка української для клавіатури

Якщо у вас уже сверблять руки випробувати латинську абетку (на що я сподіваюся) - то пропоную використати розкладку для клавіатури для Windows.

CКАЧАТИ українську латинську розкладку для Windows

Особисто тестував (і користувався) на Windows XP та Windows 7 - працює бездоганно.
Установлення:
1. Розпакуйте zip файл
2. Запустіть файл setup
3. Закрийте вікно після завершення інсталяції.
4. ???????
5. PROFIT

Комбінації розкладки:
ś - Правий Alt+s
ć - Правий Alt+c
ź - Правий Alt+z
ń - Правий Alt+n
ĺ - Правий Alt+l
ť - Правий Alt+t
ď - Правий Alt+d
š (ш) - Правий Alt+g
č (ч) - Правий Alt+v
ž (ж) - Правий Alt+x

Oś ce rečennia, napryklad, ja napysav, vykorystovujučy danu rozkladku.

Як я вже зазначив, можете випробувати розкладку та потренуватися в коментарях, на написані латинкою відгуки я відповідатиму, теж послуговуючись латинським правописом.

---

Афоризми про письменників і письменництво

2013-04-10 23:44:00 (читать в оригинале)

Не секрет, що я давно веду паблік з афоризмами відомих людей, намагаючись добирати до нього найкращі, на мою думку, вислови. Через мене пройшло дуже багато цитат, тому, гадаю, не буде зайвим час від часу ділитися цінним матеріалом у цій галузі - на блозі в тому числі.

Збірка афоризмів, яку подаю нижче, стосується однієї з найближчих мені тем - ці вислови про письменництво.



"І читач творець, не тільки я, не тільки ми — письменники." Микола Хвильовий


"Абсолютно неможливо написати твір, який задовольнив би всіх читачів." Міґель де Сервантес Сааведра


"Той, хто не сподівається мати мільйон читачів, не повинен писати жодного рядка." Йоган Вольфґанґ Ґете


"Як би ви до цього не прийшли, незалежно від ваших переконань, література кидає вас у бій. Писати — отже, саме таким чином прагнути свободи. Відколи ви вирішили це робити, вимушено чи за власним бажанням, — ви ангажовані. Ангажований на що? — здивуєтеся ви. Відповідь проста: захищати свободу." Жан-Поль Сартр



"Якщо лікар скаже, що мені лишилося жити п'ять хвилин, я не рватиму на собі волосся. Я просто почну друкувати на машинці трохи швидше." Айзек Азімов




"Нема ніякого символізму. Море — це море. Старий — це старий. Хлопчик — це хлопчик. а риба — це риба. Акули всі рівні, немає акули гірше чи краще. Увесь символізм, про який розмірковують люди, — це лайно собаче. Те, що відбувається по той бік — це те, що ти бачиш, коли володієш певними знаннями." Ернест Гемінґвей



"Слово, що йде від серця, проникає в серце." Нізамі Гянджеві



"Якби я був цар, я б видав закон, що письменник, котрий використає слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати та отримує 100 ударів різок." Лев Миколайович Толстой


"У кожнім слові безодня простору." Микола Васильович Гоголь


"Я став літератором тому, що автор рідко зустрічається зі своїми клієнтами і не мусить пристойно одягатися." Бернард Шоу


"Письменник талановитий, якщо він уміє подати нове звичним, а звичне — новим." Семюел Джонсон


"Література — найшляхетніша з професій." Едґар Алан По


"Письменники вчаться лише тоді, коли вони одночасно вчать. Вони найкраще оволодівають знаннями, коли одночасно повідомляють їх іншим." Бертольд Брехт


"Найвеличніше вміння письменника — це вміння викреслювати." Федір Михайлович Достоєвський


"Головне, що має вміти письменник, — обертати ті почуття, котрі він переживає, на ті, котрі він хоче викликати." Альбер Камю


