| Сегодня 6 января, понедельник |
      |
  
|
  
Какой рейтинг вас больше интересует?
|
Главная /
Каталог блоговCтраница блогера Ілона Сеньків/Записи в блоге |
 |
Ілона Сеньків
Голосов: 0 Адрес блога: http://ilonasenkiv.blogspot.com/ Добавлен: 2014-02-03 15:39:52 |
24 години на життя
2014-01-25 01:03:00 (читать в оригинале)У нас є 24 години, аби встигнути добренько виспатись, реалізувати свої мрії, досягнути успіху та закохатись.
7 годин використаємо на міцний та здоровий сон, 2 години виділимо на шопінг, макіяж та манікюр, адже відповідний зовнішній вигляд – шлях до перспектив. 6 годин використаємо для вдосконалення своїх навичок та роботи над собою. Ланчі поєднуємо із діловими зустрічами та перспективними знайомствами. І того – 2 години. Ще півтори години приділимо читанню книг.
Ви не лише збагатите внутрішній світ, а ще й переосмислите зовнішній. Кохання поєднуємо з чашечкою гарячої ароматної кави у перервах ( і того – півгодини). Ще година, для гарної фігури та спорту. Басейн, бокс, йога…, будь-що, що допоможе підтримувати себе в тонусі та внутрішній рівновазі. Ще 2 години виділіть на похід у театр. Виховуйте у собі хороші манери та самоповагу. Решту (2 години) залишаємо на відпочинок. Але і його не промарнуйте. Пізнавайте світ і самого себе, вивчайте чужі відкриття і робіть свої, у негоду випробовуйте на міцність нове взуття та людей, котрі поруч.
У вас є 24 години, аби жити, тож проживіть їх!
А дива таки трапляються
2014-01-01 16:35:00 (читать в оригинале)Зима. Легенький морозець пронизував тіло. З неба падали маленькі, наче рисові крупинки, сніжинки. І така чудова зимова погода, і наступаюче свято Нового року спонукало до нових мрій, нових сподівань. Захотілось зробити подарунки рідним та друзям. Я зайшла у невеличку подарункову крамничку. Часу було достатньо, продавчиня привітна, тому вибирала різні дрібнички довгенько. Дуже мені сподобався скляний Дід Мороз. Відклала, щоб купити. За спиною почула: - Мені теж такого Діда Мороза! - На жаль, це останній – чемно відповіла продавчиня, - Але у нас багато інших цікавих сувенірів. - Ні, саме такого Діда Мороза я хотіла подарувати своєму знайомому, щоб і до нього прийшло справжнє кохання. - Якщо ви вірите у магію новорічних подарунків, тоді я вам його уступаю. - Вірю, - промовила дівчина у кораловому пальті. А далі ми з продавцем заслухались її історію кохання. Напередодні Нового року Оля (так звали дівчину), проходила повз різноманітні святкові вітрини, в одній із них вона помітила невеличку ялинку, дівчина зайшла у крамницю, щоб купити її, аби хоч якось приглушити свою самотність. Адже уже вкотре Новий рік доведеться зустрічати самій. Купивши зелену красуню, Оля задивилася на різноманітні іграшкові прикраси, які яскраво виблискували одна напроти іншої, на лахматий дощик усіх кольорів веселки і на стікляні гірлянди у формі зірочок. Вони хоч якось розвеселили похмуру, але таку юну душу дівчини. Оля проходила повз «товари радості» і побачила його – причину свого смутку і багаторічної самотності. Володя, помітивши дівчину, подарував їй щиру посмішку й теплий сяючий погляд. А потім, підійшовши ближче, з приязності поцікавився, як справи у його знайомої. За хвильку простягнув Олі крихітного скляного Діда Мороза, якого щойно придбав. - Нехай він принесе тобі удачу у Новому році. З наступаючим тебе! І ось ще один пронизливий погляд - і Володимир розчинився в натовпі.
Годинникові стрілки показували рівно північ. Оля, стискаючи у руці подарованого їй сьогодні Діда Мороза, зробила декілька ковтків уже теплого шампанського. Думки про те, що Володя у ці ж хвилини обіймає іншу, що, міцно тримаючись за руки, під бій курантів вони загадують спільне бажання. Ці думки ятрили її душу, розбивали на мізерні уламки. За вікном було чути радісний сміх людей, звук фейєрверків, які вкривали задумане небо різнокольоровими іскорками. Дівчина знову поринула у спогади, проте її перервав телефонний дзвінок. - Ало, - невпевнено та якось розгублено мовила Оля. А з іншого кінця проводу линули теплі слова вітання він незнайомця з хрипким, зачаровуючим голосом. Як потім виявилося, Роман помилився номером, хлопець телефонував до своєї сестри, яка жила в іншому місті, та чи то випадковий збіг обставин, чи то чари новорічної ночі поміняли всього лише одну цифру місцями. Оля з Ромою проговорили до самісінького ранку, а під кінець домовились про зустріч. Потім про ще одну й ще… А уже через рік Оля була дружиною Роми.
