Утім, до України це явище дійшло відносно нещодавно, першу повноцінну іміджборду таповноцінно українську іміджборду було запущено лише 2009 року. Наразі маємо 3 чани.

Учан – перша українська іміджборда (до цього були російськомовний Uachan та недовгоіснуючий W13 – обидва непопулярні та вже давно мертві). Тож вважати днем народження українського безоса можна 17 листопада 2009 року – дату, коли був створений Учан. Спочатку борда була автономією на сайті Українських демотиваторів, згодом була перенесена на власний хостинг.  Саме Учан є наймасовішою, найнаповненішою та найвідомішою іміджбордою укрмережі. Спершу чан відзначався сильною заполітизованістю, але зрештою хворобливий інтерес згас, а увага до різних тем стало врівноваженішою, об’єктами дискусій виступили різноманітні речі та явища. На даному етапі розвитку Учан має і внутрішні меми, і пантеон власних зірок, і унікальну говірку, дослідження якої вимагає окремої статті. Але найголовніше в цій іміджборді – дух свободи, який так сильно цінять свідомі люди – від наших предків запорожців до сучасних молодиків-інтелектуалів.

Нічан – відкритий 2010, задумувався як альтернатива Учанові, позбавлена надмірної заполітизованості (політичні теми заборонені всюди, крім, власне, розділу для політики), натомість декламувалася широка прихильність до аніме та отаку-культури, що, далебі, є властивим для АІБ – а на Учані цього якраз бракувало. Нічан не набув особливої популярності та досі є доволі маловідвідуваним, а адміністрація тяжіє до нехарактерної для іміджборд надмірної модерації. З плюсів: борду дійсно можна вважати віртуальною землею обітованою для українського анімешника.

Хатач – розпочатий 2012 року амбіційний проект, котрий мав за мету створення оригінального українського рушія. Його дійсно було розроблено, проте безліч незручностей і багів можуть засмутити, а початковий ентузіазм адміністраторів, який міг би виправити ситуацію, дещо вщух. Як би там не було, Хатач має приємний дизайн, виконаний в українському етнічному стилі, хоча для затятого анонімуса навігація скоріше за все буде незвичною.  Також цікавою є своєрідна інтерпретація властивого соцмережам механізму лайкання – система дислайків, що концептуально коріниться в субкультурі безосібного – можна «дати рака» посту, що не сподобався; отримавши певну кількість раків, пост або навіть тред видаляється (в загальному значенні «раком» анонімуси вважають деградацію).

/b/ – це, так би мовити, саме серце іміджборди. Здебільшого коли йдеться мова про АІБ, то мається на увазі саме /b/. Якщо без метафор – це загальний розділ чану, відкритий для будь-яких тем (чи їх відсутності). Саме в /b/ існує загальновідома широка свобода висловлювання – найчастіше немає жодних правил (окрім обмежень чинного законодавства країни – наприклад, заборона дитячого порно). Відсутність чітких меж дала поштовх розвиткові самобутнього стилю в спілкуванні: наприклад, дискусії про сенс життя та філософію постмодернізму цілком можуть комбінуватися з порно картинками та обговоренням ранкової ерекції. У /b/ люди не стримують себе у висловленні емоцій, котрі у представників сучасної сповненої стресів і неврозів цивілізації переважно неприємні, як то агресія та злість – показово, що в англомовній частині мережі /b/ заслужив назву Internet Hate Machine (Машина ненависті інтернету).

Чому саме літера /b/? Це друга літера після /а/, якою позначається розділ «Аніме» – а іміджборди від самого їхнього виникнення були орієнтовані на японську культуру та зокрема аніме. Отже, таким чином, загальний розділ ніби символічно представлявся другим за важливістю після анімешного. Та все ж згодом, з напливом нових юзерів, жодним чином не пов’язаних з отаку та не зацікавлених в аніме, /b/ став набагато значимішим за решту розділів.

Людина, яка є частим відвідувачем /b/, зветься бітард. Фактично більше ніяких спільних ознак у цього прошарку мешканців інтернету немає, хоча безоси інколи намагаються змалювати портрет «типового бітарда», приписуючи деякі риси, що, можливо, частенько зустрічаються на борді, однак, зрозуміло ж, не є властивістю всіх завсідників /b/.

Ідеться, звісно ж, не про конкретно меми як одиниці передачі культури за визначенням Докінза, а про інтернетівські «мемчики», які доречніше було б назвати медіавірусами чи інтернет-феноменами.

Більшість мемів і популярних явищ в інеті походять з АІБ: демотиватори, FUUU-комікси, макроси (смішні картинки з підписом). Не оминула подібна участь і рідні чани, хоча, звісно, ми не можемо похвалитися таким розмахом, як 4chan чи навіть Двач. З відомих мені явищ, які, оформившись на іміджбордах, вийшли в маси, найпомітніше – азірівка. Відштовхуючись від неповторної вимови нинішнього прем’єр-міністра (безоси лагідно називають його Азірів), анонімна спільнота розвинула кумедну говірку, наразі вже навіть з деякими сталими термінами та зворотами. Наприклад, наведену картинку було вперше запощено на Учані, а звідти вона вже поширилася українським сегментом інтернету.

