olisawa Голосов: 1 Адрес блога: http://olisawa.livejournal.com/ Добавлен: 2013-10-29 13:13:17

Як в Ісландії в період кризи перемогла революція

2014-01-15 14:45:41 (читать в оригинале)

- Nobody has ever done this before. - That's why it's going to work.

(Еще никто и никогда этого не делал. - Значит получится.)

Стихийные революции по всему миру последние пять лет ни для кого не новость, как не новость и то, что исход их пока одинаково печален. Тахрир, Болотная, Окупай Волстрит отшумели и притихли. Но для многих станет новостью, что все же есть гражданское движение, которое привело к революционным результатам. Представляю вам "кастрюльную революцию" Исландии.

Пять лет назад маленькая страна-остров c населением чуть больше 300 тысяч человек обанкротилась и осталась должна Великобритании и Нидерландам. Задолжали частные банки, но банки закрыли, а на счетчик поставили население и приказали им вернуть три с половиной миллиарда евро за 15 лет под 5,5%. Чтобы отдать долг, было также решено продать национальные природные ресурсы международным компаниям и взять дополнительный кредит в Международном Валютном Фонде. Банальное начало порабощения слабой экономики.

Но тут история приняла далеко не банальный оборот. Люди вышли на улицу с кастрюлями и сковородками и стали греметь ими и ужасно ругаться на свое правительство, пока оно во главе с премьер-министром не бежало постыдно из дворца. Потом граждане выбрали новый парламент из своих, неполитиков. Дальше исландцы провели референдум, на котором 93% голосов отказались возвращать чужие долги и вместо этого потребовали привлечь к ответственности проворовавшихся банкиров. Начались посадки, 200 человек - почти вся финансовая элита Исландии оказались под следствием. Международный истеблишмент в бешенстве, Великобритания грозится гуманитарными санкциями, МВФ замораживает кредитование. Но граждане непоколебимы, и на их стороне президент. Вот здесь он отбривает в интервью про-государственного британского телеведущего.

Залечив самые больные раны после развала экономики, исландцы решили убедиться, что такое больше не повторится, и... переписали Конституцию, вывесив черновик в интернете и несколько месяцев собирая комментарии и пожелания сограждан. Сказка? Нет - демократия.

Есть очень простые вещи, которые нынешние, так называемые лидеры демократии, от Вашингтона до Кремля забыли сами и затерли в нашей памяти.

Например, что власть вредна, словно раковая опухоль - возьми ее всю себе и сдохнешь, раздай всем понемногу - и станешь сильнее, как от прививки. Что это мы платим чиновникам, чтобы они выполняли то, что мы хотим, а не наоборот. Президент обслуживает нас, а не мы его. Государство не должно иметь ни власти ни денег, как слуга не должен понукать хозяином и воровать из его кармана. Зарвался - пошел вон. Я и сам об этом забыл, пока не увидел исландских мужчин и женщин, говорящих ясно и спокойно на темы обустройства своего общества.

Исландцы бросили серьезный вызов системе по всему миру. Она и так уже трещит по швам, неровен час рассыпется, поэтому защищается из последних сил: информацию об Исландии обходят гробовым молчанием все, абсолютно все крупные СМИ. Вещается всё, что унижает человеческое достоинство, обесточивает, как бром в компоте: "пожары, катастрофы, еще один убит, и всенародная запись на курсы, как учиться бодаться" © БГ. Только нет новостей, угрожающих системе.

Кастрюльная революция Исландии похожа на все последние гражданские движения в том, что она пахнет по-новому. Словно люди интуитивно пытаются нащупать новый путь сожительства.

Вот, что я увидел, пересмотрев хроники исландского восстания:

1. Отсутствие лидеров. Гражданские активисты настаивают: никаких лидеров оппозиции, политиков, примадонн и прочих властолюбцев. Чтобы избраться в парламент, надо пройти три условия: быть старше 18 лет, не иметь опыта в политике и получить поддержку 30 взрослых человек. 18 месяцев ты служишь и уступаешь место новому гражданину. "Я пришел, чтобы дать вам свободу" - устарело и не работает. Нет лидеров - это значит всем миром, от звезды до студента. Бьорк, например, активно противостоит колонизации страны - продаже природных ресурсов иностранцам. "Если ты отдаешь свое участие в обществе другому, ты предаешь свое общество", говорят новые граждане.

2. Отсутствие насилия. Нас постоянно пугают по первым каналам, что нами нужно управлять, что без Большого Брата страна погрузится в хаос, что мир населен маньяками, от которых нас спасет только доброе государство. Враньё. Мы слишком плохо о себе думаем. Мы можем собраться и договориться, как будем жить, без посторонней помощи и без оружия. Выживаюший под гнетом системы укусит ближнего, живущий на свободе - сумеет договориться.

3. Отсутствие безнадеги. Мы давно сидим в одинокой картине мира, где лично от нас ничего не зависит, где мир разрушается, каждый сам за себя, и прочая чушь. Неудивительно, что в этой картине мира мы чувствуем себя парализованными, безразличными. Исландцы так не думают. Еще не поздно, совсем не страшно, мы гораздо сильнее, чем нас пытаются убедить, каждый - важная часть перемен, стоит только сказать: я выбираю жить в другом мире.

Сейчас все внимание приковано к Майдану. Как решат, как разрулят, сварят ли новый борщ свободы на своей кухне. Вот моя "малая фронту подмога": пример кастрюльной революции. Она еще продолжается, но уже сейчас показала новый путь, может и майдановцам покажет.