Ілона Сеньків
Кінострічка спогадів
2013-12-24 13:02:00 (читать в оригинале)
Тими вечорами, коли Ірина згадувала його, вона немов тисячі разів переглядала один і той же фільм із спогадів про їхнє коротке життя разом, про їхнє маленьке кохання.
Вона просто обожнювала першу серію їхнього знайомства. Це тоді, коли у супермаркеті обоє не змогли поділити останню коробку шоколадних цукерок. І вирішивши, що єдиний спосіб розв’язати суперечку – це почастувати солодощі за спільною вечерею.Наступні десятки серій були сповнені романтики та відчайдушної щирості. Вони обожнювали разом проводжати захід сонця та зустрічати світанок. Годинами переглядати її слізливі мелодрами, наминаючи попкорм, та до ночі вболівали за його улюбленого боксера. Їли згорену піцу, бо вона знову забула про неї за його ніжними поцілунками, до ночі не могли наговоритись. Разом вони підкорили вершину Еверест й досхочу націлувалися під Ейфелевою вежею. Вона нарешті навчилась варити борщ, а він кинув палити.
А потім?..
Ірина згадувала усі деталі, усі слова, усі рухи, за якими уже так сумувала, без яких було так нестерпно. Раз за разом вона вмикала на повтор його бездоганну усмішку та його тихе «люблю». А далі вона швидко перемотувала їхні ночі та душевні розмови. Потім поспіхом натискала на «паузу», аби він не встиг сказати «ПРОЩАЙ», «У МЕНЕ ІНША», і хоч якось відстрокувати їхню розлуку та нестерпні ілюзії нездійсненного майбутнього.
Ілона Сеньків
Новела
2013-12-15 00:25:00 (читать в оригинале) На горизонті життя
Морські хвилі били об пороги її гордості, а шторм у душі ніяк не міг зчахнути. Вітер навівав спогади, а місяць своїм сяйвом заглядав у душу, де панувала порожнеча.
Вона мовчки водила очима смутку за малесеньким корабликом, який поволі тікав за горизонт. Вона також була, немов отой кораблик, який хотів уже поскоріше втекти від тих труднощів, обману за горизонт надії та добра.
Вона не плакала, не благала залишитись. Вона лише мовчки та болісно усміхалась йому у відповідь.Холодна вода обіймала її тіло, холодний вітер обвівав наскрізь мокру одежу, а вона продовжувала прямувати вперед - до лінії горизонту.
Тоді, коли під ногами уже не було чути дна, вона стомилась… Стомилась іти, думати про нього, страждати. Вона відпустила усі свої думки, мрії у воду, лягла на хвилі, а вони повільно понесли її туди… до лінії горизонту.
Ілона Сеньків
Мотивація
2013-11-29 00:19:00 (читать в оригинале)Читай книги – вони навчають жити.
Співай – спів розвеселяє душу.
Танцюй – танець звільняє від комплексів.
Працюй над собою – досягнеш успіху.
Мрій – мрії додають віри.
Вір – віра додає сили.
Даруй любов від усього серця – і тебе кохатимуть безтямно
Будь щирим – і щирість породить добрі стосунки з людьми.
Завжди відстоюй власну думку – інакше втратиш свою індивідуальність.
Вмій визнавати власні помилки – це шлях до самовдосконалення.
Спіши жити, адже кожна хвилина – це подарунок долі.
Категория «Размышления»
Взлеты Топ 5
 | ||
|
+1561 |
1596 |
fiona |
|
+1550 |
1597 |
Алексей Чернов |
|
+1529 |
1559 |
Elen_i_rebyata |
|
+1513 |
1584 |
Малти_Ошер |
|
+1512 |
1589 |
Дрочливый_Драчун |
Падения Топ 5
 | ||
|
-2 |
74 |
Рыжая_Лада |
|
-2 |
1264 |
Сайт визажиста Мокровой Инны блог |
|
-2 |
947 |
G-Traveler | Сайт заметок путешественника |
|
-5 |
53 |
BJohn |
|
-6 |
17 |
Аццкей_Сотона |
Популярные за сутки
Загрузка...
BlogRider.ru не имеет отношения к публикуемым в записях блогов материалам. Все записи
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.
взяты из открытых общедоступных источников и являются собственностью их авторов.