"Письменник, звісно, повинен заробляти, аби мати можливість існувати та писати, проте він у жодному разі не повинен існувати та писати для того, щоб заробляти." Карл Маркс


"Письменник — це людина, якій писати важче, ніж іншим." Томас Манн


"Письменник існує лише тоді, коли тверді його переконання." Оноре де Бальзак


"Кожен справжній письменник не повинен думати про критику, так само як солдат про шпиталь." Стендаль


"Кожен може написати тритомний роман. Усе, що для цього потрібно, — геть не знати ні життя, ні літератури." Оскар Вайлд

У будь-якому разі це все тільки суб'єктивні думки певних людей. А кожний мудрий вислів криє за собою очевидні речі, котрі ми вже знаємо. Авторитет відомих людей лише допомагає нагадувати та звертати увагу на природний хід речей. Авжеж  це вельми корисно - думаю, ніхто не заперечуватиме.

Може ви теж знаєте ще якісь цікаві афоризми на тему красного письменства? Не соромтесь, діліться в коментарях. Якщо щось вподобаю, то обов'язково додам до посту.

---

"Україна починається в Японії" - оповідання Артема Бебика

2013-04-01 22:29:00 (читать в оригинале)

Ще на початку минулого року одне з моїх оповідань відібрали для друку в збірці Anthology of Modern Literature 2012. На жаль/на щастя, видання спочатку постійно переносилося, а згодом ініціатива зовсім заглухла.

Отже, гадаю, не буде зайвим викласти те старе оповідання. Я його не переписував, тільки трохи відредагував, тож твір лишився фактично незайманим з часу написання.

Артем Бебик

Буду дуже вдячний за відгуки стосовно оповідання. Не соромтеся - навіть короткий коментар може виявитися дуже цінним.

---

Всесвітній День Поезії в "Адреналіні"

2013-03-24 00:03:00 (читать в оригинале)

21 березня на честь Всесвітнього Дня Поезії відбувся літературний вечір у клубі "Адреналін" (це Миколаїв). Хоча, далебі,"літературний вечір" - досить гучно сказано. Насправді захід був досить скромним, з прямо-таки домашньою атмосферою, а формат наближений до формату квартирника - повна свобода дій і висловлювань, відсутність яких-небудь конкурсів і загальної тематики, можна було навіть читати не власні вірші. Власне, нічим розчарований не був, оскільки приблизно такого тихого лампового вечору й очікував.

Від самого початку було доволі тьмяно, тому першу учасницю важко розгледіти на відео (вельми прикро, оскільки на відміну від інших читаючих вона не сиділа весь час на стільці, а подавала поезію дуже артистично). Утім, потім на моє прохання освітлення зробили яскравіше, тому й зйомка вийшла хороша (наскільки це можливо для телефону).


Олександра Озерова. Вище я вже зазначав, що дівчина дуже невимушено поводить себе на сцені, доставляючи глядачам задоволення своєю експресією. Хочу відзначити вірш "Сделай мне больно", виконання якого вкотре викликало в мене мурашки по тілу.

P.S. Невдовзі відбудеться другий за рахунком літконкурс drugstore, який організовує
Олександра - вже оголошено набір, участь можуть узяти всі, хто бажає поділитися власними творами з публікою; точна дата вточнюватиметься в процесі набору конкурсантів. Я теж там планую виступити, буду дуже радий бачити всіх зацікавлених у миколаївській літературі людей.



Після на мене сцену вийшла Ірина Павленко. Поетеса зачитала тільки два вірші, але обидва прикольні - другий мені особливо подобається.


Четвертим поетом був Сергій Гололобов - парубок із оригінальною творчістю та гарною бородою. Насамперед порадував вірш, присвячений гуртові "Братья Карамазовы".



Наостанок Олександра Озерова зачитала мій улюблений вірш Маяковського (я його навіть переклав українською). Утішила старого.