Мы еще не были в этом месте нашей истории. Никто не знает, как починить общество. Тем более, не знают элиты. Старым инструментам: элита, власть, контроль - пора на помойку. У нас есть новые инструменты: диалог, любовь, доверие. Других не надо. С их помощью мы прокладываем новый путь, тыкаемся в стены, ошибаемся, пробуем заново. Так мы создаем новый коллективный организм, который уже готов народиться и требует выхода наружу. Никто никогда еще этого не делал - значит получится.

Автор: Олександр Баранов
Джерело: snob.ru
http://www.interesu.info/?action=news_inf&id=28334

---

Черногория влепила России настоящую пощечину

2014-01-15 14:43:47 (читать в оригинале)

Накануне Нового года в российских и западных СМИ практически не заметили новость, которая на Балканах стала настоящей сенсацией: Черногория отказала России в просьбе о заходе ее военных судов в портовый город Бар для пополнения запасов топлива и провианта.

euro35.ru

Замечу, что ничего необычно или сверхъестественного в этой просьбе не было: военные корабли России (как и любых других стран) согласно договорам могут причаливать в различных портах мира. В Средиземном море – это Мальта, Греция, Кипр. Причем, эти страны разрешают короткие заходы в свои порты вовсе не из любви к искусству, а за вполне осязаемые деньги из российского бюджета. Такая же практика существовала и во времена СССР. В адриатические и средиземноморские порты заходили военные корабли даже с ядерным оружием – советские и американские. И югославские причалы тоже не были исключением – разумеется, на договорно-финансовой основе.

Подчеркну еще раз: речь шла вовсе не о просьбе России создать в Баре или Тивате военную базу, как подали эту новость некоторые балканские СМИ. Это подтвердили в итоге и само министерство обороны Черногории, и российский посол в Подгорице. Россияне просили всего лишь о 72-часовых технических остановках. Однако, как отмечают местная оппозиционная газета "Вести" и белградская "Политика", министерство обороны Черногории даже не захотело обсуждать этот вопрос с россиянами, "охарактеризовав его как русскую заявку на открытие своей военно-морской базы". К сожалению, на мой письменный запрос в адрес российского посла Андрея Нестеренко о том, что на самом деле стоит за всеми этими публикациями, я пока не получила ответа.

"Черногория, — пишет в белградской "Политике" известный военный аналитик Мирослав Лазански, — влепила России настоящую пощечину за все то хорошее, что Россия для нее сделала".

Попутно он напоминает, что Черногория в 1904 году вслед за Россией как ее союзник объявила войну Японии. "Тем не менее, — подчеркивает Лазански, — сейчас черногорские историки прилагают много усилий, чтобы отрицать любую мысль о том, что Черногория выступала в качестве союзника России в 1904 году, объявив войну Японии. Они говорят, что были добровольцы из Черногории, которые в русско-японской войне воевали на стороне России, упоминаются и такие люди, как д-р Анте Гвозденович, который был в штабе русского генерала Куропаткина, и Йован Липовац, командовавший черногорским отрядом в той войне, и Александр Саичич…" А русский царь в то время твердил: "Только Черногория — настоящий и единственный приятель России".

"Любовь была обоюдной, — заключает Лазански. — Россия финансово помогала Черногории, ремонтировала школы и церкви, посылала даже одежду во дворец (королевский – А.Я.) в Цетине, отправляла зерно народу Черногории, а король Черногории был полковником российской армии".

Известно, что в последние годы одно из ведущих мест в инвестиционных проектах независимой Черногории прочно занимает Россия. Некоторое время назад Владимир Путин оценил российские инвестиции в эту страну в два миллиарда долларов. Однако, по мнению бизнес-аналитиков, они могут быть и выше. Не исключено, что некоторые проекты финансируются через компании и фирмы в третьих странах. По оценкам экспертов, реальные российские инвестиции в Черногорию практически равны годовому объему ее производства и составляют чуть меньше двух годовых бюджетов страны.

Для меня лично эта сенсационная новость – как Черногория не пустила в свой порт российские военные корабли – вовсе не стала неожиданностью. За последние восемь лет, когда я подолгу бываю на Балканах и, в частности, в Черногории, отслеживая как журналист региональную политику и реальную жизнь, в этой стране по отношению к России и россиянам произошли заметные перемены.

И если на уровне дипломатии события протекают в тиши кабинетов, редко прорываясь наружу (как в случае с военными кораблями или с арестом финансового директора Комбината алюминия в Подгорице с российской стороны), то на уровне повседневной жизни это становится все более очевидно.

Многие наши соотечественники, вложившие деньги в местную недвижимость, жалуются, что черногорские власти попросту их обманули. Как так? Речь идет о том, что когда россияне открыли для себя эту солнечную страну и стали активно вкладывать в нее деньги, покупая здесь недвижимость, им сулили златые горы. Самый главный стимул и решающий аргумент в пользу черногорского выбора был таков: если есть недвижимость, то можно легко получить так называемый боравак, то есть вид на жительство, и продлевать его без проблем. "И вот с 2009 года, когда россияне накупили здесь немало домов, квартир, земли, — с горечью рассказывает мне Татьяна Н.,- все резко изменилось. – Черногорцы приняли новый закон, согласно которому проживающие здесь иностранцы вынуждены выезжать из страны через каждые три месяца".

Боравак теперь на год могут получить только те, кто представит справку о работе. Ну а какая работа для российских пенсионеров в Черногории? (В основном, здесь проживают они, по разным оценкам — 30 тысяч россиян.) Ее-то даже и молодым из местных не хватает – безработица захлестывает.