Я довго думав, куди приткнути інформацію про тролінг, і все ж таки вирішив виділити для цього окремий пункт. Що вважаю справедливим – без тролів і борда не борда, вони тут почуваються як вдома. А взагалі чого таїти – либонь, кожен анонім бодай трохи, але троль – у силу постингу інкоґніто та специфічного почуття гумору. Ще плюс: за тролінг не банять, на відміну від більшості інших веб-ресурсів.

Не дивно, що таке привілля вилилося в т.зв. «товстий тролінг», або просто  «товстоту» – невмілі спроби задіти співбесідника, скоріше схожі на звичайні неприховані образи, ніж тролінг.

На українських чанах термін «троль» і похідні під впливом азірівки часто змінюють на  «тріль».

 Одвічно невід’ємний атрибут любові до аніме особливо розвинений на Нічані – там же ви знайдете й найбільше картинок, макросів та інших креативів анімешної тематики. Хоча на інших двох українських іміджбордах японську анімацію (особливо хентай) теж шанують і вподобають.

Анонімність дозволяє людям висловлюватися вільно щодо будь-якої форми сексуальності, не зважаючи на суспільний осуд. Свобода настільки широка, що певний час АІБ навіть мала репутацію збіговиська педофілів – утім, цьому швидко запобігли жорсткою модерацією дитячого порно (на сленгу іміджборд: CP, або ЦП – від child porn). Зрозуміло, що педофіли не зникли з чанів, з ними можна поспілкуватися – з живими та реальними, котрі мучаться своїм потягом, соціальним несприйняттям, котрі самі ж передусім і виступають проти дитячої порнографії – а не ефемерним образом жахливого маніяка-ґвалтівника, жупелом педоістерії, створеним некомпетентними ЗМІ. Попри це під маскою Анонімуса приховуються представники різних форм сексуальності – від уже більш-менш звичних гомосексуалістів, фетишистів, транссексуалів до екзотичних фурріфагів (любителі антропоморфних тварин) чи прихильників ґуро (підвид хентаю, зображення еротичних сцен з розчленованими тілами, некрофілією, канібалізмом тощо).

Але переважна більшість, звісно ж, гетеросексуали. І чани дають вельми чітке враження про страждання від непорозуміння між гендерами та від безпідставних сексуальних табу. Тут знайдете й страх юнаків перед жінками, і женоненависництво, і чоловіконенависництво, і щирі любовні переживання, і скарги на незайманість, і сексуальні проблеми.

Чи не найпопулярнішою темою на АІБ є так звані ЄОТ-треди – абревіатура від «є одна тян» (тян – слово з іміджбордівського сленгу на позначення «дівчина», «жінка», походить від японського іменного суфіксу -тян (ちゃん) ). У них хлопці скаржаться на проблеми з протилежною статтю, а саме з конкретною дівчиною, у яку вони закохані. Аноніми можуть допомогти порадою та підтримати або висловити обурення пустопорожнім ниттям і підняттям такої заїждженої теми. Зі збільшенням відвідувачів жіночої статі з’являються ЕОК-треди – «є один кун (кум)» («кун» утворилося за аналогією з «тян» – від японського іменного суфіксу -кун (君), а на українських АІБ трансформувалося в автохтонне «кум»).

_____________________________

До АІБ можна ставитися по-різному: як до дна соціуму або до волелюбної піратської автономії, як до збіговиська збоченців або до місця, де можна не боятися поділитися потаємним, як до чорної діри інтернету або до інформаційного раю, де анон допоможе відшукати все що завгодно. Багато різних людей, багато різних думок. Але заперечувати цінність таких видів ресурсів як мінімум недолуго.

Попереджуючи закиди в неповноті та ангажованості викладення, зазначу – я й не намагався описати явище іміджборд у повній мірі (позаяк це неможливо), а тільки постарався надати загальну картину, висвітливши, на мою думку, невід’ємні ознаки та природні тенденції. Для повнішого ознайомлення (не лише у випадку з АІБ) я завжди раджу практичне пізнання. Тому нижче наводжу кілька посилань, що можуть стати в нагоді, якщо ви зацікавилися темою цієї статті.

Для практичного ознайомлення можуть бути корисними такі ресурси:

Українська Ендиклопедія Драматика – http://dramatica.org.ua

Учан – http://uchan.to

Нічан – http://nichan.net

Хатач – http://xata.ch

4chan – http://www.4chan.org

Двач – http://2ch.hk

Текст: Артем Бебик

Тэги: артем, бебик, драматика, меми, укра
Постоянная ссылка

***