GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Джин Шарп. Звільни себе сам. Як покласти край диктатурі? ч.1

2012-08-04 12:30:00 (читать в оригинале)

До вашої  уваги книга Шарпа "Звільни себе сам" (Self-Liberation), присвячену стратегічному плануванню акцій ненасильницького опору. В нинішній політичній ситуації та напередодні парламентських виборів ця праця може стати українцям у пригоді.

Джин Шарп за роботою - пише інструкції, як підірвати чергову суверенну диктатуру .

Переклад: Сергій Лук'янчук

Як прийти до свободи?

Багато людей живуть у країнах, де при
владі перебувають режими, які можна трактувати як диктаторські, або, в
пом’якшеній формі, як авторитарні. Зазвичай більшість населення в цих країнах
хотіли б, щоб ці гнобительські
режими були замінені більш демократичною та вільною політичною системою.

Але як цього можна досягти?

Диктатура – це не єдиний поширений
спосіб пригноблення. Існують також системи соціального та економічного гніту.
Коли люди хочуть покласти край гнобленню та здобути більше свобод та
справедливості, чи є спосіб досягти цієї мети в реалістичний, ефективний та
самодостатній спосіб – і так, щоб результати збереглися надовго?

Багато хто шукав відповіді на ці питання
і напружено працював над здобуттям свободи. Багато інших намагалися допомогти
пригнобленим людям покласти край їхньому поневоленню. Втім, ніхто з нас не може
заявити, що в нього є остаточний розв’язок. Проблема залишається відкритою.

У конфліктах між диктатурою чи іншими
видами пригноблення та більшістю населення цьому населенню важливо визанчити,
чи вони просто хочуть засудити гноблення та висловити протест проти системи.
Або ж вони хочуть насправді покласти цьому гнобленню край і замінити його
системою, що забезпечить більше свобод, демократії та справедливості?

Багато гарних людей вважають, що якщо вони досить активно засуджуватимуть режим
гноблення або протестуватимуть проти нього досить довго, то бажані зміни
постануть самі по собі. Це припущення є помилковим.

Пошуки кращих рішень також несуть свої
ризики. Не всі пропоновані відповіді є рівнозначними. Деякі самопроголошені
«революціонери», попри їхню риторику, насправді не довіряють пригнобленим
народним масам. Ці «революціонери» вважають, що систему владного домінування
можна остаточно усунути лише за тієї умови, якщо їхня власна група «опікунів» у
якийсь спосіб візьме під контроль державний апарат і потім використає цю
систему управління та пригнічення задля перетворення суспільства, незалежно від
бажань цього самого нібито «звільненого» населення.

Ці питання потребують нового осмислення.

Проблема того, як скинути диктатуру,
загалом розглянута у праці автора «Від диктатури до демократії: Концептуальні
засади здобуття свободи».

Натомість цей посібник із стратегічного
планування має більш обмежене завдання. Він має на меті допомогу людям, які
самі хочуть створити потужну стратегію, або «суперплан», щоб досягти свого
звільнення від гноблення і збудувати більш вільнута демократичну систему влади.
Понад те, цей документ стане в пригоді не тільки тим, хто бореться із
внутрішніми диктаторськими режимами. Він буде корисним для тих людей, які мають
справу із будь-яким видом пригноблення.

Цей короткий текст не може включити
адекватне глибоке представлення усіх знань та ідей, потрібних для стратегічного
планування ненасильницької боротьби за свободу.

Через це до тексту включені посилання на
вибрані друковані матеріали, що розкривають важливі теми. Уважне вивченення цих
добірок у рекомендованій нами послідовності є необхідним. Вони містять ті
осмислення, знання та оцінки, які можуть стати в пригоді під час підготовки
стратегій звільнення.

 

pp. 504-510. Pages: 21. («Політика ненасильницьких дій», с.
492-495; «Ведучи ненасильницьку боротьбу», с. 444-445 та 454-461; «Політика
ненасильницьких дій», с. 504-510. Загалом: 21 сторінка).

Автор сподівається, що за допомогою цього посібника із стратегічного планування майбутня ненасильницька боротьба проти гноблення відзначатиметься більшою ефективністю та супроводжуватиметься меншими жертвами.

Наразі люди, що живуть за умов диктатури
чи інших жорстоких режимів, мають небагато адекватних способів власного
звільнення.

 

- Загальні вибори, які спроможні запровадити суттєві зміни, потрібні для встановлення більш демократичного та вільного політичного суспільства, зазвичай не можливі – вони зрежисовані, або ж їх результати фальсифікуються чи ігноруються.

 

- «Силове»
повстання,
включно із партизанською війною та тероризмом, зазвичай призводить до жорстоких
репресій, масових жертв, поразки, а у випадку успіху – до ще більш сильної
диктатури.

- Замах на життя диктатора зазвичай зазнає невдач, або ж просто приводить нових осіб чи
кліку на старі владні посади.

 

- Поступова
еволюція може
тривати десятиліттями, зупинятися і рухатися в зворотньому напрямку – можливо,
що навіть не один раз.

 

Продовження тут ....