Черногорская власть оправдывает этот кульбит тем, что такие законы в государствах Евросоюза, куда стремится страна. Так-то оно так, да не очень. Умные политики в Болгарии, например, каждому иностранцу, купившему там недвижимость, то есть вложившему в страну деньги, выдают вид на жительство сразу на три года, понимая, что раз человек купил дом или квартиру, то хочет здесь жить, приезжать и уезжать. При этом Болгария не топчется в предбаннике ЕС, а является его полноправным членом. Поэтому и стремятся сейчас россияне не в Черногорию, а в Болгарию, Испанию, даже Турцию. Что мешает так же действовать властям Черногории в отношении людей, которые привезли ей деньги, тратят их здесь?

По черногорскому закону люди, которые прожили в стране пять лет (ухитряясь ежегодно продлевать боравак), имеют право на получение так называемой социальной карты. Она дает им все права, которые имеют аборигены, за исключением избирательных. "Уже прошло почти полтора года с тех пор, как я сдала документы на ее оформление, — говорит россиянка из города Герцег-Нови, — однако до сих пор карту не получила, периодически хожу, спрашиваю, но ничего вразумительного в ответ". А ведь по закону вопрос этот должен решаться в течение полугода. Еще одной нашей соотечественнице, вынужденной оставаться в Черногории только из-за проблем со здоровьем (климат помогает), отказывают в этой карте — якобы ей одного дня не хватает до пяти лет пребывания. И таких пессимистических историй – пруд пруди.

Но, пожалуй, самая болезненная проблема, с которой сталкиваются наши соотечественники, – это полный нигилизм правоохранительной системы, ее архаичность (порой очевидная глупость) и неспособность защищать закон и граждан. "Росбалт" уже рассказывал историю семьи москвича Александра (ее перевели и пересказали затем несколько местных газет), которая более пяти лет не может добиться от черногорских властей исполнения решения о сносе нелегального строительства в нескольких десятках сантиметров от их участка. При этом даже указание премьер-министра Мило Джукановича ответственным лицам исполнить закон – министру устойчивого развития и туризма Бранимиру Гвозденовичу и начальнику инспекции по контролю за строительством Божидару Вуксановичу – выполняется с точностью до наоборот.

Местная власть, оппозиционно настроенная к правящей партии, – община Герцег-Нови в лице главы департамента урбанизма Милована Баждара, – видимо, в пику премьер-министру спешно выдала незаконное разрешение на строительство дома (возведенного пять лет назад!) и вот уже почти семь месяцев не отвечает на протест инспекции из Подгорицы, требующей отменить незаконное разрешение. А осужденные условно за нелегальное строительство тем временем уже закончили трехэтажный дом – при полном попустительстве все той же инспекции. Местная прокуратура, хорошо зная все это, выступает в роли доброго наблюдателя. Здесь подобное безобразие в порядке вещей. При этом страна стремится в Евросоюз.

Из-за такого отношения к нашим соотечественникам из Черногории в последние годы идет активный отток россиян. Многие, купив недвижимость на пике ажиотажа в 2007-2008 годах, сегодня не могут продать ее не только выше, но даже и за ту цену. Однако невыносимость пребывания в обстановке беззакония, унижений и обмана заставляет людей отдавать свои дома и квартиры за гроши, лишь бы уехать и забыть это все, как кошмарный сон. "Мы продали свою 120-метровую квартиру в Герцег-Нови ниже той цены, за которую ее приобрели, — рассказывает москвичка Ольга. – Купили взамен апартаменты в США в Майами и счастливы! Рады, что вырвались из Черногории, хотя вначале думали, что она станет нашим домом".

Страна переживает сегодня не лучшие времена – кризис накрыл ее с головой. Единственное большое предприятие, которое давало значительную долю всех доходов — алюминиевый завод, — и то не смогли удержать на плаву, объявив банкротом. (При этом виноватыми объявили российских инвесторов, владеющих 30% акций завода.) Туризм держится, в основном, на наших соотечественниках и сербах. Однако сербы все больше предпочитают Испанию и Турцию – там дешевле выходит.

А ведь сектор туризма — главная отрасль черногорской экономики — обеспечивает 90% ВВП страны. Нетрудно представить значение капитала российских туристов в жизни ее граждан: в 2012 г. сюда приехали отдыхать почти 300 тысяч россиян, что составляет половину населения Черногории, которая остается одной из беднейших стран Европы. Что будет, если россияне, обидевшись, перестанут ездить в Черногорию?

Недружественный жест с отказом заходить в черногорские порты российским военным кораблям многие балканские аналитики расценили однозначно: Подгорица решила подстраховаться – а вдруг это не понравится начальникам из НАТО, куда она так стремится. (Не ради этого ли она едва не первой признала и независимость Косово?)

Однако все это не столько печально для большой России (хотя и неприятно), сколько ставит под сомнение искренность в наших отношениях со стороны маленькой Черногории. Трудно не согласиться с Мирославом Лазански, что Черногория дала пощечину России. Однако добавлю: Черногория таким отношением к своему старинному другу и союзнику высекла и саму себя. Почти по Чехову: как унтер-офицерская вдова. Ведь, как отметил Лазански на Международном радио Сербии, "с президентом Путиным нельзя вести себя грубо. У России есть много способов, чтобы ввести определенные санкции в отношении Черногории". Что дальше?

