GubanovGubano - BLOG.I.UA Голосов: 2 Адрес блога: http://blog.i.ua/user/1232759/ Добавлен: 2009-02-07 19:03:45

Nine 1/2 weeks-Nove e meia semanas de amor-best scene

2012-07-31 01:17:00 (читать в оригинале)

---

Музыка для Души....

2012-07-31 01:13:00 (читать в оригинале)

---

Крим, Євпаторія! Замітки відпочивальника-2 (оновлено 30.07 ніч)

2012-07-31 01:07:00 (читать в оригинале)

Ліричний відступ №1! Конкурс "найоригінальніша засмага тижня" - впевнено виграв невідомий чоловік на пляжі "Магнат"! От його фото! :)


Ліричний відступ №2. 29.07 - День флоту, і моє псевдо-наукове відкриття.
Поки я все ще ділюся враженнями про екскурсію - життя йде своїм шляхом,
і, зокрема, настав великий День ВМФ України та Расєї - "2 в одному
флаконі".
Як скупо зазначили в сюжеті на "РТР-планєта" - "в етом гаду укранскіє
марякі впєрвиє атмєчают свой празнік в адін дєнь с расійскімі". Чергова
спроба режиму "Я" поцілувати в дупу Путіна, і черговий знак Путіна про
те, що його це не збуджує.
Але не про те мова. На честь такого дня в Євпаторії на більшості (а може і
всіх) пляжах - повивішували якісь доісторичні прапори:

Що вони символізують - треба запитувати в тих, хто їх вивішував...

Бо військово-морський прапор України виглядає отак:

Та і російські морські військові прапори - давно без серпів і зірок, і зовсім інші.
І от тут-то я для себе зробив раптом чітке відкриття, котре, на мою думку -
претендує на якусь державну премію. Бо одні кричать - "Крим - це Україна!". Інші - верещать "Крим - русскія зємлі!"... А я поняв, як правильно!
Ніфіга, рєбяткі. Крим - це СССР.
Кримчани донині живуть в СССР, і не планують з нього виходити. Україна з нього вийшла, Росія вийшла... А Крим там залишився.
І прапори їхні - тому підтвердження. Мені навіть дивно, що вони взагалі вішають українські стяги...

Ліричний відступ №3. Вітрина "Назад в СССР!"

От ця вітрина мене
повертає в дитинство. Коли мені було 5, 8, 12 років - в нас теж такі вітрини були масово. Для тих хто не в курсі - отак виглядав радянський гастроном... або може ресторан. Тільки був раніше краще пофарбований... І міг навіть мати неонову підсвітку, котра потім перестала працювати, а пізніше була взагалі демонтована. В Євпаторії місцями - нічого не змінилося з тих пір... Мрієте про подорожі в часі? Частково це можливо.

26.07 частина п'ята - Балаклава. Відкрите море. Приготуйте пакети...
Люди добрі, в мене вестибулярний апарат ніби і нічого.
І в те відкрите море (бодай би його закрили!) ми вийшли на яких пару сот метрів...
Але я мало не обр...
обри...
мало не згадав все, що їв останніми днями. Це був кошмар
Нас везли зовсім маленьким катерком. І він кожну хвилю відчував як міні-шторм. В бухті було спокійно, жодних хвиль. Коли я робив оце фото на виході із бухти, знімаючи другий вхід в печерні таємні заводи радянского режиму через рятівний круг катера:

... то вже почав відчувати качку...
А далі - нас вивезли на який кілометр від берега в відкрите море. Воно
було неймовірно синього кольору, воно було чудове, сонячна погода його
вдало доповнювала...

...І на ньому було незначне хвилювання. Я зробив лише дві фотки з борта в відкритому морі - більше не міг)))))
Наш човник періодично від цього незначного хвилювання нахилявся під кутом 45 градусів. Капітан стояв посередині човника, як стовбчик, і хитався разом із ним вправо-вліво - наче мав постамент під собою. Всіх решту туристів добряче кидало вправо-вліво.
Більшість вирішили купатися в відкритому морі при глибині метрів 70 :). Мене ж до цього моменту вже добряче підтошнювало, тому я вирішив не купатися. Тим паче що купальних жилетів не давали (хоч обіцяли), а перевдягатися треба було в єдиному закритому приміщенні човника - технічній кабінці на носі судна :).
Мабуть, я помилився - треба було таки стрибати в воді. Тих, що купалися - в результаті нудило менше, бо вони менше часу провели на судні))
А ми, ті, що залишилися із різних причин на судні - сиділи тихо, не розмовляли (бо відкриття рота грозило самі розумієте чим  ), трималися із останніх сил, і намагалися випромінювати оптимізм))).
Коли нарешті купальники накупалися, і ми повернулися в бухту - я видихнув...
Коли зійшов на землю - хотілося її цілувати за її твердість  .
Далі я вмивався в туалеті водою, шукав зимне пиво і швидко його дудлив, аби хоч якось привести організм до тями 
Йой, шо то було))
Якщо ви підете в море на маленькому катері - врахуйте, що на ньому хвилі дуууууже відчутні. Я бував на більших катерах - то не до порівняння :)
Після влитого в себе львівського пива - стало чуть краще, і я зміг клацнути затвором фотоапарата, за зазняти набережну Балаклави для Вас :)

