МЕРТВИЙ ЩОДЕННИК Голосов: 1 Адрес блога: http://izdryk-y.livejournal.com/ Добавлен: 2007-11-27 18:39:06 блограйдером Lurk

bacon back on

2011-03-08 22:02:44 (читать в оригинале)



кухонна нірвана глуха й бездоганна як море як скло як бетон

цинамон і манна і маріхуана і френсіс якийсь там бекон

і палена сірка і парена м'ята і паростки слів під вікном

і — пара до пари — паруються хмари солодке плетуть волокно

за північчю — південь чи радше полудень спадає полуда з очей

і ти розумієш: фіналу не буде а буде стоп-кадр оцей

і бігтимуть титри й горітимуть цифри і п'яно гудітиме бас

і чорним екраном проллється нірвана у вуха сполоханих мас

він трохи інакший це твій post-production це ніби уже й не кіно

це тайна вечеря і замкнено двері і збовтано кров і вино

від хліба — лиш крихти визбируєш їх ти як птах як опоссум як щур

бо треба щоб міг ти подалі відбігти коли руйнуватимуть мур

нірвана як скеля та падає стеля і в прах розлітається сон

і тільки кружляє чиясь каруселя навпроти порожніх вікон  

---

ACID WALTZ — 2 (шаловлівий шкільний вальсок)

2011-02-26 21:25:16 (читать в оригинале)

 

мая ачірідной закідон drumТИатру:

 

тетрагідроканабінол

проростає в очах у дівчаток

тетрагідроканабінол

це прощального вальсу початок

монодолбіпсевдофосфат

пацанів так реально розводить

зупиняється пульс в пацанят

і до вальсу діла не доходять

ой цей гендерний гендерний вальс

він злітає з коліс трамадолу

і злітає з копит цілий клас

провтикавши конкретно так школу

 
  

---

путьовай мовай

2011-02-26 18:31:49 (читать в оригинале)

Для любителіу сучукрліту в його російськомовному варіанті
подаю три лінки, отримані від Андрія Пустогарова (stogarov ) :

magazines.russ.ru/novyi_mi/2011/2/i3.html  

magazines.russ.ru/novyi_mi/2011/2/pr4.html  

magazines.russ.ru/novyi_mi/2011/2/
 

---

Притча про віру (3D-сиквел)

2011-02-26 17:05:53 (читать в оригинале)


 

Вдогон наваяв продовження до попереднього посту (izdryk-y.livejournal.com/61452.html)

 

Немовля-атеїст (продовжуючи): Ну, якщо йти за твоєю логікою, то доведеться визнати, що у мами також є мама, а у тієї — своя, і так до безконечності.

Віруюче немовля (після хвилинної розгубленості пафосно): Моїй вірі не потрібна генеалогія!

Немовля-атеїст (продовжуючи): А можливо, й не тільки мама...

Віруюче немовля: Що та маєш на увазі?

Немовля-атеїст: Ну, якщо припустити існування мами, то чому б не допустити існування дяді, тьоті, тьощі і так далі...

Віруюче немовля (після хвилинної розгубленості пафосно): Це, братику, називається «політеїзм», морда твоя поганська, а вірую в єдину Маму Всеохопну, Породительку неба і землі, всього видимого та невидимого, і в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Маминого, Єдинородного, від Мами народженого передвічно; Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю, Ним бо все створено!

Немовля-атеїст: Опа-опа, ото погнав крутизну тетрагідроканабінольну! Ти хоч і монотеїст, брателло, та персонажів у тебе теж уже до фіга поназбирувалося — і Ісус, брат наш невидимий, і Отець якийсь, толі бойфенд матушкі, толі вопше ніізвєсно кто таков будітє. То до компанії ше і, понімаєтілі, Бог появився в синіх блискавках у страшному приході. «Who is it?», — не в обіду будь сказано.

Віруюче немовля: Якщо тобі недоступне поняття мами, що вже з тобою говорити про Бога...

Немовля-атеїст: Ну, якщо ти вже вигадав одне слово, то чому б тобі не пояснити його за допомогою інших?

Віруюче немовля (після хвилинної розгубленості непафосно, але радісно): Карочє, я, тіпа, вірю в маму. А Бог — це Той, У Кого Вірить Мама. Поняв?
 

 

---

притча про віру

2011-02-25 02:30:12 (читать в оригинале)

 переклав тут для реляксу адын увлікатільний анонімний кєкст, наритий в юзіра s275 
оригінал російською (єкшо то оригінвл) тутка во: s275.livejournal.com/45689.html




В утробі матері розмовляють двоє ще ненароджених пацанчиків. 
Один із них – віруючий, інший – ні. 

 

Немовля-атеїст: Ти віриш у життя після пологів?

Віруюче немовля: Звичайно. Всім зрозуміло, що життя після народження існує. Ми тут для того, аби достатньо зміцніти й бути готовими до того, що нас чекає потім.

Немовля-атеїст: Дурниці! Жодного життя після пологів просто не може бути! Ти можеш собі уявити, як воно могло б виглядати?

Віруюче немовля: Ну, я не знаю всіх подробиць, але вірю, що там буде більше світла, і що ми, можливо, зможемо самостійно ходити і їсти власним ротом.

Немовля-атеїст: Та ну, це ж повна фігня! Як це можливо — самостійно ходити і їсти ротом? Це вже навіть смішно! В нас же є пуповина, яка нас живить. Знаєш, я скажу тобі так: неможливо, щоб існувало життя після народження, бо наше життя – пуповина – і так надто коротке.

Віруюче немовля: А я впевнений, що це можливо. Просто все буде трохи по-іншому. Принаймні це можна собі уявити.

Немовля-атеїст: Але ж звідти ще ніхто не повертався! Життя просто закінчується пологами. І взагалі: життя – це одне суцільне страждання в пітьмі.

Віруюче немовля: Ні-ні! Я не знаю напевне, як виглядатиме наше життя після народження, та в кожному разі, ми побачимо маму, і вона подбає про нас.

Немовля-атеїст: Маму? Ти віриш в маму? І де ж вона знаходиться?

Віруюче немовля: Вона всюди, всюди довкола нас нас, ми перебуваємо в ній і завдяки їй рухаємося й живемо, без неї ми просто не могли б існувати.

Немовля-атеїст:  Цілковита дурня! Я ніколи не бачив ніякої мами, тому цілком очевидно, що її просто не існує.

Віруюче немовля: Я все ж з тобою не погоджуся. Адже іноді, коли все стихає, можна почути її спів, і відчути, як її руки торкаються нашого світу. Я вірю — справжнє життя почнеться тільки після народження.