Алла Ярошинская
http://republic.com.ua/article/29694-ChernogoriYa-vlepila-Rossii-nastoYashchuYu-poshchechinu.html

---

Украина может подписать Соглашение с ЕС уже в начале года, - евродепутат

2014-01-15 14:16:34 (читать в оригинале)



15.01.14 12:09

Димитар Стоянов уверен, что Украина должна тщательно, неторопливо и рассудительно подходить к согласованию условий Соглашения с ЕС

Уже в начале этого года Украина имеет возможность подписать Соглашение об ассоциации с ЕС. Никаких препятствий для подписания документа при нахождении консенсуса по условиям нет. Такое мнение высказал депутат Европарламента от Болгарии Димитар Стоянов, информирует Цензор НЕТ со ссылкой на УНИАН.

«Я надеюсь, что подписание Соглашения об ассоциации станет возможным в этом году. В частности, в начале года. Если удастся достичь консенсуса по важнейшим вопросам, как со стороны ЕС, так и со стороны Украины, я не вижу никаких препятствий, почему бы Соглашение об ассоциации нельзя было подписать. Думаю, не важно, что конкретных дат нет. Это может произойти очень быстро и просто», - сказал Стоянов.

В то же время политик подчеркнул, что условия сделки требуют неторопливого и рассудительного подхода. В связи с этим, по мнению Стоянова, их необходимо четко и детально прописать. «Если Украина будет принимать свои обязательства перед ЕС постепенно, шаг за шагом, - это будет к лучшему как для Украины, так и для ЕС», - отметил депутат.

В этом контексте он привел пример Болгарии, которая, по его словам, много потеряла из-за поспешного решения при присоединении к ЕС. «Многие наши договоренностей с ЕС заключались очень быстро, так же, как и обсуждались. И теперь мы имеем не очень хорошие последствия такой торопливой работы», - сказал Стоянов. - Сейчас вы можете видеть ситуацию, когда западноевропейские страны пытаются ввести ограничения на передвижение болгар в пределах ЕС. С другой стороны, и болгары имеют проблемы со стандартами ЕС, которым мы, как страна - член Европейского Союза, должны отвечать», - добавил он. «Вообще, все необходимо рассматривать очень тщательно. Я ценю то, как Украина развивает свои отношения с ЕС - неспешно, обдумывая свои национальные интересы. Это также лучше для Европы, так как благодаря этому на последующих стадиях не будет недоразумений в отношениях с ЕС», - подытожил депутат Европарламента.
http://censor.net.ua/news/266476/ukraina_mojet_podpisat_soglashenie_s_es_uje_v_nachale_goda_evrodeputat

Азаров доручив за два місяці розробити переговорні позиції щодо Угоди з ЄС

час публікації: 14:20 останнє оновлення: 14:20

Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив міжвідомчій робочій групі не більше ніж за два місяці розробити переговорні позиції щодо Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Про це він заявив сьогодні, 15 січня, під час засідання уряду, передає прес-служба Кабміну.

За його словами, в Кабінеті міністрів завершилося моделювання практичних сценаріїв дії зони вільної торгівлі з Європейським cоюзом. Були проведені чисельні наради із представниками бізнесу різних сфер промисловості та аграрного сектору. Тобто, здійснено попередній секторальний аналіз ризиків для вітчизняної економіки в цих умовах.

"Тому доручаю міжвідомчій робочій групі під головуванням віце-прем'єр-міністра Юрія Бойка на основі зробленого аналізу протягом не більше двох місяців напрацювати детальні переговорні позиції України щодо умов імплементації Угоди про асоціацію", - заявив Азаров.

Прем'єр зауважив, що під час підготовки даних позицій потрібно знайти вигідні для України умови імплементації угоди з ЄС.

"Якщо не передбачити умови захисту нашої металургії, то через кілька років стане вигідніше вирізати весь метал у країні та продавати його на переплавку, ніж вкладати кошти в робочі місця в Україні. Це неприйнятний для нас шлях, оскільки йде мова про ключовий комплекс нашої промисловості", - сказав Азаров.

Крім того, за його словами, те ж стосується й галузі машинобудування.

"Практично все машинобудування "може піти під ніж" невигідних умов торгівлі буквально за 4-5 років. По-перше, тому, що впровадження стандартів у цій галузі потребує колосальних коштів і кількарічної модернізації виробництва... По-друге, чекати, поки Україна підтягнеться, ніхто не буде. Ми одразу ж відкриємо кордони і для європейської побутової техніки, і автомобілів, і обладнання, яке було у використанні, - за ціною транспортування і монтажу на новому місці", - додав Азаров.

Також прем'єр зазначив, що зміна правил функціонування ринку електроенергії України може призвести до зростання цін на електроенергію на внутрішньому ринку для всіх типів споживачів.

"А це позбавляє перспективи взагалі всю промисловість, оскільки перевиробництво електроенергії та відносно невисока ціна на неї сьогодні - одна з головних індустріальних конкурентних переваг України", - наголосив він.

Довідка

Кабінет міністрів України 21 листопада ухвалив рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною, Євросоюзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами. Угоду попередньо планувалось підписати на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.

Кабінет Міністрів України ініціює створення тристоронньої комісії за участю Європейського Союзу та Російської Федерації.

Європейський Союз не бачить можливостей підключити Росію до переговорів України і Євросоюзу про асоціацію

У свою чергу в Кремлі заявили, що рішення України про призупинення торгово-економічної асоціації з ЄС є виключно внутрішньою справою Києва, але в Москві готові до тристоронніх переговорів з Україною та ЄС з торговельно-економічної тематики.

