Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка

В політиці вже давно править інтерес. Часи, коли основою будь-яких політичних дій був ідеалізм скінчилися разом з Французькою революцією. Це монарх мав статус батька нації, це раніше були хрестові походи заради лише одного клаптя землі. Французька революція, а за нею і німецька, і лютнева в Росії породила не батьків, а представників. Тобто бартер між електоральною одиницею та представником - я тобі солодке місце, ти мені масло на хліб. Це все звісно ж стосується білих. Це араби можуть воювати за закони шаріата проти невірних, це єврей може воювати з гоями за право своєї богообранності, це негри можуть бити білих расистів за "роки пригнічення на рабських галерах", якийсь азіат через те, що всі білі йому на одне лице. А білий буде воювати з білим, щоб надати всім тим кольоровим так же прав як і в себе. А ще він буде це робити за гроші. Зараз все просто так, окрім грошей - скажу я, перефразовуючи фразу з відомого російського фільму. І через те, власне ніколи не переможе, оскільки білий перетворився на електоральну одиницю та гарматне м'ясо для чужих інтересів. Але зараз не про це.

Який інтерес в якогось сенатора в США? Перш за все звісно свій, адже йому треба бути в Сенаті, щоб лобісти платили йому за це гроші. В США це звичайна практика і там на офіційному рівні розвинутий інститут лобіювання, і кожен громадянин США може офіційно дізнатися, який депутат представляє Coca-Cola, а який General Motors. Щоб лобісти йому платили гроші, треба, щоб в наступній каденції він був Сенаті, а отже треба заробити прихильність електорату. А електорат любить поїсти. А щоб електорат добре їв, потужностей США вже давно не вистачає, а отже треба захоплювати і колонізувати інші країни. Але електоральна одиниця річ доволі лицемірна. Ну не може йому сенатор сказати, що для того щоб ти жував свій гамбургер, нам треба пустити на м'ясо тисячі арабів. Та й виборця може апетит через те пропасти. Тому сенатор йому скаже, що вони боряться за демократію в Іраку. Це ж висока ціль! І електоральна одиниця буде задоволена тим, що прямо тут і зараз, жуючи свій гамбургер і запиваючи пивом перед ТВ, він частина великої місії по встановленню кольоровим аборигенам демократії. Отак і грають - сенатор робить вигляд, що його цікавить демократія та потреби "пересічного американця", а виборець - що вірить сенатору.

В світі є два види держав - держави, які танцюють і держави яких танцюють. Якась Литва чи Бельгія немає ніякого значення, вони будуть робити те, що їм скажуть. І якщо на саміті великої вісімки вирішать, що Бельгія має стати колонією Конго, то так і буде. Бо ж хто в них буде питати, коли справа стосується рішень "тих, хто танцює"? А Україна танцює чи її танцюють? Її, причому вже давно і в різних позах. За 20 років в Україні встановлена така система, яка не можу захистити своїх громадян ані від окупації, ані від інформаційних атак, ані соціально. За 20 років Україна віддала всі свої ресурси до рук євреїв, всі геополітичні питання вирішуються на зустрічах представників Москви і Вашингтона. А що вирішують українці? Українці зайняті тим, що обирають собі вуха. Чому вуха? Ну вуха, які будуть вислуховувати рішення, які їм продиктують "ті, хто танцює".

І уявімо світлий день. Розвалилася Росія, всі москалі втекли за Урал і відгородилися від світу Великою російською стіною. Розвалилося США і там увесь час війна, де вирішують які штати краще - там де правлять педики чи там де негри. Нарешті всіх євреїв ізолювали від нормальних людей на острові Мадагаскар, де вони вправно перегризли один одному горлянки. Що буде? Мир, дружба, жвачка? А може якийсь парламентарій мадяр подумає так само як і сенатор США? І знову почнеться те саме і країна знову не зможе себе захистити, але на цей раз від мадярів, циган з Румунії чи братів поляків.

То може винувата система, яка призвела до цього всього? Система, котра не може захистити українську націю? Чи хтось в світі буде толерувати чиїсь слабкості чи може буде поводитись згідно з законами природи - перемагає сильний? Але є один нюанс. Ви можете боротися проти Януковича, можете проти Юлі, може проти Голопупенка чи Товстодупенка, можете чубитись між собою, які "вуха" краще, а ось боротися з системою заборонено законом. Бо система себе оберігає. І це головне, оскільки боротися проти системи небезпечно і важко, набагато важче аніж поставити галочку в бюлетені.

Є критична більшість народу яка це знає. Але знати і усвідомлювати це різні речі. Усвідомлювати це діяти і жити, згідно зі своєю філософією. З цим питанням як з палінням. Майже всі знають, що палити шкідливо, але дуже мало це усвідомлюють, тому і продовжують палити. Так і тут. Знати мало, треба усвідомлювати.

Через це нічого не зміниться ані після виборів в Раду, ані після виборів президента. Бо ж навіть, якщо президентом стане супер патріотичний Петренко, його з'їсть система - необхідність підігравання електорату, геополітика, фінанси, ЗМІ і т.д. Треба боротися з системою, але це дуже клопітно, погодьтеся. Легше так як є...

А і майже забув дати відповідь на запитання з якого почав - головний ворог сидить в голові кожного українця.

Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка

Комментировать

Постоянная ссылка