Частина 2

Частина 3

Частина 4

---

Про колыбельную

2012-08-04 12:25:00 (читать в оригинале)

Мне все равно кто и что про меня подумает. Это колыбельная песенка которую Света очень любила

---

Лето и красота тела ))

2012-08-04 12:20:00 (читать в оригинале)

 

 

поиграем он-лайн?

поплаваем?

полечить?

 

---

Полюби...

2012-08-03 18:55:00 (читать в оригинале)

---

Це не для втечі

2012-08-03 18:55:00 (читать в оригинале)

Як справжній український патріот, дуже дивуюся кампанії, розв’язаній проти нашого президента з боку офіційних патріотів в особі керівників партій і рухів «Свободи», «Фронту змін», «Батьківщини» ,НРУ, КУНу та інших. В чому лише не звинувачують чомусь малошановного , великого за габаритами і малого справами Віктора Федоровича Януковича. (Можна говорити і «Януковича Віктора Федоровича», але перший варіант кращий. Те , що він Віктор- це точно, а от чи Янукович- то лише його мама знає). Але не про це мова. Давайте аналізувати , використовуючи об’єктивні критерії, рівень патріотизму нашого президента. Попередники його кудись прагнули, шукали, пролізали. Кравчук в масони вступив, Кучму в купі євреїв впізнати не можна було, Ющенко дуже європейцем стати хтів(і всіх туди тягнув). А цей міцно до України приріс, задовольняється зовсім малим- Межигір’ям.На олімпіаду кликали- ледве відпросився. Навіть в Росію їздити перестав. Кажуть і на робочому місці скоро з’являтися перестане- людям мішати не хоче. Звернім увагу на ідейну переконаність, політичну послідовність. Депутати, президенти, чиновники і чиновнички наші де вже не були. З КП починали(СС просто не застали), СДПУ(о) підримували, на «Нашу Україну» молилися,в регіони перейшли, з ПР виходять. Нашому гаранту ідеологія по фіг . Ідеологи біля нього гуртуються, під нього творять. Слова на льоту ловлять. А там кожне - перлина. Цілий світ по тижнях коментує. Книги він пише. Правда ще жодної з часу букваря не прочитав. Та для письменника це не суттєво. Нема потреби такій людині мати певну зачерствілу ідеологію і йти в партію. Для нього партія це гра в очко, секу. На преферанс і покер інтелекту шкода, а може й не вистачить. Про народ піклування дійшло до найвищого рівня. Критикують, що малину із-за кордону по 600грн купують для втішання смаку пана Віктора. На машинах дорогих закордонних він їздить. І це сприймається суспільством як аргумент проти президента. А якщо пригадати, що у нас всім керує ринок, то поява такого потужного споживача на нашому українському базарі привела б до небаченого зростання цін і негативно би відбилась на суспільстві в цілому. Хто б тоді зміг купити нашу малину, машину, чудовий костюм чи навіть колготки від українського виробника! І на ринку продажу В.Ф.Янукович не пасе задніх. Відомо, що часом продати щось буває складніше ніж виробити. Пригадайте проблему з сирами від українських виробників. Порошенко,до чого вже вмілий спец, не може покращити ситуацію. А президент з легкістю продає Севастополь, якусь протоку, непотрібні нікому труби. Більш вміло лише Л.М.Кравчук зумів продати Чорноморське пароплавство. Часто гарант наш в своїй роботі використовує методику від протилежного, яка свідчить про його глибоку обізнаність з математикою і , можливо, є основою його проффесорської діяльності. (Передостаннє слово є здобутком філологічної думки новітньої України) Попередні президенти проголошували незалежність, приймали Конституцію, будували меморіали. Цей ліквідовує ознаки незалежності, ігнорує право, руйнує історію і досягає небаченого росту національних настроїв. Геній не гній. Чи навпаки. В фінансовій сфері теж здобутки неймовірні. Талони, купони, бартер відійшли в минуле і не мають право на відновлення. Засіб від кризи в наш час- офшор. Кажуть, мільярди вивезені за кордон. Але ж велика грошова маса породжує інфляцію. Тому і хвилюють президента офшорні зони. Заодно, є надія, Кіпр доведуть до дефолту, скуплять його і приєднають до України на правах автономії. На зиму туди переїжджати будемо щоб Росії за газ не платити. Звинувачують голову держави в непомірних апетитах щодо майна державного. По –перше він його нікуди не вивозить. Довірити чужим народне - рука мне піднімається. Національна еліта не дозріла. А синочки виросли. Висновок і методика дії напрошуються самі. Як бачите, все продумано, все красиво і патріотично. Лиш би ніхто не мішав. Всіх , хто пристає на зроблені мною висновки, прошу палко підтримувати нашого Віктора Ф.Я. і не дати націоналістам і всяким патріотам зводити наклеп на достойну людину лише з причин дещо нестандартного його правління. Йому самому і його сімейству пропонується ,про всяк випадок ,знайти країну можливого наступного місця проживання та економічного експериментування . Це не для втечі, а лише з метою запобігти втраті безцінного і такого мало потрібного досвіду .