26 листопада президент України Віктор Янукович повідомив, що в грудні 2013 стане відомо, чи можливе підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС навесні 2014 року.

"Я не хочу сьогодні сказати, що ми всі сто відсотків питань, які ми хочемо вирішити з Росією, вирішимо. Але я переконаний, що за певний період часу ми вирішимо. Можливо, щось вирішимо у грудні, щось вирішимо в січні і так далі", - сказав він в інтерв’ю журналістам українських телеканалів.

29 листопада Україна не змогла підписати Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.
http://www.newsru.ua/ukraine/15jan2014/peregovorpozicia.html

---

Психологическое оружие.

2014-01-15 14:03:27 (читать в оригинале)

http://samlib.ru/k/kularesow_a_f/

---

Власть ищет пути тотального контроля над уанетом

2014-01-15 13:29:23 (читать в оригинале)

На прошлой неделе стало известно о том, что Правительство готовится к принятию нового постановления, регламентирующего возможность отключения интернета в условиях, так называемых,  чрезвычайных ситуаций.  Как сообщает источник в Правительстве, Постановление КМУ по «организации оповещения об угрозе или возникновении чрезвычайных ситуаций и организации связи в сфере гражданской защиты» готовится к принятию без проведения общественного обсуждения.

«Магнитофоны» и «магнитные ленты» в современном законодательном творчестве МЧС

«Данный документ предполагает создание системы оповещения населения о чрезвычайных ситуациях через телекоммуникационные сети общего пользования. Кроме этого его нормы предполагают возможность выключения интернета путем установки специального оборудования, которое автоматически будет прерывать сигнал в телеком-сетях и давать свой сигнал», - сообщает Исполнительный директор ИнАУ Владимир Куковский.  Эксперт также акцентировал внимание на том, что текст данной инициативы, разработанной Государственной службой Украины по чрезвычайным ситуациям, нигде не публикуется и не обсуждается общественностью.

Эксперты Украинского союза промышленников и предпринимателей также обеспокоены принятием документа в соответствующей редакции. В УСПП провели юридический анализ данной инициативы, результаты которой оказались не благоприятными для «законодателей» из МЧС.

«Документ не просто сырой и абсолютно противоречащий европейскому опыту и практике цивилизованных стран. Большинство его норм описывают мир устарелых и снятых с производства технологий. Не исключено, что его авторы использовали в качестве авторитетных источников учебники СССР. Это говорит, в первую очередь, о том, что инициаторы постановления, создавая этот документ, не обременяли себя необходимостью создания условий для позитивных последствий от его принятия. Что же касается более глубокого анализа данного постановления, стоит отметить, что документ несет в себе существенные коррупционные риски. Меня лично очень настораживает попытка подвести все офисы хозяйствующих субъектов в сферу действия данного Постановления для того, что бы потом можно было создавать новые условия для коррупционной деятельности», - анализирует вице-президент УСПП по вопросам IТ, Иван Петухов.

С тем, чтобы пролить свет на ситуацию с принятием этого тайного постановления мы обратились к народным депутатам, представляющим интересы ИКТ рынка в парламенте. Глава комитета ВРУ по вопросам информатизации и информационных технологий, «регионал» Валерий Омельченко, отказался комментировать данную ситуацию, ссылаясь на отсутствие его публикации в официальных источниках. Факт существования текста данного постановления и предоставление возможности ознакомиться с ним также не вызвал у депутата ни малейшего желания размышлять на эту тему.

Глава межфракционного парламентского объединения «За цифровое будущее», Ольга Белькова, сообщила изданию о намерении не допустить принятия документа в предложенной редакции.

«Как показывает опыт США и стран Европейского Союза, использование Интернет и других каналов связи для сообщения о чрезвычайных ситуациях является действенным и обеспечивает максимальное информирование населения. Однако, для достижения такой эффективности, необходимым условием является восприятие отношений между государством и операторами телекоммуникаций сквозь призму партнерства. Без этого аспекта любая норма может быть применена с целью давления на субъект хозяйствования. Поэтому предложенные в Положении методы взаимодействия между органами власти и операторами телекоммуникаций при информировании о чрезвычайных ситуациях, не могут быть поддержаны, ведь они повышают вероятность использования цензуры и выборочного применения норм законодательства к операторам телекоммуникаций», - считает Ольга Белькова.

Не все участники рынка разделяют опасения экспертов, считая, что данное постановление не несет явной угрозы развитию телеком-отрасли.  

«Проанализировав проект, можно сказать, что на нашу деятельность он имеет влияние только в части требований  ст. 29, 39 ЗУ «О телекоммуникациях» (в проекте это можно видеть в п. 46,49). Непосредственное влияние норм проекта в части организации оповещения направленно на субъектов, которые имеют объекты повышенной опасности, на которых и устанавливаются центры управления и системы оповещения. Системы оповещения проектируются, строятся и обслуживаются за бюджетные деньги и деньги собственников объектов повышенной опасности. Интернет и мобильная связь обозначены как одни из способов оповещения. Но ответственность за оповещения лежит на гидрометцентре, МЧС, дежурных государственных органах, гидростанциях и т.д. Операторы, провайдеры телекоммуникаций могут делать это согласно договору. Все требования к работе телеком-сетей отсылочные. В норме, относительно требования к оператору при размещении оборудования учитывать требования ДБНов в части выделения мест для аппаратуры системы оповещения – никакой угрозы не видно, так как это будет отображено в сервитуте, других договорах. Вопрос контроля присутствует, но и сегодня МЧС имеет обширные права в этой части по отношению ко всем, без исключения, предприятиям. Установка спецоборудования предусмотрена законодательством», - сообщила изданию руководитель отдела по связям с общественностью компании «Воля» Анна Михаэлян, ссылаясь на выводы юридического отдела компании.