Праворуч - місто, ліворуч - бухта з яхтами, і за нею - скелясті гори, в котрих і були атомні підводні човни...
Тут з'явилася екскурсоводша - і ми побігли в автобус, нас чекав інкерманський монастир. По дорозі були дуже прикольні фото на шовкові - та не було часу придивлятися, на жаль...

26.07 частина шоста - інкерманський чоловічий монастир.
По дорозі до Інкермана - ми стояли в одній пробці із автобусом ФК "Таврія" (Сімферополь)

Вам може і пофіг - а мені, як футбольному фану - було приємно
Монастир в Інкермані - скельний. Перші церкви, келії - були видовбані реально в скелях, і деякі з них і понині функціонують. Як можна в скелі видовбати такі величенькі кімнати - це іще те запитання.... Каторжна праця.
Дзвіниці в скелі:

Вікна одного з перших скельних храмів, вже, на жаль, осучаснені...:

Всередині знімати чомусь заборонили, ну, воля Ваша... Я не став порушувати.
Дивовижна річ - монастирі... Якщо замислитися які дивні і надзвичайні люди тут жили протягом століть, і які дивні події тут відбувалися...
Втім, наша екскурсія по інкерманському монастирю було досить поверхова. Посмішили туристи із Росії - мужчини із пузом "для пива" в майці з серпом і молотом та аналогічному кашкеті, котрий він не додумався зняти навіть в унікальному приміщенні скельної церкви... А саме під прапором із серпом і молотом ці монастирі руйнували та закривали, монахів вивозили в Сибіри... Ех...
Місце монастиря в наш час - не вдале. За кілька метрів - залізниця, пролітають вантажні потяги... Поряд - жвава автомобільна траса... Затишку бракує.
За час своєї короткої розповіді місцева екскурсоводша встигла розповісти про візит "імпєратара" в Інкерман. І навіть фотку показати. Це дуже важливо для монастиря в Україні. А, пробачте, забув, це ж Крим... територія, що зависла в часі між царською Росією і радянською імперією.
Потішила присутність в монастирі своїх хвостатих - котяр:

До речі, про екскурсоводшу. На ній була отака спідниця:

Вітер її постійно намагався підіймати, тож вона цнотливо запихала її між ноги. Те, що крізь неї просвічує спідня білизна - вочевидь її не бентежило. Але ж ми все ж у монастирі, мать вашу...
А набір кольорів - Вам нічого не нагадує? Особливо якщо перевернути догори дригом? Це випадково, чи як?
В невеликому фонтанчику - плавають, як мені пояснили - китайські коропи:

Китайці вже і коропів роблять, дожилися!
Ну, власне, на цьому ми покинули територію монастиря (так жодного монаха
і не побачили. Монахів, до речі, теж забороняли фоткати), підгодували
трохи місцеву собаку самсою (хвацько ловила на льоту шматочки), зайняли
свої місця, і порулили іншою трасою на Євпаторію. В аеропорт,
розташований поряд із Севастополем - сідали літаки діячів, що летіли
святкувати день ВМФ Росії. Один пролетів прямо перед нами...
Додому (в Євпаторію) добралися добре. Відпустка продовжується! Ще буду писати :)

Вибачте за нелітературний стиль...
ДАЛІ БУДЕ... Заходьте по тому ж посиланню :)

---

Люблю кохання (секс)... Навіяно дурнуватими жіночими темами

2012-07-31 01:01:00 (читать в оригинале)

От же ж тут на блогах шльондоравті панночки репетують! На то є народне прислів'я: "Бачили очі, що купували..." 

---

Это какую же надо иметь волю, чтобы ею никогда не пользоваться!

2012-07-31 00:55:00 (читать в оригинале)

Это какую же надо иметь волю, чтобы ею никогда не пользоваться!