«Такие проекты, в которых планируется задействование телефонной сети общего пользования, в обязательном порядке проходят обсуждение с экспертами рынка, и согласование со стороны НКРСИ и Госспецсвязи. Пока общественная экспертиза данного предложения  МЧС, еще не закончена. Участники рынка будут обсуждать положения документа с представителями ассоциации Телас, и направят свои замечания и пожелания регулятору.  Но, в целом, мы считаем,  что оперативное оповещение населения об угрозах жизнедеятельности –  важная задача, и надо находить оптимальные пути для ее реализации», - говорит Михаил Шуранов директор по корпоративным коммуникациям компании «Киевстар».

Михаил Пергаменщик, адвокат, старший юрист практики IT и медиа права АО «Юскутум»

«Прежде чем говорить о последствиях вступления в силу Положения по организации оповещения об угрозе или возникновении чрезвычайных ситуаций и организации связи в сфере гражданской защиты (далее – Положение) считаем целесообразным коротко описать нормы, которые предлагается принять.

Обеспечить оповещение об угрозе или возникновении чрезвычайных ситуаций призвана система оповещения, которая состоит из двух уровней. Первый уровень включает в себя общегосударственную, территориальную и местные автоматизированные системы централизованного оповещения.

Каждая  из них создается и функционирует по вертикальному принципу, т.е. территориальная должна обеспечивать прием сигналов и сообщений от общегосударственной, а местная - от территориальной. Помимо этого они осуществляют оповещение разных субъектов.

Второй уровень состоит из специальных, локальных и объектовых систем. Тут главным критерием дифференциации является привязка к определенному объекту, эксплуатация которого требует особого режима безопасности. Проектом Положения предусмотрено создание специальных систем на следующих объектах:

• гидротехнических сооружениях Днепровского и Днестровского каскадов, гидроэлектростанциях, а также территориях, попадающих в зону катастрофического затопления в результате разрушения одной или нескольких плотин;


• вдоль магистральных аммиакопроводов, нефте- и газопроводов;


• на атомных электростанциях и территориях в 30-км зоне вокруг атомной электростанции.

Локальные системы оповещения должны будут функционировать на объектах повышенной опасности, в зону поражения которых попадают население или территории предприятий, учреждений, организаций. Объектовые системы оповещения создаются и функционируют на объектах повышенной опасности, зона возможного поражения от которого распространяется на их территорию, а также на объектах с массовым пребыванием людей.  

Одним из нововведений является норма о том, что оповещение населения телекоммуникационными сетями общего пользования будет осуществляться в автоматическом режиме путем прерывания трансляции программ с помощью специального оборудования, устанавливаемого в аппаратных телерадиоорганизаций и на пунктах управления гражданской защиты Совета Министров Автономной Республики Крым, областных, районных и городских государственных администраций.

Также стоит отметить, что согласно Проекту Положения финансирование работ, связанных с проектированием, строительством, модернизацией специальных, локальных и объектовых систем оповещения, их эксплуатационно-техническое обслуживание должно производится за счет владельцев объектов повышенной опасности и других, не запрещенных законодательством, средств. На первый взгляд такая норма кажется логичной, однако, с точки зрения государственного управления, ее регуляторная эффективность достаточна мала. Ведь в Проекте Положения не предусмотрено никаких стимулов для владельцев объектов повышенной опасности.

Помимо этого, Проект положения содержит норму, согласно которой в отдельных случаях в зоне чрезвычайной ситуации решение об оповещении и доведении до людей уведомления принимает руководитель работ по ликвидации чрезвычайной ситуации или руководитель подразделения сил гражданской защиты, который прибыл в зону чрезвычайной ситуации первым (в случае отсутствия предыдущего). Но перечень таких случаев не определен. На практике это может привести к спорам о компетенции между должностными лицами и, как следствие, к невозможности принятий оперативных решений. В случае возникновения чрезвычайных ситуаций такая неразбериха может привести к нежелательным последствиям.

В целом, можно говорить о том, что данный проект Положения несмотря на то, что содержит ряд положительных нововведений, является «сырым». В нем достаточно много отсылочных норм, которые предусматривают принятие дополнительных нормативных актов. Кроме того, уровень юридической техники некоторых норм, явно требует качественной доработки».  

Замечания и предложения юридического комитета УСПП к проекту Положения по организации оповещения об угрозе или возникновении чрезвычайных ситуаций и организации связи в сфере гражданской защиты:

1. Абзац 2 пункту 1 проекту Положення з організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту (далі – Положення з оповіщення) стосовно визначення організації оповіщення не відповідає вимогам пункту 31 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс). Оповіщення це доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення, а не тільки до керівного складу зазначених органів та вжиття заходів захисту промислових i сільськогосподарських об’єктів.

Пропонується внести зміни до абзацу 2 пункту 1, таких же змін потребує пункти 4, 8 Положення з оповіщення.

2. У пункті 3 Положення з оповіщення використовується термін «єдина національна система зв'язку (ЄНСЗ)», який був визначений Законом України «Про зв’язок», та втратив чинність на підставі Закону № 1280-IV від 18.11.2003. Діючий Закон України «Про телекомунікації» (далі - Закон) такого терміну не містить.

Питання доведення сигналів всіма наявними засобами зв'язку, мовлення, оповіщення, передбачене пунктом 4 Положення з оповіщення протиричіть пункту 3 цього Положення.

Доцільно внести зміни та викласти пункти у відповідності до вимог статті 30 Кодексу, який визначає виключний перелік шляхів та засобів для забезпечення оповіщення.

3. Пункт 6 та 20 Положення з оповіщення щодо фінансування не відповідає вимогам статті 93 Кодексу. Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

Щодо спеціальних об'єктів зв'язку, відповідно до вимог частини 8 статті 29 Закону їх фінансування здійснюється за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.

Пропонується внести зміни до пункту 3 з урахуванням вимог Кодексу та Закону.

4. Згідно з частиною 1 статті 1 Кодекс, відповідно до якого розробляється Положення з оповіщення, регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

При цьому Закон встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій та визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону його дія не поширюється на телекомунікаційні мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними  мережами загального користування, за винятком їх використання в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

Закон визначає поняття операторів та провайдерів телекомунікацій та їх обов’язки. При цьому пунктом 10 частини 1 та частиною 2 статті 39 Закону лише на оператора покладаються обов’язки забезпечувати готовність своїх телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі можливість оповіщення своїх споживачів у цих умовах.

Враховуючи це доцільно пункт 7 Положення з оповіщення викласти з урахуванням вищезазначених вимог Кодексу та Закону.

5. Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог частини 7 статті 27 Закону оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ України у порядку, встановленому ЦОВЗ.

Враховуючи це доцільно в пункт 23 Положення з оповіщення внести відповідні корективи щодо термінології та необхідні доповнення.

6. Частиною 2 статті 30 Кодексу визначено виключний перелік шляхів забезпечення оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема централізоване використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації.

Проте, шляхи доведення сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій в пункті 24 Положення з оповіщення розробниками викладено на власний розсуд, з порушенням визначеною Законами про телекомунікації та телебачення і радіомовлення термінологією, і не відповідають вимогам Кодексу.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з Законом «Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами».

Закон визначає, зокрема статтею 56, лише питання адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, який включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення  умов  для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 7 статті 27 Закону оператори телекомунікацій надають в користування органам влади ресурс своїх мереж.

При цьому згідно зі статтею 1 Закону «ресурси телекомунікаційних мереж це наявні в телекомунікаційних мережах кількість номерів (номерний ресурс), кількість і пропускна спроможність проводових ліній з металевими жилами, оптичними волокнами, радіоліній, каналів, трактів для передавання інформації, комутаційних станцій та вузлів, радіочастотний ресурс». Як ми бачимо ресурси Інтернет до цього терміну не входять.

До того ж відповідно до частини 1 статті 65 Закону при наданні телекомунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані забезпечувати якісний зв'язок та оповіщення населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону визначено наступні терміни пов’язані з терміном зв’язок:

         безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі (безпроводовий доступ) - електрозв'язок з використанням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, які під'єднані до одного комутаційного центру;

         голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням телекомунікаційних мереж;

         проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації  із  застосуванням  проводових  ліній  з металевими або волоконнооптичними жилами;

фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Інтернет до таких визначень (термінів) Законом не віднесено.

Включення до пункту 24 Положення з оповіщення питання доведення сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій за допомогою Інтернет не має сенсу і не відповідає вищезазначеним вимогам Кодексу та Закону.

Пропонуємо відкоригувати п.24 враховуючи вищевикладене.

7. Перший абзац пункту 27  Положення з оповіщення не в повній мірі відповідає вимогам законодавства.

Так, частиною 4 статті 30 Кодексу передбачено, що оператори телекомунікації, телерадіоорганізації зобов’язані забезпечити підключення технічних засобів мовлення до автоматизованих систем централізованого оповіщення з установленням спеціального обладнання для автоматизованої передачі сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до визначення Закону України «Про телебачення і радіомовлення» технічними засобами мовлення визначено сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів», а «телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або  передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення».

Звертаємо увагу, що термін «оператор телекомунікацій» у визначенні Закону «Про телекомунікації» є «суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж», але цей суб’єкт не має повноважень втручатись в питання пакетування телерадіопрограм і/або за власним розсудом змінювати встановлені за договором з телерадіоорганізацією питання передачі та розповсюдження їх за допомогою технічних засобів мовлення, зокрема переривання трансляції програм за допомогою спеціального обладнання. 

          Згідно з пунктом 4 частини 7 статті 42 Закону оператор телекомунікацій може  здійснювати лише надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 40, оператори телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

          Одночасно нагадуємо, що питання взаємодії телерадіоорганізації та операторів телекомунікації знаходяться в площині вимог Господарського Кодексу України, а для державних телерадіоорганізацій крім того Бюджетного Кодексу України та відповідних постанов КМУ щодо державного замовлення, і здійснюється лише на договірній та оплатній основі. Слід врахувати, що відповідно до вимог постанови КМУ від 13 липня 2004 р. №918 «Про затвердження Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм» у разі  невиконання або неналежного виконання контракту виконавець сплачує штраф у розмірі облікової ставки  Національного банку,  а також відшкодовує збитки, яких було завдано невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань. 

Враховуючи вищезазначене звертаємо увагу на невідповідність першого абзацу пункту 27 Положення з оповіщення вимогам законодавства та пропонуємо викласти його у редакції:

«Оповіщення населення технічними засобами мовлення здійснюється в автоматичному режимі шляхом перериванням трансляції програм мовлення за допомогою спеціального обладнання, що встановлюється в апаратних телерадіоорганізацій, а також на пунктах управління цивільного захисту Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних та міських державних  адміністрацій».

8. Четвертий абзац пункту 27 Положення з оповіщення не відповідає вимогам законодавства, зокрема частині 7 статті 27 Закону щодо надання у користування ресурсів своїх  мереж  на договірних  засадах, статті 93 Кодексу щодо фінансування заходів у сфері цивільного захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел та вимогам Господарського Кодексу України, крім того є дискримінаційним по відношенню до п’ятого абзацу цього пункту та потребує коригуванню.

Пропонується внести зміни до 4 абзацу пункту 27 з урахуванням вищезазначеного.

9. Враховуючи вимоги пункту 16 частини 1 статті 15, частини 7 статті 27, статті 29 та частини 2 статті 65 Закону, а також вимоги Кодексу, доцільно:

- частину 4 пункту 33 Положення з оповіщення викласти у редакції:

«4)     До суб’єктів, які здійснюють керівництво та управління технічними засобами, які використовуються при оповіщенні про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій відносяться:

уповноважені особи спеціальних комісій з ліквідації надзвичайної ситуації;

національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України;

уповноважені особи операторів телекомунікацій, телерадіоорганізацій, підприємств, установ та організацій;

відповідальні за зазначені заходи районних державних адміністрацій та виконавчих органів міських рад;

керівники оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

керівники аварійно-рятувальних служб (формувань), спеціалізованих аварійно-рятувальних служб i відповідних служб міських та районних відділів головних управлінь (управлінь) МВС (до здійснення  реконструкції,  модернізації  існуючої  системи  централізованого оповіщення) в Автономнiй Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь.

В умовах надзвичайних  ситуацій  оператори  телекомунікацій  з  метою  оповіщення  та  забезпечення телекомунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних заходів  Радою  міністрів  Автономної Республіки Крим,  обласними, Київською та Севастопольською міськими державними  адміністраціями та органами місцевого самоврядування за погодженням із ЦОВЗ можуть установлювати тимчасові  обмеження  в  наданні  телекомунікаційних послуг споживачам до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій».

- пункт 46 Положення з оповіщення викласти у редакції:

         «Для управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту в мирний час та на особливий період використовуються ресурси телекомунікаційних мереж загального користування, державної системи урядового зв'язку та національної системи конфіденційного зв'язку.

Забезпечення та оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами загального користування всіх операторів телекомунікацій в умовах надзвичайної ситуації здійснюється Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України, який створюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації», у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Взаємодія операторів телекомунікацій з Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ».

10. В порушення норм Кодексу, Господарського Кодексу України, Закону,  незважаючи на те, що згідно ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, пунктом 48 Положення з оповіщення передбачено включення операторів телекомунікацій i телерадіомовні організації незалежно від форм  власності та підпорядкування до складу територіальних спеціалізованих служб цивільного захисту зв'язку та оповіщення, що створюються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з рішень Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 року у справі № 28-рп/2009 та від 17 лютого 2010 року у справі № 6-рп/2010 органи державної влади, керуючись у своїй діяльності законами при врегулюванні у своїх актах відповідних питань, не можуть змінювати, доповнювати чи розширювати зміст цих законів.

Пропонується внести зміни до пункту 48 з урахуванням вищезазначеного.

11. Питання надання телекомунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій визначено статтею 65 Закону.

Тому, пункт 49 Положення з оповіщення доцільно викласти у редакції:

«Оператори, провайдери телекомунікацій в умовах надзвичайних ситуацій забезпечують зв'язок в порядку передбаченому Законом України «Про телекомунікації».

12. Згідно з вимогами частини 2 статті 30 Кодексу одним із шляхів оповіщення є централізоване використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку.

Звертаємо увагу, що до складу мереж мобільного зв’язку входять SMS-центри (SMSC).

Враховуючи те, що на цей час рівень проникнення мобільного зв’язку в Україні становить 136,3%, доцільно забезпечити оповіщення в т.ч. з використанням SMS повідомлень. Варіанти оповіщення можуть бути різні, для різних груп користувачів.

Найчастіше на одну мережу мобільного зв'язку припадає один SMS-центр, тому, як правило, кожен оператор має свій власний центр, який розміщується всередині його мережевої інфраструктури. Однак оператори мобільного зв'язку також можуть використовувати SMS-центри сторонніх компаній, розташовані за межами власної мережі, зокрема таке обладнання може бути встановлено у відповідних підрозділах цивільного захисту.

Таким же чином оповіщення можна забезпечити використовуючи можливості відповідних контакт-центрів, що забезпечують розсилку голосових повідомлень.

Згідно з вимогами розпорядження КМУ від 13 грудня 2010 р.№1363-р, яким схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні, передбачається забезпечення  функціонування  веб-сайтів  органів  виконавчої влади всіх рівнів на основі єдиних стандартів, освоєння технологій інтерактивної взаємодії органів державної влади  та  органів  місцевого  самоврядування  з   громадянами   і суб'єктами господарювання, де зокрема постійно публікуються новини про діяльність державних органів влади.

Враховуючи зазначене доцільно врахувати можливість здійснення оповіщення шляхом розміщення відповідних повідомлень на веб-сайтах органів  виконавчої влади всіх рівнів, органів  місцевого  самоврядування та цивільного захисту.

Пропонується розробити окремий пункт щодо шляхів оповіщення через SMS-центри, контакт-центри, що забезпечують розсилку голосових повідомлень, веб-сайти.
http://internetua.com/vlast-isxet-puti-totalnogo-kontrolya-nad-uanetom